Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Географічні науки / Метеорологія, кліматологія, агрометеорологія


Свідерська Світлана Михайлівна. Моделювання екологічних взаємодій у системі "середовище - інфекція - шкідник - рослина" стосовно до культури картоплі : Дис... канд. наук: 11.00.09 - 2002.



Анотація до роботи:

Свідерська С.М. Моделювання екологічних взаємодій у системі “середовище - інфекція - шкідник - рослина” стосовно до культури картоплі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук. - Спеціальність 11.00.09 - метеорологія, кліматологія, агрометеорологія. - Одеський гідрометеорологічний інститут, Одеса, 2002.

Дисертація присвячена проблемі моделювання екологічних взаємодій у системі “середовище - інфекція - шкідник - рослина”. Моделюється вплив чинників зовнішнього середовища на формування продуктивності культури картоплі, розвиток популяції колорадського жука і розвиток фітофтори в їхньому складному взаємозв'язку. Встановлено закономірності впливу агрометеорологічних умов на фотосинтетичну продуктивність картоплі, визначені кількісні показники чинників зовнішнього середовища, що обумовлюють розвиток популяції шкідника і розвиток хвороби, та приведена кількісна оцінка зниження врожаю у зв'язку з їхнім шкідливим впливом. Кількісно оцінене зниження продуктивності картоплі в залежності від ушкодження сходів пізніми весняними приморозками.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає в моделюванні екологічних взаємодій у системі "середовище - інфекція - шкідник - рослина" стосовно до культурі картоплі.

1. Експериментально дослідженно вплив чинників зовнішнього середовища на динаміку площі листової поверхні, чистої продуктивності фотосинтезу, сухої біомаси органів рослин картоплі. Встановлено, що в умовах півдня України в період максимального розвитку рослин чиста продуктивність фотосинтезу знаходиться в межах від 6,5 до 9,9 г/м2добу, прирости сухої біомаси рослин досягають 38,6–46,2 г/м2добу. Фотосинтетичний потенціал посадок картоплі складає від 400 до 440 (м22)добу.

2. Розроблено динамічну модель екологічних взаємодій у системі "середовище - інфекція - шкідник - рослина", у якій моделюється вплив чинників зовнішнього середовища на формування продуктивності культури картоплі, розвиток популяції колорадського жука, розвиток фітофтори в їхньому складному взаємозв'язку.

3. Для основних грунтово-кліматичних зон України ідентифіковані параметри моделі екологічних взаємодій у системі "середовище - інфекція - шкідник - рослина", що характеризують процеси росту і розвитку рослин картоплі, розвиток популяції колорадського жука після перезимівлі і кожної наступної генерації, розвиток фітофтори та їхня шкідливість. Проведено перевірку адекватності моделі й оцінено чутливість моделі до зміни її параметрів.

4. Встановлено, що найвищий рівень фотосинтезу рослин до 55 мг СО2/дм2 за годину спостерігається при інтенсивності ФАР більш 627 Вт/м2, при температурі повітря в межах 17-20 С і при запасах продуктивної вологи в 0–50 см шарі грунту близько 80 % найменшої вологоємності.

5. Кількісно оцінена відмінність в динаміці показників фотосинтетичної продуктивності картоплі різних строків посадки. При ранніх строках посадки відносна площа листя в період максимального розвитку складає 5,5 м22, а чиста продуктивність фотосинтезу досягає 5,9 г/м2добу, фотосинтетичний потенціал становить 442 (м22)добу.

6. Визначені показники впливу температури повітря в ранньовесінній період на кількість особин колорадського жука, що вижили після зимівлі. Встановлено кількісні критерії впливу чинників середовища на відносну плодючість самок колорадського жука, наступну загибель особин шкідника. Мінімальна кількість особин (67–74 %) спостерігається при понижених температурах повітря (13–16 oС) і значній кількості опадів. Найбільша кількість жуків спостерігається при температурах понад 20 С і невеликій кількості опадів (менше 40 мм) за першу половину періоду вегетації картоплі. Оцінено зниження відносних приростів біомаси бульб у залежності від розвитку популяції шкідника.

7. Встановлено вплив строку початку розвитку захворювання фітофторою на фотосинтетичну продуктивність рослин картоплі. Зменшення загальної біомаси наприкінці вегетації було найбільшим при ранніх строках розвитку захворювання, загальна маса рослин склала 77,9 % від загальної маси здорових рослин, зниження врожаю бульб склало 21,1 %. При більш пізніх термінах розвитку фітофтори зниження розмірів загальної біомаси і врожаю бульб було істотно меншим.

8. Кількісно оцінено вплив пізніх весняних приморозків різної інтенсивності на формування врожаю картоплі. Встановлено, що приморозок –4 С у період сходів призводить до уповільненого бульбоутворення і зниження врожаю на 50 %.

Публікації автора:

1. Данилевич С.М. Моделирование формирования урожая картофеля в агроэкосистеме "среда - инфекция - вредитель - растение". // Міжвід. наук. зб. України. - Метеорологія, кліматологія і гідрологія. - Одеса. - 1999. - Вип. 39. - С. 146-154.

2. Данилевич С.М. Моделирование экологических взаимодействий в системе "среда - инфекция - вредитель - растение". // Міжвід. наук. зб. України. - Метеорологія, кліматологія і гідрологія. - Одеса. - 2000.- Вип. 40. - С. 11-12.

3. Свидерская С.М. Оценка влияния агрометеорологических условий на продуктивность картофеля (результаты численных экспериментов с моделью). // Міжвід. наук. зб. України. - Метеорологія, кліматологія і гідрологія. - Одеса. - 2000. - Вип. 41. - С. 148-155.

4. Свидерская С.М. Оценка влияния агрометеорологических условий на развитие колорадского жука с помощью модели экологических взаимодействий в системе "среда - инфекция - вредитель - растение". // Міжвід. наук. зб. України. - Метеорологія, кліматологія і гідрологія. - Одеса. - 2001. - Вип. 43. - С. 116-126.

5. Свидерская С.М. Оценка влияния агрометеорологических условий на развитие колорадского жука с помощью модели экологических взаимодействий в системе "среда - инфекция - вредитель - растение". // Тези доповідей 26.02 - 3.03.2001 р., ІІ наукової конференції молодих вчених ОГМІ. - Одеса. - 2001. – С.13.