Анотація до роботи:

Шепітько С.В. Механізми утворення та закономірності вторинної номінації англійської загальнонаукової дієслівної лексики. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна . –Харків, 2004.

Дослідження є вивченням закономірностей семантичних процесів вторинної номінації при створенні наукової картини світу. В основу роботи покладено сучасні підходи до вивчення мови – когнітивізм й антропоцентризм, крізь призму яких розглянуто полісемію англійських дієслівних лексем.

250 етимологічно вихідних словозначень загальнонаукових дієслів систематизовано за 8 лексико-семантичними групами, які відбивають різні концептуальні сфери людської життєдіяльності: області об’єктно-просторових відношень, кількості та якості, посесивності, біологічної, соціальної та інтелектуальної діяльності суб’єкта. 865 загальнонаукових похідних дієслівних словозначень входять до складу 8 лексико-семантичних груп, що відбивають етапи процесу пізнання: наукового передбачення, перспективи дослідження, експерименту та стану об’єкта/суб’єкта при дослідженні, верифікації, систематизації й організації знань, висновків, презентації результатів та передачі знань. Проведена в роботі кореляція ЛСГ етимологічно вихідних та загальнонаукових похідних словозначень дієслів дозволяє вербалізувати модель регулярного концептуального метонімічного зсуву та узагальнити типи переходів словозначень.

Вивчення особливостей репрезентації знань в мовленні є безперечною методологічною перевагою семантико-когнітивного підходу до аналізу мовних явищ. Цей підхід також сприяє подальшому удосконаленню апарату формального представлення структур вербально об’єктивованих знань.

Аналіз категорії “Наукова діяльність” проведено шляхом спільного вивчення її когнітивної природи та її конкретних мовленнєвих реалізацій. Систематизація абстрактних наукових образів та їх вербальних відтисків ведеться в термінах полевої моделі, що передбачає синтез когнітивного та мовного оформлення; вертикальна полева модель розкриває динаміку семантичної структури слова. Моделювання категорії залучає логіко-семантичний метод, згідно з яким на матеріалі лексикографічних джерел виведено гіпотетичну схему концептуальної категорії наукової діяльності; основою для моделювання є однойменне з категорією лексико-семантичне поле. Лексико-семантичне поле “Наукова діяльність” є структурованою моделлю, когнітивну характеристику якої виведено з сукупності семантичних ознак: “процес вивчення об’єкту для отримання та передачі знань”. Комплекс семантичних ознак категорій та їх слів-індикаторів є базою для конструювання моделі описуваного ЛСП, лексична частина якого охоплює дієслова зі значенням пізнання. Ієрархічно організована модель є гіперо-гіпонімічною структурою, що містить 8 взаємозв’язаних тематичних угрупувань різного обсягу, кожне з яких має найменування лексико-семантичної групи.

При дослідженні лексико-семантичних груп загальнонаукових дієслівних словозначень виокремлено центральну зону та периферію ЛСП “Наукова діяльність”. До центральної зони віднесено ЛСВ дієслів, що відбивають процедуру отримання знань та їх організації і систематизації. ЛСГ, що репрезентовані іншими ЛСВ (підходу до дослідження, верифікації та висновків, передачі знань), належать до периферії.

Систематизація референтних етимологічних значень описуваної лексики доводить, що ЛСВ, обмежені нашим матеріалом, є лексичним наповненням різних концептуальних зон, переважно відбивають п’ять з них, а саме: “Локалізація”, “Інтелектуальна діяльність”, “Посесивність”, “Біосоціальна діяльність”, “Зміна”. До центральної зони належать ЛСВ дієслів зі значенням об’єктно-просторових відношень та фізичного впливу на об’єкт. ЛСГ, що репрезентовані іншими ЛСВ (посесивності, біосоціальної діяльності, інтелектуальної діяльності) віднесено до периферії.

Основними типами семантичних змін, що ведуть до формування похідних значень аналізованої лексики, є метафоричні та метонімічні транспозиції. Моделі переходів демонструють явище регулярної полісемії. При розгляді основних семантичних механізмів утворення загальнонаукового значення нами відмічено тенденцію до типізації переходів словозначень з етимологічно вихідних до загальнонаукових у межах ЛСГ.

Результати проспективного аналізу кореляції угрупувань вихідних та похідних ЛСГ аналізованої лексики пояснюють дію закону семантичної аналогії, згідно з яким: дієслова зі значенням статичних та динамічних об’єктно-просторових відношень розвивають значення матеріальних об’єктно-суб’єктних відношень та ментальних операцій суб’єкта досліджень; дієслова зі значенням кількісно-якісних відношень розвивають свою семантичну структуру в сферах наукового вживання, де фіксується і підпорядковується досвід суб’єкта щодо вивчення об’єкта; дієслова зі значенням розумової діяльності виявляють стабільність семантичної “поведінки” і фіксують значення ментальних класифікаційних і семіотичних процедур суб’єкта дослідження, а також розвивають значення мовних дій; дієслова зі значенням посесивності розвивають значення об’єктно-суб’єктних відношень та інтелектуальних операцій суб’єкта дослідження; сфера сенсорного сприйняття індивідом світу розвиває значення ментальної та матеріальної діяльності суб’єкта дослідження; сфера трудових стосунків людини дає максимальну кількість значень фізичного впливу на об’єкт дослідження, а також розвиває значення в напрямі ментальних операцій суб’єкта.

Результати ретроспективного аналізу кореляції угрупувань вихідних та похідних дієслівних словозначень дозволили визначити продуктивність етимологічно вихідних первинних груп у формуванні вторинних. Визначено такі тенденції: загальнонаукові дієслівні словозначення підходу до дослідження розвиваються з концептуальних сфер інтелектуальної діяльності індивіда, а також динамічних об’єктно-просторових відношень; загальнонаукові дієслівні словозначення отримання знань беруть початок зі сфер об’єктно-просторових відношень та біосоціальної діяльності людини; загальнонаукові дієслівні словозначення класифікаційних і семіотичних ментальних дій суб’єкта дослідження розвиваються зі сфери інтелектуальних дій індивіда; для формування загальнонаукових дієслівних значень верифікації та висновків продуктивною є сфера біосоціальної діяльності людини; загальнонаукові дієслівні словозначення представлення підсумків дослідження і передачі знань розвиваються зі сфери інтелектуальної діяльності людини.

Вивчення семантичних процесів за допомогою використаної нами методики статистико-дистрибутивного аналізу підтверджує її дієвість, життєздатність, евристичність і перспективність для типологічних досліджень.

Основні положення дисертації відбито у таких роботах автора:

1. Семантическая стратификация этимонов глагольных слов // Наука і сучасність. Вип.1.Част.2. – Київ: Вид-во нац. пед. ун-ту, 2000. – С. 258-268.

2. Семантичні поля загальнонаукових дієслів у текстах з ядерної фізики // Науковий вісник ВДУ. Філологічні науки (Романо-германська філологія). – Луцьк: Вид-во Волинськ. держ. ун-ту, 2000. – С. 107-112.

3. Механизм вторичной номинации (на м-ле общенаучных глаголов)//Вісник Запорізького держ. ун-ту. Філологічні науки. – 2000.– № 1.– С. 226-230.

4. Загальнонаукова лексика як особливий семантико-стилістичний розряд у лексичному складі наукового тексту// Проблеми семантики слова, речення та тексту. – Вип.7. – Київ, Вид-во Київськ. нац. лінгв. ун-ту, 2001 .– C. 295-301.

5. Розвиток етимонів дієслів для загальнонаукового вживання // Наука і сучасність. Вип. 28. – Київ: Логос, 2001. – С. 256-265.

6. Опис ретроспективи семантичного розвитку загальнонаукових дієслів// Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО КНЛУ. Серія: Філологія. Педагогіка. Психологія. – Вип.6.– Київ: КНЛУ, 2002 . – С. 303 –305.

7. Опыт исследования семантики общенаучных глаголов // Іноземна філологія на межі тисячоліть: Тези доповідей міжнародної наукової конференції, присвяченій 70-річчю факультету іноземних мов ХДУ. – Харків: Константа, 2000. – С. 316-318.

8. Когнитивный аспект механизма полисемии // Іноземні мови та методика їх викладання: Тези доповідей Х міжнародної наукової конференції з актуальних проблем семантичних досліджень, присвяченій 190-річчю ХДПУ. – Харків: Вид-во ХДПУ, 2001. – С.140-144.

9. To the Etymological Research of English Scientific Verbs // The Way Forward to English Language and ESP Teaching in the third Millenium: 6th National TESOL Ukraine Conference. – Kyiv: TESOL Ukraine, 2001. – P. 62-63.