Проведене дисертаційне дослідження регулювання ринку праці та відтворення структури економічно активного населення в праценадлишкових районах України у цілому підтверджують, що поставлені завдання реалізовані, мета досягнута, покладена в основу дослідження наукова позиція автора себе виправдала і гіпотеза підтвердилась. На основі здійсненого дослідження зроблені такі висновки та пропозиції, що мають теоретичне і практичне значення. 1. Всебічний аналіз наукових джерел, присвячених проблемам державного управління регіональним ринком праці, свідчить що ці питання є одними з найважливіших управлінських та організаційних проблем, рівень наукових розробок яких недостатній і всебічно не охоплює сучасний розвиток наукової галузі “державне управління”. Гостро постала необхідність в комплексних дослідженнях механізмів державного регулювання ринком праці, особливо, в праценадлишкових районах, якими є практично всі регіони України. Регіональні ринки праці являють собою сукупність соціально-економічних відносин, що мають специфічні територіальні особливості, за допомогою яких здійснюється формування попиту і пропозиції на робочу силу в межах регіону. Масштаби пропозиції робочої сили на регіональних ринках праці визначаються чисельністю та складом працездатних жителів регіону, їх трудовою активністю та сальдо маятникової міграції, оскільки прагнення працювати за винагороду диференційоване в залежності від регіональної економічної ситуації, сімейного стану, професійно-кваліфікаційної та освітньої підготовки, стану здоров’я і наявності інших джерел доходу. 2. Вивчення нормативно-правової бази ринку праці дозволяє зробити висновок, що основу правового регулювання ринку праці становить Кодекс законів про працю, який визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці. Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя населення, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Вдосконалення існуючого механізму державного регулювання ринку праці має базуватись на нових законодавчих підвалинах. Потребують законодавчого вирішення питання отримання випускниками середніх та вищих закладів освіти гарантій щодо першого робочого місця, розповсюдження практики квотування робочих місць для інвалідів, інших малозахищених категорій громадян, дискретності виплати допомоги по безробіттю та встановлення її у випадку часткового безробіття тощо. 3. В ході дослідження механізмів державного управління ринком праці в праценадлишковому районі встановлено, що однією з головних причин, які уповільнюють економічні реформи є криза управління. Тому зміна моделі державного управління є закономірним і необхідним етапом подальшого розвитку держави. Потрібно перейти від жорсткого вертикального управління до одночасного управління по горизонталі. При цьому слід досягти такого ступеню гнучкості, який дасть змогу адекватно реагувати на зміну ситуації. Тому запропоновано чітко розподілити повноваження між центром і регіонами та між місцевими державними адміністраціями і органами місцевого самоврядування. 4. Аналіз поглядів зарубіжних економістів-теоретиків переконує, що класичний підхід заперечення участі держави в економічних процесах помилковий. Діючі на практиці державні механізми, а саме: проведення інвестиційної, податкової, кредитно-грошової і міграційної політики, разом з проблемою зайнятості населення, законодавча і антимонопольна ініціативи, підтримання інфляційних процесів не призводять до досягнення рівня повної зайнятості або хоча б до стабілізації її на певному рівні. Вивчення досвіду в сфері регулювання зайнятості населення дає можливість стверджувати, що існують великі різнопланові можливості державного регулювання процесів відтворення і перерозподілу робочої сили, в тому числі і при переході від командної економіки до ринкових відносин. Потрібно виключити можливість прямого дублювання будь-якої з моделей, які набули поширення у розвинутих та постсоціалістичних країнах. Необхідно формувати свій національний ринок праці відповідно до соціально - економічної ситуації, яка реально склалася в Україні з безумовним використанням цього досвіду, особливо в питаннях соціального захисту незахищених категорій громадян, визначення кризових територій, які є осередками високого рівня структурного безробіття. 5. Встановлено, що важливе значення в сфері державного управління має розробка комплексу заходів по регулюванню ринку праці в праценадлишковому районі. До таких заходів відносять активізацію інвестиційної діяльності, стимулювання гнучких форм зайнятості на виробництві, стимулювання підприємництв в частині створення нових робочих місць, підвищення ефективності роботи місцевих служб зайнятості, організацію громадських робіт на рівні регіону, удосконалення методичної та інформаційної бази ринку праці. 6. Доведено, що механізми регулювання ринку праці охоплюють набір економічних, юридичних, соціальних і психологічних факторів, які обумовлюють його функціонування. Вони діють через систему працевлаштування, включаючи широку мережу центрів зайнятості, банки даних про робочі місця, державні програми допомоги у набутті професійних знань і працевлаштування незайнятого населення, цільові програми підприємств, які передбачають перепідготовку кадрів у зв’язку з плановою модернізацією виробництва, проведенням на підприємствах політики стабілізації кадрів. Регулювання зайнятості населення відбувається на макро-і мікроекономічному рівнях. Макрорівень - це функціонування державного механізму економіки, де поряд з глобальними і найбільш важливими проблемами, прямим і побічним способом регулюється зайнятість населення. На мікроекономічному рівні, з прив’язкою до макрорівня, вирішуються безпосередньо проблеми зайнятості і безробіття. 7. Вивчення умов та факторів, які впливають на процеси в сфері зайнятості населення Гощанського району Рівненської області показують, що структура зайнятості населення даної території в основному відповідає загальноукраїнським тенденціям. Формування ринку праці в Рівненській області нерозривно пов’язане з економічними процесами в Україні і супроводжується зростанням чисельності незайнятого населення, збільшенням розбалансованості в попиті та пропозиції робочої сили, деяким призупиненням процесів маятникової та деяким збільшенням зовнішньої міграції. Основною проблемою реалізації трудової активності населення є проблема прихованого безробіття. В області також загострюється ситуація на фіксованому ринку праці, про що свідчить подальше суттєве зростання питомої ваги осіб з числа найменш захищених верств населення. Ситуація, що склалася на ринку праці Рівненщини, зокрема в Гощанському районі, потребує негайного державного втручання та застосування механізмів державного управління при формуванні та розвитку трудових відносин. 8. Доведено, що ринок праці Гощанського району Рівненської області формується під впливом загальної соціально-економічної ситуації в державі та регіоні. Тому необхідно враховувати вплив на ринок праці різних політичних рішень, які через державні механізми впливають на суть економічних програм, які не мають, на перший погляд, прямого відношення до формування ринку робочої сили області. Мова йде про процеси приватизації, структурної перебудови економіки, ліквідації збиткових підприємств тощо. Виникла нагальна потреба в проведенні аналізу впливу таких програм на ситуацію на ринку робочої сили та розробці конкретних заходів, які спрямовані на обмеження неконтрольованого зростання безробіття. 9. Структурні відмінності між попитом та пропозицією на робочу силу в досліджуваному регіоні дають підстави припускати, що такі фактори, як вік, стать, рівень освіти суттєво впливають на можливості особи зберегти роботу чи працевлаштуватися знову. У ході наукового дослідження встановлено, що все більше буде зростати нерівність між різними віковими групами населення на ринку праці. Для жінок, молоді, осіб передпенсійного віку ризик безробіття є найбільш високим. Тому для різних соціально-демографічних груп населення Рівненської області доцільно розробляти та застосовувати різні за змістом соціальні програми. Мова йде перш за все про програми, які пов’язані з формуванням та функціонуванням ринку праці, в яких повинен бути передбачений пріоритет на окремі соціальні групи населення при працевлаштуванні, навчанні, підвищенні кваліфікації. 10. Аналіз соціально-економічних процесів на ринку праці свідчить, що масові вивільнення працівників завжди співіснують з гострою потребою в кадрах високої кваліфікації. Тому, в цьому контексті ринок праці необхідно розглядати, як один з пріоритетів державного управління, від ефективного функціонування якого залежить благополуччя населення держави та соціально-економічний розвиток України в цілому. |
