Анотація до роботи:

Главацька О.І. Людина в сучасному російському словотворі (субстантивна похідна лексика ’особи’). Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.02 – російська мова. Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України. – Київ, 2007.

Дисертація присвячена вивченню та опису іменників сучасної російської мови зі значенням ’особи’ афіксальної похідності, що мотивовані словами різних граматичних класів, у тому числі – неоднослівними найменуваннями. Вперше виділено корпус названих іменників з позицій семантико-граматичного підходу і представлено їх комплексний синхронний опис: словотвірні значення та засоби їх вираження; три типи семантичного співвідношення одиниць мотиваційних пар; явища множинності мотивації та синонімії. Визначення словотвірної структури проведено за семантично мотивуючим. Це дозволило уникнути невідповідності змістової та формальної меж у слові і визнати, що семантична межа в слові є одночасно межею морфемною.

Інтегруюча сила системи мови формує широке (і певним чином окреслене) «поле» взаємодії споріднених одиниць, що пов’язані різними мотиваційними відношеннями, «поле» взаємодії іменної семантики з іменною ж, дієслівною, прикметниковою, нумеративною, прислівниковою тощо.

Похідні здебільшого мотивуються словами однієї частини мови. Типологія їх СЗ зумовлена частиномовними характеристиками мотиваторів, семантичними та словотвірними особливостями лексико-семантичних груп, а також самим процесом деривації. Похідні, що мотивовані іменниками, кількісно переважають серед інших похідних зі значенням ’особи’ (66,5%). Пов’язано це з тим, що найбільш частотними ознаками представлення людини є предмети, рідше – дії і ознаки, числа, способи дії і т.ін. Значення кожного слова цієї групи – ’носій предметно-абстрактної ознаки, що виражається стосовно предмета, особи, ідеології, науки, місця перебування’ та ін. Такі похідні характеризуються різноманітністю афіксальних способів утворення: суфіксальний (з нульовим і матеріально вираженими суфіксами), префіксальний і циркумфіксний. Інвентар словотвірних афіксів – суфікси: нульовий, -ист, -ник, -чик/-щик, -ец, -ор /-ер/-ёр, -ик/-атик, -(а)тор, -ант, -анин/-янин/ -чанин, -’ар/-арь, -тель, -ин, -евт, похідні з суфіксами -ит, -ак/-як, -ат, -навт, -ент, -ач, -ус, -уал, -ал, -j-, -ост, -ос, -ачей, -уз, -иот, -ач, -ич,
-ик, -аст, -ир, -иссимус одиничні; префікси: со-, пра-, не-, анти-, сверх-, ультра-, обер-, прото-, архи-, супер-, под-, вице-, про-, суб-, до-, па-, су-, псевдо-, ре-, экс-, пост-; циркумфікси со- … -ник, по- … -ник, под- …-ник, под- … -ок, без- … - ник, по- … -^, по- … -чик, по- … -им, под- … -j-, на- …
-ник, недо- … -ок, пред- … -ник, под- … -ок та ін.

Одиниці із СЗ ’особа за дією’ (13,3%) та ’особа за ознакою’ (4,6%) – переважно суфіксальної структури. У творенні віддієслівних похідних зайняті суфікси: продуктивні -щик/-чик, -тель, нульовий, -ник, -ец/-(н)ец, -ун, -атор, -ор/-ер/-ёр, -ок, малопродуктивні -арь, -ант/-янт, -ач, -ент, -ух-/-тух-, -ушк-, -аль, -ист, непродуктивні -ик, -ыш, -атай, -ень, -ён-, -ат, -ш-, -ул-, -ох-, -ыч, -ятин-, -ниц-, -х-, -ишк-, -уг-, -ит-, -ир, -ырь, -с-, -аш, -ык-, -уй, -ыг-; циркумфікси по- … -ун, со- … -ец. Участь в утворенні відад’єктивних похідних беруть суфікси: -ец, нульовий, -(н)ик, -ак/-як, -ыш, -ач, -ист, -тель, -ан/-иян, -яй, -ош-, -енец, -арь; циркумфікс пере- …-ок.

Винятково за допомогою суфіксів утворені нечисленні іменники, що мотивуються числівниками (-ник, -ер, -щик, -н-, -ниц-, -иц-), прислівниками (-ник, нульовий, -тай, -щик, -ок, -(ч)к-) та прийменниками (-ок, -ник).

Похідні з неоднослівними мотиваторами складають 10,5%, поступаючись лише відсубстантивним та віддієслівним. Вони входять у ядро словотвірної системи назв ’особи’ завдяки великій кількості ФО та інших сполучень слів, що виступають як мотивуючі. Формальне відображення в похідних можуть мати як усі, так і один (будь-який) із компонентів неоднослівних мотиваторів, семантичне – усе найменування.

Вивчення семантичного співвідношення одиниць мотиваційних пар показало, що збіг об’ємів лексичної семантики мотивуючих і похідних спостерігається з різним ступенем регулярності/нерегулярності; типи неповного семантичного збігу одиниць мотиваційних пар різні: 1) похідні ’особи’ «освоюють» не всі значення своїх мотиваторів; 2) у похідних з’являються значення, що не мають прямого співвідношення з лексико-семантичними варіантами (ЛСВ) мотивуючих (кількість таких дериватів незначна). Полісемія вихідного слова по-різному відтворюється в похідних від нього одиницях. Багатозначний мотиватор як поєднання різнорідних ЛСВ може мотивувати похідні яким-небудь одним із своїх значень, частковою або повною їх сукупністю, більшість же дериватів утворено на основі прямого значення. Участь переносних значень у формуванні семантики похідних обмежена.

Характер мотиваційних відношень похідних із їхніми мотиваторами ускладнюється множинністю мотивації. Такі деривати, як правило, однозначні. Їх суттєві характеристики залишаються незмінними при виведенні з кількох мотиваторів. Похідні, що мають два (і більше) мотиватори, можуть належати до різних словотвірних типів, мати різну словотвірну структуру. Вони представляють собою одиниці складносуфіксального (складання + суфікси: нульовий, -ец,
-ник, -тель, -чик/-щик, -ик, -ист, -ин/-анин, -ёр, -ак-, -ц-, -к-, -ий, -тор та ін.); суфіксального (-ик,
-чик/-щик, нульовий, -ист, -ец, -ник, -тель, -ун, -ятник, -л-, -ий, -арь, -ак, -к-, -ач, -тяй, -ор, -ус,
-итос; циркумфіксного (под-…-ник, под-…-овик, до-…-ист, до-…-ник, за-…-ник, по-…-ист, на-…
-ник) типів.

Синонімія як один із типів перетворення слова – це різні способи вираження однієї й тієї ж мовної одиниці у різних випадках її мовної реалізації, що є одним із типів дериваційних відношень паралельної похідності. У нашій вибірці 288 рядів (586 од.) синонімічних похідних.

Ми впевнені в необхідності вивчення відношень у парах похідне – мотиватор, що складаються із дериватів одного лексико-семантичного класу, способу словотворення та словотвірного значення. Детальний аналіз підсистем словотвірного рівня дозволить виявити специфіку кожної з них і одночасно через такі явища, як множинність словотвірної мотивації, полісемія похідних, мотивуючі класи слів, простежити перетин різних підсистем, «висвітлити» глибинні процеси, що стимулюють динаміку словотвору в цілому.

Подальше поглиблене вивчення назв ’особи’ в російській мові вважаємо перспективним: воно дозволить виявити точки дотику і взаємодії номінативних рядів різних слов’янських мов, допоможе з’ясувати деякі спірні питання синхронного словотвору.

Публікації автора:

1. Главацкая Е.И. Имена существительные отфразеологической производности в современном русском языке // Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету: Філологічні науки. Вип. 8. Т. 1. Мовознавство. – Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2004. – С. 83-90.

2. Главацкая Е.И. Структурно-семантическая организация имен существительных, характеризующих человека, в современном русском языке // Русский язык: система и функционирование: Материалы Международной науч. конф.: В 2 ч. – Ч. 2.– Минск: Изд. центр БГУ, 2004. – С. 30-33.

3. Главацкая Е.И. Наименования лица циркумфиксной структуры в современном русском языке // Проблемы русского и общего языкознания: Межвуз. сб. науч. тр. Вып. 2. – Елец: ЕГУ им. И.А. Бунина, 2004. – С. 61-66.

4. Главацкая Е.И. Тематическая классификация производных существительных со значением ’лицо’ в современном русском языке // Язык и социум: Материалы VI Международной науч. конф.: В 2 ч. – Ч. 1. – Минск: РИВШ, 2004. – С. 131-133.

5. Главацкая Е.И. Номинации ’лица’ сложносуффиксальной структуры в современном русском языке // Лінгвістика. Зб. наук. праць № 1 (4). – Луганськ, 2005. – С. 33-39.

6. Главацкая Е.И. Имена существительные со значением ’лицо по признаку’ в производной лексике современного русского языка // Sowo. Tekst. Czas VIII. Materialy VIII Miedzynarodowej Konferencji Naukowej. – Szczecin, 2005. – С. 243-249.

7. Главацкая Е.И. Производные имена существительные со значением ’лицо по признаку’ в современном русском языке // Материалы ІІ Международной науч. конф. – Могилев: МГУ им. А.А. Кулешова, 2005. – С. 27-29.

8. Главацкая Е.И. Имена существительные со значением ’лицо по действию’ в современном русском языке // Е.Ф. Карский и современное языкознание: Материалы Х международных Карских чтений: В 2 ч. – Ч. 1. – Гродно: ГрГУ, 2005. – С. 228-234.

9. Главацкая Е.И. Имена ’лица’ префиксального образования в современном русском языке // Русская филология. Украинский вестник. – №1-2 (27). – Харьков, 2005. – С. 23-26.

10. Главацкая Е.И. Имена ’лица’ отсубстантивной производности в современном русском языке // Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету: Філологічні науки. Випуск 11. – Т. 2. – Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2005. – С. 299-307.

11. Главацкая Е.И. Номинации ’лица’ с неоднословными мотиваторами в современном русском языке // Белорусско-русско-польское сопоставительное языкознание, литературоведение, культурология: Материалы VII Международной науч. конф. – Витебск, 2006. – С. 119-121.

12. Главацкая Е.И. Наименования лица с неоднословными мотиваторами (сложносуфиксальная производность) // Русский язык: система и функционирование: Материалы III Международной науч. конф.: В 2 ч. – Ч. 1. – Минск: РИВШ, 2006. – С. 182-185.

13. Главацкая Е.И. Словообразовательная синонимия в сфере номинаций лица современного русского языка (отглагольная производность) // Русский язык и литература: проблемы изучения и преподавания в школе и вузе: Сб. науч. тр. – К., 2006. – С. 32-36.

14. Главацкая Е.И. Словообразовательная синонимия в сфере наименований лица современного русского языка (отадъективная производность) // Материалы XIII Международной конф. по функциональной лингвистике «Язык и Мир». – Ялта, 2006. – С. 80-82.

15. Главацкая Е.И. Словообразовательная синонимия в сфере имен существительных ’лица’ современного русского языка (отсубстантивная производность) // Актуальные проблемы современной лингвистики: Материалы Международной науч. конф., посв. 75-летию проф. А.Н. Тихонова: В 2 т. – Т. 1. – Елец-Москва: ЕГУ им. И.А. Бунина, 2006. – С. 86-92.