1. Дисертаційна робота “Конкуренція як принцип суспільного розвитку: соціально-філософський аналіз” містить ряд важливих вихідних положень і висновків теоретичного і практичного характеру. Розуміння особливостей існування і тенденцій розвитку суспільства неможливе без глибокого аналізу різноманітних проявів такого механізму регулювання соціуму, як конкуренція. В сучасних умовах, коли конкуренція стала поширеним елементом майже всіх суспільних відносин, актуальною стає проблема її соціально-філософського дослідження. Виступаючи механізмом саморегуляції соціуму, важливим чинником суспільного розвитку, а також формою соціального контролю, конкуренція залишається теоретично мало досліджуваним соціальним явищем. 2. Проблема вивчення конкуренції носить міждисциплінарний та багатоаспектний характер. Тому в дисертації узагальнено і використано результати досліджень філософії, економіки, культурології, соціології, соціальної психології та етики. При загальній орієнтації на науково-матеріалістичне розуміння конкуренції і факторів її становлення, розвитку й реалізації, автор інтегрував ідеї екзистенціалізму, структуралізму, філософської антропології. Відповідно до мети та завдань наукової роботи використано принципи когерентності, синергії, каузальності, об’єктивності та конкретності істини, необхідності подолання полярності об'єктивістських і суб'єктивістських підходів у соціальній теорії, спрямованості на інтерпретацію суспільства як динамічного соціального поля, взаємокореляції структур суспільства й особистості. У науковій літературі виділяються економічні, соціальні, історичні, політологічні, психологічні, біологічні аспекти вивчення конкуренції як суперечливого соціального явища. Теоретична розробка багатьох аспектів досліджуваної проблеми конкуренції носить розпорошений, фраґментарний і дискусійний характер. Відсутнє комплексне уявлення про сутність та соціальну роль конкуренції як принципу суспільного буття. 3. Філософська рефлексія конкуренції здійснювалася за допомогою таких методологічних підходів, як історико-філософський, коли конкуренція вивчається відповідно до періодів розвитку суспільства; системний, згідно з яким конкуренція розглядається як комплексне соціально суперечливе явище, складові якого досліджуються як частини єдиного цілого; функціональний, у рамках якого визначається сутність і змістовна спрямованість соціальних функцій конкуренції. В дисертаційному дослідженні також застосовується метод єдності історичного та логічного, який дозволяє дослідити закономірності розвитку конкуренції. Соціально-філософська проблематика конкуренції охоплює аналіз конкуренції з точки зору виділення етапів розвитку конкуренції; аналіз факторів, що впливають на еволюцію конкуренції взагалі і регуляцію конкуренції з боку особи і спільнот зокрема. 4. Конкуренцію можна визначити як принцип розвитку суспільства та певний вид активності соціальних суб'єктів стосовно досягнення кращих результатів в їх діяльності порівняно з іншими суб’єктами за допомогою доступу до володіння, розпорядження і використання обмежених суспільних благ. 5. Категоріальний ряд, що розкриває зміст конкуренції, становлять поняття: соціальний розвиток, суб'єкт конкуренції, об'єкт конкуренції, конкурування, конкурентне середовище, конкурентоспроможність особистості, соціальних систем, ідеальних та матеріальних утворень, конкурентні відносини, конкурентна боротьба, види конкуренції, функції конкуренції. Так, суб’єктом конкуренції може виступати: особистість, спільноти, суб’єкти господарської та політичної активності, організації. Об’єктом конкуренції на всіх етапах розвитку соціуму є те становище соціального суб’єкта, яке створює ширше поле можливостей щодо права володіння, розпорядження та користування суспільними благами й дозволяє особистості реалізувати свій потенціал. Нестача певних видів суспільних благ сприяє посиленню конкуренції між соціальними суб’єктами. Суспільними благами є матеріальні та духовні цінності, соціальний статус суб’єктів, можливість впливати на регулювання соціально значущих процесів, розширення сфери індивідуальної свободи особистості, обмеження ієрархічних відносин підпорядкування в суспільстві та створення умов для більшого “самовладдя” особистості. 6. Вплив конкуренції на розвиток суспільства виявляється у змісті її функцій: регулюючої, посередницької, контролюючої, генеруючої, стимулюючої та захисної. Роль конкуренції розкривається у відносинах перерозподілу обмежених ресурсів соціуму, через які здійснюється регулювання соціально-економічними, політичними та духовними процесами. 7. Конкуренція як суперечливе соціальне явище має і позитивні (стимулювання пошуку найбільш раціональних шляхів виробництва суспільних благ, сприяння самовдосконаленню особистості й інших соціальних суб'єктів, обмеження прояву монополізму та впровадження демократичних начал у суспільстві тощо), і негативні наслідки (сприяння соціальному розшаруванню, поширення жорсткого ринкового прагматизму на всі сфери життєдіяльності людини, дестабілізація суспільства в умовах відсутності державної регуляції конкурентних відносин, безробіття, втрата почуття соціальної стабільності, банкрутство суб'єктів господарювання). Для посилення позитивного впливу конкуренції на соціальний розвиток українського суспільства необхідна імплементація конструктивного світового досвіду щодо регулювання конкуренції. В умовах глобалізації низька конкурентоспроможність нації та національного виробництва погіршує перспективи соціального прогресу й можливості зростання добробуту населення України. 8. Факторами оптимізації процесу регулювання конкуренції в Україні виступають: формування конкурентного середовища; формування культури конкуренції; соціально-економічна просвіта населення; усвідомлення особою власної конкурентоспроможності в соціумі та виробленої нею продукції як суспільної цінності; розвиток громадянського суспільства і його інституцій; подальший розвиток інституту приватної власності; ефективне державне регулювання конкурентних відносин у суспільстві. Автор дисертаційного дослідження зазначає, що подальшої глибокої розробки потребують питання: - механізм формування культури конкуренції в цілому та конструктивних світоглядних орієнтацій особистості стосовно конкуренції зокрема; - конкуренція в духовній сфері суспільства (змагання ідей, програм реформування суспільства, світоглядних орієнтирів тощо). Становлення та розвиток України як незалежної держави, формування ринкової моделі господарювання вимагає пошуку нових теоретичних і методологічних підходів до соціально ефективного регулювання конкурентних відносин у суспільстві. |
