Анотація до роботи:

Соляник М.М. Клініко-патогенетичні особливості перебігу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки та обґрунтування комплексної терапії. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.36. – гастроентерологія, Івано-Франківський національний медичний університет, Івано-Франківськ, 2009.

Дисертація присвячена вивченню клініко-патогенетичних особливостей перебігу ВХ ДПК в залежності від маси тіла хворих та оцінці ефективності лікування з застосуванням a-ліпоєвої кислоти (a-ЛК), глутаргіну та урсодезоксихолевої кислоти (УДХК). У хворих на ВХ ДПК виявлено зменшення вмісту в крові лептину й адипонектину в 74,37% і 90,90% випадків, відповідно, у взаємозв’язку з порушеннями процесів ПОЛ-АОЗ, метаболічної інтоксикації, особливо в осіб із пониженою масою тіла. Тривале інфікування Hp сприяє розвитку помірної дисліпідемії. У третини хворих на ВХ ДПК із рецидивуючим перебігом захворювання повторні курси тривалої АХБТ супроводжуються порушенням функціонального стану печінки з розвитком внутрішньопечінкового холестазу.

Проведено апробацію схем лікування з застосуванням a-ЛК, глутаргіну та УДХК, обґрунтована доцільність їх використання з врахуванням змін функціонального стану печінки.

У роботі представлено теоретичне узагальнення та нові підходи до вирішення науково-практичного завдання, яке полягало у вивченні клініко-патогенетичних особливостей перебігу ВХ ДПК, асоційованої з Нр, ролі адипоцитокінів лептину й адипонектину у взаємозв’язку з оцінкою системи ПОЛ-АОЗ, розвитку метаболічної інтоксикації та встановленні ефективності комплексного лікування з застосуванням a-ЛК, глутаргіну, УДХК з врахуванням функціонального стану печінки, порушення ліпідного обміну.

1. Активний прогресуючий перебіг ВХ ДПК з вираженими клінічними та ендоскопічними проявами є характерним для хворих із високим ступенем хелікобактеріозу, високою кислотністю шлункового вмісту, переважно у чоловіків із пониженою масою тіла. Виявлені прямі вірогідні кореляції між розмірами виразкового дефекту і ступенем хелікобактеріозу за показниками ¹³С-уреазного дихального тесту (r=0,67, p<0,05) та обернені між ІМТ і ступенем хелікобактеріозу (r=-0,41, p<0,05), ІМТ і розмірами виразки (r=-0,48, p<0,05), які були вищими у чоловіків (r=-0,55, p<0,05), ніж у жінок (r=-0,37 p<0,05).

2. Зменшення вмісту лептину й адипонектину в 74,37% і 90,90% випадків, відповідно, є найбільш вираженими у хворих на ВХ ДПК з пониженою масою тіла та активним прогресуючим перебігом захворювання. Виявлені взаємозв’язки між вмістом лептину в крові і розмірами виразкового дефекту СО ДПК, рН шлункового вмісту, ступенем хелікобактеріозу (r=-0,51; r=0,41; r=-0,54, відповідно, p<0,05) та ІМТ, вмістом ТГ, ЛПНГ в крові (r=0,62; r=0,36; r=0,39, відповідно, p<0,05). Зменшення вмісту адипонектину в крові супроводжується розвитком запального синдрому і вираженими клінічними проявами захворювання. Встановлені вірогідні обернені кореляції між вмістом адипонектину в крові і розмірами виразкового дефекту СО ДПК (r=-0,71, p<0,05), ступенем хелікобактеріозу (r=-0,45, p<0,05), кількістю нейтрофілів крові (r=-0,40, p<0,05) та показником індексу нейтрофіли/моноцити (r=-0,48, p<0,05).

3. У хворих на ВХ ДПК тривале, більш як 10 років, інфікування Нр сприяє розвитку помірно вираженої дисліпідемії в більшості (67,83%) випадків, впродовж 2-10 років – в 20,45% випадків зі збільшенням вмісту в крові ЗХЛ, ТГ, ЛПНГ, ЛПДНГ та зменшенням ЛПВГ, що супроводжується підвищенням коефіцієнта атерогенності на 38,52% і 12,12% (р<0,05), відповідно. Встановлено взаємозв’язок між ступенем хелікобактеріозу за показниками ¹³С-уреазного дихального тесту і коефіцієнтом атерогенності за тривалості ВХ ДПК більше 10-ти років (r=0,43; р<0,05), тоді як за меншої тривалості захворювання 2-10 і 1-2 роки відзначалася лише вірогідна тенденція (r=0,32; r=0,19; р>0,05).

4. У хворих на ВХ ДПК порушення в системі ПОЛ-АОЗ з активацією пероксидації ліпідів зі збільшенням вмісту в крові малонового альдегіду і дієнових кон’югатів та дисбалансом системи АОЗ з підвищенням активності церулоплазміну і зменшенням насиченості трансферину залізом супроводжуються розвитком метаболічної інтоксикації, яка є більш вираженою у хворих із пониженою масою тіла за тривалого прогресуючого перебігу захворювання. Виявлено прямі вірогідні кореляції між пептидними і нуклеотидними СМП і ступенем хелікобактеріозу (r=0,56; r=0,51, p<0,05) та вмістом МА (r=0,46; r=0,39, відповідно, p<0,05) і обернені – між вмістом адипонектину в крові (r=-0,56; r=-0,51, p<0,05) та ІМТ (r=-0,35; r=-0,29, p<0,05).

5. Комплексне лікування з застосуванням a-ЛК, глутаргіну, особливо їх поєднання на тлі антихелікобактерної терапії, сприяє більш швидкій динаміці клінічних синдромів – на 2-3 дні раніше, заживленню виразкового дефекту СО ДПК у 81,82%; 86,36%; 90,00%, збільшенню ерадикації Нр до 77,18%; 81,72%; 90,00%, відповідно, у той час як стандартна АХБТ впродовж 7 днів у хворих на ВХ ДПК легкої і середньої тяжкості та впродовж 14 днів – у хворих з активним прогресуючим перебігом захворювання характеризується позитивною клініко-ендоскопічною динамікою з заживленням виразки у 65,00% і 62,50% та ерадикацією Нр у 70,00% і 75,00% випадків, відповідно. a-ЛК у комплексній терапії в більшій мірі сприяє позитивній динаміці вмісту лептину та ліпідного спектру, зменшенню активності ПОЛ і дисбалансу в системі АОЗ. Глутаргін у комплексній терапії в більшій мірі сприяє позитивній динаміці вмісту адипонектину в крові і зменшенню метаболічної інтоксикації.

6. У хворих на ВХ ДПК з тривалим рецидивуючим перебігом захворювання повторні курси тривалої антихелікобактерної терапії є чинником ризику порушення функціонального стану печінки з розвитком синдрому внутрішньопечінкового холестазу (підвищення активності ЛФ, ГГТП в крові – у 56,25% випадків, гіперліпідемії – у 37,50% випадків порівняно з вихідним станом) і наростанням енергетичного напруження гепатоцитів із збільшенням активності аргінази – у 35,00% випадків, що є характерним для внутрішньопечінкового холестазу. Включення в комплексну терапію УДХК сприяє попередженню розвитку внутрішньопечінкового холестазу та покращенню функціонального стану печінки й ліпідного спектру крові про що свідчить зменшення активності ГГТП на 16,45%, ТГ, ЛПНГ і ЛПДНГ – більш як на 20,00% (p<0,05).

Публікації автора:

1. Вірстюк Н.Г. Особливості перебігу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки в залежності від маси тіла хворих / Н.Г. Вірстюк, М.М. Соляник // Крымский терапевтический журнал. – 2007. – №2, Т.1. – С.8-10. Здобувачем проведено обстеження хворих, аналіз результатів, оформлення статті до друку. Проф. Вірстюк Н.Г. відредаговано висновки.

2. Вірстюк Н.Г. Ефективність діаліпону в комплексній терапії хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки / Н.Г. Вірстюк, М.М. Соляник // Галицький лікарський вісник. – 2008. – №2, (Т.15) – С.14-15. Здобувачем проведено обстеження хворих, аналіз результатів, оформлення статті до друку. Проф. Вірстюк Н.Г. відредаговано висновки.

3. Соляник М.М. Зміни функціонального стану печінки при тривалій антихелікобактерній терапії у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки та його корекція комплексною терапією з урсодезоксихолевою кислотою / М.М. Соляник, Н.Г. Вірстюк // Архів клінічної медицини. – 2008. – №4. – С.56-59. Здобувачем проведено обстеження і лікування хворих, аналіз результатів, оформлення статті до друку. Проф. Вірстюк Н.Г. запропоновано ідею дослідження, відредаговано висновки.

4. Соляник М.М. Клініко-патогенетична ефективність комплексного лікування хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки з включенням альфа-ліпоєвої кислоти та глутаргіну / М.М.Соляник // Галицький лікарський вісник. – 2008. – №4 Т.15. – С. 49-51

5. Вірстюк Н.Г. Вплив Helicobacter pylori на ліпідний спектр крові у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки / Н.Г. Вірстюк, М.М. Соляник // Вісник наукових досліджень. – 2008. – №4. – C. 43-46. Здобувачем проведено обстеження хворих, аналіз результатів, оформлення статті до друку. Проф. Вірстюк Н.Г. відредаговано висновки.

6. Вірстюк Н.Г. Діагностичне значення лептину та адипонектину у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки / Н.Г. Вірстюк, М.М. Соляник // Лабораторна діагностика. – 2008. – №4. – C.31-34. Здобувачем проведено обстеження хворих, аналіз результатів, оформлення статті до друку. Проф. Вірстюк Н.Г. запропоновано ідею дослідження, відредаговано статтю.

7. Патент на корисну модель №26388, Україна, МПК 51, А61К 35/00. Спосіб підвищення ефективності лікування хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки шляхом застосування діаліпону в комплексній терапії / Нейко Є.М., Вірстюк Н.Г., Соляник М.М. – № 200614107; заявл. 29.12.2006; опубл. 25.09.2007, Бюл. №15. Здобувачем розроблено і апробовано спосіб лікування. Акад. АМН України, проф. Нейко Є.М. запропонував ідею дослідження. Проф. Вірстюк Н.Г. надавала консультативну допомогу.

8. Патент на корисну модель №33351, Україна, МПК 51, А61В 1/00, А61В 8/08. Спосіб діагностики характеру перебігу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки за вмістом у крові лептину / Вірстюк Н.Г., Соляник М.М. – № 200712416; заявл. 08.11.2007; опубл. 25.06.2008, Бюл. №12. Здобувачем розроблено і апробовано спосіб діагностики. Проф. Вірстюк Н.Г. надавала консультативну допомогу.

9. Вірстюк Н.Г., Соляник М.М. Вплив діаліпону на клінічний перебіг виразкової хвороби дванадцятипалої кишки: матеріали ХІ конгресу Світової Федерації Українських лікарських Товариств (Полтава, 28-30 серпня 2006). – С.338-339. Здобувачем проведено збір та аналіз матеріалу, оформлення тез до друку. Проф. Вірстюк Н.Г. відредаговано висновки.

10. Вірстюк Н.Г., Соляник М.М. Несприятливі чинники перебігу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки: тези доповідей ІХ з’їзду Всеукраїнського Лікарського Товариства (Вінниця, 10-12 травня 2007). – С.89-90. Здобувачем проведено збір та аналіз матеріалу, оформлення тез до друку. Проф. Вірстюк Н.Г. відредаговано висновки.

11. Вірстюк Н.Г., Соляник М.М. Діагностичне значення вмісту лептину у крові хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки: матеріали міжобласної науково-практичної конференції [“Діагностика і терапія поєднаних хвороб травлення”], (Тернопіль, 22-23 листопада 2007) / М-во охорони здоров’я України, ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського. – Тернопіль: ТДМУ ім. І.Я. Горбачевського, 2007. – С.14-15. Здобувачем проведено збір та аналіз матеріалу, оформлення тез до друку. Проф. Вірстюк Н.Г. відредаговано висновки.

12. Соляник М.М. Клінічна ефективність глутаргіну в комплексній терапії виразкової хвороби дванадцятипалої кишки: тези доповідей 76-ої міжвузівської наукової конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю [“Працюємо, творимо, презентуємо”], (Івано-Франківськ, 26-27 квітня 2007) / М-во охорони здоров’я України, Івано-Франківський державний медичний університет. – Івано-Франківськ: Івано-Франківський державний медичний університет, 2007. – С.54.

13. Вірстюк Н.Г., Соляник М.М. Діагностичне значення адипонектину у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки: тези доповідей ХІІ конгресу Світової Федерації Українських Лікарських Товариств, (Івано-Франківськ, 25-28 вересня 2008). – С.207. Здобувачем проведено збір та аналіз матеріалу, оформлення тез до друку. Проф. Вірстюк Н.Г. відредаговано висновки.

14. Соляник М.М. Вплив комплексної терапії з включенням діаліпону на рівень лептину у крові хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки: тези доповідей 77-ої міжвузівської наукової конференції студентів та молодих вчених [“Працюємо, творимо, презентуємо”], (Івано-Франківськ, 9-11 квітня 2008) / М-во охорони здоров’я України, Івано-Франківський державний медичний університет. – Івано-Франківськ: Івано-Франківський державний медичний університет, 2008. – С.138-139.

15. Нейко Є.М., Вірстюк Н.Г., Соляник М.М. Сучасні підходи до лікування хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки шляхом посилення антиоксидантного захисту // Інформаційний лист №62. – 2008 (протокол №2 від 21.02.08). Здобувачем розроблено і апробовано спосіб лікування. Співавтори акад. АМН України Нейко Є.М. і проф. Вірстюк Н.Г. надавали консультативну допомогу.