Анотація до роботи:

Дзіх О.І. Клініко-патогенетичне обґрунтування застосування препарату куріозин при комплексному лікуванні хворих на артрози скронево-нижньощелепних суглобів – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. – Івано-Франківський державний медичний університет МОЗ України. – Івано-Франківськ, 2006.

Дисертація присвячена дослідженню ефективності комплексної терапії хворих із хронічним артрозом скронево-нижньощелепного суглобу з включенням куріозину. На підставі обстеження 122 хворих на хронічний артроз обґрунтовано доцільність лабораторного дослідження показників суглобової рідини. Встановлено наявність змін кісткової тканини у хворих на хронічні артрози скронево нижньо щелепного суглобу та їх негативний вплив на перебіг хвороби, депресію Т-системи імунітету і зниження неспецифічної резистентності організму.

Лікування хронічних артрозів скронево-нижньощелепних суглобів внутрішньосуглобовим введенням препарату куріозин та застосування препарату фосамакс при дефіциті мінеральної щільності кісткової тканини призводить до зниження прогресування деструкції суглобових поверхонь, сприяє нормалізації функції суглоба та підвищує мінеральну щільність кісткової тканини.

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове вирішення наукового завдання, яке полягає у вдосконаленні методів діагностики хронічного артрозу скронево-нижньощелепного суглоба та в підвищенні ефективності його лікування шляхом внутрішньосуглобового застосування куріозину в поєднанні з фосамаксом.

1. Перебіг хронічного артрозу скронево-нижньощелепного суглоба, порівняно зі здоровими, характеризується вірогідним зменшенням об’єму синовіальної рідини (у 12,1 рази, р<0,05), підвищенням у ній вмісту білка (у 1,3 рази, р<0,05) та клітинних елементів (у 2,7 рази, р<0,05).

2. У хворих на хронічний артроз скронево-нижньощелепних суглобів виявлено депресію клітинної та активацію гуморальної ланок імунної системи, що проявляється достовірним зменшенням кількості Т-лімфоцитів (на 14,8 %, р<0,05) та збільшенням кількості В-лімфоцитів (на 18,0 %, р<0,05).

3. Хронічний артроз скронево-нижньощелепних суглобів вірогідно частіше виникає на тлі порушень стану мінеральної щільності кісткової тканини – остеопенії або остеопорозу (51,25 % проти 64,71 %, р<0,05), причому таке поєднання більш характерне для осіб жіночої статті 68,96 %, проти 47,00 % – для чоловічої (р<0,05).

4. Порівняно з традиційним лікуванням, локальне застосування куріозину в середньому на 6 днів швидше сприяє відновленню рухової функції ураженого суглоба. Статистично достовірно знижується частота хворих зі звуженням суглобової щілини, деформацією головки нижньої щелепи і склерозом кортикальної пластинки. У синовіальній рідині вірогідно зменшується рівень клітинних елементів і вміст білка, нормалізуються показники клітинного і гуморального імунітету. Усе це сприяє збільшенню частоти клінічного одужання в 3,0 рази (р<0,001) та зниженням частоти рецидивів у 15,7 рази (р<0,001).

5. За наявності порушень мінеральної щільності кісткової тканини застосування куріозину в поєднанні фосамаксом забезпечує ефективне лікування хворих на артрози скронево-нижньощелепних суглобів в амбулаторно-поліклінічних умовах, сприяє підвищенню мінеральної щільності кісткової тканини, покращенню функціональної спроможності ураженого суглоба, позитивно впливає на стан суглобової рідини та показники імунної реактивності й зумовлює вірогідне подовження клінічної ремісії в 2,6 рази (р<0,001) протягом 2 років спостереження.

Публікації автора:

1. Кольба О.О., Дзіх О.І. Клініко-лабораторна діагностика хронічних артритів і артрозів скронево-нижньощелепних суглобів // Вісник наукових досліджень. – 2002. – № 4. – С. 48-50. (Здобувачу належить ідея статті, підбір і клініко-лабораторне обстеження хворих, оцінка результатів обстежень хворих із хронічним артрозом та коригування висновків. Ас. Кольба О.О. провела аналіз літератури, аналіз і статистичну обробку матеріалу, обговорення результатів, підготовку до друку).

2. Дзіх О.І. Обґрунтування доцільності досліджень суглобової рідини при діагностуванні захворювань скронево-нижньощелепних суглобів // Вісник наукових досліджень. – 2003. – № 3. – С. 29-31.

3. Дзіх О.І. Структурно-функціональний стан скронево-нижньощелепних суглобів при артрозах на фоні загальних змін мінеральної щільності кісткової тканини // Галицький лікарський вісник. – 2004. – Т.2, № 1. – С. 48-51.

4. Дзіх О.І. Стан імунологічної реактивності при хронічних артрозах скронево-нижньощелепних суглобів // Новини стоматології. – 2001. – № 2 (27). – С. 57-58.

5. Дзіх О.І. Патогенетичне обґрунтування використання гіалуронової кислоти у лікуванні хворих артрозами скронево-нижньощелепних суглобів // Новини стоматології. – 2002. – № 1 (30). – С. 33-34.

6. Дзіх О.І. Клініко-рентгенологічні, соціальні, вікові, статеві особливості хворих на патологію скронево-нижньощелепних суглобів // Здобутки клінічної і експериментальної медицини . – 2003. – № 1. – С. 106.

7. Деклараційний патент на винахід 70481 А. Україна, А61К33/30. А61Н23/02. Спосіб лікування хворих з артрозом скронево-нижньощелепного суглоба./ О.І. Дзіх (Україна). № 2003109442; Заявл. 20.10.2003; Опубл. 15.10.2004, Бюл. № 10.