Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Стоматологія


Джерелей Андрiй Олександрович. Клiнiко-лабораторна оцiнка результатiв прогнозування та корекцii типiв психологічних реакцiй на хiрургiчне втручання у стоматологiчних хворих : Дис... канд. наук: 14.01.22 - 2006.



Анотація до роботи:

Джерелей А.О. Клiнiко-лабораторна оцiнка результатiв прогнозування та корекцi типiв психологічних реакцiй на хiрургiчне втручання у стоматологiчних хворих. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальнiстю 14.01.22 – стоматологія. – Нацiональна медична академія післядипломної освіти іменi П.Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2006.

Дисертація присвячена впливу психологічної реакції на організм людини при хірургічній патології в щелепно-лицевій ділянці.

Отримані результати психологічного тестування і клініко-лабораторних показників дозволяють сформувати три психосоматичні підгрупи пацієнтів: тривожно-обсесивно-фобічну, ейфорично-анозогнозичну і гармонійну. Досліджені клініко-лабораторні показники послужили основою для розробки алгоритмів психосоматичної терапії, а отримані результати підтвердили її ефективність. Відмічена позитивна динаміка у всіх досліджених показниках, знизилась частота зустрічаємості гематом до 8,39% і виражених набряку та больового компоненту (18,18%), в середньому переважали тонкі рубці з шириною до 1 мм (64,13%).

Виявлена позитивна динаміка психологічних реакцій після лікування, так через 2 місяці після операції переважною була гармонійна реакція (67,39%).

Таким чином, рання психодіагностика і своєчасне прогнозування психосоматичних станів з наступною диференційованою їх корекцією дозволяють створити умови для благодійного перебігу запальних процесів, формування естетично повноцінного рубця і прискорюють психологічну реабілітацію.

Дисертаційна робота присвячена вирiшенню актуальної медичної задачi – профілактиці розвитку ускладнень під час і після оперативних втручань, в роботi запропоновано диференційований пiдхiд до лiкування хворих, що враховує х психосоматичний стан.

  1. Психологічні реакції на хворобу і лікування у хірургічних стоматологічних хворих спостерігаються в 100% випадках і демонструють широку варіабельність: тривожно-обсесивно-фобічна (37,82%), ейфорично-анозогнозична (28,53%), гармонійна (10,9%), сенситивна (10,58%), ергопатична (4,49%), неврастенічна (3,53%), паранойяльна (1,6%), егоцентрична (0,64%), іпохондрична (0,32%), іпохондрично-егоцентрична (1,6%).

  2. За ознакою спрямованості реакцій і особливостями клініко-лабораторних показників представники усіх патернів можуть бути об’єднані в три психосоматичні підгрупи: тривожно-обсесивно-фобічну (56,09%), ейфорично-анозогнозичну (33,02%) і гармонійну (10,9%), що дає можливість уніфікувати діагностичні і психокоригуючі підходи, підвищити вірогідність прогнозу результатів лікування.

  3. Психологічні реакції можуть призводити до суттєвих змін показників функціонування серцево-судинної системи, згортаючої системи крові і до порушень обмінних процесів (перекисного окислення ліпідів), що негативно впливає на темпи загоєння рани і якісні характеристики післяопераційного рубця. Найбільш виражені відхилення демонструють хворі з тривожно-обсесивно-фобічною психологічною реакцією (середній приріст артеріального тиску за
    2 години до операції складає 21±0,31/18±0,3 мм рт.ст., протромбіновий індекс знижується в середньому на 18,81±0,63%, показник фібрину – на 5,51±0,15 мг, час згортання крові збільшується на 1хв. 46±0,06 с, ємність загальних ліпідів плазми крові знижується на 0,96±0,03 ум.од.мг/мл ліпідів). Рановой процес супроводжується розвитком вираженого набряку та больової реакції в зоні травми і завершується формуванням переважно широких післяопераційних рубців (2,2±0,01 мм через рік після операції). Психологічна реакція у таких пацієнтів носить виражений характер (6,31±0,084 у.б.).

  4. Застосування в комплексі додаткового обстеження методу оцінки психологічного стану хворого з наступною його корекцією дає можливість уникнути розвитку гіпертонічних станів у перед- та інтраопераційному періодах
    (в 91,6% випадках), знизити число післяопераційних ускладнень (післяопераційних гематом – на 22,38%, поширених набряків і інтенсивної больової реакції – на 29,75%) і вираженість місцевих запальних реакцій в цілому (у 89,51% пацієнтів), що, в кінцевому результаті, сприяє оптимізації умов для загоєння рани і формування естетично повноцінного рубця (в першій психосоматичній підгрупі в 62,68% випадків, а у другій – в 70,08%).

  5. Оцінка результатів використання запропонованих нами терапевтичних схем показує, що найбільш виражений протекторний ефект отримано у хворих з тривожно-обсесивно-фобічною психологічною реакцією. Він проявив себе обмеженням приросту артеріального тиску (на 14±0,29/18,8±0,34 мм рт. ст.), зниженням показника протромбінового індексу (на 2,83±0,56%), фібріну (на 0,6±0,1 мг), скороченням часу згортання крові (на 45±0,09 с), підвищенням ємності загальних ліпідів плазми крові (до 5,32±0,035 ум. од. мг/мл ліпідів), зменшенням ширини післяопераційного рубця (на 0,95±0,09 мм). Ступінь вираженості психологічної реакції до кінця лікування наближається до норми (2,77±0,43 у. б., при Р<0,001).

  6. У пацієнтів з ейфорично-анозогнозичною реакцією зміни аналізуємих показників носять також позитивний, але менш помітний характер. Показник протромбінового індексу зменшується на 4,47±1,19% (Р<0,001), фібріну – на 0,35±0,13 мг (Р<0,05), час згортання крові скорочується на 11±0,06 с., ємність загальних ліпідів плазми крові підвищується на 0,22±0,02 ум. од. мг/мл ліпідів (Р<0,05), ширина післяопераційного рубця зменшується на 1,11± 0,01мм (Р<0,05), а ступінь вираженості психологічної реакції до кінця лікування відповідає мінімальній (2,53±0,29 у. б., при Р<0,001).

Практичнi рекомендацi

  1. Психологічне тестування доцільно проводити усім хірургічним стоматологічним хворим в доопераційному періоді для своєчасного попередження негативного впливу гіпертрофованої реакції психіки на соматичне захворювання.

  2. Метод психологічного тестування по ЛОБІ дає найбільш точну (13 різних патернів) інформацію про відношення хворого до хвороби та лікування і, відповідно, про можливу спрямованість його психосоматичних реакцій в інтра- та післяопераційному періодах. У відповідності з нашою систематикою усі пацієнти можуть складати три основні підгрупи: тривожно-обсесивно-фобічну, ейфорично-анозогнозичну і гармонійну. Найбільш виражені психосоматичні реакції розвиваються у пацієнтів з тривожно-обсесивно-фобічними і ейфорично-анозогнозичними станами.

  3. Хворим з тривожно-обсесивно-фобічною психосоматичною реакцією, крім традиційної терапії показано проведення раціональнії психотерапії, лібропсихотерапії, пролонгованої премедикації (на ніч: “Дормікум” 7,5-15 мг, за 2 години до операції: “Сибазон” 5 мг, за 40 хвилин до операції: “Промедол” 20 мг, “Дімедрол” 0,06 мг на 1 кг маси тіла, “Атропіну сульфат” 0,01 мг на 1 кг маси тіла). В комплекс медикаментозної терапії слід включати ”Продер” по 20 мг 1 раз на добу (або “Прозак” – у випадку переважання в психологічному статусі фобічного компоненту – по 20-60 мг на добу), “Етамзілат натрію” 2-4 мл, в/м за 1 годину до операції, “-токоферолу ацетат” 10% – 1 мл, усередину 1 раз на добу і трансдермальну рефлексотерапію (з використанням перцового пластиря).

  4. Хворим з ейфорично-анозогнозичною психосоматичною реакцією, окрім традиційної терапії і премедикації, в комплекс лікування доцільно включити застосування раціональної психотерапії і препарату “Дормікум” (7,5-15 мг, протягом 3-4 діб після операції).

Публікації автора:

  1. Безруков С.Г., Джерелей А.А. Динамика показателей свертывающей системы крови при различных видах психологических реакций у больных с хирургической патологией ЧЛО // Современная стоматология. – 2004. – № 2. –
    С. 70-72. Особистий внесок здобувача полягає в пiдборi хворих, проведеннi клiнiко-лабораторних дослiджень, аналiзi та в статистичнiй обробцi одержаних даних, написаннi статтi.

  2. Безруков С.Г., Джерелей А.А. Результаты коррекции патологических психосоматических состояний у хирургических стоматологических больных // Современная стоматология. – 2005. – № 4. – С. 111-115. Особистий внесок здобувача полягає в пiдборi хворих, проведеннi клiнiко-лабораторних дослiджень, розробці схем лiкування хворих, аналiзi та в статистичнiй обробцi одержаних даних, написаннi статтi.

  3. Джерелей А.А., Джерелей А.Н. Виды психологических реакций при травмах челюстно-лицевой области // Травма. – 2004. – Т. 4, № 6. – С. 635-637. Особистий внесок здобувача полягає в пiдборi хворих, проведеннi клiнiко-лабораторних дослiджень, аналiзi та в статистичнiй обробцi одержаних даних, написаннi статтi.

  4. Джерелей А.А. Варианты психологической реакции на болезнь и лечение в клинике челюстно-лицевой хирургии // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым гос. мед. ун-та. им. С. И. Георгиевского. – Симферороль, 1997. – Т. 133, Ч. 3. – С. 11-13.

  5. Джерелей А.А. Особенности психоэмоционального состояния пациентов с челюстно-лицевой патологией, требующих хирургического лечения и принципы общей терапии // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. – Симефрополь, 1998. – Т. 134, Ч. 2. – С. 347-352.

  6. Джерелей А.А. Диагностика личностных психологических отношений у челюстно-лицевых больных // Актуальные вопросы стоматологии. – Полтава, 1996. – С. 12-13.

  7. Джерелей А.А. Диагностика типов психологических реакций на болезнь и лечение в клинике челюстно-лицевой хирургии и их коррекция // Вопросы клинической медицины: Матер. науч.-практ. конф. хирургов, посвящ. 100-летнему юбилею проф. Е.И.Захарова. – Симферополь, 1997. – С. 71.

  8. Безруков С.Г., Джерелей А.А. Прогнозирование и коррекция психосоматических состояний у челюстно-лицевых больных // Материалы I съезда Ассоциации стоматологов АР Крыма. – Симферополь, 2004. – С. 157-158. Особистий внесок здобувача полягає в пiдборi хворих, проведеннi клiнiко-лабораторних дослiджень, розробці схем лiкування хворих, аналiзi та в статистичнiй обробцi одержаних даних, написаннi статтi.

  9. Деклараційний патент на винахід № 57671 А Україна, МПК7 А 61В17/00 Спосіб корекцi тривожних станiв у хiрургiчній стоматологi / Джерелей А.О. – № 2002108459; Заяв. 24.10.2002; Опубл. 16.06.2003; Бюл. № 6.