Анотація до роботи:

Антоненко О.Ф. Хвороби озимого і ярого ріпака та заходи підвищення стійкості сортів і гібридів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподар-ських наук за спеціальністю 06.01.11 – фітопатологія – Національний аграрний університет. Київ, 2006.

Дисертація присвячена вивченню найбільш поширених хвороб ріпака, їх впливу на життєдіяльні процеси рослин та пошукам шляхів обмеження розвитку і зниження шкідливості в основних районах вирощування цієї культури на Україні. Втрати врожаю насіння залежно від інтенсивності розвитку окремих хвороб можуть досягати від 10 до 80 % і більше. Вперше на ріпаку були виявлені борошниста роса і кила, вивчена їх шкідливість. Уточнені біологічні особливості збудників найбільш поширених хвороб (джерела інфекції, види спороношення, вплив погодних

37

умов тощо). Розроблено шкали оцінки селекційного матеріалу і сортів ріпака на стійкість проти хвороб, які були застосовані в селекційному процесі. Дана фітопатологічна оцінка 17 сортам озимого і 13 – ярого ріпака, що випробовуються Державною комісією на Іллінецькій та Івано-Франківській сортодільницях Вінницької і Івано-Франкіської областей. За ступенем стійкості вони були поділені умовно: на стійкі, середньостійкі і високостійкі з метою використання їх вихідним матеріалом. Удосконалено методи масового,індивідуально-родинного відбору,адаптивної селекції ріпака на стійкість проти хвороб та їх практичне застосування в селекції.

Вивчено прикладні аспекти створених сортів озимого і ярого ріпака: якісні показники олії і поживність зеленої маси для тварин.

Розроблено комплексну систему селекції нових сортів та насінництва ріпака. Створено і впроваджено у виробництво 12 нових сортів озимого і ярого ріпака з підвищеною стійкістю проти хвороб та рекомендована технологія їх вирощування.

Рекомендовано технологічні (строки, способи сівби, норми висіву та внесення мінеральних добрив тощо), хімічні заходи захисту рослин сортів ріпака від хвороб, що є складовими у технології їх вирощування.

1. В основних районах вирощування ріпака в різних грунтово-кліматичних умовах України найбільш поширеними хворобами цієї культури є несправжня борошниста роса, фомоз, альтернаріоз, борошниста роса, сіра і біла гнилі, бакетріоз коренів (озимий ріпак тощо).

Поширення та розвиток несправжньої борошнистої роси і альтернаріозу в лісостеповій зоні протягом 1985-2005 років становили відповідно 58-80% і 4-25%, фомозу – 24-50% і 3,0-14,0%. Епіфітотії розвитку несправжньої борошнистої роси і альтернаріозу були відмічені в 1986, 1989, 1993, 1995, 1998, 2001 роках; фомозу – в 1986-1989, 1993, 1995, 1998, 1999, 2000, 2001 і 2004 роках. Поширення вказаних хвороб у ці роки було в межах 60-100%, розвиток – 15,0-35,0%. Недобір урожаю ріпака залежно від інтенсивності розвитку окремих хвороб коливався від 10,0 до 80,0%.

2. Уточнено біологічні особливості найбільш небезпечних збудників хвороб (джерела інфекції, спороношення та його розповсюдження під час вегетації рослин ріпака, вплив погодних умов тощо). Встановлено, що при надлишкових опадах у фазі цвітіння ріпака підвищується ураження його фомозом і альтернаріозом. Як наслідок, рослини вилягають, стручки розтріскуюються, нестигле насіння передчасно висипається. Загальний недобір урожаю становить від 20,0 до 50,0%.

3. Розроблено методику створення штучного інфекційного фону. Оптимальний рівень інфекційного навантаження збудників несправжньої борошнистої роси і фомозу – 40-50 тис. спор в 1 мл розчину суспензії (120*). Проте з метою відбору найбільш стійких сортозразків доцільно використовувати дещо вище інфекційне навантаження – в межах 60-100 тис. спор. Ступінь ураження вихідного матеріалу хворобами при цьому зростає в 1,5-2,0 рази.

4. Розроблено шкали оцінки стійкості сортів та вихідного матеріалу проти несправжньої борошнистої роси, фомозу, альтернаріозу і борошнистої роси. Вони апробовані на сортодільницях Державної служби з охорони прав на сорти рослин в Лісостепу та Поліссі

31

України.

5. З використанням наведених вище розроблених методик проведена оцінка на стійкість проти хвороб 29 сортів державного випробування та 79 сортів колекційного матеріалу. Встановлено, що високою стійкістю проти несправжньої борошнистої роси, фомозу і борошнистої роси характеризуються сорти Калинівський і Клітинний 8, розвиток хвороб на яких у 3-4 рази нижчий, ніж на сортах Валеро, Клітинний 2, БС 1322. Ці сорти доцільно використовувати в селекційному процесі донорами стійкості.

6. Встановлено відмінності в шкідливості хвороб на різних за стійкістю сортах ріпака. Так, у сприйнятливого до несправжньої борошнистої роси, фомозу та альтернаріозу сорту Валеро середня кількість уражених стручків становила 37%, кількість насінин у хворому стручку та його схожість порівняно із здоровим зменшилася відповідно на 20-22% і 30%. У стійких сортів проти вищезгаданих хвороб ярого ріпака Калинівський і Клітинний 8, кількість уражених стручків становила близько 5%, кількість насінин була меншою на 4%, а схожість – на 5%. Уражені борошнистою росою сприйнятливі сорти ярого ріпака БС 1322 та Клітинний 2 мали нижчу масу 1000 насінин, ніж у стійкого сорту Клітинний 8 в 1,5-2,0 рази. Значні патологічні зміни рослин ріпака спостерігали під впливом збудника кили. Порівняно із здоровими вони помітно відстають у рості, характеризуються меншою кількістю стручків та насіння на 45-50%.

7. Ураження рослини ріпака збудниками фомозу і несправжної борошнистої роси обумовлює в тканинах листків на четвертий день після ураження зростання активності пероксидази у стійкого сорту Калинівський в 1,4-1,5 раза, у сприйнятливого сорту Валеро – в 1,2-1,3 раза. Зміни в метаболізмі супроводжуються також підвищеною витратою аскорбінової кислоти: у стійкого сорту – в 1,0-1,1 раза, у сприйнятливого – в 1,6-1,7 раза. Кількість лігніну зростала відповідно в 1,7 і 1,6 раза та 1,5 і 1,3 раза.

У рослинах сорту Калинівський при ураженні збудником фомозу порівняно із здоровими в 1,3 раза підвищується осмотичний тиск клітинного соку, в 1,8 раза знижується інтенсивність фотосинтезу, що супроводжується порушенням водного режиму, і як наслідок, передчасним засиханням листків та відмиранням рослин.

8. Застосовуючи метод гібридизації стійких проти окремих хвороб форми високопродуктивних зразків з наступним масовим відбором за цінними селекційними ознаками поряд із сортом озимого ріпака Благодатний були створені вітчизняні сорти ярого ріпака Васильківський і Мар’янівський. Сорт Благодатний характеризується імунністю проти бакетріозу коренів і високою стійкістю проти несправжньої борошнистої роси, за врожайністю насіння перевищив стандарт (сорт Дублянський) на 1,09 т/га. Сорт Васильківський був районований з 1983 року в 6 областях України і Тувинської АРСР; сорт Мар’янівський – відповідно з 1985 року у

32

18 областях України і 5 - Росії.

Сорт ярого ріпака Васильківський – високоеруковий (49%), на 4% перевищив відомий на Україні сорт озимого ріпака Митницький 2. Сорт Мар’янівський – безеруковий.

9. У результаті застосування вдосконалених методів масового та індивідуально-родинного відборів селекції ріпака на стійкість проти хвороб були створені такі нові сорти озимого ріпака: Федорівський, Устимівський, Кодакський, Снітинський, Ксаверівський, Федорівський поліпшений; ярого – Ковалівський, ВАГ, Славутич. Вони безерукові, стійкі проти бактеріозу коренів і несправжньої борошнистої роси. Сорти Ксаверівський, Федорівський поліпшений районовані в лісостеповій і поліській зонах України відповідно з 1995 і 1998 років для вирощування зеленої маси і насіння. Сорт Ковалівський районований з 1985 року для вирощування насіння в Київській області і чотирьох областях Росії. Решту сортів було використано як оригінальний вихідний матеріал у селекції ріпака.

10. Розроблено методику адаптивної селекції, практичне застосування якої дозволило створити нові стійкі проти хвороб сорти ріпака з високою продуктивністю. Так, з клітинних регенерантів були створені сорти Клітинний 1, Клітинний 8, Соколівський; з хімічних мутантів – Калинівський, Надія; з фізичних мутантів – Ландар. Усі ці сорти нині включені в Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Вони характеризуються високою врожайністю зеленої маси і насіння, олійністю та якістю олії, високобілковістю кормів та пристосованістю до умов вирощування.

11. Вищезгадані сорти характеризуються високими якісними показниками олії за рахунок вмісту до 82 % суми ненасичених жирних кислот (олеїнової та лінолевої) та низьким вмістом ерукової кислоти – від 1 до 2%. Вони придатні для використання на харчові цілі і високобілкової зеленої маси на корм тваринам. Сорти озимого ріпака Федорівський поліпшений і Ксаверівський за вмістом сухої речовини і протеїну в зеленій масі перевищують сорт Тисменицький (стандрат) відповідно на 0,2 і 0,9 % і 0,5 і 2,5 %, а за врожайністю зеленої маси – на 3-5 т/га. Державною комісією по сортовипробуванню та охороні прав на сорти вони рекомендовані відповідно з 1995 і 1999 років для вирощування зеленої маси в лісостеповій і поліській зонах України.

12. Важливим етапом підвищення стійкості ріпака проти хвороб, одержання насіння є оптимальність частки цієї культури в сівозміні. Встановлено, що у сівозміні з часткою ріпака до 30%, на відміну від сівозміни із його часткою 20%, розвиток несправжньої борошнистої роси перевищував на 6,0-10,0 %, фомозу – на 4,0-7,0 %, альтернаріозу – на 4,0-6,0 %; урожайність була нижчою на 0,08т/га.

Насичення сівозміни зерновими культурами до 40% (частка ріпака 20%) дає можливість в півтора – два рази знизити ураженість озимої

33

пшениці кореневими гнилями, а врожайність насіння її підвищити на 0,06т/га.

13. Оптимальною нормою висіву ріпака при широкорядному способі сівби (45 см) є 1,5 млн. шт., вузькорядному (15 см) – 1 млн. шт./га порівняно з нормою висіву 2,5 млн. шт./га. Ураженість рослин несправжньою борошнистою росою була нижчою відповідно на 4,3% і в 1,3 рази, фомозом – на 1,0 і 1,5 раза. Урожайність насіння при цьому перевищувала відповідно на 2,4 і 1,2 ц/га.

14. Найбільш ефективною нормою внесення мінеральних добрив було основне N₃₀P₆₀K₆₀ та підживлення навесні N₃₀. Ураженість рослин несправжньою борошнистою росою і фомозом була відповідно нижчою на 1,4 і 2,4 %, ніж при нормі одноразового основного внесення N₉₀P₉₀K_90. Різниця врожайності насіння на цих варіантах була незначною – 0,02 т/га, що свідчить про недоцільність внесення максимальної норми мінеральних добрив N₉₀P₉₀K₉₀.

15. Ефективним заходом захисту ріпака від несправжньої борошнистої роси і фомозу в період вегетації є дворазова обробка посівів фунгіцидами (восени – при з’явленні перших ознак хвороби і навесні – у фазі бутонізації): спортаком 45 к.е. з нормою витрати препарату 1 л/га або альєттом 80% з.п. – 1,5 кг/га. У цих варіантах ураженість рослин ріпака несправжньою борошнистою росою була нижчою в 1,8 раза, фомозом – у 2 рази, а врожайність насіння перевищувала контроль на 2,7 і 2,6 ц/га. Рівень рентабельності цього заходу становив відповідно 216 і 208 %.

Публікації автора:

Книга

1. Болезни технических культур и картофеля/В.Ф. Пересыпкин, З.А. Пожар, Н.Н. Кирик, И.Л. Марков, А.Ф. Антоненко и др. // Болезни сельскохозяйственных культур: в 3-х т./ Под ред. В.Ф. Пересыпкина. – К.:Урожай,1990. – Т.2 – 248 с. (Проведення аналізу і узагальнення матеріалів щодо хвороб ріпака).

Методичні рекомендації

2. Технологія вирощування ріпака /В.Ф. Пересипкін, І.Л.Марков, О.Ф. Антоненко, В.Д. Гайдаш. - К.: МСХ УССР, І994. –25с. (Зібрано матеріали, що стосуються захисту ріпака від хвороб та проведено узагальнення отриманих результатів).

3. Антоненко О.Ф. Прискорені методи створення сортів ріпака, стійких до хвороб. - К.: - НАУ, 2000.- 19с.

4. Марков И.Л., Антоненко О.Ф. Рекомендації до інтенсивної технології вирощування ріпаку.–К. – НАУ, - 2006. - 54с. (Проведено експериментальні дослідження та узагальнення отриманих результатів щодо хвороб ріпака та заходів обмеження їх розвитку).

Статті в наукових збірниках та журналах

5. Антоненко О.Ф. Методика відбору, її застосування при створенні стійких до хвороб сортів ріпака//Науковий вісник Національного аграрного університету. – К, 2002. - №53. – С.68 - 72.

6. Марков И.Л., Антоненко А.Ф. Действие химических мутагенов на хозяйственно ценные признаки ярого рапса и устойчивость к главнейшим болезням//Сб. науч. тр. УСХА, Защита растений в условиях интенсификации с/х производства. - К.,1987. - С.39-42. (Проведено організацію досліджень, узагальнення даних).

7. Марков И.Л., Антоненко А.Ф., Удалова В.М. и др. Влияние болезней рапса на кормовые качества зеленой массы//Сб.науч. тр. УСХА. Интенсивная технология выращиваня кормовых культур.-К., 1990. – С.77-81. (Проведено дослідження, аналіз отриманих результатів).

8. Пересыпкин В. Ф., Антоненко А.Ф. Сорта рапса, устойчивые к болезням//Защита растений. - К.-1990. - №5–С.24-25. (Узагальнення результатів досліджень).

9. Антоненко О.Ф., Зібцев В.М., Щендрик К.М. Випробування стимулятора росту РРР фарбізолу на озимій пшениці, ярому ріпаку та сої//Науковий вісник НАУ. - К.-1998. - №7–С.72-77. (Експериментальне вивчення, узагальнення отриманих результатів).

10. Антоненко О.Ф. Озимий ріпак. Перспективність нових сортів та гібридів селекції Національного аграрного університету//Захист рослин –К.-1999 - №8.–С.18-19.

35

11. Антоненко 0.Ф. Сорти - як донори стійкості проти несправжньої борошнистої роси та фомозу озимого й ярого ріпака в різних грунтово- кліматичних зонах країни//Захист рослин. - К., 2000. - № 12 - С.18-19.

12. Пересипкін В.Ф., Антоненко О.Ф., Мороз В.Ц. Нові напрями селекції озимого та ярого ріпака//Вісник аграрної науки. - К.,2000. - №12–С.48–50. (Проведено експериментальні дослідження та сформовано висновки).

13. Якубенко Б.Є., Антоненко О.Ф., Никонов Н.Б. Вплив найбільш шкодочинних хвороб на якісні показники зеленої маси сортів озимого ріпака//Науковий вісник НАУ.К.,2000. - №32. – С.413-415. (Підготовка досліджень та узагальнення отриманих результатів).

14. Антоненко О.Ф. Борошниста роса ярого ріпака//Захист рослин.-К.- 200І. - №5 - С.ІЗ.

15. Антоненко О.Ф. Стійкість до найбільш шкодочинних хвороб нових сортів ярого ріпака//Науковий вісник НАУ.- К.,2001 - №41. - С.84-89.

16. Антоненко О.Ф. Якість олії і шляхи її покращення в процесі селекції ріпака//Аграрна наука і освіта. - К.,200І. - Т.2-№3-4. - С.55-58.

17. Антоненко О.Ф. Шкали імунності і їх застосування в методиках оцінки найбільш поширених хвороб ріпака //3ахист рослин. - К.-2001.-№12- С.14.

18. Антоненко А.Ф.,Лошицкий П.П. Исследование предпосевного воздействия електромагнитных и ультразвуковых излучений на семена рапса//Електротехника и связь. - К.-2001. - №11.–С.123 - 124. (Проведення досліджень, узагальнення отриманих даних).

19. Антоненко О.Ф. Мікроклональний метод//Захист рослин. - К.-2002. - №2–С.14.

20. Антоненко О.Ф. Методика відбору, її застосування при створенні стійких до хвороб сортів ріпака//Науковий вісник Національного аграрного університету. - К.-2002. - №53 - С.68-72.

21. Антоненко О.Ф. Інфекційний фон у процесі селекції ріпака на стійкість проти хвороб // Науковий вісник НАУ – 2005. - №86. – С.90-92.

22. Антоненко О.Ф. За допомогою агротехнічних заходів. Обмеження розвитку хвороб ріпаку за селекції культури//Захист рослин -2005. - №2 – С.32.

Авторські свідоцтва

І. Сорт озимого рапса Снитинский. А.с. №3962 от 11 декабря 1985 г./ Пересыпкин В.Ф., Антоненко А.Ф., Устименко Г.Ф. МСХ СССР. Заявка №8200246.

2. Сорт озимого ріпака Ксаверівський. А.с. №256, зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України в 1995р./Пересипкін В.Ф., Антоненко А.Ф., Дубинець Г.Ф./.Україна. Заявка №9101586.

36

3. Сорт озимого ріпака Федорівський поліпшений. А.с. №718, зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України в 1998р./Пересипкін В.Ф., Антоненко О.Ф., Устименко Г.Ф./.Україна. Заявка №243350.

4. Сорт озимого ріпака Гібрид соколівський. А.с. №1259, зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України в 2001р./Пересипкін В.Ф., Антоненко О.Ф., Устименко Г.Ф./.Україна. Заявка №97016009.

5. Сорт озимого ріпака Надія. А.с. №0345, зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України в 2003р./Пересипкін В.Ф., Антоненко О.Ф./ Україна.Заявка № 99016011.

6. Сорт озимого ріпака Ландар. А.с. №05139, зареєстровано в Реєстрі з охорони прав на сорти рослин України в 2005р./Пересипкін В.Ф., Антоненко О.Ф./.Україна. Заявка № 01016003.

7. Сорт ярового рапса Васильковский. А.с. №3728 от 24 октября 1984г./Пересыпкин В.Ф. Антоненко А.Ф. Дубинец А.Ф. МСХ СССР. Заявка №4488.

8. Сорт ярового рапса Марьяновский. А.с. №3727 от 24 октября 1984г./Пересыпкин В.Ф., Антоненко А.Ф., Дубинец А.Ф./.МСХ СССР. Заявка №4487.

9. Сорт ярового рапса Ковалевський. А.с. №3965 от 11 декабря 1985г./Пересыпкин В.Ф., Антоненко А.Ф., Дубинец А.Ф. МСХ СССР. Заявка №8301255.

10.Сорт ярого ріпака Калиновський. А.с. №3, зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України в 1993р./Пересипкін В.Ф., Антоненко О.Ф., Устименко Г.Ф., Моргун В.В. Україна. Заявка №025350.

11.Сорт ярого ріпака Клітинний 1. А.с. №365, зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України в 1996р./Пересипкін В.Ф., Антоненко О.Ф., Глеба Ю.Ю., Скаржинська М.В., Устименко О.Ф. Україна. Заявка №70.

12.Сорт ярого ріпака Клітинний 8. А.с. №1098, зареєстровано в Реєстрі сортів рослин України в 2000р./Пересипкін В.Ф., Антоненко О.Ф., Устименко Г.Ф., Шихман І.С. Україна. Заявка №95016001.