Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Загальне землеробство


Чекрізов Іван Олексійович. Історичний аспект розвитку основного обробітку ґрунту на Полтавщині : Дис... канд. наук: 06.01.01 - 2005.



Анотація до роботи:

Чекрізов І.О. Історичний аспект розвитку основного обробітку ґрунту на Полтавщині – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.04.01. – історія сільськогосподарських наук. – Інститут землеробства УААН,
м. Київ, 2004.

Вивчення впливу глибини оранки під озимі та ярі зернові, інші культури на Україні започатковано в останній чверті ХІХ сторіччя на Полтавщині. У 1878 р. князь Кудашев В.О. у своєму маєтку (с. Кірьяківка Кременчуцького повіту) виділив під дослідне поле 141 га орної землі та заклав там довготривалий дослід по вивченню глибини оранки під озиму пшеницю. У ці ж роки Полтавське сільськогосподарське Товариство засновує Полтавське дослідне поле (1884 р.), перші результати досліджень одержано в 1886 р. У програмі діяльності Полтавського дослідного поля, значне місце займала тематика по вивченню обробітку ґрунту.

Підсумки сорокарічних досліджень по обробітку ґрунту (1924 р.) дослідного поля, а пізніше Полтавської сільськогосподарської дослідної станції, дали підстави рекомендувати виробництву основний обробіток ґрунту під озимі і ярі зернові культури вести не глибше 13 см. Подальше вивчення обробітку ґрунту на станції (кінець 20-тих років, середина 50-тих – середина 70-тих років минулого століття) повністю узгоджувалися з рекомендаціями 1924 р. Широкомасштабне запровадження в господарствах області (70-ті – 80-ті роки минулого століття) ґрунтозахисних, вологозберігаючих, ресурсоощадливих способів обробітку ґрунту, мілкого і різноглибинного без обертання скиби, в значній мірі базувалося на наукових розробках майже сторічної тривалості як наукових установ Полтавщини, так і інших закладів України.

  1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в аналізі історії розвитку у часі, з урахуванням перебігу соціально-економічних чинників, заходів і систем обробітку ґрунту протягом XIX – початку XXI століття на прикладі Полтавської області і в кінцевому забезпечує можливість прогнозування особливостей формування окремих ланок систем землеробства у найближчій і подальшій перспективі.

  2. Історія розвитку землеробства, зокрема формування у часі його провідної ланки – обробітку ґрунту, відбувається під впливом соціально-економічних процесів, головними з яких є зміни суспільних формацій, розвиток промисловості, урбанізація, демографічні зміни, розвиток внутрішньої та зовнішньої торгівлі. Найбільш помітним проявом цих змін є аграрні реформи, які прискорюють або на певний час гальмують еволюційні зміни в організації, техніці та технологіях сільськогосподарського виробництва.

  3. Особливістю досліджуваного історичного періоду на території України (XIX століття – початок XXI століття) були події революції 1917 року, які на досить тривалий час затримали формування капіталістичних відносин в аграрному секторі економіки та обумовили безпрецедентний ідеологічний та адміністративний вплив на формування тематики наукових досліджень і виробничу діяльність сільськогосподарських підприємств, включаючи системи обробітку ґрунту.

  4. Обробіток ґрунту, як землеробський захід, знаний з часів раннього неоліту. Він став визначальним чинником у відтворювальній формі господарювання у той час, коли у примітивні знаряддя обробітку землі почали впрягати одомашнену худобу – волів, коней, буйволів. Можливості обробітку ґрунту, як заходу оптимізації ґрунтових умов життя культурних рослин, різко підвищилися при заміні, починаючи з другої половини ХVШ століття, дерев'яних плугів залізними.

  5. Переважна більшість авторитетних учених-аграрників Росії XIX століття вважали глибокий обробіток одним з найефективніших заходів підвищення врожайності сільськогосподарських культур та боротьби з посухою. Лише Стебут І.О. та Костичев П.А. мали дещо відмінні погляди на універсальність поглиблення оранки.

  6. Першу спробу визначити експериментальним шляхом оптимальну глибину обробітку ґрунту під озимі за умов посушливого клімату на чорноземних ґрунтах Полтавщини було здійснено князем В.О. Кудашевим, який після дванадцятирічного виробничого випробування у своєму мастку в останній чверті XIX століття дійшов до висновку про перевагу мілкого обробітку.

  7. Узагальнення у 1924 році сорокарічних результатів досліджень з вивчення обробітку ґрунту Полтавським дослідним полем, заснованим у 1884 році (з 1910 року Полтавська дослідна станція) дало підстави рекомендувати виробництву при вирощуванні озимих і ярих зернових мілкий обробіток – до 13 см за основним принципом його здійснення – мілким, але раніше, ніж глибше, але пізніше. З цими рекомендаціями і результатами дослідів, проведених Полтавською сільськогосподарською дослідною станцією, співпадають дані досліджень, здійснених наприкінці 20-х років минулого століття.

  8. На початку 30-х років минулого століття у країні одержали розвиток політичні процеси, що мали суттєвий вплив як на розвиток теорії, так і на формування практики обробітку ґрунту. Це виявилось, зокрема, у офіційному прийнятті державною владою у межах усієї країни наукових поглядів і рекомендацій В.Р. Вільямса. У зв’язку з цим не тільки застосування, але й вивчення заходів обробітку ґрунту на глибину менше 20 см та ще й без обертання скиби розцінювалось як економічне шкідництво з відповідними репресивними санкціями тих часів. Така далека від нормальної ситуація продовжувалась до середини 50-х років.

  9. По смерті Сталіна та припинення масових репресій за економічне "шкідництво" рільником колгоспу "Заповіти Леніна" Шадринського району Курганської області Т.С. Мальцевим запропоновано систему безполицевого обробітку у 5-6-пільних у зернопарових сівозмінах з глибоким до 40-45 см розпушуванням раз на 5-6 років у поєднанні з мілким обробітком дисковими знаряддями у 4-5 полях.

  10. Дослідження з проблем обробітку ґрунту після майже 30-річної перерви на Полтавській дослідній станції були поновлені у 1957 році. Вони були ініційовані керівництвом держави у плані перевірки на всій території країни способом обробки ґрунту запропонованим Т.С. Мальцевим. Цей період, який тривав до початку 70-х років, засвідчив перевагу поверхневого – на 8-10 см обробітку ґрунту під озимі та можливість застосування безполицевого обробітку ґрунту під ярі без суттєвого зниження їх урожайності. Не дивлячись на це суттєвих змін у практиці землеробства не відбулось у зв’язку з інерцією негативного впливу періоду репресій.

  11. Наступний етап розвитку систем обробітку ґрунту на Полтавщині формувався під впливом ідей і практики ґрунтозахисного обробітку ґрунту, набутої при освоєнні цілинних і перелогових земель Казахстану та західного Сибіру. Він проявився у відомому широкомасштабному експерименті з вивчення і запровадження у Полтавській області, починаючи з 1973 року, заходів безполицевого обробітку ґрунту, очоленому бувшим цілинником, першим секретарем Полтавського обкому КПРС Ф.Т. Моргуном.

  12. Докорінні зміни, що відбулись у 70-80-х роках у Полтавській області у системі основного обробітку ґрунту під польові культури, забезпечили організаційні переваги щодо можливості здійснення заходів основного обробітку ґрунту в оптимальні агротехнічні строки, позитивно вплинули на продуктивність посівів, забезпечили економію паливно-мастильних матеріалів, трудових ресурсів та надійніше захистили ґрунт від ерозії та інших чинників антропогенної деградації.

  13. Широкомасштабний Полтавський експеримент із застосування нової системи заходів обробітку ґрунту, наслідком якої було суттєве підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва у регіоні, забезпечив психологічний злам у середовищі науковців та практиків і мав вагомий вплив на запровадження окремих заходів та систем безполицевого обробітку ґрунту в Україні і на території Європейської частини колишнього Радянського Союзу. Нині ґрунтозахисний, різноглибинний обробіток ґрунту в Україні знаходить своє місце у системі основного обробітку не тільки за посушливих умов Степу і частини Лісостепу, а і у західному Лісостепу та в Поліссі.

  14. За сучасного історичного періоду перебіг соціально-економічних процесів полягає у капіталізації сільськогосподарського виробництва з активним проявом конкурентних відносин між окремими виробниками, що спонукає до зменшення витрат часу і капіталу на одиницю виробленої рослинницької продукції. Одночасно відбувається закономірне скорочення трудових ресурсів в землеробстві, подорожчання енергоносіїв, мобільних енергетичних засобів, ґрунтообробних знарядь, деградація орних земель. Зазначені процеси обумовлюють подальший розвиток систем обробітку ґрунту у напрямку зменшення виробничих витрат за рахунок запровадження мінімального обробітку ґрунту шляхом широкого використання заходів безполицевого розпушування ґрунту, зменшення глибини, кратності обробітку та площі оброблюваної зони на окремому полі.

Публікації автора:

  1. Браженко І.П., Чекрізов І.О. Шлях в 116 років // Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. – 2000. – № 3-4. – С. 112-120.

  2. Чекрізов І.О. Обробіток ґрунту в травопільній системі землеробства академіка В.Р. Вільямса // Вісник ХНАУ. Серія "Рослинництво, селекція і насінництво, овочівництво". – 2002. – №6. – С. 243-347.

  3. Чекрізов І.О. Князь Кудашев в історії землеробства Полтавщини // Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук. праць / Відп. редактор О.Я. Пилипчук. Вип. 9.
    – К., 2002. – С. 229-233.

4. Чекрізов І.О. "Нова система землеробства" І. Овсінського на Полтавському дослідному полі // Історія української науки на межі тисячоліть: Зб. наук. праць / Відп. редактор О.Я. Пилипчук. Вип. 10. – К., 2002. – С. 210-212.

  1. Чекрізов І.О. Витоки мілкого обробітку ґрунту Полтавщини: історичний та функціональний аспекти // Вісник Полтавської державної аграрної академії, 2003.
    – № 6. – С. 77-79.

  2. Гангу В.В., Браженко І.П., Чекрізов І.О. Вплив глибини та способів основного обробітку ґрунту на зернову продуктивність кукурудзи // Бюлетень Інституту зернового господарства (науково-методичний центр з проблем зернового господарства) / УААН. – Дніпропетровськ, 2003. – С. 59-62.

  3. Чекрізов І.О. Концепція мілкого обробітку ґрунту князя Кудашева // Матеріали ІІ науково-практичного семінару "Актуальні проблеми аграрної науки та освіти України: регіональний аспект". – К., 2003. – С. 63-65.

  4. Чекрізов І.О. Вивчення обробітку ґрунту на Полтавщині наприкінці XIX століття // Матеріали восьмої конференції молодих істориків освіти, науки і техніки. – К., 2003. – С. 225-229.