Анотація до роботи:

Олійник Д.І. Інвестиційне забезпечення сталого розвитку телекомунікаційної галузі в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.07.04 – економіка транспорту і зв’язку. – Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій, Київ, 2006.

У дисертаційній роботі виконано комплексне дослідження теоретичних, методологічних та практичних аспектів інвестиційних процесів у телекомунікаційній галузі, що призвели до створення ефективного механізму інвестування в умовах забезпечення раціонального економічного розвитку України.

Досліджено та проведено аналіз чинників формування показників середньозваженої вартості капіталу, зокрема, середньої відсоткової ставки; доступності до різних джерел фінансування; галузевої особливості операційної діяльності, що визначає тривалість операційного циклу і рівень ліквідності активів; життєвого циклу підприємств галузі; рівень ризику операційної, інвестиційної та фінансової діяльності. Визначено моделі оцінки інвестиційних ресурсів, застосування яких сприяє проведенню та реалізації ефективної політики інвестиційного забезпечення в умовах сталого економічного розвитку України.

На основі результатів дослідження розроблено ряд нормативних документів: “Методичні рекомендації з формування собівартості послуг зв’язку”, “Концепція створення інформаційних ресурсів органів державної влади”, “Рекомендації щодо створення організаційних та методичних документів системи інформаційних ресурсів органів державної влади”, “Граничні тарифи на загальнодоступні телекомунікаційні послуги”, - які використовуються підприємствами телекомунікаційної галузі для встановлення плати за собівартістю наданих послуг, адаптованих до відповідних європейських стандартів.

В дисертаційній роботі проведене всебічне дослідження теоретичних, методологічних та практичних положень та знайдено нове вирішення, актуальної в умовах інформатизації й глобалізації економічних процесів, науково-прикладної проблеми удосконалення інвестиційного забезпечення сталого розвитку телекомунікаційної галузі в Україні. Перетворення в економіці телекомунікаційної галузі стимулюють більш швидкий розвиток економічних процесів, що вимагає формування потужного інвестиційного потенціалу. У дослідженні були узагальнені та отримали подальший розвиток методологічні основи та організаційно-економічний механізм інвестиційного забезпечення телекомунікаційної галузі. Основні наукові та прикладні результати, рекомендації з наукового й практичного їхнього використання полягають у наступному.

1. Телекомунікаційна галузь України – галузь економіки, яка всебічно розвивається. Перетворення в телекомунікаційній сфері набули революційного характеру і відбуваються в глобальному масштабі. Створюється світова інфраструктура телекомунікацій, яка працює в режимі реального часу й охоплює всі країни і стимулює більш швидкий розвиток економічних процесів, що вимагає формування потужного інвестиційного потенціалу. За підсумками останніх років темпи розвитку галузі були одними з найвищих серед інших галузей економіки України. У той же час, порівняно з розвиненими країнами, галузь телекомунікацій в Україні значно відстає в темпах ринкових перетворень, наданні необхідної кількості й асортименту телекомунікаційних послуг, створенні конкурентного середовища, збалансованості інвестиційного попиту та пропозиції, розробці адекватних механізмів інвестування. Для забезпечення більш швидкого розвитку телекомунікаційної галузі, яка створює нову інформаційну інфраструктуру, підвищення її ефективності необхідні нові кардинальні рішення, адекватні глобалізаційним та інтеграційним процесам, у першу чергу, в створенні організаційного-економічного механізму інвестиційного забезпечення сталого розвитку телекомунікаційної галузі в масштабах України.

2. Проведене дослідження сучасних світових економічних процесів дозволило установити, що на сталий розвиток економіки в ХХІ столітті будуть впливати: створення всесвітньої інфраструктури телекомунікацій; інформатизація економіки; розвиток електронного бізнесу; зміна характеру технологічного способу виробництва; перехід до інформаційно-інтелектуальних технологій як основи постіндустріальної економіки; зміни секторальної структури економіки на користь телекомунікаційної галузі; глобалізація економіки. У цій економіці сфера телекомунікаційних послуг та виділення в цій сфері окремих складових, які в сучасних умовах починають відігравати дедалі помітнішу роль в економічному розвитку, стає домінуючою.

У глобальній економіці, яка є більш конкурентноспроможна за рахунок застосування нових технологій, управління капіталом здійснюється безперервно на глобальних фінансових ринках. Комплексне дослідження системи інвестиційного забезпечення телекомунікаційної галузі в Україні, проведене автором на основі сучасної моделі економічного розвитку показало, що на сучасному етапі саме відтворювальна структура інвестицій може забезпечити сталий розвиток галузі.

3. Проведене дослідження показало, що сучасні економічні процеси найбільш суттєво вплинули на розвиток телекомунікаційної галузі. Визначення специфіки моделі інвестиційного забезпечення телекомунікаційної галузі, яка сформована в українській економіці, випливає з виявлення, з одного боку, загальних закономірностей інвестиційної діяльності в ринковій економіці, а з іншого, - комплексу факторів, які визначають формування тенденцій ресурсного забезпечення інвестиційної діяльності телекомунікаційної сфери в рамках трансформаційного періоду в Україні.

На основі систематизації існуючих підходів та розвитку відтворювального підходу щодо дослідження інвестиційної діяльності в дисертації дістали подальший розвиток теоретичні положення щодо сутності інвестування як динамічного відтворювального процесу, у результаті якого здійснюється перетворення ресурсів у вкладення з урахуванням цільових побажань інвестора – одержання доходу (ефекту). З позицій структурного аналізу інвестування розглядається в поєднанні наступних основних елементів: суб’єктів, об'єктів і власне економічних відносин.

4. У роботі виявлені основні умови здійснення інвестиційної діяльності в економіці будь-якого типу (достатні для здійснення інвестиційної діяльності: інвестиційний потенціал; наявність економічних суб'єктів; механізм трансформації інвестиційних ресурсів в об’єкти інвестиційної діяльності) і в ринковій економіці, де інвестиційна діяльність реалізується через механізм інвестиційного ринку. Умови здійснення інвестиційної діяльності набувають специфічних форм, які відображають особливості взаємодії суб’єктів інвестування в системі змішаних державних і ринкових відносин.

5. Специфіка здійснення інвестиційної діяльності в ринкових умовах господарювання української економіки об’єктивно визначена впливом факторів, які суттєво модифікують реалізацію її загальних закономірностей інвестиційної діяльності. У роботі проведено комплексний аналіз факторів, які негативно вплинули на інвестиційну діяльність в українській економіці (в т.ч. телекомунікаційної галузі). Тому автор вважає, що перспективи ефективного інвестиційного забезпечення телекомунікаційної галузі й економіки в цілому залежать від того, наскільки вдасться сформувати інвестиційний потенціал для застосування нових інформаційних технологій.

6. При аналізі проблеми формування інвестиційного забезпечення телекомунікаційної галузі в умовах ринкового реформування української економіки виявлено специфіку структури джерел інвестування, що багато в чому визначається змішаними ринковими формами інвестування з характерною для них зміною співвідношення між внутрішніми і зовнішніми джерелами інвестицій, коли переважна більшість підприємств галузі, з одного боку, не володіє достатніми власними коштами для інвестиційної діяльності, а з іншого - не може використовувати ресурси ринку позичкових капіталів та фондового ринку. Вирішення проблеми інвестиційного забезпечення сталого розвитку телекомунікаційної галузі в Україні вимагає активних дій держави для створення на макро- і мікроекономічному рівні умов, що сприятимуть відновленню виробничого потенціалу, забезпеченню ефективних механізмів ринкової конкуренції, підвищенню інвестиційної привабливості підприємств, інтеграції промислового та ресурсного капіталу. При зазначених умовах актуалізується необхідність використання селективного підходу, який базується на визначенні пріоритетних цілей інвестування.

7. Обґрунтована економічна сутність інвестиційного забезпечення телекомунікаційної галузі з урахуванням єдиної субстанціональної основи, яка відображає історичний процес виникнення, існування та розвитку капіталу. При дослідженні інвестиційного забезпечення телекомунікаційної галузі важливо враховувати не лише стратегічні завдання, які вирішуються в економічній системі держави, а й стійкість системи інвестування телекомунікаційної галузі щодо зовнішніх впливів у процесі відкриття ринку. Автором зроблено висновок, що інвестиційне забезпечення в телекомунікаційній сфері потребує наявності адекватної, цілісної, стійкої і впорядкованої структури, яка розвивається й удосконалюється з урахуванням поточних запитів його учасників. Важливо створити сприятливі умови для реалізації переваг спільної діяльності учасників на ринку інвестиційних ресурсів на всіх рівнях в усіх сферах, зокрема виробничій та фінансовій.

8. Автором запропоновано структурно-логічну побудову організаційно-економічного механізму в системі управління інвестиційною діяльністю телекомунікаційної галузі, що відображає методологію управління інвестиційними процесами, взаємозв’язок із системою інвестиційного менеджменту. Саме організаційний процес свідчить про реальний перерозподіл вартості через різні форми та методи їх використання. Він дозволяє оцінити весь спектр, всю повноту організації ресурсного забезпечення як явища інвестиційної діяльності.

Важливим питанням у рамках розгляду організаційно-економічного механізму інвестиційного забезпечення діяльності підприємств галузі є дослідження регуляторного впливу держави на ціни (тарифи), що здійснюється практично в усіх країнах з розвиненою економікою і є, по суті, вираженням економічної політики, спрямованої на збалансований розвиток як внутрішніх, так і зовнішніх ринків. Автор, розглянувши тарифне регулювання, яке сформоване у світовій практиці, визначивши фактори, які впливають на ціноутворення в телекомунікаційній сфері, запропонував методичні підходи щодо формування тарифної політики на єдиних принципах побудови індексів цін (тарифів). Проте підвищення дієвості механізму ціноутворення в галузі потребує подальшого дослідження не лише окремих елементів цього механізму та їхньої сукупної взаємодії, а й визначення сфери державного втручання в цей процес.

9. Найбільш надійним стабілізатором розвитку країни є внутрішній ринок, і тому необхідно так формувати вітчизняну інвестиційну політику і практичну діяльність у сфері телекомунікацій, щоб світові процеси глобалізації і регіоналізації не створювали гострих проблем залежності у функціонуванні підприємств галузі. Проте, необхідним є також і залучення іноземних джерел і тому, на думку автора, перспективним механізмом його реалізації може виступати використання концесійної системи в рамках розвитку компенсаційних угод, договорів про надання послуг (розподіл продукції), схем проектного фінансування. Ефективне застосування концесійної системи, що забезпечує оптимальний розподіл доходів і ризиків між учасниками інвестування, може істотно збільшити залучення інвестицій в телекомунікаційну галузь української економіки.

10. Сучасна практика управління інвестиціями в сфері телекомунікацій вимагає розробки системи індикативних показників, побудованих на основі єдиного методологічного підходу, і яка буде придатна до агрегування з метою використання для аналізу інвестиційної діяльності не тільки окремого підприємства, але й їхньої сукупності на регіональному і загальноекономічному рівнях, що визначає вимоги до складу даних показників. Крім того, вона має максимально відображати найважливіші характеристики інвестування за схемою „ресурси – вкладення – результат”, адекватно, гнучко й оперативно реагувати на зміну внутрішніх і зовнішніх факторів, що впливають на інвестиційне забезпечення, нести інформаційне навантаження про можливі напрямки змін і їхньої інтенсивності.

У якості індикаторів інвестиційної діяльності телекомунікаційної сфери запропоновано використовувати наступні показники: обсяг інвестиційних ресурсів; частка інвестиційних вкладень у сумарних активах підприємств; показники ефективності інвестиційної діяльності підприємств (зокрема, приріст активів у розрахунку на обсяг інвестицій); показники альтернативної прибутковості інвестування у виробництво в порівнянні з вкладенням капіталу в дохідні фінансові активи, так званий індекс прибутковості (Payback Index); індекс реальної вартості інвестиційних ресурсів; індекс інвестиційної активності підприємств, індекс інвестиційної безпеки. У залежності від цілей аналізу ці показники можуть розраховуватися як щодо конкретного підприємства, так і групи підприємств та їх сукупності.

11. Для прийняття рішення щодо раціоналізації структури інвестиційного забезпечення телекомунікаційної галузі пропонується розглядати діяльність суб’єктів господарювання не тільки як окремих елементів, але і як кластерного утворення. З цією метою автором запропоновано здійснювати оцінку інвестиційної привабливості підприємств телекомунікаційної галузі як виду економічної діяльності відповідного кластера за допомогою таких критеріїв, як привабливість видів економічної діяльності для іноземного й українського інвестора та його придатність до приватизації.

12. Для вдосконалення методичного забезпечення в роботі розроблено і науково обґрунтовано ряд методичних рекомендацій. Зокрема, удосконалені положення методики економічної оцінки інвестиційного забезпечення за такими напрямами, як: визначення середньої вартості інвестиційних ресурсів, оцінка і врахування інвестиційних ризиків, оцінка порівняльної ефективності інвестицій, формування та оцінка інвестиційного портфеля.

13. Методика оцінки та врахування інвестиційних ризиків базується на оптимальному поєднанні прибутковості і ризику, для досягнення якого запропоновано використовувати покроковий метод шляхом послідовних наближень. Автором описано алгоритм дій щодо управління ризиком, який включає: ідентифікацію інвестиційних ризиків; виявлення джерел і обсягів інформації, необхідних для оцінки рівня інвестиційних ризиків; визначення критеріїв і способів аналізу ризиків; розробку заходів щодо зниження ризиків і вибір форм їхнього страхування; моніторинг ризиків з метою здійснення необхідного корегування їхніх значень; ретроспективний аналіз регулювання ризиків. У роботі приведено розрахунок величини інвестиційних соціально-економічних, внутрішньо- і зовнішньоекономічних ризиків для України, здійснений експертним шляхом.

14. Перехід до ринкових відносин зумовив необхідність удосконалення методики, оцінки ефективності капітальних вкладень і активного використання методичних підходів, розроблених у світовій практиці. У роботі обґрунтовується положення, відповідно до якого для об'єктивної оцінки порівняльної ефективності інвестицій необхідно виходити з визначеної ієрархії показників порівняльної ефективності інвестування. Аналіз системи показників порівняльної ефективності інвестицій засвідчив, що роль провідного критерію в цій системі належить показнику чистого приведеного доходу, у той час як інші показники, які використовуються для більш повної характеристики порівнюваних об’єктів інвестування, доцільно застосовувати в комплексі з ним. На підставі проведеного аналізу коефіцієнтів інвестиційного стану, динамічних і статичних показників, автором була запропонована орієнтовна інтегральна схема оцінки економічної ефективності інвестиційного проекту. Враховуючи важливість норми дисконту для оцінки ресурсного забезпечення інвестицій, було запропоновано використовувати в якості даного показника не теперішню норму прибутку за безризиковими інвестиціями, а середню вартість передбачуваних джерел інвестицій.

15. Формування портфеля цінних паперів в умовах розвиненого ринку здійснюється відповідно до загальних положень теорії портфельного інвестування та арсеналу інвестиційних стратегій. В українській практиці можуть використовуватися лише окремі адаптовані теорії, які враховують специфічні форми прояву різних факторів, що впливають на вибір цінних паперів для портфельного інвестування. Умови розвитку вітчизняного фондового ринку, що характеризуються нестабільною кон'юнктурою, різкою зміною котирувань, високим рівнем ризику, визначають меншу кількість різновидів портфелів у порівнянні з розвиненою ринковою економікою, обмеження використання принципу диверсифікованості активів за галузевою ознакою, яка властива розвиненим ринкам. У роботі узагальнені і систематизовані методи оцінки інвестиційних рішень і моделювання інвестиційного портфеля, запропонований апарат оцінки інвестиційного портфеля з позицій процентного ризику, ліквідності і стабільності.

16. На основі розробки методологічних основ посилення інвестиційної спрямованості державної економічної політики в дисертації обґрунтовані принципи, форми і методи участі держави в інвестиційному процесі; показано, що з врахуванням жорстких ресурсних обмежень в умовах скорочення внутрішніх і зовнішніх джерел інвестування й несформованості ринкових механізмів інвестування, державна політика у сфері інвестиційної діяльності повинна базуватися на принципах вибору пріоритетних напрямів, підвищення ступеня керованості інвестиційними процесами, посилення обґрунтованості, послідовності і комплексності заходів, які розробляються.

17. На підприємствах телекомунікаційної галузі необхідне впровадження ефективної логістичної системи її функціонування на засадах логістики дозволить підвищити об'єктивність аналізу й результативність контролю функціонування всього шляху проходження інформаційних, інвестиційних та інших потоків; полегшити й упорядкувати процеси розробки альтернативних варіантів, а також здійснити вибір, прийняття й реалізацію правильного рішення; розширити сферу застосування економіко-математичних та інших методів не тільки на етапі планування, але й на етапах реалізації й контролю; правильно визначити параметри й узгодити критерії оцінки завдань, що дозволить оптимізувати дослідницьку й практичну діяльність суб'єктів господарювання галузі; підвищити ефективність відбору й формалізації цільових настанов, а також одночасно вдосконалювати методику їх досягнення.

18. Головні завдання інтенсифікації інвестиційного забезпечення в прогнозному періоді повинні бути пов’язані з вирішенням таких проблем, як: необхідність розробки тарифної політики: підприємства телекомунікаційної галузі повинні отримувати компенсацію за якісне виконання соціальних зобов’язань, які не можуть фінансуватися за рахунок власних доходів; створення структури регулювання, яка буде спрямована на демонополізацію та корпоратизацію; розробки спеціальної політики, спрямованої на охоплення телекомунікаційними послугами всіх населених пунктів.

Публікації автора:

Монографія

1. Олійник Д.І. Ресурсне забезпечення інвестиційної діяльності в Україні: Монографія. – Одеса: ВМВ, 2005. – 359 с.

Підручники, брошури

2. Менеджмент внешнеэкономической деятельности: Учеб. пособ. / А.А. Кириченко, В.Г. Кремень, Д.И. Олийнык и др. - Центр коммерческой дипломатии Института экономики, управления и хозяйственного права. АКБ «Надра». – К.: – 1998. – 454 с. (Особисто здобувачу належить визначення концептуальних підходів і структури логістики та використання інформаційних технологій у зовнішньоекономічній діяльності).

3. Фінанси підприємств: Підручник для вищ. навч. закл. екон. спец. / В.Г. Кривуца, О.О. Пестрецов, Д.І. Олійник та ін. – К.: „Д.В.К.”, 2004. – 269 с. (Особисто здобувачу належить визначення діючої системи ціноутворення на послуги зв’язку та поняття підприємницького ризику при здійсненні фінансової діяльності підприємств)

4. Олійник Д.І. Мікроекономіка: навчально-методичний комплекс // Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій. – Київ. – 2005. – 174 с.

5. Кривуца В.Г., Оксютенко О.І., Олійник Д.І. Логістика: Монографія. – Київ: ДУІКТ, 2005. – 261 с. (Особисто здобувачу належить визначення видів логістичних ланцюгів розподілу, методів нормування витрат матеріальних ресурсів, оцінка ризиків інвестування та їх класифікація).

Статті в наукових фахових виданнях

6. Олійник Д.І. Реформування міжбюджетних відносин та формування робочих місць // Зайнятість та ринок праці. Міжвідомчий науковий збірник. Випуск 13. – Київ. – 2000 р. – С. 69–78.

7. Олійник Д.І. Роль інвестиційних ресурсів у процесі приватизації // Вісник аграрної науки Причорномор’я. Вип.. 5 – Миколаїв. – 2001 р. – С. 62–75.

8. Олійник Д.І. Інвестиційна безпека України // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Випуск 118. – Дніпропетровськ. – 2002 р. – С. 66–69.

9. Олійник Д.І. Методологічні підходи до економічного механізму побудови раціональної структури інвестування // Економіка Менеджмент Підприємництво. Збірник наукових праць – Вид-во СНУ ім. В. Даля. – Луганськ. – 2003. – № 11. – С. 267–273.

10. Олійник Д.І. Податкові методи стимулювання інвестицій: уроки світового досвіду // Механізм регулювання економіки. Міжнародний науковий журнал. – Суми. – 2003. – № 4. – С. 153–157.

11. Олійник Д.І. Джерела фінансування інвестиційних процесів // Вісник Українського державного університету водного господарства та природокористування. Економічні науки. Збірник наукових праць. Випуск 4 (23). Рівне. – 2003. – С. 65-72.

12. Олійник Д.І. Методика визначення середньої вартості ресурсів, які використовуються для фінансування інвестиційної діяльності // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Вип. 193. Т. ІV. – ДНУ. – Дніпропетровськ. – 2004. – С. 954–966.

13. Олійник Д.І. Методика порівняльної оцінки ефективності інвестицій // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна № 634. Економічна серія. – Харків. – 2004. – С. 103–112.

14. Олійник Д.І. Проблеми рівноваги інвестиційного ринку // Культура народов Причерноморья. Научный журнал. Таврический национальный университет. – № 50. – 2004 г. – С. 56–60.

15. Олійник Д.І. Фінансове забезпечення інвестиційної діяльності в системі макроекономічних зв’язків // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. Науковий часопис. 1–2 (9–10). – Хмельницький. – 2004. – С. 357–365.

16. Олійник Д.І. Фінансові та податкові важелі регулювання інвестиційного розвитку регіонів // Наукові праці Кіровоградського державного технічного університету. Економічні науки. Збірник наукових праць. Випуск 5. Частина ІІ. – Кіровоград. 2004. – С. 344–360.

17. Олійник Д.І. Фінансова політика України щодо формування сприятливого інвестиційного клімату через призму інтеграційних процесів // Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Економіка. 72. Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”. – 2004. – С. 56–58.

18. Олійник Д.І. Аналіз механізмів регулювання тарифів у сфері телекомунікацій. // Наукові праці ОНАЗ: Періодичний науковий збірник з телекомунікаційних систем та мереж, радіотехнічних пристроїв та засобів телекомунікацій, радіотехнічних та телевізійних систем, оптоелектронних систем, економіки транспорту і зв’язку, організації та економіки й управління операторами. – Одеса. – 2004.-№3. – С. 110–112.

19. Олийнык Д.И. Региональные аспекты формирования инвестиционной политики // Экономический вестник Ростовского государственного университета. – 2004. – Том. 2. – № 3. – С. 51–57.

20. Олійник Д.І. Деякі аспекти формування інвестиційної політики в регіональному розрізі // Економіка: проблеми теорії та практики. Збірник наукових праць. Вип. 198. Том ІІІ. – Дніпропетровськ: ДНУ. – 2005. – С. 754–763.

21. Олійник Д.І. Ресурсний потенціал інвестиційної діяльності в реальному секторі економіки // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки. Збірник наукових праць. Випуск 7. Частина І. – Кіровоград.- 2005 р. – С. 390–398.

22.Олійник Д., Нагачевська Т. Класифікація, оцінка та управління ризиків банківського менеджменту // Наукові записки. Тернопільський національний педагогічний університет ім. В.Гнатюка Серія: економіка. Випуск 18. – 2005. – С. 146–153. (Особисто здобувачу належить оцінка ризиків інвестування та їх класифікація).

23.Олійник Д., Нагачевська Т. Проблеми та перспективи інтеграції України у світову фінансову систему // Наукові записки. Тернопільський національний педагогічний університет ім. В.Гнатюка. Серія: економіка. Випуск 19 – 2005. – С. 77–80. (Особисто здобувачу належить аналіз процесів глобалізації та інтеграції).

24. Олійник Д.І. Теоретичні аспекти іпотечного фінансування // Наукові праці ОНАЗ ім. О.С. Попова: Періодичний науковий збірник з телекомунікаційних систем та мереж, радіотехнічних пристроїв та засобів телекомунікацій, радіотехнічних та телевізійних систем, оптоелектронних систем, економіки транспорту і зв’язку, організації та економіки й управління операторами. – Одеса. – 2005. – С. 117–122.

25. Олійник Д.І. Аналіз методів і факторів, які впливають на регулювання цін у галузі зв’язку // Вісник Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій. Том 3. – 2005.- №1. – С. 55 – 59.

26. Олійник Д.І. Фінансове забезпечення інвестиційної діяльності (на прикладі галузі зв’язку) // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Економіка. Випуск 17 – 2005. – С. 200 – 205.

27. Олійник Д.І. Вплив глобалізації на інвестиційний ринок України. // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Економіка. Збірник наукових праць. Випуск 4 (32). Рівне. – 2005. – С. 108 - 114.

Друковані праці наукових конференцій, статті в журналах, тези доповідей

28.Олійник Д.І. Концептуальний підхід до інвестиційного забезпечення телекомунікаційної галузі в Україні // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Управління у державі ІІІ-го тисячоліття” – Львівський центр науково-технічної і економічної інформації. – Львів. – 2003 . - С. 43-47.

29.Олійник Д.І. Фінансові важелі та стимули розвитку операторів зв’язку // Всеукраїнський науково-практичний семінар „Проблеми економічного розвитку та ефективного управління в галузі зв’язку”. – Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова. – Одеса. – 2003. - С. 17-20.

30. Олійник Д.І. Податкові методи інвестування // Таврійський науковий вісник. Випуск 28. – Херсон. – 2003. – С. 218–223.

31. Олійник Д.І. Інвестування в приватизаційному процесі // Вісник Житомирського технологічного університету. Вип. 1(23) – 2003 р. – С. 210–217.

32. Олійник Д.І. Дослідження інвестиційних ризиків та розробка заходів щодо їх зменшення // Міжнародний форум „Інновації. Інвестиції. Інтеграція.” – Міський будинок вчителя. - Київ. – 2004 – С. 97-103.

33. Олійник Д.І. Фінансовий менеджмент: вдосконалення функції обліку, аналізу, планування, стимулювання в управлінні операторами зв’язку // Всеукраїнський науково-практичний семінар „Проблеми економічного розвитку й ефективного управління в галузі зв’язку”. – Одеська національна академія зв’язку ім. О.С. Попова. – Одеса. – 2004. - С. 21-27.

34. Олійник Д.І. Деякі аспекти формування інвестиційної політики в регіональному розрізі // Матеріали V-ї Міжнародної науково-практичної конференції „Науковий потенціал світу ‘2004”. Том 11. Інвестиційна діяльність та фондові ринки. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2004. - С.122-144.

35. Олійник Д.І. Інвестиційна діяльність та фондові ринки // Матеріали І-ї Міжнародної науково-практичної конференції „Науковий потенціал світу ‘2004” / Том 11. Інвестиційна діяльність та фондові ринки. – Дніпропетровськ: Наука і освіта. – 2004. - С. 47-49.

36. Олійник Д.І. Організаційно-економічні аспекти механізму інвестиційного забезпечення сталого розвитку телекомунікаційної галузі в Україні // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції „Проблеми розвитку внутрішнього ринку в умовах глобалізації” – Київський національний університет ім. Т.Шевченка. – Київ. – 2005. - С. 27-33.

37. Олійник Д.І. Контролінг та перспективи його розвитку // Міжнародна науково-практична конференція „Проблеми та перспективи розвитку обліку, аналізу, контролю й аудиту в сфері надання послуг”. – Тернопільський державний економічний університет. – Тернопіль. – 2006. - С. 17-21.

38. Олійник Д.І. Деякі аспекти формування міжбюджетних відносин // Економіка України: реалії, перспективи розвитку ринкових відносин. Президенту України, Верховній Раді України, Уряду України, органам центральної та місцевої виконавчої влади. Аналітичні розробки, пропозиції наукових і практичних працівників. Міжвідомчий науковий збірник / За ред. А.І. Комарової, С.Б. Бєлікова, А.С. Гальчинського та ін. – Київ.- 2000. Том 20. – С. 328–335.

39. Олійник Д.І. Методологічні принципи формування доходів місцевих бюджетів та їх між бюджетного розподілу // Економіка України: реалії, перспективи розвитку ринкових відносин. Президенту України, Верховній Раді України, Уряду України, органам центральної та місцевої виконавчої влади. Аналітичні розробки, пропозиції наукових і практичних працівників. Міжвідомчий науковий збірник / За ред. А.І. Комарової, С.Б. Бєлікова, А.С. Гальчинського та ін. – Київ.- 2000. Том 20. – С. 364–371.

40. Олійник Д.І. Вирішення соціальних проблем працівників правоохоронних органів // Економіка України: реалії, перспективи розвитку ринкових відносин. Президенту України, Верховній Раді України, Уряду України, органам центральної та місцевої виконавчої влади. Аналітичні розробки, пропозиції наукових і практичних працівників. Міжвідомчий науковий збірник / За ред. А.І. Комарової, С.Б. Бєлікова, А.С. Гальчинського та ін. – Київ.- 2000. Том 19 (1). – С.537 – 540.

41. Олійник Д.І. Методологічні принципи як основа попередження зловживань при формуванні доходів місцевих бюджетів та їх міжбюджетного розподілу // Економічні злочини: попередження і боротьба з ними. Президенту України, Верховній Раді України, Уряду України, органам центральної та місцевої виконавчої влади. Аналітичні розробки, пропозиції наукових і практичних працівників. Міжвідомчий науковий збірник / За ред. А.І. Комарової, М.О. Потебенька, В.П. Пустовойтенка та ін. – Київ.- 2001. Том 25. – С. 556–563.