Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економіка сільського господарства і апк


Резнік Надія Петрівна. Інноваційний чинник підвищення ефективності молочної промисловості : Дис... канд. наук: 08.07.02 - 2005.



Анотація до роботи:

Резнік Н.П. Інноваційний чинник підвищення ефективності молочної промисловості. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.07.01 – економіка промисловості. – Об’єднаний інститут економіки НАН України, Київ, 2005.

Дисертація присвячена дослідженню теоретичних і практичних аспектів підвищення ефективності молочної промисловості.

У роботі розглянуто основні напрями підвищення конкурентоспроможності та якості продукції підприємств молочної промисловості України на основі інноваційної діяльності. Визначено підходи до формування ефективної інноваційної політики та засобів стимулювання науково-технічного прогресу на виробництві.

Запропоновано цілісну методику дослідження інноваційного чинника підвищення ефективності виробництва в молокопереробному комплексі та метод визначення напрямів інноваційної діяльності на основі інноваційно-технологічних циклів підприємства, що дає можливість розкрити тенденції інтегрування національного виробництва до європейського економічного простору. Обґрунтовано науково-методичні підходи до переведення молочної промисловості на модель інноваційного розвитку. Розроблено методичні рекомендації щодо використання інноваційної діяльності як чинника підвищення ефективності виробництва, особливістю яких є спрямованість на досягнення комерційного ефекту, приріст обсягів виготовлення наукомісткої продукції, ширше використання нововведень у виробництві.

Теоретичний аналіз і узагальнення практики реалізації інноваційних процесів у молочній промисловості України дали змогу виділити такі положення і висунути пропозиції щодо активізації інноваційного чинника та запропонувати заходи його впровадження у сферу виробництва.

1. Досвід розвинених країн світу, який свідчить, що в останнє десятиріччя серед багатьох чинників, які зумовлюють економічне зростання та підвищення національної конкурентоспроможності країн, все більш визначальним є інноваційна діяльність. Країни з динамічним розвитком науки і технологій та ефективним механізмом комерціалізації їх результатів стають за показником конкурентоспроможності абсолютними лідерами. Це проявляється у досягненні високого рівня продуктивності праці; вмінні оперативно реагувати на зміни ринкового попиту та формувати майбутні потреби, своєчасно оновлювати товарну номенклатуру і знижувати витрати; спроможності швидко змінювати структуру виробництва у напрямку зростання ефективності національної економіки тощо. Тому для України світова практика інтенсивного розвитку інноваційної діяльності та підвищення конкурентоспроможності вітчизняного виробника набирає особливого значення. Адже це сприяє прискоренню ринкової трансформації економіки, входженню до світових товарних ринків і збільшенню валютних резервів, необхідних для модернізації виробництва, у т. ч. молочної промисловості.

2. Серед основних проблем, які впливають на ефективність інноваційного розвитку і вимагають термінового вирішення, є поглиблення теоретичного обґрунтування інноваційного розвитку підприємства та визначення виміру рівня досягнутого інноваційного потенціалу і забезпечення комплексного використання інноваційного потенціалу та підвищення ефективності інноваційної діяльності; удосконалення організаційного забезпечення інноваційного розвитку шляхом поєднання інтересів інвесторів різних форм власності у молочній промисловості та розробки методичних принципів організаційно-економічного механізму інноваційного розвитку підприємств молочної промисловості з урахуванням особливостей перехідного стану економіки країни.

3. Інноваційна діяльність визначається як практичне використання у виробництві інновацій, націлене на досягнення позитивного комерційного ефекту на основі підвищення ефективності виробництва. У загальній системі економічних відносин інноваційній діяльності належить визначне місце, адже її кінцевими результатами є зростання обсягів випуску наукомісткої продукції та підвищення конкурентоспроможності виробництва що визначає в сучасних умовах економічну потужність країни.

4. У теоретичному плані в роботі уточнено та розмежовано поняття „новинка”, „новизна”, „нововведення” та „інновація”. Безпосередньо новизна означає винахід, раціоналізацію, вдосконалення продукції, технології, процесу, який не обов’язково може бути впровадженим у виробництво. Нововведення означає впровадження у виробництво товару новизни. При цьому, на думку автора, не завжди досягається комерційний ефект, тоді як інновація та інноваційна діяльність завжди передбачає досягнення комерційного ефекту. Логічний зміст інновація може мати в такому вигляді: новизна + інвестиція = інновація комерційний ефект.

З наукових позицій поглиблено, уточнено та привнесено елементи новизни у трактування інноваційної діяльності в Україні та визначення пріоритетних напрямів розвитку інноваційних процесів у молочній промисловості. Особлива увага приділяється застосуванню сучасних науково-технічних програм, головним завданням яких стає прискорення розробок принципово нових науково-технічних рішень, націлених на створення в харчовій промисловості сукупності наукомістких виробництв. Необхідно також посилити надбання інноваційних розробок через науково-технічну кооперацію, а не надіятись та обмежуватись можливостями ринку інновацій. У цьому аспекті стратегічно зростає значення модернізації молокопродуктового комплексу і харчової промисловості України відповідно до її наближення до Європейського Союзу та входження в європейський аграрний ринок.

5. Харчова промисловість не втрачає ролі головної переробної бази продукції сільського господарства і відіграє значення основного джерела забезпечення споживчого ринку продовольством. Тому зростає необхідність забезпечення продовольчої безпеки у контексті приведення у відповідність до європейських стандартів та норм вітчизняного виробництва і контролю продуктів харчування а також у процесі вступу до СОТ. Для цього потрібно на всіх стадіях виробництва максимальна підтримка та захист державою експортоорієнтованих галузей; формування ефективного маркетингу та його впливу на інноваційно-інвестиційне спрямування харчових підприємств у напрямі посилення конкурентоспроможності на основі оновлення та здешевлення продукції.

6. У структурі молочної промисловості країни досить чільне місце займає Черкаська область. У 2004 р. на її підприємствах було вироблено більше чверті харчової продукції області. Черкаська область має достатній потенціал, щоб стати лідером у групі основних регіонів з виробництва та експортної реалізації молочної продукції у державі, за умов активізації інноваційної діяльності. Наразі це складна проблема, оскільки у Черкаській області частка підприємств, що займалися інноваційною діяльністю у харчовій промисловості у загальному числі обстежених підприємств промисловості, складала 3,6%. Відсутність достатніх власних та позичкових коштів сповільнює інноваційні процеси та обмежує можливості технологічних нагромаджень і технологічних змін у виробництві.

7. Спираючись на світовий досвід розвитку інноваційної сфери, визначено такі основні пріоритети удосконалення інноваційної діяльності в Україні: розробка чіткої інноваційної політики на мікрорівні (зараз у більшості підприємств вона відсутня), де була б чітко представлена держава та її роль; визнання інноваційної діяльності, як пріоритетної, вищими органами управління не тільки декларативно, але й системними конструктивними діями; збалансованість науково-технічної та інвестиційний політики у відповідності до фінансових ресурсів та етапів її реалізації; вдосконалення нормативно-правової бази в напрямку підвищення інвестиційної та інноваційної активності підприємств на основі більш ефективного застосування ринкового інструментарію, що сприяє використанню нових конкурентоспроможних технологій виробництва та устаткування підприємствами промисловості. При цьому слід поєднувати науково-технічний ефект із соціально-економічним.

Для активізації інноваційної діяльності необхідно створити для молочної промисловості рівень прийнятного економічного компонента зовнішнього середовища їх функціонування. Це стосується участі банківських структур у пільговому кредитуванні інноваційних проектів підприємств і звільнення від оподатковування вітчизняних і закордонних інвесторів та коштів, які направляються на реконструкцію і механічне переозброєння підприємств, як це застосовується на практиці європейських компаній.

8. У переробних галузях розвиток техніки істотно відстає за своїми техніко-економічними показниками від зарубіжних аналогів. Нині на підприємствах молочної промисловості області експлуатується 45-50% устаткування, що не відповідає сучасному технічному рівню. В цілому молочна промисловість області наполовину забезпечена прогресивною технікою від потреб, до того ж характеризується низьким рівнем використання потужностей, що вводяться. Близько 45% підприємств, терміни освоєння потужностей яких минули, не забезпечують проектної потужності, а наявні, через низький технічний рівень, використовуються на 65-70%. Покращення використання виробничих потужностей підприємств молочної промисловості Черкаської області і в цілому в Україні можливо тільки за умови їх технологічного і технічного переозброєння, з орієнтацією на поглиблену переробку вихідної сировини і переробку продукції, що буде посилювати її конкурентоспроможність на ринку.

9. Конструктивна оцінка стану підприємств молочної промисловості Черкаської області сприяла обґрунтуванню таких напрямів покращення використання основних фондів, сировини, розширення асортименту і в підсумку – підвищенню ефективності виробництва: посилення реконструкції підприємств молочної промисловості; подолання нераціонального використання сировини; впровадження нового господарського механізму у взаєминах підприємств сільського господарства і молочної промисловості; підвищення рівня підготовки та ефективного використання трудових ресурсів.

Публікації автора:

1. Резнік Н.П. Інноваційна стратегія – концептуальна основа стійкого розвитку підприємства // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. – Тернопіль. – 2003. – №7. – С. 290-295, 0,6 д. а.

2. Резнік Н.П., Білошкурський М.В. Економічне зростання в Україні шляхом стимулювання інноваційної політики // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць. – Спецвипуск до №7-8 „Інвестиції ХХІ століття: соціальні орієнтири”. – К.: НДЕІ, 2003. – С. 219-222, 0,2 д. а. Особистий внесок автора полягає у дослідженні комплексу заходів щодо забезпечення структурно-технологічної перебудови вітчизняної економіки на базі розповсюдження інновацій нового технологічного укладу.

3. Резнік Н.П. Проблеми інноваційної діяльності промислових підприємств в Україні та їх

структуризація // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць. – Вип. – №1(32). – К.: НДЕІ, 2004. – С. 123-127, 0,4 д. а.

4. Резнік Н.П. Підвищення ефективності виробництва продукції молокопереробної галузі Черкаської області // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. – Вип. 189. – Дніпропетровськ . – 2004. – С. 931-938, 0,8 д. а.

5. Резнік Н.П. Економічні аспекти діяльності молокопереробних підприємств Черкащини // Збірник наукових праць. Черкаського Державного технологічного університету. – Серія: економічні науки. Вип. 11. – Черкаси – 2004. – С. 305-309, 0,5 д. а.

6. Резнік Н.П. Механізм фінансового забезпечення діяльності переробної промисловості // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. праць. – Вип. №9(40). – К.: НДЕІ, 2004. – С. 119-121, 0,3 д. а.

7. Резнік Н.П. Інноваційна діяльність як фактор підвищення ефективності виробництва // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць. – Вип. 198. – Дніпропетровськ. – 2004. – С. 979-985, 0,6 д. а.