Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Акушерство та гінекологія


Прикупенко Олена Вікторівна. Гострі запальні захворювання придатків матки у невідкладній гінекології: діагностика і лікувальна тактика : Дис... канд. наук: 14.01.01 - 2009.



Анотація до роботи:

Прикупенко О.В. Гострі запальні захворювання придатків матки у невідкладній гінекології: діагностика і лікувальна тактика. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, 2009.

Робота присвячена вирішенню одного з актуальних питань сучасної гінекології – підвищенню ефективності лікування хворих на гострі запальні захворювання придатків матки. Вивчено спектр та частоту різних форм ГЗЗПМ у структурі невідкладної гінекологічної патології. Встановлено, що розбіжності у верифікації діагнозу ГЗЗПМ складають близько 4 %, при цьому 55,2 % з них ґрунтуються на важкості диференціації із гострою хірургічною патологією. Отримані сучасні характеристики аеробної та анаеробної неклостридіальної мікрофлори як етіологічного чиннику ГЗЗПМ. Встановлено, що більш ніж у половині випадків (57 %) при ГЗЗПМ у вогнищі запалення присутні асоціації аеробно-анаеробних збудників, у склад яких входить від двох до чотирьох бактерій, при цьому бактеріальний синергізм є провідною етіологічною формою неклостридіальної анаеробної інфекції. Проаналізовано особливості змін рівнів білків гострої фази запалення (a1-антитрипсину і a2-макроглобуліну), як об’єктивних критеріїв оцінки важкості перебігу та ефективності лікування хворих на ГЗЗПМ. Удосконалено діагностично-лікувальну тактику з визначенням ефективності сучасних антибактерійних засобів, лапароскопічних та традиційних оперативних технологій, що дало можливість досягнути повного одужання у 87,5 % пацієнток, скоротити терміни перебування в стаціонарі, зменшити число післяопераційних ускладнень із 8,3 % до 3,7 %.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове рішення актуального завдання, що полягає у підвищенні ефективності лікування хворих на гострі запальні захворювання придатків матки шляхом удосконалення діагностично-лікувального алгоритму та модифікованої схеми антибактерійної терапії на основі вивчення особливостей клінічного перебігу, сучасних характеристик аеробної і анаеробної неклостридіальної мікрофлори як етіологічного чиннику ГЗЗПМ, дослідження вмісту білків гострої фази запалення.

  1. Встановлено, що в структурі невідкладної гінекологічної патології частка гострих запальних захворювань органів малого тазу складає 73,9 % і у 2,9 рази перевищує частоту іншої гострої патології. Переважаючими у структурі гострих запальних захворювань органів малого тазу є неускладнені та ускладнені ГЗЗПМ (87,9 %). Поєднання гострого запалення придатків матки з гострим ендометритом, параметритом чи абсцесом прямокишково-маткового простору спостерігається у 17,6 %.

  2. Встановлено, що стерта симптоматика запального процесу призводить до відтермінування госпіталізації і розвитку важких ускладнених форм ГЗЗПМ у 14,4 %, тривалої неефективної терапії в амбулаторних умовах у 13,1 %. Переважаючими клінічними проявами ГЗЗПМ є біль у нижніх відділах живота ( 92,8 %) слизово-гнійні виділення зі цервікального каналу (42,9 %), підвищення температури до 38 С і вище (80,5 %), збільшення та болючість придатків матки (92,2 %), болючість при тракціях шийки матки (75,3 %), мено- метрорагії (37,0 %), ознаки подразнення очеревини у нижніх відділах живота. (67,5 %) Чинником розвитку ГЗЗПМ у 22,7 % хворих є ВМК.

  3. Доведено, що інфекційний етіологічний чинник розвитку ГЗЗПМ представлений широким спектром умовно-патогенної мікрофлори з домінуванням бактерій з аеробним (40 %) і анаеробним (60 %) типом метаболізму у вигляді монокультури, а також аеробних (43 %) і аеробно-анаеробних (57 %) асоціацій з переважною грам-негативною ознакою при переважанні у видовому складі аеробних – Enterococcus spp., Enterobacter aerogenes, Klebsiella oxytoхa та неклостридіальних анаеробних – Bacteroides fragilis, Peptostreptococcus spp., Prevotella livia мікроорганізмів.

  4. Встановлено, що аеробні мікроорганізми Enterococcus spp. і Enterobacter aerogenes можна розглядати як мікроби-індикатори наявності анаеробної неклостридіальної мікрофлори в асоціаціях збудників ГЗЗПМ.

  5. Доведено, що ГЗЗПМ супроводжуються зростанням рівнів білків гострої фази запалення - a1-антитрипсину (79,32 ± 4,3; р<0,001) та a2-макроглобуліну (2,41 ± 0,11; р<0,001) з істотним підвищенням їх рівнів при ускладнених формах захворювання (a1-антитрипсин – 134,22 ± 7,4; a2-макроглобулін – 2,68 ± 0,24), які нормалізуються при досягненні клінічного ефекту лікування, що дозволяє розглядати їх як об’єктивні критерії оцінки важкості перебігу ГЗЗПМ та ефективності лікування хворих.

  6. Встановлено, що модифікована антибактеріальна терапія на основі використання пробіотика Ентерол 250, який володіє доведеним мікробним антагонізмом, дозволяє досягти позитивного клінічного ефекту як при монотерапії, так і у поєднанні з антибіотиками.

  7. Реалізація удосконаленого діагностично-лікувального алгоритму сприяла покращанню результатів лікування хворих на ГЗЗПМ: досягнуто повного одужання у 87,5 % і поліпшення стану у 12,5 % пацієнток, скорочення термінів перебування в стаціонарі після лапароскопічних операцій до 4,5 ± 0,5 доби і відкритих оперативних втручань до 8,2 ± 0,6 діб, зменшення числа післяопераційних ускладнень із 8,3 % до 3,7 %.

Публікації автора:

  1. Прикупенко О.В. Гострі запальні захворювання придатків матки: особливості структури та етіологічних чинників в сучасних умовах/ О.В.Прикупенко, В.І.Пирогова, Л.Л.Ткачук // Медицина транспорту. – 2007. – № 1. – С.79-84. (Дисертантом здійснено аналіз літератури з проблеми, оформлено текст статті).

  2. Прикупенко О.В. Сучасні підходи до оцінки результатів бактеріологічних досліджень при гострих запальних захворюваннях придатків матки / О.В.Прикупенко, В.І.Пирогова // Медицина транспорту України. – 2008. – №2 (26). – С.52-55. (Дисертантом проведений аналіз та інтерпретація результатів дослідження, сформульовано висновки).

  3. Прикупенко О.В. Клінічне значення дослідження білків гострої фази запалення - a1-антитрипсину та a2-макроглобуліну в лікуванні гострих запальних захворювань придатків матки / О.В.Прикупенко, В.І.Пирогова, С.Ш.Жук // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2008. – № 2. – С.68-72. (Дисертантом проведений аналіз та інтерпретація результатів дослідження, оформлено текст статті).

  4. Пирогова В.І. Етіологічна структура інфекційного чинника при гострих запальних захворюваннях придатків матки / В.І.Пирогова, О.В.Прикупенко, А.О.Гарбузов // Здоровье женщины. – 2007. – № 4. – С.107-109. (Дисертант приймала участь у проведенні досліджень, аналізі та узагальненні результатів, написанні статті).

  5. Пирогова В.І. Ефективність Цифрану ОД в лікуванні запальних захворювань жіночих статевих органів / В.І.Пирогова, С.О.Шурпяк, О.В.Прикупенко // Здоровье женщины. – 2006. – № 2. – С.104-106. (Дисертант приймала участь у наборі та аналізі клінічного матеріалу, написанні статті).

  6. Пирогова В.І. Обґрунтування оптимальних підходів до лікування сечостатевого трихомоніазу / В.І.Пирогова, І.В. Козловський, С.О.Шурпяк, О.В.Прикупенко // Здоровье женщины. – 2008. – № 1. – С.207-209. (Дисертанту належить внесок у інформаційний пошук та систематизацію матеріалу).

  7. Пат. 18410 А Україна, А61 К 31 / Спосіб лікування гострого гнійного сальпінгоофориту, ускладненого пельвіоперитонітом / Прикупенко О.В., Пирогова В.І., Шурпяк С.О.; заявник і патентовласник ЛНМУ ім. .Данила Галицького. – № 200603989; заявл. 10.04.2006; опубл. 15.11.2006, Бюл.№11. (Дисертант є автором ідеї запропонованого способу лікування).

  8. Прикупенко О.В. Етіологічна структура інфекційного чиннику при гострих запальних захворюваннях придатків матки / О.В.Прикупенко // Матеріали V Міжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених “Молодь та медицина майбутнього”: Збірник матеріалів. – Вінниця, 2008. – С.165.

  9. Прикупенко О.В. Гострі запальні захворювання придатків матки (ГЗЗПМ) та їх місце в структурі невідкладної гінекологічної патології органів малого тазу жінок / О.В.Прикупенко, О.М.Шидлик // Матеріали Всеукраїнської підсумкової наукової конференції молодих вчених “Медична наука”. – 2008. – Актуальні проблеми сучасної медицини. – Полтава, 2008. – Т. 8, Вип. 4. – С.67-68. (Дисертанту належить ідея дослідження, узагальнення та текстове викладення матеріалу).

  10. Пирогова В.І. Місце і роль ендоскопічної хірургії у діагностиці і лікуванні гострих запальних захворювань придатків матки / В.І.Пирогова, О.В.Прикупенко //Матеріали V Всеукраїнської конференції з ендоскопічної та інноваційної хірургії в гінекології: Збірка тез. – Одеса, 2008. – С.65-67 (Дисертантом здійснено аналіз і систематизацію клінічного матеріалу).