Анотація до роботи:

Скряга В.А. Господарсько-біологічна оцінка сортів і підщеп вишні в північному Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 – плодівництво. Інститут садівництва УААН, Київ, 2007.

Вивчено особливості росту сорто-підщепних комбінувань вишні в розсаднику. За комплексом господарсько-біологічних ознак проведено оцінку придатності вегетативних підщеп ВСЛ-2, Л-2 і ПН для 10 перспективних сортів вишні в порівнянні з сіянцями Антипки.

Наведено результати вивчення особливостей проходження ростових процесів у досліджуваної культури. Встановлено параметри спектральних характеристик листя, що корелюють з потенційною продуктивністю. Визначено морозо-, зимо-, жаро- та посухостійкість сортів, їх стійкість до основних захворювань. Досліджено анатомо-морфологічні зміни генеративних бруньок. Виділено високоврожайні сорти, підібрано кращі сорти-запилювачі. Дано характеристику якості та хімічного складу плодів.

На основі узагальнення результатів досліджень визначено кращі сорти вишні для північного Лісостепу України.

У дисертаційній роботі на основі теоретичного узагальнення по-новому вирішено питання оцінки сорто-підщепних комбінувань вишні в розсаднику та біологічних особливостей і господарської придатності перспективних сортів в садах північного Лісостепу України.

1. За комплексом господарсько-біологічних ознак виявлено кращі клонові підщепи в розсаднику: ПН - для сортів Подбєльська, Радість і Донецький велікан, ВСЛ-2 - для Чудо-вишні, Норд Стара та Ночки, ця ж підщепа і ПН - для Фаворита. Для Тургенєвки та Ребатської красуні ці підщепи були не ефективними, а Л-2 - зовсім не придатною для всіх сортів, що вивчалися.

2. Найбільш придатними для створення слаборослих інтенсивних садів вишні виявилися сорти Донецький велікан, Норд Стар і Тургенєвка, що характеризувалися мінімальним розміром крони дерев на підщепі Антипка (обєм – 5,1-7,5 м³ , площа проекції - 2,4-3,7 м²) та компактним габітусом крони - Ночка, Радість, Фаворит (об’єм та площа проекції - відповідно 10,8-13,3 м³ і 4,2-5,3 м²). Дерева сильнорослих сортів Чудо-вишня, Ребатська красуня та Подбєльська з обємом крони 17,9-22,4 м³ та площею проекції 6,9-7,8 м² доцільно висаджувати на слаборослих підщепах.

3. Найбільшою площею асиміляційної поверхні дерев відзначалися сорти Чудо-вишня та Ребатська красуня, в яких цей показник складав відповідно 56,8 і 51,4 м².

4. Морозо– та зимостійкими виявилися сорти Альфа, Тургенєвка, Ночка та Норд Стар, середньостійкими - Радість, Фаворит і Подбєльська, низьку стійкість відмічено в Ребатської красуні, Донецького велікана та Чудо-вишні.

5. Посухостійкими відзначилися сорти Подбєльська, Чудо-вишня, Радість, Ночка, Альфа та Ребатська красуня, помірно посухостійкими - Тургенєвка, Донецький велікан, Норд Стар і Фаворит. Найвищий показник жаростійкості відмічено в Тургенєвки.

6. Сорт Альфа є найстійкішим до основних хвороб вишні (кокомікоз, моніліоз та клястероспоріоз). Менш стійкими до кокомікозу виявилися Донецький велікан, Подбєльська, Фаворит і Тургенєвка (3-4 бали), до моніліозу - Норд Стар (3,0-3,5 бала).

7. Найкращим запилювачем для досліджуваних сортів вишні є сорт черешні Ніжність. При запиленні його пилком відсоток зав’язування плодів змінювався в межах від 4,2 до 26,3 %. Підтверджено самоплідність сортів Норд Стар і Фаворит, у яких зав’язування плодів, за середніми даними, складає відповідно 21,3 і 25,7 %.

8. За основними господарсько-біологічними ознаками, згідно з інтегральною оцінкою кращими виявилися сорти Подбєльська, Альфа, Фаворит, Ребатська красуня та Радість. Середнє положення займають Ночка та Чудо-вишня, а в Донецького велікана, Норд Стара і Тургенєвки були найнижчі показники.

9. Квіткові зачатки в генеративних бруньках першим починає закладати сорт Чудо-вишня (кінець другої декади липня), всі інші досліджувані сорти - на тиждень пізніше. Третій етап органогенезу в сортів проходить протягом серпня в такому порядку: Чудо-вишня, Радість, Фаворит, Подбєльська, Донецький велікан, Ребатська красуня, Ночка, Тургенєвка, Норд Стар і Альфа. В кінці вегетації (третя декада жовтня) генеративні бруньки всіх сортів характеризуються однаковим ступенем розвитку (восьмий етап органогенезу) і в такому стані зимують.

10. Сорти середнього строку достигання Ночка, Альфа і Норд Стар відзначилися вищим врожаєм з дерева – 15,1; 13,4 і 10,7 кг відповідно. Врожайність в сумі за три роки складала в них 18,0-25,2 т/га, що на 32-85 % вище, ніж у Тургенєвки (контроль). За питомою продуктивністю в перерахунку на 1м³ крони, 1м² її проекції та 1м² листкової поверхні виділялися Фаворит (0,81 кг/м³, 1,9 кг/м² і 0,58 кг/м² відповідно) і Норд Стар (1,7 кг/м³, 3,3 кг/м² і 0,58 кг/м²). Кращими за продуктивністю крони в перерахунку на 1м³ об’єму та на 1м² проекції виявилися сорти Радість, Ночка та Альфа.

11. Найвищим показником питомої поверхневої щільності листка (ППЩЛ) характеризувався сорт Фаворит - 9,56 мг/см², найнижчим - Чудо-вишня (6,05 мг/см²), в якої була найбільша площа листової пластинки. Встановлено, що існує обернена залежність між ППЩЛ і площею листка – меншим розмірам останньої відповідає більша ППЩЛ. Сорти Тургенєвка, Фаворит і Альфа з малою листковою площею відзначилися найбільшою ППЩЛ (9,24-9,56 мг/см²). Вищим цей показник був і в сортів з високою питомою продуктивністю. Тому шляхом визначення ППЩЛ можна прогнозувати продуктивність сортів вишні ще в ранньому віці.

12. За результатами дегустаційної оцінки, відмінними смаковими якостями виділилися плоди сортів Чудо-вишня, Ребатська красуня, Фаворит, Радість і Ночка.

13. Найвищий прибуток з 1 га забезпечують сорти Чудо-вишня (раннього строку достигання – 16936 грн.) та Ночка й Альфа (середнього – відповідно 15223 і 13365 грн.). Не поступаються перед еталонами за показниками економічної ефективності також Фаворит і Радість. В цілому для всіх досліджуваних сортів характерний високий рівень рентабельності. Це обумовлено їх високою продуктивністю, добрими товарними та споживчими якостями плодів.

Публікації автора:

1. Бублик М.О., Мойсейченко Н.В., Скряга В.А. Кращі запилювачі для перспективних сортів вишні // Садівництво. – К.: Нора-Друк, 2002. – Вип. 54. – С. 54-57 (60 % - здобувачем узагальнено результати досліджень).

2. Скряга В.А., Бублик М.О., Мойсейченко Н.В. Оцінка якості плодів вишні в умовах Лісостепу України // Садівництво. - К.: Нора-Друк, 2004. - Вип. 55. – С. 95-101 (80 % - дисертант виконала дослідження та узагальнила результати вивчення якості плодів).

3. Кіщак О.А., Кіщак Ю.П., Скряга В.А. Сумісність сорто-підщепних комбінувань вишні в розсаднику. - К.: Нора-Друк, 2005. - Вип. 56. – С. 85-89 (80 % - здобувачем викладено результати досліджень, сформульовано висновки).

4. Скряга В.А., Бублик М.О., Мойсейченко Н.В., Китаєв О.І. Комплексна оцінка посухо- та жаростійкості сортів вишні в північному Лісостепу України // Садівництво. - К.: Фірма-Серж, 2005. - Вип. 57. – С. 480-486 (80 % - дисертант провела обліки та узагальнила результати вивчення посухо- та жаростійкості).

5. Скряга В.А., Бублик М.О., Мойсейченко Н.В., Китаєв О.І. Оцінка продуктивності сортів вишні на основі показників функціональної активності листкового апарату // Садівництво. - Чернівці, 2006. - Вип. 58. – С. 167-174 (80 % - автором виконано обліки та спостереження, викладено результати досліджень, сформульовано висновки).