Анотація до роботи:

Голуб Н. П. Гідрофільна флора Придніпровської височини: структура, антропогенна трансформація, охорона. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук зі спеціальності 03.00.05 – ботаніка. – Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка НАН України, Київ, 2004.

Дисертаційна робота присвячена з’ясуванню видового складу, вивченню сучасного стану, тенденцій, напрямків антропічних змін гідрофільної флори Придніпровської височини, а також розробці методів її активної та пасивної охорони.

Проведено порівняльно-структурний аналіз флори досліджуваного регіону, з’ясовано особливості систематичної, екологічної, біоморфологічної, географічної, ценотичної і господарської структури. Виділено провідні чинники антропогенного впливу та встановлено напрямки і тенденції змін флори. Розроблено класифікаційні схеми екосистем водойм і перезволожених територій. Проаналізовано сучасний стан охорони видів, обґрунтовано необхідність проведення системи заходів, спрямованих на розширення мережі природно-заповідного фонду. Проведено оцінку декоративних властивостей видів та розроблено практичні рекомендації з використання їх в озелененні.

Представлено теоретичні узагальнення та результати комплексних досліджень флори водойм і перезволожених територій Придніпровської височини.

1. Встановлено таксономічний склад гідрофільної флори Придніпровської височини, виявлено особливості її структури, тенденції і напрямки антропічних змін, розроблено наукові основи охорони і збереження, а також методичні рекомендації щодо використання декоративних видів у зеленому будівництві.

2. Геоморфологічні та кліматичні особливості Придніпровської височини і розвинена гідрологічна мережа (0,28 км/км²) зумовили функціонування різноманітних екосистем водойм і перезволожених територій, а також багатство гідрофільної флори, яка налічує 348 видів судинних рослин, що належать до 152 родів, 63 родин і трьох відділів.

3. Показники систематичної та географічної структур свідчать про генетичні зв’язки дослідженої флори Придніпровської височини з гідрофільними флорами бореальної флористичної області. У біоморфологічному спектрі переважають гемікриптофіти (33,34 %) та гелофіти (14,94 %), що зумовлено більшою різноманітністю екосистем перезволожених територій. Аналіз екологічної структури виявив багатство екоморф, що є наслідком диференціації екосистем водойм і перезволожених територій.

4. Найбільшим флористичним багатством – 155 видів (44,54 %) – характеризуються екосистеми водойм природного походження, серед них екосистеми рукавів (121/34,77 %) і перезволожених територій з періодичним підтопленням, серед них болотні (120/34,48 %), болотисто-лучні (102/29,31 %) та заплавно-лісові (72/20,68 %).

5. Гідрофільна флора включає 61 синантропний вид. Співвідношення суми видів апофітної та адвентивної фракцій складає 1 : 0,36, що менше, ніж в інших флорах, і свідчить про консервативність досліджуваних екосистем, зокрема водойм. Розподіл видів за ступенем гемеробії та співвідношення показників апофітизму (43,39 %) і натуралізації (56,61 %) вказують на найбільше посилення процесів синантропізації у болотисто-лучних і болотних екосистемах.

6. Встановлено збільшення гігромезофільних і зменшення гігрофільних елементів у складі флори екосистем перезволожених територій. Провідними чинниками впливу є надмірний випас та сінокосіння у центральній і північній частинах регіону.

7. Сучасні зміни гідрофільної флори проходять у напрямку скорочення місцезростань стенотопних і раритетних видів, а також її подальшої синантропізації. Більш значні зміни відбуваються на територіях перезволожених екосистем, що зумовлено їх надмірною трансформацією.

8. Існуюча природно-заповідна мережа не забезпечує ефективну охорону гідрофільної флори. Вона характеризується відносно невисокими показниками флористичної рідкісності (48,54 %) та флористичної репрезентативності (53,44 %).

9. У складі флори виявлено 103 види раритетної фракції. З них 7 видів охороняються на європейському, 18 – на національному і 32 – на регіональному рівні, 50 видів пропонуються до регіональної охорони. В існуючих природоохоронних об’єктах популяції лише 23 видів (22,33 % кількості видів раритетної фракції) забезпечені охороною повністю, 27 видів (26,21 %) – частково, решта – 53 види (51,46 %) – не охороняються.

10. Для оптимізації природоохоронної мережі регіону запропоновано створення шести природоохоронних об’єктів загальною площею 425 га та розширення територій існуючих об’єктів природно-заповідного фонду на 650,1 га.

11. Запропонована система активної охорони включає конкретні заходи з відновлення гідрологічного режиму, регулювання нагромадження фітомаси водної і болотної рослинності, обмеження рекреаційного впливу, сінокосіння і випасання.

12. Встановлено декоративний потенціал гідрофільної флори (48,28 % загальної кількості видів), виділені групи найперспективніших (22,02 %), перспективних (61,91 %) і менш перспективних (16,07 %) для використання в озелененні видів. Розроблено методичні рекомендації щодо використання їх в озелененні екосистем водойм і перезволожених територій на прикладі дендропарку “Софіївка” НАН України.

Публікації автора:

1. Голуб Н. П. Прибережно-водні рослини дендрологічного парку “Софіївка” НАН України та перспективи їх використання в озелененні рекреаційних зон // Інтродукція рослин. – 2001. – № 3 – 4 . – С. 147 – 151.

2. Голуб В. М., Голуб Н. П. Декоративні гідрофіти Правобережного Лісостепу України та перспективи використання їх в озелененні водойм // Інтродукція рослин. – 2002. – № 1. – С. 129 – 132.

3. Голуб Н. П. Біологічні особливості вирощування гелофітів у водоймах декоративного призначення // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Випуск 144: Біологія. – Чернівці: ЧНУ, 2002. – С. 84 – 87.

4. Голуб Н. П. Структурно-порівняльний аналіз гідрофільної флори Придніпровської височини // Укр. ботан. журн. – 2003. – 60, № 4. – С. 414 – 419.

5. Голуб Н. П. Особливості формування декоративних композицій у перезволожених екотопах дендропарку “ Софіївка” // Роль ботанічних садів в зеленому будівництві міст, курортних та рекреаційних зон: Матеріали міжнародної наукової конференції, присвяченої 135-річчю Ботанічного саду Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова. – Одеса: ЛАТСТАР, 2002. – Ч. І. – С. 94 – 97.

6. Голуб Н. П. Гелофиты Приднепровской возвышенности // Труды V Всероссийской конференции по водным растениям “Гидроботаника 2000”. – Борок, 2000. – С. 126.

7. Голуб В. Н., Голуб Н. П. Формирование декоративных композиций макрофитов: теория и методология // Труды V Всероссийской конференции по водным растениям “Гидроботаника 2000”. – Борок, 2000. – С. 125.

8. Голуб Н. П. Систематична структура гідрофільної флори Придніпровської височини // Матеріали ХІ з’їзду Українського ботанічного товариства. – Харків, 2001. – С. 91.

9. Голуб Н. П. Сучасний стан та актуальні завдання охорони гідрофільної флори Придніпровської височини // Матеріали ХІ з’їзду Українського ботанічного товариства. – Харків, 2001. – С. 92.

10. Голуб Н. П. Лікарські рослини гідрофільної флори Придніпровської височини і шляхи їх охорони // Ресурсознавство, колекціонування та охорона біорізноманіття: збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції / Кол. авт. – Полтава, 2002. – С. 93 – 94.

11. Голуб Н. П. Інтродукція видів роду Petasites Mill. у дендрологічному парку “Софіївка” НАН України та їхнє використання в озелененні // Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва: Матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції молодих дослідників. – Київ: Фітосоціоцентр, 2002. – С. 50 – 51.