Анотація до роботи:

Слісарчук М. В. Генетична природа ознаки “фасціація стебла” сої та її використання в селекції. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 – селекція рослин.

ННЦ “Інститут землеробства УААН”. – Київ, 2008.

У роботі наведені результати встановлених особливостей мінливості й успадкування, пластичності й кореляційної залежності та стабільності кількісних ознак у форм зі звичайним і фасційованим типом стебла, виявлені закономірності успадкування господарсько-цінних ознак у гібридів сої F₁ і F₂.

Всі гібридні рослини у F₁ виявились нефасційованими з детермінантним типом стебла, що вказує на домінування цієї ознаки; у F₂ виявлено два класи розщеплення у різних співвідношеннях - моногібридне у відношенні 3:1, та дигібридне у відношенні – 9:7 і 13:3, тобто групи розподілу за фенотипом свідчать, що у 2-х комбінаціях „фасціація стебла” контролюється двома генами, а в 3-х гібридних комбінаціях одним геном. У гібридів F₂ проявилось, в основному, домінування пізньостиглості; тривалість періоду вегетації залежно від комбінації схрещування контролюється на достовірному рівні 1-3 генами. Виділено цінні селекційні номери сої з фасційованим типом стебла, які за комплексом господарсько-цінних ознак перевищують урожайність стандартів із нефасційованим стеблом. За використання фасційованих форм створено також цінний вихідний матеріал для селекції сої зі звичайним типом стебла. Селекційний номер Pf1070 за рівня врожайності 3,19 т/га перевищив національний стандарт ЮГ-30 на 0,67 т/га.

Ключові слова. Соя, фасційоване стебло, продуктивність, селекційна й господарська цінність, гетерозис, домінування, гібридизація, пластичність, стабільність, коефіцієнт варіації, індекси умов, коефіцієнт успадкування.

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що виявляється у встановленні селекційної цінності, мінливості та успадкування господарських ознак гібридів сої за використання у гібридизації форм з фасційованим типом стебла.

2. Виявлено, що такі кількісні ознаки як висота рослин, маса насіння з рослини, кількість бобів і насінин з рослини та інші, контролюються домінантно-адитивною генетичною системою з перевагою домінантних ефектів. Найбільший гетерозис у F₁ відмічено за масою насіння з рослини, який дорівнює 231,2%.

3. Усі гібридні рослини у F₁ виявились нефасційованими з детермінантним типом стебла, що вказує на домінування цієї ознаки. У F₂ виявили два класи розщеплення у різних співвідношеннях: у комбінації Юг-30/Lf1090, №427/Lf1030 і Київська-98/Lf3020 мало місце моногібридне розщеплення у відношенні 3:1, тоді як у гібриду №427/Lf2010 – 13:3 і Київська-98/Lf2010 – 9:7. Отримані дані вказують, що у 2-х комбінаціях ознака „фасціація стебла” контролюється двома генами, а в 3-х гібридних комбінаціях одним геном.

4. У гібридів F₂ проявилось, в основному, домінування пізньостиглості; тривалість періоду вегетації, залежно від комбінації схрещування, контролюється 1-3 генами.

5. За висотою рослин у популяції F₂ спостерігається розщеплення, характерне для ди- і тригібридного схрещування. Висота прикріплення нижнього бобу була проміжною між обома компонентами схрещування, але наближалась до меншого значення однієї з батьківських форм.

6. За масою насіння, кількості бобів і насінин з рослини, розмах мінливості у F₂ був набагато ширшим порівняно з вихідними батьківськими формами. Коефіціент варіації коливався від 50,6 Київська-98/Lf1020 до 81,0% у комбінації Київська-98/Lf1030 порівняно з батьківськими формами за масою насіння з рослини, та від 49,4 (Київська-98/Lf3070) до 89,7% (Київська-98/Lf1030) за кількістю насінин на рослині і від 48,4 (Київська-98/Lf3070) до 88,4% (Єлена/Lf1030) за кількістю бобів на рослині.

7. Маса 100 насінин у F₂ була проміжною між батьківськими компонентами; коефіціент варіації знаходився в межах від 15,2 до 92,5 %,що значно більше батьківських форм. Розщеплення у F₂ вказує, що ця ознака контролюється одним чи двома генами за неповного домінування і комплементарній дії цих генів.

8. Кількість насінин у бобі в F₂ носило, як правило, проміжний характер порівняно з батьківськими формами; крайні значення ознаки були більшими за значення компонентів схрещування у F₁; домінує середня або більша кількість насінин у бобі. Контроль ознаки здійснюється одним, двома або трьома генами залежно від комбінації.

9. За параметрами пластичності й стабільності найбільшу цінність для селекції мають такі форми сої з фасційованим типом стебла як Lf1080, Lf2050, Lf2090, Lf1120, Lf1080, Lf1030, Lf2010, Lf2070, Lf2090 Lf1050 та інші.

10. Виділено цінні селекційні номери сої з фасційованим типом стебла, які за комплексом господарсько-цінних ознак перевищують урожайність стандартів із нефасційованим стеблом. Це номери 433-04, Pf3050 і Pf1070, які в сортовипробуванні забезпечили врожайність насіння 2,9, 2,8 і 3,19 т/га, що вище стандарту ЮГ-30 відповідно на 0,4, 0,3 і 0,7 т/га.

11. З використанням фасційованих форм створено також цінний вихідний матеріал для селекції сої зі звичайним типом стебла. Найбільше високопродуктивних форм відібрано із комбінацій схрещування: Єлена/Lf1030, №427/Lf1030, №427/Lf2010, Київська-98/Lf1030 і Київська-98/Lf2010.

12. Селекційний номер Pf1070 за рівня врожайності 3,19 т/га перевищив національний стандарт ЮГ-30 на 0,67 т/га. Таке збільшення врожайності обумовило зменшення собівартості 1 ц продукції з гектара до 352,46 грн. за центнер, при 441,87грн стандарту ЮГ-30, прибуток зростав до 2703,66 грн/га (у ЮГ-30 – 1910,48 грн/га), відповідно зростає рентабельність від 171,6% у ЮГ-30 до 240,5% у селекційного номера Pf1070.

Публікації автора:

1. Михайлов В. Г. Характер успадкування кількісних ознак у гібридів сої F₁ від схрещування форм з нормальним і фасційованим стеблом / Михайлов В. Г., Слісарчук М. В., Стариченко В. М., Щербина О. З., Романюк Л. С. // Міжвідомч. темат. наук. зб. „Корми і кормовиробництво”. - Вінниця, 2006. - №58. - С. 207-215.

2. Михайлов В. Г. Продуктивність фасційованих форм сої / Михайлов В. Г., Слісарчук М. В., Щербина О. З., Романюк Л. С. // Зб. наук. праць ННЦ „Інститут землеробства УААН”. - К., 2007. - Вип. 1. - С. 149-155.

3. Слісарчук М. В. Характер успадкування тривалості вегетаційного періоду гібридів сої другого покоління від схрещування з фасційованими формами / Слісарчук М. В. // Вісник Білоцерківського держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква, 2007. - Вип. 46. - С. 54-60.

4. Слісарчук М. В. Успадкування маси 100 насінин у гібридів F₁ від схрещування звичайних і фасційованих форм культурної сої / Слісарчук М. В. // Вісник аграрної науки. - К., 2007. - Вип.11. - С. 74-76.

5. Михайлов В. Г. Характеристика гібридних популяцій другого покоління від схрещування звичайних і фасційованих форм сої / Михайлов В. Г., Слісарчук М. В., Щербина О. З., Романюк Л. С. // Вісник аграрної науки. - К., 2008. - Вип.3. - С. 36-41.

6. Михайлов В. Г. Успадкування ознаки фасціації рослин у сої / Михайлов В. Г., Слісарчук М. В., Щербина О. З., Романюк Л. С. // Зб. наук. стат. „Геном рослин” Півд. біотехнол. центру в рослинництві УААН. – Одеса, 2008. – С. 91-94.

7. Слісарчук М. В. Фасціація в рослин сої та можливість її використання в селекції / Слісарчук М. В. // „Стабілізація землекористування та сучасні агротехнології”: Матеріали наук.-практ. конф., Інститут землеробства УААН. – Чабани, 2003. - С. 120-121.

8. Слісарчук М. В. Успадкування фасційованої форми стебла в гібридів сої F₁ / Слісарчук М. В. // „Новітні технології вирощування сільськогосподарських культур – у виробництво”: Матеріали наук.-практ. конф., Інститут землеробства УААН. - Чабани. 2004, - С. 88-89.