Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Географічні науки / Океанологія


Попов Юрій Іванович. Формування водних мас та циркуляція вод Східного Середземномор'я : дис... канд. геогр. наук: 11.00.08 / Одеський держ. екологічний ун-т. - О., 2005.



Анотація до роботи:

Попов Ю.І. Формування водних мас та циркуляція вод Східного Середземномор'я. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук. - Спеціальність 11.00.08 - океанологія. - Одеський державний екологічний університет Міністерства освіти і науки України, Одеса, 2005.

Дисертація присвячена дослідженню процесів зимового вертикального перемішування вод у північних регіонах Східного Середземномор'я, перерозподілу водних мас, формуванню нових полів густини і розвитку щільнісної циркуляції у всьому Східному Середземномор'ї.

На підставі даних, що були отримані з особистою участю автора в період 1986-1991 рр., визначені і досліджені джерела формування і шляхи перерозподілу всіх проміжно-глибинних водних мас Егейського моря, уперше визначені їхні обсяги, термогалинні і кисневі індекси, області поширення в басейні моря і за його межами. Приведені перші кількісні оцінки посилення впливу південноегейських водних мас на структуру вод відкритих областей у період феноменального "кліматичного перехідного процесу" у морському середовищі Східного Середземномор'я.

Відкрито і протягом 4-х років досліджено процес глибокого конвективного перемішування типу "конвективного пробою" у центрі Родоського циклонічного круговороту моря Леванта.

Віявлені інтенсивні антициклонічні круговороти в протоках Критської острівної дуги, досліджені їх структурні, динамічні і енергетичні особливості, середньо- і міжрічна мінливість, а також на якісному рівні визначена їхня роль у формуванні суббасейнової циркуляції вод усього Східного Середземномор'я.

Проведено порівняльний аналіз циркуляції вод Східного Середземномор'я до і у період різних фаз розвитку "кліматичного перехідного процесу". Запропоновано гіпотезу про довгоперіодний хвильовий саморегульований процес змін термохалинного і динамічного стану вод Середземного моря.

Результати тривалих, детальних і цілеспрямованих експедиційних досліджень дозволили вивчити характер середньорічних змін в основних ланках структурно-динамічних перетворень у водах Східного Середземномор'я. Дослідженнями охоплено період від початку зимового конвекційного перемішування в його північних регіонах до розвитку літніх загально басейнових циркуляційних систем. Велику роль у виявленні генезису і характеру розвитку тих чи інших структур і процесів відіграв факт існування в ці роки так званого "кліматичного перехідного процесу". Зв'язані з ним кардинальні перетворення водної товщі дозволили оцінити і екстремальний характер можливих міжрічних змін структури і динаміки вод усього Східного Середземномор'я.

Головні наукові результати проведеного дослідження такі:

1. Показано, що внаслідок змін у тепло- та енергообміну у системі океан-атмосфера у другій половині 80-х - першій половині 90-х рр. почався перерозподіл регіональних пріоритетів у формуванні глибинних вод Східного Середземномор'я - на перше місце стало виходити Егейське море, зі своїми більш солоними і теплими глибинними водами. Води Адріатичного моря, що тривалий час вважалися значною часткою глибинної водної маси Східного Середземномор'я (до 70%), почали поповнювати менш щільні проміжні водні маси Східного Середземномор'я.

2. Друга половина 80-х рр. минулого сторіччя ознаменувалася значним підвищенням солевмісту поверхневих вод Східного Середземномор'я, що привело до кардинальних змін у процесах зимового конвекційного перемішування і генерації вод. Прогресуюче збільшення солевмісту поверхневих вод у період 1987-1991 рр. складало 0.03 на рік, і було викликано як атмосферними впливами так і, можливо, роботою механізму внутрішнього саморегулювання.

3. Основним джерелом найбільш щільних глибинних і придонних вод улоговин Афонського і Хіоського басейнів Егейського моря є частина Лемносько-Лесбоського шельфу. Зона дивергенції на півночі Хіоського басейну є основним генератором поверхнево-проміжних вод, а разом з північно-західною ділянкою мілководного шельфу архіпелагу Киклади - глибинних вод Крітського басейну. Така детальна класифікація усіх вод Егейського моря виконана уперше.

4. Відкриті і досліджені у всіх фазах процеси глибокого конвективного перемішування в ядрі Родоського циклонічного круговороту, чим остаточно доведена можливість формування глибинних вод безпосередньо в басейні Східного Середземномор'я.

5. Показано, що в період роботи "перехідного процесу" відбулися значні зміни циркуляційного режиму вод Східного Середземномор'я. Виноси великого обсягу щільних вод з південної частини Егейського моря через протоки Критської острівної дуги - Кассос на сході і Елафонисос, Кітіра і Антикітіра на заході, формували на південних схилах проток вертикально протяжні і інтенсивні фронтальні зони, на базі яких розвивалися запотужні антициклони Iєрапетра і Пелопс. Посилення і зсув до півночі струменя Північно-Африканської течії викликали активізацію в південних регіонах моря антициклонічної завихоренності. Аномальний розвиток антициклонічного вихороутворення вказує на визначальну роль внутрішньої щільнісної неоднорідності вод у формуваннi суббасейнових циркуляційних систем.

6. Визначені і вперше докладно досліджені структурні, динамічні і енергетичні характеристики антициклонічних круговоротів у протоках Крітської острівної дуги, показано, що активність антициклонів Пелопс і Iєрапетра може служити індикатором кліматичного стану вод Східного Середземномор'я.

7. Уявляється, що в басейні випару, яким є Середземне море, працює механізм внутрішнього хвильового саморегулювання, а досліджуваний перехідний процес є короткочасною, але одною з найбільш важливих ланок тривалого хвильового кліматичного процесу.

Серед практичних висновків роботи можна виділити наступні:

1. Матеріали даної дисертації розширюють знання і уточнюють уявлення про складний ланцюг структурних і динамічних процесів, що відбуваються в басейні Середземного моря. Вони можуть бути використані для подальшого і більш докладного дослідження взаємозв'язків зовнішнього і внутрішнього водо- і енергообмінів, при плануванні експериментів, інтерпретації результатів натурних спостережень, при рішенні питань практичного освоєння морів і океанів.

2. Експериментально визначена залежність густини вод у верхніх квазіоднорідних ядрах під основним пікноклином у передпротокових антициклонах Середземного моря від доступної потенційної енергії (ДПЕ) круговоротів: ДПЕ = (-21.67sq + 627.9)*1015 Дж. Залежність дозволяє одержати значний економічний ефект при моніторингу енергетики антициклонічних круговоротів.

3. Центральні області Родоського циклонічного круговороту внаслідок виникнення значних спадних токів типа „конвекційного пробою” є узимку дуже небезпечними районами для підводного мореплавства

Публікації автора:

  1. Vakalyuk Yu.V., Gudz P.K., Popov Yu. I. Thermohaline and dynamic structure of the water of the Ligurian Sea according to MEDALPEX data // Journal Annales Geophysicae.-1987. - 87/01 B, V.31, N5, - Р.31-35.

  2. Попов Ю.И., Овчинников И.М. Особенности зимней циркуляции вод в северо-восточной части Западного Средиземноморья - Труды ГОИН.-1990. - Bып.190.- C.122-131.

  3. Овчинников И.М., Попов Ю.И., Гертман И.Ф. Исследование формирования глубинных вод в восточной части Средиземного моря (36-й рейс научно-исследовательского судна "Яков Гаккель", 22 января-13 апреля 1990 г.) // Океанология. -1990. - T 30, № 6. - C.1039-1041.

  4. Гертман И.Ф., Гришин Г.А., Куница В.Э., Попов Ю.И. Эволюция квазистационарного циклонического круговорота в море Леванта по данным судовых и спутниковых наблюдений // Исследование земли из космоса. -1990. - №4.- C.19-25.

  5. Попов Ю.И. Исследование влияния южноэгейской водной массы на структуру и динамику вод Восточного Средиземноморья (38-й рейс научно-исследовательского судна "Яков Гаккель" в восточную часть Средиземного моря, 20 августа-6 ноября 1990 г.) // Океанология. -1991. - Т.31, №6. - С.1078-1081.

  6. Гертман И.Ф., Овчинников И.М. Попов Ю.И. Глубинная конвекция в восточном бассейне Средиземного моря // Океанология. -1994. - Т.34, №1. - С.25-31.

  7. Попов Ю.И. Генезис и развитие антициклонической зоны Иерапетра в море Леванта // Морской гидрофизический журнал. - 2004. - №4. - С.109-119.

  8. Гертман И.Ф., Попов Ю.И., Тригуб В.Г. Факт глубокой конвекции в море Леванта (март 1987 г.).- Деп. в ВИНИТИ 27.08.87 г., N 6581-В87, - 22 c.

  9. Гертман И.Ф., Попов Ю.И. Анализ и генезис водных масс Эгейского моря по материалам подробной зимней съемки 1988 г.- Деп. в ВИНИТИ, N 1201-В89, - 24 c.

  10. Овчинников И.М., Попов Ю.И., Гертман И.Ф.Зимнее формирование водных масс в Эгейском море. Деп. в ВИНИТИ, N 339-В94, - 33 с.

  11. Попов Ю.И., Овчинников И.М., Гертман И.Ф. Влияние критских вод на гидрологическую структуру и динамику Восточного Средиземноморья. Деп. в ВИНИТИ, N 340-В94, - 35 с.

  12. Gertman I.F., Ovchinnikov I.M., Popov Yu.I. Deep convection in the Levantine Sea // Rapp.Comm.int.Mer Medit. (C.I.E.S.M).- 1990. - V.32, N1. - P.172.

  13. Gertman I.F., Ovchinnikov I.M., Popov Yu.I. Deep Water formation in the Aegean Sea // Rapp.Comm.int.Mer Medit. (C.I.E.S.M). -1990. - V.32, N1. - P.164.