В дисертації представлене теоретичне узагальнення і рішення наукової задачі, яка полягає в удосконаленні існуючих і пропозиції нових підходів до формування стратегії розвитку промислового виробництва в умовах становлення ринкових відносин. Виконане дослідження дозволяє сформулювати наступні висновки і рекомендації: 1. Внаслідок дослідження змісту поняття "стратегія", а також аналізу вже відомих визначень, запропоновано уточнене визначення, що передбачає наявність у суб'єктів промисловості не тільки ресурсної, але і наукової бази для досягнення конкретних цілей його розвитку - конкурентоспроможність і рентабельність. Обгрунтовано ієрархічну структуру розробки видів стратегій, яка лягла в основу запропонованої їх класифікації. 2. Стратегія виживання є основною корпоративною стратегією більшості економічних суб'єктів промислового комплексу України, проявляючись в стратегіях економії витрат і реструктуризації. В роботі запропоновані етапи розробки стратегії реструктуризації. Встановлено, що в Україні відсутня ефективна інноваційна стратегія як на державному рівні, так і на рівні кожного окремого підприємства. В сучасних умовах найважливішим інструментом адаптації промислових підприємств до мінливості ринку і зростаючого рівня нестабільності ринкових процесів є продуктово-ринкова стратегія, що вимагає системного підходу. В роботі запропонований алгоритм вибору асортиментної стратегії промислового виробництва. 3. Досліджено умови формування стратегічного управління на промислових підприємствах України. Визначено основні причини, які перешкоджають застосуванню перевірених в світовій практиці методів, а також пристосуванню їх до вітчизняних умов функціонування: збитковість більшості підприємств, нестача інвестиційних довгострокових кредитів, законодавча і нормативна база бізнесу, що змінюється, незавершена система податкового і митного обкладення, гіпертрофована роль особистносних відносин при розв'язанні ділових питань, відсутність чіткої і ефективної промислової політики держави. 4. В роботі досліджено зовнішні і внутрішні чинники, що зумовлюють особливості економічної політики суб'єктів господарювання в ринкових умовах, які формуються. Виявлені чинники покладені в основу запропонованої автором методики кількісної оцінки ресурсного потенціалу (по функціональній ознаці) і впливу чинників зовнішнього середовища на діяльність промислових підприємств, згрупованих по ознаці параметрів ринку, соціально-економічних тенденцій у зовнішньому середовищі, конкуренції всередині галузі, впливу сили покупців і постачальників. 5. Узагальнені, критично оцінені моделі визначення стратегічної позиції економічних суб'єктів промислового виробництва, що існують. Розроблено модель "конкурентоспроможність - фаза життєвого циклу", що дає рекомендації стосовно пріоритетних напрямів виробництва промислової продукції з урахуванням фінансової ситуації і рівня ризику. Запропоновано класифікацію чинників впливу, оцінка яких використовується при підготовці стратегічних рішень. 6. Розроблений і випробуваний матричний підхід до формування портфеля стратегій, що представляє собою багатоетапний процес, в якому методично вирішені головні питання формування портфеля, включаючи вплив на нього чинників зовнішнього середовища, ресурсного потенціалу, цілеполягання і чинників ринку. Узагальненням результатів дослідження є отримана матриця, що дозволяє сформувати альтернативні варіанти стратегій і здійснити вибір оптимального набору стратегій. 7. Обгрунтовано комплексну методику формування стратегії розвитку промислового виробництва, що дозволяє підвищити його економічну стійкість в умовах зміни параметрів середовища функціонування. Розглянуто основні інструменти, що використовуються при розробці стратегії підприємств промисловості. Встановлено, що забезпечення конкурентоспроможності виробника повинно базуватися на прогнозуванні альтернативних варіантів його розвитку в залежності від ринкової ситуації і рівня ризику. Вибір раціональної стратегії розвитку промислового виробництва рекомендується здійснювати за допомогою імовірнісно-статистичних критеріїв. | 