1. За результатами аналізу наукової літератури встановлено, що професійна спостережливість є однією з найбільш важливих професійних якостей офіцера Державної прикордонної служби України. Професійну спостережливість офіцера-прикордонника визначаємо як якість, що полягає в умінні спеціально, вибірково, планомірно, з використанням своїх органів відчуття здійснювати збір інформації, необхідної для виконання
оперативно-службових завдань. Вона є поєднанням функціонального, інтелектуально-операційного та мотиваційного компонентів. Функціональний компонент – це індивідуальні особливості людини, інтелектуально-операційний компонент складають знання про спостереження, уміння та навички спостерігати, складовими мотиваційного компонента є спонуки, наміри та мотиви. Професійна спостережливість офіцера-прикордонника має низку особливостей, обумовлених спрощенням технології перетину держаного кордону у пунктах пропуску, обмеженим часом для проведення паспортного контролю осіб: швидкі дії контролера відділення прикордонного контролю щодо ідентифікації особи та встановлення дійсності поданого документа, вміння вести психологічне спостереження та спостереження за місцевістю й предметами, знати особливості слідопитства, бути професійно уважним. Професійна спостережливість офіцера-прикордонника передбачає володіння навичками: периферичного зору; тривалої фіксації уваги на об’єкті; слухової, нюхової, дотикової та зорової пам’яті; абстрагування від зовнішніх та внутрішні подразників при виконанні оперативно-службових завдань;
вміння уникати впливу факторів, що заважають професійній увазі; розслаблення психіки та м’язів тіла; опису професійно-значимих зорових об’єктів, шумів, рухів, сприйняття на дотик; застосовувати асоціації; самовладання тощо. 2. На основі вивчення теоретичних положень формування професійної спостережливості майбутніх офіцерів-прикордонників виділено базові критерії: для функціонального компоненту – якісні особливості процесів сприймання
та спостереження; для інтелектуально-операційного – рівень знань про спостереження, умінь та навичок спостерігати; для мотиваційного – інтерес
до професійної діяльності, потреби досягти в ній успіху, професійній мотивації і спрямованості. За результатами оцінки рівнів сформованості професійної спостережливості у курсантів виявлено низький, середній та високий рівні. Низький рівень проявляється тоді, коли якість ще не стала рисою характеру, обмежено й неефективно виявляється в діях і вчинках курсанта; середній
рівень – якість є рисою характеру, у професійній діяльності виявляється не зажди, помітні відхилення, які викликані недостатнім розвитком самої якості або незнанням вимог до поведінки у професійно-типових умовах; високий
рівень – якість є яскраво вираженою рисою характеру, виявляється в професійній діяльності майбутнього офіцера-прикордонника постійно,
широко, ефективно, ґрунтується на знаннях вимог до професійної діяльності. Встановлено наступні числові значення сформованості професійної спостережливості: високий рівень - 1,0-0,8 бала, середній рівень - 0,79-0,5 бала та низький - 0,49-0 балів. 3. Визначено та обґрунтовано організаційно-педагогічні умови, які є доцільними, доступними й достатніми для вдосконалення роботи з формування професійної спостережливості в курсантів у навчально-виховному
процесі ВВНЗ: спрямованість педагогічного процесу на формування професійної спостережливості у курсантів; удосконалення змісту спеціальних навчальних дисциплін; застосування інтерактивних форм, методів
та засобів навчання щодо формування спеціальних умінь та навичок професійної спостережливості; оптимальне педагогічне керівництво формуванням професійної спостережливості у курсантів. Реалізація організаційно-педагогічних умов передбачає спеціальну організацію занять з таких дисциплін, як «Основи психології та педагогіки», «Прикордонна служба», «Організація та здійснення прикордонного контролю»,
«Основи оперативно-розшукової діяльності Державної прикордонної служби України», «Кримінологія», «Кримінологічна характеристика злочинів на держаному кордоні та їх профілактики», «Методика розслідування злочинів», «Основи оперативно-розшукової діяльності Державної прикордонної служби України» й «Адміністративна діяльність в органах охорони державного кордону», а також систему самостійних тренувань курсантів, які
потрібно проводити у позанавчальний час під педагогічним керівництвом викладача. Для реалізації організаційно-педагогічних умов розроблено та введено у навчальний процес спецкурс «Професійна спостережливість офіцера-прикордонника». Програма спецкурсу передбачає настановні лекції, практичні та самостійні заняття й співбесіди. До змісту самостійних занять спецкурсу, внесені питання, пов’язані з тренуваннями компонентів професійної спостережливості, а до змісту настановних лекцій і практичних занять – питання щодо методики її формування. Аналіз результатів роботи в ЕГ після проведення формувального етапу експерименту підтвердив підвищення рівня сформованості професійної спостережливості на відміну від КГ. На високому рівні сформованості вмінь професійної спостережливості після закінчення експерименту в КГ не виявлено курсантів, проте в ЕГ їх стало 12,25%. На низькому рівні зафіксовано 62,2% курсантів в КГ, в той же час як ЕГ їх стало 22%. Порівняльний аналіз рівнів сформованості професійної спостережливості в ЕГ і КГ засвідчив дієвість організаційно-педагогічних умов та запропонованого навчального спецкурсу «Професійна спостережливість офіцера-прикордонника». 4. Теоретичний аналіз літературних джерел та практичні пропозиції дозволили розробити модель формування професійної спостережливості офіцера-прикордонника у курсантів під час навчально-виховного процесу. Складовими моделі є: мета; завдання та етапи їх реалізації; організаційно-педагогічні умови; компоненти досліджуваної якості; рівні сформованості професійної спостережливості офіцера-прикордонника; дидактичні принципи навчання (прикладної спрямованості, наочності, доступності, свідомості й творчої активності, зв’язок теорії з практикою) та результат – високий рівень сформованості професійної спостережливості офіцера-прикордонника. Використання моделі є ефективним, що підтверджено результатами дослідження. Дисертаційне дослідження не вичерпує усіх питань, пов’язаних із формуванням професійної спостережливості офіцера прикордонника. Перспективними напрямами подальших розвідок у цьому напрямі можна вважати дослідження відмінностей у формуванні професійної спостережливості курсантів різних напрямів підготовки, визначення залежності розвиненості спостережливості майбутніх офіцерів від їх мотиваційної та вольової
сфери, а також з’ясування особливостей розвитку окремих складових спостережливості. |
