1. Вперше цілісно досліджено населення ногохвісток м. Львова. Встановлено, що ці дрібні грунтові тварини здатні формувати численні та різноманітні угруповання в усіх урбанізованих екосистемах різного ступеню гемеробності. Виявлені особливості структурної організації досліджених угруповань ногохвісток дозволили провести їхню типологізацію і використовувати отримані дані для індикації стану едафотопів урбанізованих екосистем. 2. У досліджених урботопах м. Львова загалом було виявлено 139 видів ногохвісток, які належать до 15 родин і 63 родів. 3. Механізми формування фауни ногохвісток урбоекосистем полягають у взаємодії еврибіонтних, лісових і лучних видів та рудеральних, компостних, синантропних і троглофільних видів колембол. 4. Під впливом урбонавантаження на екосистеми структура угруповань Collembola зазнає глибоких трансформацій, що проявляються у зміні видового багатства та складу домінантів, перебудові спектрів екологічних груп та життєвих форм. У дигресивному ряді екосистем від контролю до найпорушеніших "вікон" в асфальті зменшуються показники S - , S - , S – різноманіття угруповань; значення біоценотичних індексів D, H’, E, J; частка лісових, лучних та 13 еврибіонтних видів у спектрах екогруп; частка підстилкових та грунтових видів у спектрах життєвих форм колембол. Натомість, збільшуються рівень домінування окремих видів ногохвісток, частка поверхневих біоморф та компостних видів. 5. На основі критеріїв спеціалізації та динамічності досліджених комплексів ногохвісток виділено чотири типи угруповань, які добре узгоджуються з рівнями гемеробності екосистем. У природному буковому лісі (агемеробна екосистема) формується стабільне спеціалізоване угруповання; в мезогемеробній лісопарковій екосистемі – стабільне еврибіонтне; в екосистемі парку – флуктуаційне збірне; в еугемеробних екосистемах бульварів, “вікон” в асфальті та в полігемеробних екосистемах неорганічного сміттєзвалища і будівельного майданчика - флуктуаційні піонерні угруповання колембол. При тривалому процесі самовідновлення полігемеробних екосистем змінюється характер угруповань ногохвісток з піонерних флуктуаційних на збірні флуктуаційні. 6. На підставі порівняльного аналізу встановлено, що в урбоекосистемах великих європейських міст Варшави, Москви та Львова, формуються комплекси ногохвісток, які за синекологічними параметрами (структура домінування, індекси різноманіття, щільність населення та ін.) близькі між собою в межах екосистем з однаковим рівнем гемеробності. 7. Найінформативнішими синекологічними показниками наростання урбопресу є такі: індекси біорізноманіття, структура домінування, спектри життєвих форм і екологічних груп. Натомість, показники середньої чисельності населення ногохвісток не виявили чіткої тенденції відносно градієнту урбопресу. 8. Показники структури населення колембол можуть успішно використовуватися для діагностики екологічного режиму міських едафотопів. Низькі значення видового багатства та індексів різноманіття угруповань, слабка структурованість та високий рівень домінування окремих видів, нерівномірність поширення населення ногохвісток та флуктуаційний характер угруповань можуть свідчити про несприятливий екологічний стан едафотопу для грунтової фауни. Велика частка компостних видів у спектрі екогруп угруповання колембол вказує на евтрофікацію урботопів. 9. Колемболи проявляють високу резистентність до умов інтенсивного урбонавантаження на екосистеми шляхом швидкої трансформації структури угруповань. Біотичний потенціал цих дрібних грунтових організмів є високим. Великі значення різноманіття та щільності населення колембол в полігемеробних та еугемеробних екосистемах є передумовою підтримання та регенерації екологічних функцій грунту, як і структурно-функціональної організації урбоекосистем загалом. 14 | 