Анотація до роботи:

Осокіна Н.М. Формування якості плодів чорної смородини та її збереження в продуктах консервування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.15 – первинна обробка продуктів рослинництва. – Уманський державний аграрний університет, Умань, 2007.

Дисертацію присвячено вирішенню проблеми формування якості плодів чорної смородини та її збереження шляхом консервування заморожуванням, переробкою на соки, компоти, концентровані продукти.

Науково обґрунтовано вплив агрокліматичних показників на тривалість періоду вегетації рослин чорної смородини, харчову та біологічну цінність плодів. Оптимізовано умови зберігання заморожених плодів, досліджено природу їх високої вологоутримуючої здатності, показано переваги швидкозаморожених плодів. Удосконалено способи попередньої обробки плодів для підвищення соковіддачі та встановлено їх вплив на якість соку. Показано вплив терміну, способу збирання плодів, їх короткострокового зберігання на товарний стан та якісні показники сировини і консервів. Досліджено збереженість біологічно активних речовин та колір продуктів.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми формування якості плодів чорної смородини під час передзбирального достигання та її збереження у продуктах консервування шляхом дослідження об’єктивних показників споживчого ступеня стиглості, хіміко-технологічних властивостей сировини, оптимізації й удосконалення існуючих, розробки нових консервованих продуктів зі збереженням біологічно активних речовин, що виявляється в наступному:

1. Огляд джерел літератури щодо стану і тенденцій розвитку методів консервування плодів чорної смородини свідчить про те, що наукові положення формування харчової та біологічної цінності плодів, стабілізації та її збереження в продуктах знаходяться у стадії розробки.

2. В умовах Правобережного Лісостепу України формування агробіологічних та хіміко-технологічних властивостей плодів чорної смородини відбувається протягом 96±3–4 днів вегетації в широких межах термічних ресурсів – суми ефективних температур вище 5С – 750–950, а вище 10С – 300–600, суми активних температур – 1050–1300 та забезпеченості опадами (сума 120–300 мм); ГТК – 0,7–3,0. Об’єктивні показники споживчого ступеня стиглості плодів чорної смородини визначають за фазами вегетації, агрокліматичними, біометричними, органолептичними та фізіолого-біохімічними.

3. Для переробки плоди смородини збирають за 4–6 днів до споживчої стиглості, коли майже 70% їх відповідають стану технічної, а 2–3% недостиглі. Плоди в цій фазі мають щільну м’якоть і містять на 8–12% менше сухої розчинної речовини, на 5–13 – цукрів та на 13–28% більше кислот. У зібраних без китиць плодах 10–18% технічного браку і 2,5–3% абсолютного відходу; з китицями – браку в 2–2,4 рази менше, а відходу в 3,2–3,5 рази більше. Протягом тридобового зберігання плодів за температури 0...+2^оС (з втратою 0,9–1,1% маси) до 6–7% зростає частка технічного браку, вміст сухих розчинних речовин зменшується на 6–13%, цукрів – на 4–19% і кислот – до 16–17%. Рівень аскорбінової кислоти в плодах знижується через запізнення зі збиранням врожаю – на 30–50%, у плодах – без китиць та після короткострокового зберігання відповідно на 7–13% і 10–14%.

4. Залежно від помологічного сорту та погодних умов вегетації, плоди чорної смородини містять у середньому 13,7–15,9% сухих розчинних речовин, 6,4–8,3% цукрів, з них 97% – інвертного, у тому числі, 77–83% глюкози; органічних кислот – 2,0–2,8%, із яких 85% складає лимонна й ізолимонна, близько 9 – яблучна, 3-4 – янтарна, 2–3% – молочна, фенолкарбонових кислот – хлорогенової 6–8мг/100г, кавової – 2–3 мг/100г; пектинових речовин – 1,5–1,8%, з них 62–64% протопектину; білків – 7,5–8,4% (на суху речовину) з ідентифікованими амінокислотами – лейцин, лізин, тирозин, серин, орнітин, г-аміномасляна, аспарагінова; аскорбінової кислоти – 143–242мг/100г; флавоноїдів – антоціанів у формі глікозидів дельфінідин-3-рутинозиду – 407–463мг/100г та ціанідин-3-рутинозиду – 212–279мг/100г, флавонолів у формі рутину – 9,4 мг/100г; мінеральних речовин із 35 елементів. Встановлено сортоспецифічну залежність якості продуктів із плодів чорної смородини від методу консервування.

5. Інтенсивність та стабілізація забарвлення шкірки і м’якоті плоду смородини зумовлюється локалізацією антоціанідинів, посиленням ступеня гідроксилювання (збільшення числа груп ОН до трьох) бокового кільця Б дельфінідину, рН 2,9–3,1 і типом хімічного зв’язку. Стан флавоноїдів кон’югований, де аглікони глікозовані антоціанами ковалентними зв’язками, стійкішими в кислому середовищі, що покращує їх збереженість.

6. Вміст цукрів (у) в плодах чорної смородини пов’язаний із вмістом сухих розчинних речовин (х₁) та кислот (х₂): , а також із вмістом сухих розчинних речовин (х) = 0,894х – 5,711.

7. Ендокарпій оплодня чорної смородини під час заморожування набуває склоподібного стану внаслідок кріопротекторних властивостей пектинового слизу. Це зумовлює природу високої вологоутримуючої здатності – максимально можлива втрата соку при дефростації швидкозаморожених плодів – 2,7–3,0%, повільнозаморожених – 4,2–4,5%. Мікроструктура шкірки плодів різних помологічних сортів позначається на їх фізичних змінах. Збільшення міжклітинних просторів, згущення сітки їх розгалужень у шкірці плодів сорту Білоруська солодка підвищує в 1,5–2 рази схильність до розтріскування та втрату соку після дефростації.

8. Процес льодоутворення залежить від помологічного сорту, ступеня стиглості плоду, способу заморожування. Швидке заморожування форсує охолодження, заморожування та доморожування із 37 хв. (повільне) до 5,6 хв. внаслідок зниження удвічі температури ініціації льодоутворення, збільшення в 1,3 рази швидкості відбору тепла та підвищення температури доморожування із -22...-24^оС (повільне) до -20,8^оС. Заморожені плоди чорної смородини доцільно зберігати за температури не вище мінус 20,8^оС після швидкого та мінус 24^оС після повільного заморожування.

9. Швидкозаморожені плоди чорної смородини в 1,3 рази менше втрачають масу, в 2,3–2,6 разів менш схильні до розтріскування та у 2,6–4 рази до втрати соку; мають у 1,2–1,4 рази нижчі втрати сухих розчинних речовин, цукрів, кислот, аскорбінової кислоти та в 1,2 рази вищу дегустаційну оцінку. Зберігання заморожених плодів у поліетиленових пакетах сприяє зниженню втрати маси в 4–7 разів, кількості тріснутих плодів та втрати соку в 1,2–1,8 рази, стабілізує вміст сухих розчинних речовин, цукрів, кислот, зберігає до 75–80% аскорбінової кислоти, забезпечує високу органолептичну оцінку протягом періоду раціонального зберігання до 10 місяців. Консерви із заморожених плодів відповідають вимогам стандартів для таких зі свіжої сировини.

10. З плодів чорної смородини зазвичай одержують 18–24% вихід соку, що позбавлений властивого забарвлення. Витягання соку з плодів, залежно від його призначення, ведуть диференційовано з оцінкою ефективності за рівнем бажаності Харрінгтона: дуже добра – більше 55%, добра – 48–55, задовільна – 40–48, незадовільна – 35–40, дуже незадовільна – менше 35%.

11. Теплова обробка сировини збільшує вихід соку в 1,5–2,5 рази, порівняно з подрібненням, і при цьому вже за температури 50...55С клітини відмирають протягом 5 хв. Добрі показники виходу соку за пресування м’язги роздавлених плодів (49–55%), задовільні – за нагрівання цілих плодів з додаванням 15% води (38–45%), а також бланшування плодів у воді з температурою 95...100С (42–45%).

Витягання соку бланшуванням плодів та вичавок у власному соку не ефективне (33–36%). Тридобове зберігання сировини за температури 16С збільшує втрату маси до 2% та знижує вихід соку з 36–39% за температури подрібненої м’язги 42...45С до 21–32% за – 65...70С.

12. Для підвищення виходу соку з плодів чорної смородини ушкоджуючої дії низьких температур недостатньо. Ефективне застосування плодів помологічних сортів з низькою вологоутримуючою здатністю, їх повільне заморожування, зберігання до 6–10 місяців, розморожування, подрібнення та теплова обробка м’язги за температури 30...35С. За сукупності сприятливих умов вихід соку задовільний (36–38%), що в 1,8 рази більше такого без обробки.

13. Ферментативна обробка м'язги пектофоетидином збільшує вихід соку з роздавлених плодів до задовільного (37–44%) і дуже доброго (57–60%) для плодів подрібнених, що в 2–3 рази більше, ніж без обробки. Раціональні умови ферментації м’язги забезпечуються застосуванням 0,03% препарату від маси, температури 42...45С, тривалості обробки 2 год. з витяганням до 60% соку, з переходом у нього 96–102% кислот та збереженістю до 97% вмісту аскорбінової кислоти.

14. У свіжовідпресованих соках 95–97% збереженість аскорбінової кислоти за теплової обробки сировини (83–90% з бланшуванням), за обробки ферментним препаратом – 95–97%, заморожуванням – 74–85%. У соках із цукром вміст аскорбінової кислоти в 1,7 рази нижчий, проте її збереженість сягає 98–99%. Факторами стабілізації аскорбінової кислоти у соках є цукор і гарячий розлив. Стерилізуюча фільтрація сприяє високій антимутагенній активності соку на індукований біхроматом калію мутагенез за зменшенням на 96% кількості ревертантів.

15. Вміст білків у консервах із чорної смородини знижується до 52% від вмісту в плодах, проте їх збереженість у 1,5–2 рази вища. Рівень новоутворених у консервах 12 амінокислот збільшується в 2,5–6,5 разів, серед них лейцин, лізин, триптофан, фенілаланін, гліцин, серин, тирозин, аланін, орнітин, аспарагінова, глютамінова, г-аміномасляна кислоти. Склад мінеральних речовин плодів у консервах залишається стабільним, проте рівень знижується залежно від їх властивостей, виду консервів, показника рН.

16. Поліфенольні речовини та аскорбінова кислота сприяють стабілізації біологічної цінності та кольору семи видів консервів із плодів чорної смородини. Проте вміст антоціанів у продуктах переробки зменшується у десятки разів. Стабільність глікозидів знижується зі збільшенням числа гідроксильних груп в кільці: втрати дельфінідин-3-рутинозиду на 8–20% більші, ніж ціанідин-3-рутинозиду, у той час як втрати аскорбінової кислоти у консервах в 1,2–4 рази менші, що є свідченням стабілізуючої дії антоціанів на збереженість аскорбінової кислоти. Інтенсивність процесів окисної полімеризації зумовлює зміни флавонолів: у компоті, смородині подрібненій із цукром і конфітюрі з вичавок вміст рутину зростає в 1,5 рази, а у варенні, конфітюрі, джемі, соку із цукром його рівень знижується у стільки ж і більше разів. Тенденцію до зниження виявляють фенолкарбонові кислоти, причому втрати вмісту хлорогенової кислоти у 2–4 рази вищі, що пов’язано із її гідролізом та поповненням рівня кавової, яка відіграє позитивну роль у стабілізації кольору консервів.

17. Висока біологічна цінність та властивий колір консервів із плодів чорної смородини забезпечується обмеженням тривалості зберігання до 8 місяців, що обґрунтовується опісля різким зниженням вмісту дельфінідин-3-рутинозиду (30–100 разів), ціанідин-3-рутинозиду (20–30), рутину (до 2), аскорбінової кислоти (до 2,5 разів), зміною співвідношення між фенолкарбоновими кислотами у бік збільшення вмісту хлорогенової, посиленням деградаційних процесів та інтенсивного накопичування кверцетину, що спричинює утворення темно-коричневих продуктів конденсації.

18. Комплексне використання плодів чорної смородини та яблук за розробленою нормативною документацією „Желе чорносмородинове з яблуками”, „Конфітюр чорносмородиновий з вичавок” забезпечує прибуток від 3,5 до 6,2 тис. грн на тонну, а „Джеми” з введенням до рецептури джему вишневого структуроутворюючого плодового пюре з агрусу, порічок, смородини, яблук – прибуток від 7 до 7,8 тис. грн на тонну. Продукти технологічно та економічно доцільні при використанні начинкою у кондитерських та булочних виробах.

19. Виробництво консервів з плодів чорної смородини забезпечує рівень рентабельності 12–19%. Прибутковість від реалізації швидкозаморожених плодів чорної смородини досягається на 5-й місяць зберігання, після чого щомісячне зростання ціни на 17–28% забезпечує рентабельність виробництва 10–11%.

Рекомендації науковим установам і виробництву

1. Оптимальний термін збирання плодів чорної смородини з метою переробки встановлювати за розробленими показниками (табл. 3–7).

2. Виробництво заморожених плодів вести за „Технологічною інструкцією з виробництва швидкозаморожених плодів чорної смородини”.

3. Виробництво соку чорносмородинового, залежно від призначення, вести за „Технологічною інструкцією з попередньої обробки плодів та м’язги чорної смородини перед пресуванням при виробництві соку”.

4. Комплексну переробку плодів чорної смородини вести за „Технологічною інструкцією з виробництва желе чорносмородинового з яблуками”, ТУ У 15.3-00493787-001:2006 „Желе чорносмородинове з яблуками” (Патент № 12233, 2006 р.) та „Конфітюр чорносмородиновий з вичавок” (Патент № 16143, 2006 р.).

5. Комплексну переробку плодів вишні та агрусу, порічок, чорної смородини, яблук вести за „Технологічною інструкцією з виробництва джемів”, ТУ У 15.3-00493787-002:2006 „Джеми” (Патенти №22940–22943, 2007 р.).

6. Строк зберігання консервів з плодів чорної смородини слід обмежити до восьми місяців.

7. Виробництво кондитерського виробу „Рулет „Літній сюрприз” вести за технологічною інструкцією з виробництва рулету „Літній сюрприз”
   СОУ 15.8-34-00032744-001:2005.

8. Використовувати методичні вказівки з ведення дослідів зі зберігання ягід чорної смородини (Матер. Міжн. конф. “Сучасні методи досліджень в агрономії”. – Умань, 1993), методику визначення вологоутримуючої здатності заморожених плодів, ягід, овочів (Матер. Міжн. наук. конф. “Аграрна наука і освіта ХХІ століття”. – Умань, 2006).

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях

1. Осокина Н.М. Биологическая ценность консервированных ягод черной смородины // Садоводство и виноградарство. – 1989. – № 8. – С. 23-24.

2. Осокіна Н.М., Токар А.Ю., Бабешко Р.В., Дедікова М.К. Продукти харчування з плодів чорної смородини на захист здоров’я // Зб. наук. пр. Уманської с.-г. акад. – Умань, 1997. – С. 303-305. (Ведення експерименту, узагальнення результатів, готування до друку – 90%).

3. Осокіна Н.М., Токар А.Ю., Дедікова М.К. Визначення вмісту цукрів у плодах ягідних культур за рівнянням регресії // Зб. наук. пр. Уманської с.-г. акад. – Умань, 1998. – Ч. 2. – С. 35-37. (Узагальнення результатів, готування до друку – 80%).

4. Осокіна Н.М. Вплив теплової обробки м’язги на вихід і якість соку чорносмородинового // Зб. наук. пр. Уманської с.-г. акад. – Умань, 2002. – №55. – С. 139-145.

5. Осокіна Н.М. Вміст аскорбінової кислоти в плодах чорної смородини залежно від метеорологічних умов вегетаційного періоду // Зб. наук. пр. Уманської с.-г. акад. (спецвипуск). – Умань, 2003. – С. 917-922 – за рішенням експертної ради ВАК від 5.11.07 р., № 02-77-09/2431.

6. Осокіна Н.М., Мачуський І.А. Втрати маси заморожених плодів чорної смородини протягом зберігання // Зб. наук. пр. Уманського держ. агр.ун-ту. – Умань, 2005. – Вип. 61. – С. 361-371. (Ведення експерименту, аналіз результатів, готування до друку – 90%).

7. Осокіна Н.М. Вплив тривалості ферментування м’язги на вихід соку чорносмородинового // Зб. наук. пр. Уманського держ. агр. ун-ту. – Умань, 2006. – Ч.1 – Вип. 62. – С. 220-226.

8. Осокіна Н.М. Збереженість аскорбінової кислоти у соку чорносмородиновому // Наук. пр. Вінницького держ. агр. ун-ту. Серія: Технічні науки. – Вінниця, 2006. – Вип.1. – С. 116-120 – за рішенням експертної ради ВАК від 5.11.07 р., № 02-77-09/2431.

9. Осокіна Н.М. Схильність до розтріскування та кріорезистентність заморожених плодів чорної смородини // Зб. наук. пр. Уманського держ. агр. ун-ту. – Умань, 2006. – Ч.1 – Вип. 63. – С. 234-244.

10. Осокіна Н.М., Мачуський І.А. Математична модель прогнозування вмісту цукрів у плодах чорної смородини // Вісник Білоцерківського держ. агр. ун-ту: Зб. наук. пр. – Біла Церква, 2006. – Вип. 37. – С. 104-112. (Ведення експерименту, аналіз результатів, готування до друку – 70%).

11. Осокіна Н.М. Об’єктивні агрокліматичні показники споживчої стиглості плодів чорної смородини // Зб. наук. пр. Полтавської держ. агр. акад. – Полтава, 2006. – №2. – С. 39-41.

12. Найченко В.М., Осокіна Н.М. Дослідження природи вологоутримуючої здатності заморожених плодів чорної смородини // Пр. Таврійської держ. агротехнічн. акад. – Мелітополь, 2006. – Вип. 44. – С. 87-95. (Ведення експерименту, аналіз результатів, готування до друку – 90%) – за рішенням експертної ради ВАК від 5.11.07 р., № 02-77-09/2431.

13. Осокіна Н.М. Формування вмісту поліфенольних речовин у плодах чорної смородини протягом достигання // Наук. доп. НАУ, 2006 – 3(4).– Доступний з: < http: // >.

14. Осокіна Н.М. Зміни якісних показників заморожених плодів чорної смородини // Наук. доп. НАУ, 2006–4(5). – Доступний з:.

15. Осокіна Н.М. Формування вмісту та складу органічних кислот у плодах чорної смородини // Наук. доп. НАУ, 2007 – 1(6).– Доступний з: .

16. Осокіна Н.М. Динаміка вмісту фенолкарбонових кислот у консервах із плодів смородини чорної // Зб. наук. пр. Уманського держ. агр. ун-ту. – Умань, 2007. – Ч.1: Агрономія. – Вип. 64. – С. 21-27.

17. Осокіна Н.М. Зміни вмісту флавоноїдів, аскорбінової кислоти плодів чорної смородини при виробництві та зберіганні консервів // Наук. доп. НАУ, 2007 – 2 (7). – Доступний з: .

18. Осокіна Н.М. Придатність заморожених плодів чорної смородини для переробки // Вісник Полтавської держ. агр. акад. – Полтава, 2007. – №2. – С.80-83.

19. Осокіна Н.М. Азотисті речовини в плодах чорної смородини та консервах із них // Вісник Білоцерківського держ. агр. ун-ту. – Біла Церква, 2007. – Вип. 46. – С.87-90.

20. Патент на корисну модель №22942 Україна, МПК (2006) А23В7/08. Спосіб виробництва джему вишнево-смородинового / Осокіна Н.М., Василишина О.В. – № U2007 01364; Заявл. 09.02.2007; Опубл.25.04.2007, Бюл. №5. – 6 с. (Розробка програми досліджень, проведення експерименту, формування заявки – 50%) – за рішенням спеціалізованої ради.

Патенти

21. Деклараційний патент на корисну модель №12233 Україна, МПК С04В 35/565 А23L 1/06. Спосіб виробництва желе чорносмородинового з яблуками / Найченко В.М., Осокіна Н.М., Герасимчук О.П. – №U200508765; Заявл. 15.09.2005; Опубл. 16.01.2006, Бюл. №1. – 3 с. (Розробка програми досліджень, ведення експерименту, формування заявки – 50%).

22. Деклараційний патент на корисну модель №16143 Україна, МПК А23L 1/06. Спосіб виробництва конфітюру чорносмородинового із вичавок / Найченко В.М., Осокіна Н.М., Герасимчук О.П. – №U200602273; Заявл. 02.03.2006; Опубл. 17.07.2006, Бюл. №7. – 3 с. (Розробка програми досліджень, ведення експерименту, формування заявки – 50%).

23. Патент на корисну модель №20584 Україна, МПК (2006) А01F 25/00. Спосіб зберігання швидкозаморожених плодів чорної смородини / Осокіна Н.М., Китаєв О.І., Найченко В.М. – № U2006 11993; Заявл. 14.112006; Опубл.15.01.2007, Бюл. №1. – 4 с. (Розробка програми досліджень, проведення експерименту, формування заявки – 60%).

24. Патент на корисну модель №22940 Україна, МПК (2006) А23В7/08. Спосіб виробництва джему вишнево-агрусового / Осокіна Н.М., Василишина О.В. – № U2007 01362; Заявл. 09.02.2007; Опубл.25.04.2007, Бюл. №5. – 4 с. (Розробка програми досліджень, проведення експерименту, формування заявки – 50%).

25. Патент на корисну модель №22941 Україна, МПК (2006) А23В7/08. Спосіб виробництва джему вишнево-порічкового / Осокіна Н.М., Василишина О.В. – № U2007 01363; Заявл. 09.02.2007; Опубл.25.04.2007, Бюл. №5. – 4 с. (Розробка програми досліджень, проведення експерименту, формування заявки – 50%).

26. Патент на корисну модель №22943 Україна, МПК (2006) А23В7/08. Спосіб виробництва джему вишнево-яблучного / Осокіна Н.М., Василишина О.В. – № U2007 01365; Заявл. 09.02.2007; Опубл.25.04.2007, Бюл. №5. – 6 с. (Розробка програми досліджень, проведення експерименту, формування заявки – 50%).

Статті

27. Осокіна Н.М. Оцінка якості консервів із ягід чорної смородини // Зб. наук. пр. Уманської с.-г. акад. – Умань, 1999. – С. 302-305.

28. Осокіна Н.М. Динаміка цукрів у процесі достигання ягід чорної смородини // Зб. наук. пр. Уманської с.-г. акад. – Умань, 2000. – С. 391-394.

29. Осокіна Н.М. Заморожування плодів чорної смородини – ефективне вирішення проблеми забезпечення споживання їх від урожаю до урожаю //Агроогляд. – 2005. – №7(46). – С. 39-42.

30. Осокіна Н.М., Китаєв О.І. Вплив заморожування на процес льодоутворення в плодах чорної смородини // Науч. тр. “Энергосберегающие технологии производства и переработки с.-х. продукции” (технические науки). – Симферополь: ЮФ “КАТУ” НАУ, 2006. – Вып. №93. – С. 113-118. (Керівництво і участь в експерименті, узагальнення результатів, готування до друку – 70%).

31. Осокіна Н.М. Біологічні особливості споживчого ступеня стиглості плодів чорної смородини та його об’єктивні показники // Зб. наук. пр. Подільського держ. аграрно-техн. ун-ту. – Кам’янець-Подільський, 2006. – Вип. 14. – С. 54-58.

32. Осокіна Н.М. Формування вмісту та зміни пектинових речовин у плодах чорної смородини під час передзбирального достигання і зберігання // Зб. наук. пр. Уманського держ. агр. ун-ту. – Умань, 2007. – Ч.1: Агрономія. – Вип.65.– С. 209-220.

Тези доповідей

33. Осокина Н.М. Пригодность ягод черной смородины для консервирования // Тез. докл. респуб. науч. конфер. “Пути коренного улучшения продовольственного обеспечения в новых условиях хозяйствования”. – К., 1990. – Ч.2. – С. 67-68.

34. Осокіна Н.М., Найченко В.М., Гайдай Г.С. Особливості проведення дослідів по зберіганню ягід чорної смородини // Тези доп. Міжн. конфер. “Сучасні методи досліджень в агрономії”. – Умань, 1993. – С. 135-136. (Розробка рекомендацій, готування до друку – 90%).

35. Осокіна Н.М., Мойсейченко В.М. Визначення вмісту цукрів в ягодах чорної смородини за рівнянням регресії // Тези доп. Міжн. конфер. “Сучасні методи досліджень в агрономії”. – Умань, 1993. – С.134-135. (Ведення експерименту, аналіз результатів, готування до друку – 80%).

36. Осокіна Н.М. Вплив способів обробки м’язги ягід чорної смородини на вихід соку // Тези доп. наук. конфер. “Підсумки наукової роботи за 1991-1995 роки”. – Умань, 1996. – С. 116-117.

37. Осокіна Н.М., Герасимчук О.П. Вплив способів збирання на тривалість зберігання плодів чорної смородини в неохолоджених сховищах // Матер. ІІІ Міжн. наук.-практ. конфер. “Динаміка наукових досліджень 2004”. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – Т.16. – С. 22-23. (Керівництво і участь в експерименті, готування до друку – 40%).

38. Осокіна Н.М. Амінокислотний склад плодів чорної смородини // Матер. Всеукраїн. наук.-практ. інтернет-конфер. “Науковий потенціал України 2006”. – К., 2006. – С.62-64.

39. Осокіна Н.М. До методики визначення вологоутримуючої здатності заморожених плодів, ягід та овочів // Матер. Міжн. наук. конфер. “Аграрна наука і освіта ХХІ століття”. – Умань, 2006. – С. 133-134.

40. Осокіна Н.М. Застосування математичної моделі консервів із плодів чорної смородини для оцінки їх якості // Матер. Міжн. наук.-практ. конфер. “Аграрний форум – 2006”. – Суми: СНАУ, 2006. – С. 15-16.

41. Осокіна Н.М., Герасимчук О.П. Новий вид продукту „Желе чорносмородинове з яблуками” // Матер. 72 наук. конфер. молод. вчених, аспірантів, студентів. – Ч.2. – Київ: НУХТ, 2006. – С. 79. (Керівництво і участь в експерименті, готування до друку – 50%).

42. Осокіна Н.М. Азотисті речовини в плодах чорної смородини та консервах із них // Тези доп. 5 наук.-практ. конфер. „Аграрна наука виробництву”. – Біла Церква, 2006. – Ч. 1. – С. 19-20.

43. Осокіна Н.М. Склад мінеральних речовин у плодах чорної смородини // Матер. наук. конфер. „Сучасні інтенсивні сорти і сортові технології у виробництво”. – Умань, 2007. – С. 71-72.

44. Осокіна Н.М., Герасимчук О.П. Комплексне використання сировини плодів чорної смородини при виробництві нових видів консервів // Тези доп. Всеукр. наук.-практ. конфер. „Нові ресурсо- та енергозберігаючі технології харчових виробництв”. – Полтава: РВЦ ПУСКУ, 2007. – С. 23-24. (Керівництво і участь в експерименті, готування до друку – 50%).