Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економіка та управління народним господарством


Афонченкова Тетяна Миколаївна. Формування економічного механізму енергозбереження сільськогосподарськими підприємствами : Дис... канд. наук: 08.00.04 - 2009.



Анотація до роботи:

Афонченкова Т.М. Формування економічного механізму енергозбереження сільськогосподарськими підприємствами. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (машинобудування, агропромисловий комплекс, туристичні підприємства та підприємства рекреаційного комплексу). – Європейський університет, Київ, 2008.

Дисертація присвячена дослідженню удосконалення економічного механізму енергозбереження сільськогоподарських підприємств, а також у науковому обґрунтуванні практичних розробок впровадження відновлюваних джерел енергії (ВДЕ), що забезпечують підвищення ефективності їх використання. Одним з напрямків енергозбереження є впровадження технологій на основі нетрадиційних та ВДЕ. В дисертації обґрунтовується ефективність впровадження комбінованої автономної енергосистеми як додаткового джерела виробництва електроенергії сільськогосподарськими виробниками. Запропонована імітаційна модель оцінки ефективності інвестицій і розрахунок основних техніко-економічних показників проекту з урахуванням екологічної складової як одного з чинників, що дозволить без надання додаткових пільг та субсидій стимулювати впровадження енергетичних систем з ВДЕ для виробництва електроенергії сільськогосподарськими підприємствами.

Узагальнюючи результати дисертаційного дослідження з теоретичних, методичних і практичних питань щодо формування економічного механізму енергозбереження в сільськогосподарських підприємствах, зроблені наступні висновки:

  1. Енергозбереження – це процес, під час якого зменшується потреба в паливно-енергетичних ресурсах на одиницю кінцевого корисного продукту, і має велике значення для всіх напрямків сільськогосподарського виробництва. У той же час енергозбереження правомірно віднести до інтенсифікації процесів виробництва та споживання енергії. Більш точним поняттям, що описує також і якісні процеси в енергетиці, є енергоефективність.

  2. Стратегія енергозбереження в сільському господарстві припускає зменшення споживання енергії та енергоносіїв на тонну виробленого продукту та використання альтернативних ВДЕ. Економічний механізм енергозбереження складається з сукупності заходів, що забезпечують максимально ефективне використання енергетичного потенціалу при мінімальних питомих витратах енергії на виробництво одиниці продукції. Його формування в АПК передбачає комплексний підхід від державного регулювання аграрного енергоспоживання до удосконалення організаційних та економічних механізмів господарювання. Джерелами коштів для функціонування економічних механізмів стимулювання вітчизняних програм, проектів та заходів з підвищення енергоефективності можуть бути кошти державного та місцевих бюджетів, отримані від встановлення податків, штрафів та підвищеної плати за енергоресурси; власні кошти підприємств; кредитні кошти та залучені інвестиції.

  3. Основним показником економічної оцінки використання результатів нового енергетичного обладнання виступає річний економічний ефект, що отримується у господарствах у вигляді чистого дисконтованого доходу від приросту сільськогосподарської продукції, покращення її якості або зменшення збитку. При інвестуванні у електроспоживання фінансовий результат слід розраховувати як економію, що виникла у результаті різниці між вартістю електроенергії при традиційному електропостачанні та вартістю електроенергії, що отримується від альтернативного джерела електропостачання помножену на кількість споживаної електроенергії.

Окрім економічного та енергетичного ефектів у господарстві виділяють екологічний (соціальний) ефект енергозбереження, який полягає в покращенні стану навколишнього середовища в наслідок зменшення витрат енергоносіїв у розрахунку на одиницю продукції.

  1. Стан використання енергетичних матеріалів за видами економічної діяльності у Херсонській області за період 2004-2007 р.р. показав, що аграрні підприємства є другим крупним споживачем енергії після промисловості.

Аналіз статистичних даних рівня енергетичної забезпеченості сільськогосподарських підприємств Чаплинського району Херсонської області показує, що збільшився обсяг споживання енергетичних ресурсів, у тому числі виросла частка електричної енергії в структурі витрат сільських господарств на основне виробництво, зокрема, в тваринництві. Ця тенденція свідчить, що з метою економії сільгосппідприємства стали переходити на більш економічні електротехнології.

  1. Формування економічного механізму енергозбереження передбачає застосування ВДЕ. Для зниження енергоємності продукції, що виробляється, сільському господарству області необхідно більш ефективно використовувати традиційні види енергії, а також поступово нарощувати потенціал ВДЕ. Ефективність виробництва електроенергії підвищується при комбінованих системах електропостачання - при сполученні мережного електропостачання з іншими енергоносіями (сонячної, геотермальної, вітрової і т.п.), але їхнє використання повинне бути економічно виправданим. Найбільш перспективним є застосування КАЕС і малих ВЕУ потужністю від 10 до 100 кВт, які змогли б використовуватися для електропостачання сільськогосподарських виробників різних форм господарювання

  2. Інвестування у сільське господарство області дасть можливість реалізувати проекти з впровадження енергозберігаючих технологій. Новими джерелами інвестицій повинні стати сфери створення економічного ефекту від діяльності в альтернативній енергетиці: бюджетні відрахування; відрахування з частини тарифних ставок (витрат); продаж акцій; будь-які інвестори, привернуті в результаті тендерів, виставок, конкурсів і т.п.; продаж патентних ліцензій на нові технології і пристрої; продаж готових установок альтернативної енергетики і устаткування, що комплектує до них; відрахування з екологічних фондів; прибуток від виробництва і реалізації енергії; біржові опціони і ф'ючерси на продаж енергії.

  3. Розроблена та запропонована модель розрахунку вибору варіанту електропостачання найбільш ефективного в умовах даної місцевості. Модель дозволяє визначити оптимальне співвідношення енергетичних компонентів у складі КАЕС. Розроблений загальний алгоритм дозволяє потенційним сільськогосподарським споживачам визначати доцільність використання різних способів електрифікації та їх основні техніко-економічні і соціально-екологічні характеристики для автономного об’єкта при наявності мінімального набору вихідних даних.

  4. Розрахунок показників ефективності інвестиційних проектів для КАЕС сільськогосподарського підприємства «Мрія» потужністю від 10 до 100 кВт реалізовано у вигляді імітаційної моделі у пакеті Excel, у якої відображається динаміка макроекономічних показників, елементів витрат, фінансових показників, з урахуванням податкових виплат, та показників ефективності об’єкту по роках експлуатації. При цьому можливе моделювання ситуацій з урахуванням темпу інфляції, зміни ставки дисконтування та різних схем фінансування проектів.

  5. Запропоновано методику розрахунку основних показників ефективності інвестиційного проекту КАЕС з введенням екологічної складової, як одного з чинників, що дозволить без надання додаткових пільг та субсидій стимулювати впровадження енергетичних систем з ВДЕ для виробництва електроенергії сільськогосподарськими підприємствами. Оцінка еколого-економічної ефективності інвестиційного проекту проводилась при порівнянні КАЕС та ТЕС, що виробляє електроенергію для СТОВ «Мрія». При введенні величини економічних втрат, що їх уникли у результаті впровадження електростанцій на основі ВДЕ, зменшилася тарифна ставка та збільшилися показники NPV та IRR.

  6. Для оцінки еколого-економічної ефективності інвестиційного проекту з урахуванням скорочення викидів «парникових» газів з використанням джерела на основі ВДЕ у формулу розрахунку коефіцієнта ефективності капітальних вкладень запропоновано ввести показник економічного еквіваленту природоохоронної дії, який визначається з урахуванням мінімальної питомої вартості одиниці скорочених викидів СО2, і відображає вартість цих викидів по конкретному інвестиційному проекту.