Анотація до роботи:

Карнатовська М.Ю. Флора та рослинність Нижньодніпровських арен. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук зі спеціальності 03.00.05 – ботаніка. Національний ботаничний сад ім. М.М.Гришка НАН України, Київ, 2006.

Дисертацію присвячено дослідженню структури флори та рослинності Нижньодніпровських арен. В обстежених місцезростаннях виявлено 454 види із 282 родів і 77 родин вищих судинних рослин. Проведено аналіз систематичної, географічної, біоморфологічної та екологічної структур флори, розглянуто видове різноманіття та коефіцієнт б-різноманіття кожної арени. Синтаксономія рослинності включає 9 класів (Lemnetea, Phragmitо-Magnocaricetea, Bolboschoenetea maritimi, Molinio-Arrhenatheretea, Festucetea vaginatae, Thero-Salicornietea, Asteretea tripolium, Festuco-Puccinellietea, Salicetea purpureaе), 11 порядків, 13 союзів, 1 підсоюз, 24 асоціації, 10 субасоціацій та 2 дериватних угруповання. Із них 15 синтаксонів описано уперше. Виявлено 31 рідкісний таксон. Відмічено фітоценози, в склад яких входять рідкісні та ендемічні види. Запропоновано заходи щодо їх охорони.

1. Проведено комплексне дослідження рослинного покриву Нижньодніпровських арен. Встановлено його флористичне та фітоценотичне різноманіття.

2. На Нижньодніпровських аренах виявлено 454 види з 282 родів і 77 родин вищих судинних рослин. В систематичному спектрі провідними є родини Asteraceae, Poaceae, Fabaceae, Scrophulariaceae, Cyperaceae, Brassicaceae, Lamiaceae, Caryophyllaceae, Boraginaceae, Chenopodiaceae, які об'єднують 61,7% видового складу.

3. Найбільшим видовим багатством характеризується найбільша за площею Олешківська арена, а максимальні показники б-різноманіття відзначено для Виноградівської та Іванівської арен, що зумовлюється розмаїтістю грунтово-гідрологічних умов і відповідно різними типами рослинного покриву, а також найменшим рівнем антропогенного впливу.

4. Географічна структура розкриває автохтонно-алохтонний характер флори і її великі географічні зв'язки. Понад 46% видів, що формують угруповання, належать до голарктичного типу ареалів, що вказує на значну роль у формуванні флори бореального центру, а участь видів з ареалами давньосередземноморського типу - на вплив середземноморського центру. Значний відсоток євразійських степових видів (16,3%) характеризує автохтонність флорогенезу. Вплив антропогенного фактора зумовлює наявність адвентивних видів.

5. У флорі Нижньодніпровських арен у складі основних біоморф домінують полікарпічні трави (54,6%), що є зональною рисою вивченої флори. Високий відсоток ефемерів та ефемероїдів (18,5%) вказує на арідну рису клімату. Переважне значення у вивченій флорі мають напіврозеткові і безрозеткові види, що характерно для флор помірної зони Голарктики. Структура флори за типом та глибиною залягання кореневої системи аналогічна структурі степових флор.

6. Провідне значення ксеромезофітів і мезоксерофітів у складі флори відображає зональний характер флори, а значний відсоток гігрофітів (14,7%) і участь гідрофітів (0,9%) вказує на наявність зволожених і перезволожених ділянок (дефляційні зниження, жолоби). Провідною екоморфою щодо засолення є глікофіти, при цьому спостерігається відносно високий відсоток галофітів (9,9%) і глікогалофітів (4,6%). Така розмаїтість екоморф пояснюється своєрідністю рельєфу та неоднорідністю екологічних умов на Нижньодніпровських аренах.

7. Рослинність Нижньодніпровських арен представлена дев'ятьма класами, виділеними на основі методу Ж.Браун-Бланке (Lemnetea, Phragmitо-Magnocaricetea, Bolboschoenetea maritimi, Molinio-Arrhenatheretea, Festucetea vaginatae, Thero-Salicornietea, Asteretea tripolium, Festuco-Puccinellietea та Salicetea purpureaе). Виявлено 70 синтаксонів, з них 15 є новими (5 асоціацій, 10 субасоціацій).

1. Найширше представлені угруповання псамофітного степу, які займають велику за площею частину території Нижньодніпровських арен (клас Festucetea vaginatae). Псамофітна рослинність представлена десятьма синтаксонами, з них дві асоціації є новими.

2. Виявлено локалітети 31 виду рослин, які мають охоронний статус, що становить 6,8% аналізованої флори. Відзначено фітоценози, до складу яких входять рідкісні та ендемічні види. На території Нижньодніпровських арен (Козачо-Лагерська, Виноградівська, Збур'ївська) виявлено ділянки, цінні в природоохоронному аспекті, на яких рекомендується створити ботанічний заказник та інші об'єкти природно-заповідного фонду.

Публікації автора:

1. Карнатовская М.Ю. Систематическая и биоморфологическая структура растительности Нижнеднепровских песков // Бюл. Никит. ботан. сада. – 1998. - Вып. 80. – С. 12-16.

2. Карнатовская М.Ю. Растение-пионер Нижнеднепровских песчаных арен // Бюл. Никит. ботан. сада. – 2001. - Вып. 83. – С. 54-56.

3. Карнатовская М.Ю. Псаммофитная и степная растительность Нижнеднепровских песчаных арен // Науковий вісник Чернівецького університету. – Сер. біологія. – 2002. - Вип. 144. – С. 153-156.

4. Карнатовська М. Гігрофільна рослинність Нижньодніпровських піщаних арен // Вісник Львівського ун-ту. - Сер. біологічна. – 2004. - Вип. 36. – С. 78-84.

5. Карнатовская М.Ю. Союз Conizo canadensis-Cynodion dactyli all. nov. на территории Нижнеднепровских песков // Вісті Біосферного заповідника „Асканія-Нова”. – 2004. – Т. 6. – С. 21-27.

6. Карнатовская М.Ю., Деревянко В.Н. Луговая и галофитная растительность на территории Нижнеднепровских песчаных арен // Труды Никит. ботан. сада. – 2004. – Т. 123. – С. 131-142.

7. Карнатовська М.Ю. Нижньодніпровські піски – їх минуле та теперішнє // Заповідна справа: стан, проблеми, перспективи. – Херсон: Айлант, 1999. – С. 57-59.

8. Карнатовська М. Рідкісні та зникаючі види Нижньодніпровських пісків // Й.К.Пачоський та сучасна ботаніка. – Херсон, 2004. - С. 280-282.

9. Карнатовская М.Ю. Процесс естественного зарастания Нижнеднепровских песков // Современные научные исследования в садоводстве: Матер. VIII Междунар. конф. по садоводству. – Ялта, 2000. – С. 106-108.

10. Карнатовская М.Ю. Березовые колки в песчаной степи нижнего Днепра // Степи северной Евразии: стратегия сохранения природного разнообразия и степного природопользования в XXI веке: Матер. Междунар. симпозиума. – Оренбург, 2000. – С. 182-183.

11. Карнатовская М.Ю. Размножение березы днепровской в условиях песчаной степи нижнего Днепра // Вивчення онтогенезу рослин природних і культурних флор у ботанічних закладах і дендропарках Євразії: Матер. 12 Міжнар. наук. конф. – Полтава, 2000. – С. 144-145.

12. Карнатовская М.Ю. Экологическая структура растительности Нижнеднепровских песчаных арен // Экологические основы онтогенеза природных и культурных сообществ в дендропарках Евразии: Матер. XIII Междунар. науч. конф. – Херсон, 2001. – С. 75-76.

13. Карнатовская М.Ю., Деревянко В.Н. Растительность заболоченных участков Нижнеднепровских арен // Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва: Матер. IV Міжнар. наук. конф. молодих дослідників. – Тростянець, 2004. – С. 66-68.