Анотація до роботи:

Шабас Н. Л. Фізичні параметри плазмових хвостів комет 1Р/Галея, 67/Чурюмова-Герасименко, C/1970 N1 (Абе), C/1982 M1 (Остин). Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук за спеціальністю 01.03.02 - “Астрофізика, радіоастрономія”. Одеський національний університет ім. І.І.Мечникова, Одеса, 2002.

В дисертації досліджуються фізичні умови у плазмових хвостах комет 1Р/Галея, 67Р/Чурюмова-Герасименко, C/1970 N1 (Абе) та C/1982 M1 (Остин), відповідно, для 5, 2, 24 та 15 моментів спостережень; розвиток фізичних параметрів у знов утворених після відриву плазмових хвостах комет, залежність зміни фізичних параметрів хвостів від фізичних умов у сонячному вітрі та рівня сонячної активністі. Використовуються дані спостережень та дифузійна модель. Розроблено новий алгоритм для розрахунків модельних кривих поверхневої яскравості плазмових хвостів комет із заданою точністю. Побудовано фотометричні профілі (поздовжні і поперечні) та відповідні теоретичні криві плазмових хвостів вказаних комет для кожного моменту спостереження. Визначено фізичні параметри (прискорення , час існування t флуоресцуючих іонів, поздовжній D_|| та поперечний D_^ коефіцієнти дифузії, межі індукції магнітного поля В) плазмових хвостів цих комет. Зміну індукції магнітного поля у плазмовому хвості комети, що знов утворився після відриву, представлено у вигляді перехідного процесу експоненціального зростання з певним часом релаксації (1 доба). Виявлено існування впливу сонячних спалахів та іншіх проявів сонячної активності на фізичні умови у плазмових хвостах комет.

У дисертаційній роботі наведені результати визначення та аналізу фізичних параметрів плазмових хвостів комет 1P/Галея (5 моментів спостережень); 67Р/Чурюмова-Герасименко (2 моменти спостереження), C/1970 N1 (Абе) (24 моментів спостережень) і C/1982 M1 (Остин) (15 моментів спостережень).

1. Визначені фізичні параметри (прискорення , час існування t флуоресцуючих часточок, поздовжній D_|| та поперечний D_^ коефіцієнти дифузії, індукція магнітного поля) плазмових хвостів досліджуваних комет. Знайдені значення індукції магнітного поля плазмових хвостів цих комет добре узгоджуються з безпосередніми вимірами космічними апарами “Вега-1, 2” та “Джото” поблизу комети 1P/Галея (5075 нТл) і ICE у плазмовому хвості комети 21Р/Джакобіні-Цінера (1060 нТл). Виявлена залежність фізичних параметрів плазмових хвостів комет від фізичних умов у сонячному вітрі та сонячної активності.

2. На основі дослідження плазмового хвоста комети 1Р/Галея, який знов утворився після відриву (7 та 8 січня 1986 р.), висунута гіпотеза пояснення зміни індукції магнітного поля у хвості перехідним процесом (час релаксації приблизно одна доба) з експоненціальним зростанням вказаного фізичного параметра. Максимальна величина, до якої прямує у цей період магнітне поле хвоста, повинна залежати від індивідуальних характеристик комети та фізичних умов у сонячному вітрі. Моменти нульових значень магнітного поля у плазмовому хвості комети 1Р/Галея, знайдені згідно цієї експоненціальної залежності, співпадають з перетином кометою границь секторної структури міжпланетного магнітного поля (і для грудневих, і для січневих моментів спостережень). Для двох вказаних пар моментів спостережень комети 1Р/Галея після прольоту секторної границі міжпланетного магнітного поля у її плазмовому хвості виявлено зростання часу існування флуоресцуючих іонів та зменшення дифузійних коефіцієнтів (поздовжнього та поперечного).

3. Порівняно з іншими дослідженими моментами спостережень комети 1Р/Галея, 12 грудня 1985 р. час існування флуоресцуючих іонів, а також поздовжній та поперечний коефіцієнти дифузії у плазмовому хвості були мінімальними. Індукція магнітного поля навпаки мала максимальну величину. Це пояснюється перебуванням комети приблизно посередені сектору міжпланетного магнітного поля, де існує значне зовнішнє магнітнє поле. Малі часи існування іонів хвоста повязані із збуреннями високошвидкісним потоком сонячного вітру.

4. Визначені мінімальні та максимальні межі фізичних параметрів плазмового хвоста комети 67Р/Чурюмова-Герасименко 12 та 13 січня 1983 р. Як і для нового, утовореного після відриву плазмового хвоста комети 1Р/Галея, у плазмовому хвості комети 67Р/Чурюмова-Герасименко також відбувалося зростання магнітного поля. Цей ефект також представлено у експоненціальному вигляді. Розраховане середнє магнітне поле плазмового хвоста комети 67Р/Чурюмова-Герасименко має максимальне значення порівняно з розрахованими середніми магнітними полями плазмових хвостів інших досліджуваних комет. Це пояснюється тим, що плазмовий хвіст комети 67Р/Чурюмова-Герасименко являє собою замагнічений пиловий джет. Час існування іонів та дифузійні коефіцієнти змінюються аналогічно до змін цих фізичних параметрів плазмових хвостів комети 1Р/Галея, обчислених для моментів спостережень 16, 17 грудня 1985 р. та 7, 8 січня 1986 р. Але дифузійні коефіцієнти виявилися приблизно на порядок та два порядки менші, ніж для вказаних моментів спостережень комети 1Р/Галея. Така відмінність фізичних параметрів може пояснюватись як індивідуальними характеристиками комет, а саме, параметрами ядра, елементами орбіти (насамперед її періодом, який для комети 67Р/Чурюмова-Герасименко є приблизно 6.5 р.), так і сонячною активністю (числа Вольфа: »106, січень 1983 р. ; »9, грудень 1985 р., січень 1986 р.).

5. Досліджено залежність зміни фізичних умов у плазмових хвостах комети C/1970 N1 (Абе) ( для періоду з 30 вересня по 8 жовтня 1970 р.) та комети C/1982 M1 (Остин) (для періоду з 29 серпня по 25 вересня 1982 р.) від рівня сонячної активності. Виявлено існування впливу на фізичний стан плазмових хвостів комет сонячних спалахів. Для дослідження зв’язку між процесами в плазмових хвостах та на Сонці введено параметр впливу сонячних спалахів SSW (прямо пропорційний енергії спалаху, та обернено пропорційний проміжку часу між максимумом спалаху та моментом спостереження комети). Вважається, що вплив спалаха на комету здійснюється у період починаючи з електромагнітного випромінювання до моменту дії ударної хвилі з мінімальною швидкістю поширення. Індукція магнітного поля у плазмових хвостах комети C/1982 M1 (Остин) мала більші значення, що пояснюється сонячною активністю (числами Вольфа та впливом сонячних спалахів <SSW>, які у період спостережень цієї комети були більшими, ніж у період спостережень комети C/1970 N1 (Абе)). Для часу існування флуоресцуючих іонів плазмових хвостів комет навпаки спостерігається зменшення цього параметра із зростанням сонячної активності. Для значної кількості моментів спостережень комет (особливо комети C/1982 M1 (Остин)) слід відзначити малий час існування флуоресцуючих іонів (t<10⁵ с).

Публікації автора:

1. Чурюмов К.И., Шабас Н.Л. Физические условия в плазменном хвосте кометы Галлея в период его отрыва 6-8 января 1986 года// Астрономический вестник.-М.: Наука.- 1998. -Т. 32, 3.- С. 269-276.

2. Шабас Н.Л. Фізичні параметри плазмового хвоста комети 67P/Чурюмова-Герасименко// Вісник Київського університету. Астрономія.-1999.- Вип.35.- С.80-83.

3. Шабас Н.Л. Зміна умов у сонячному вітрі та фізичні параметри плазмового хвоста комети 1Р/Галея// Вісник Київського університету. Астрономія.-2001.-Вип.37.-С.73-76.

4. Шабас Н. Л., Дьяконова В. Д., Кравцов Ф. И., Чурюмов К. И. Изменения физических условий в плазменном хвосте кометы Остин// Кинематика и физика небес. тел.-2001.- T.17, № 5.- С.403-408.

5. Сизоненко Ю.В., Шабас Н.Л. Моделирование распределения яркости плазменного хвоста кометы C/1976 R1 (Веста)// Кинематика и физика небес. тел.-2002.- Т.18, № 2 .- С.128-138.

6. Шабас Н.Л., Лукяник І. В. Звязок між варіаціями магнітного поля плазмового хвоста комети Остін С/1982 М1 та сонячними спалахами// Вісник Київського університету. Астрономія.-2002.-Вип.38.- С.16-19.

7. Шабас Н.Л., Чурюмов К.И., Лукъяник И.В., Кравцов Ф.И.. Вариации физических параметров в плазменном хвосте кометы Абе (C/1970 N1) и их связь с солнечной активностью// Кинематика и физика небес. тел.-2002.- Т.18, № 5 .- С.412-417.

8. Churyumov K.I., Tesel’ko N.L., Karachentsev I.D. Investigation of the magnetic field in the plasma tail of the comet P/Churyumov-Gerasimenko (1982 VIII)// Кометный циркуляр.- 1992.- 426. изд. КУ. -С. 4-6.

9. Чурюмов К.И., Теселько Н.Л. Физические параметры плазменного хвоста кометы Галлея 7 и 8 января 1986 г.// Кометный циркуляр.- 1992.- 426. изд. КУ. -С. 6-8.

10. Churyumov K.I., Tesel’ko N.L. Change of magnetic field parameters in plasma tail of P/Halley (1986 III)// 30th Liege International Astrophysical Colloquim. -1992.- P. 299-301.

11. Churyumov K.I., Tesel’ko N.L., Karachentsev I.D. Parameters of the magnetic field of the comet P/Churyumov-Gerasimenko (1982 VIII) plasma tail// 30th Liege International Astrophysical Colloquim. -1992. – P. 303-305.

12. Churyumov K.I., Tesel’ko N.L. Investigation of magnetic fields in plasma tails of comet P/Halley (1986 III) and Churyumov-Gerasimenko (1982 VIII)// Bull. of the American Astron. Soc. -1992. -Vol.24, № 3.- P.1012.

13. Churyumov K.I., Shabas N.L., Kravtsov F.I. Investigation of the magnetic field in the plasma tail of comet Abe (1970 XV)// Bull. of the American Astron. Soc. -1993.-Vol.25, № 3.- P.1059.

14. Churyumov K.I., Shabas N.L., Kravtsov F.I. Parameters of the magnetic field in the plasma tail of comet Abe (1970 XV)// International conference ACM 96, COSPAR Colloq. 10, Versalles, France. -1996.- P.72.

15. Shabas N. Evolution of the magnetic field in the P/Halley plasma tail during of the disconnection event// 4^th Open Young Scientists' Conference on Astronomy and Spase Physics. April 9-12, 1997 Kyiv/ Abstracts. -1997.- P.18.

16. Шабас Н.Л. Исследование плазменного хвоста кометы Абе (1970 XV) с помощью диффузионной модели // Труди Міжнародного семінару пам'яті професорів КУ С.К.Всехсвятського та А.Ф.Богородського (1994г.) та Третіх міжнародних Всехсвятських читань (1995 г.). Статті та тези доповідей / Ред. Чурюмов К.І.- Київ, 1998.- С.37, 38.

17. Shabas N. Variation of the magnetic field in plasma tail of comet P/Halley during the disconnection event // УАА. Інф. бюлетень.- №12. -1998. -С.73, 74.

18. Shabas N.L. On physical conditions in plasma tail of comet Churyumov-Gerasimenko January 12-13, 1983.// УАА. Інф. бюлетень.- №12.- 1998. -С.78.

19. Шабас Н.Л. Параметры магнитных полей в плазменных хвостах комет Галлея(1Р), Чурюмова-Герасименко(67Р) и Абе(С/1970 N1)// Труды международной конференции "АИСТ-98"/ Ред. Чурюмов К.И. – Киев, 1999. -С.30, 31.

20. Шабас Н.Л. Плазмові хвости комет// Труди Першої міжнародної конференції КАММАК99/ Ред. К. І. Чурюмов. – Вінниця, 2000. –С.191-197.

21. Сизоненко Ю.В., Солоненко В.В., Шабас Н.Л. Поверхностная фотометрия газового хвоста кометы C/1976 D2 (Веста) // Тези доповідей Міжнародної конференції. "Четверті Всехсвятські читання. Сучасні проблеми фізики та динаміки Сонячної системи", присвячених 95-річчю С.К.Всехсвятського / Ред. Чурюмов К.І. - К., 2000.- С.34.

22. Шабас Н.Л., Дьяконова В.Д., Алкснис А.К., Чурюмов К.И., Кравцов Ф.И. Наблюдение и исследование плазменного хвоста кометы Остин (C/1982 M)// Proceedings of the International Astronomical conference “Forth Vsekhsvyatsky Readings. Modern Problems of Physics and Dynamics of the Solar System”.- ВПС “Київський університет”. - 2001.-С.230-235.

23. Churyumov K.I., Shabas N.L., Kravtsov F.I.. Study of the plasma tails of comet C/1982 M1 (Austin)// Astronomishe Gesellschaft. Abstract Series. JENAM 2001.- №18.- Munich. - 2001. - P. 257.

24. Шабас Н. Л. Влияние солнечной активности на физические условия в плазменных хвостах комет Абе (C/1970 N1) и Остин (С/1982 М1) // Book of abstracts CAMMAC-2002, Vinnytsia, september 23 – september 29, 2002. – Vinnytsia, 2002. – C. 39.