Проведене дослідження дало можливість зробити наступні висновки: 1. За останні десятиліття дослідження соціально-економічних проблем розвитку прикордонних територій виокремилося у специфічний напрям регіональних економічних досліджень в Україні та за її межами. Наслідком цього стало формування концепцій та теорії прикордонного та транскордонного співробітництва. 2. Кожний внутрішньодержавний регіон формує власну, більше чи менше розгалужену й повну систему економічних зв’язків. Такі системи є об’єктами регіональних наукових досліджень. Проводячи дослідження такого роду, не слід “виривати” регіон із загальнонаціонального контексту, адже головними для успішного спільного розвитку регіонів країни є системи національних міжрегіональних зв’язків. 3. Оптимальним щодо системи економічних зв’язків регіону є провадження переважно ліберальної політики, яке, втім, не виключає цільового обмеженого втручання державних органів різного рівня в економічну діяльність у цій важливій сфері господарства регіону. 4. Кожен етап інтеграційного розвитку – зона вільної торгівлі, митний союз, єдиний ринок та економічний союз має свій власний, на кожній стадії інтеграції все більш складний інструментарій регулювання зовнішньоекономічних та міждержавних політичних відносин, який слугує міжнародним макроекономічним тлом розгортання економічних зв’язків на субнаціональному рівні. Чим вищий ступінь інтегрованості економік країн, тим більш різноманітними за формою та більш інтенсивними стають економічні зв’язки між їхніми регіонами, вибудовуються цілі системи міжрегіональної міжнародної економічної інтеграції, формується мережа єврорегіонів вздовж кордонів країн. Слід зазначити, що, як свідчить практика європейської інтеграції, безпосередні дієві механізми впливу на регіональний розвиток, а саме в цій сфері знаходиться система економічних зв’язків регіону, формуються під час переходу до формування єдиного ринку. 5. У Чернівецькій області економічні зв’язки реалізуються в таких основних формах: торговельно-економічне співробітництво, науково-технічне співробітництво, кредитні та валютно-фінансові відносини, а також міжнародне міжрегіональне та транскордонне співробітництво. Транскордонне співробітництво, яке фактично є інтегрованою формою різного роду зв’язків, що відбувається в межах прилеглих до кордону регіонів вплинуло, передусім на розвиток таких окремих видів економічних зв’язків, як: торговельні, транспортні, трудові, фінансові, а також інформаційні і наукові зв’язки. 6. Розвиток зовнішньоекономічних зв’язків Чернівецької області має стійкі тенденції до зростання та пожвавлення економічної активності суб’єктів господарювання. Область має позитивне сальдо зовнішньої торгівлі товарами і послугами. 7. Чернівецька область має сприятливі природно-географічні та соціально-економічні фактори і слабо виражений вплив стимулюючих факторів для розвитку системи економічних зв’язків через нарощення їх густоти та інтенсивності шляхом реалізації відповідних кроків регіональної політики та зовнішньоекономічної політики на макрорівні. Результатом цих дій стануть позитивні структурні зрушення в структурі господарства регіону та його інтеграція до європейського економічного простору в складі національної економіки України. Але поряд з наявністю значних потенційних можливостей розширення економічних зв’язків існує коло проблем, що створюють бар’єри та перешкоди для функціонування системи економічних зв’язків області. Для їх подолання у найбільших містах області необхідно сформувати мережу інституцій, які б на основі глибокого вивчення природно-ресурсного потенціалу, конкурентних переваг територій та зовнішніх ринків виробляли відповідні маркетингові висновки для потенційних інвесторів і підприємців, які прагнуть займатися зовнішньоекономічною діяльністю. 8. Початок функціонування єврорегіону «Верхній Прут» характеризується позитивними зрушеннями у зовнішньоекономічній діяльності: збільшується обсяг зовнішньоторговельного обороту, прямих іноземних інвестицій тощо. Тобто створення єврорегіону мало позитивний вплив на економіку регіону. Успішний розвиток єврорегіону «Верхній Прут» вимагає узгодженого формування його членами і трьома державами відповідної інфраструктури для реалізації спільних проектів. Головними рисами такої інфраструктури мають стати її дієздатність за існуючих соціально-економічних умов і нормативно-правових складнощів та привабливість для потенційних інвесторів. | 