Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Нефрологія


Костиненко Тетяна Володимирівна. Еволюція хронічної хвороби нирок та прогресування хронічної ішемічної хвороби серця, їх профілактика, лікування та прогноз перебігу : Дис... канд. наук: 14.01.37 - 2009.



Анотація до роботи:

Костиненко Т.В. Еволюція хронічної хвороби нирок та прогресування хронічної ішемічної хвороби серця, її профілактика, лікування та прогноз перебігу - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.37. – нефрологія. – ДУ „Інститут нефрології академії медичних наук України”, Київ, 2009 р.

Дисертація присвячена підвищенню ефективності профілактики та лікування ХІХС у пацієнтів з ХХН ІІІ-V ст шляхом покращення заходів діагностики, прогнозування та індивідуалізації показань до корекції встановлених порушень.

В роботу було включено 234 хворих на ХХН ІІІ-V ст. У ході дослідження було доведено, що частота ХІХС у обстежених хворих на ХХН ІІІ-V ст є значно вищою, ніж у загальній популяції (77 % проти 8,7%).

Встановлено, що патологічні зміни ЕКГ у спокої та позитивний результат ДСЕхоКГ є незалежними предикторами прогресування ІХС у хворих на ХХН ІІІ-V ст.

Доведена доцільність тривалого застосування аторвастатину при ХХН ІІІ-V ст та дисліпідеміях і/чи КВХ, що протягом 3 місяців призводить до зниження ЗХС крові на 27,4%, ХС ЛПНЩ – на 34,7%, ТГ – на 18%. Для хворих на ХХН ІІІ-V ст, ІХС, ХСН І-ІІА ст застосування триметазидину зменшує частоту нападів стенокардії, покращує толерантність до фізичного навантаження у 72% пацієнтів. Застосування бісопрололу у середній дозі 7,5 мг/добу протягом 6 міс для лікування пацієнтів з ХХН ІІІ- V ст з ХІХС і XСН І-ІІА ст сприяло підвищенню ФВ на 25,1%, зменшенню ЧСС на 26,9%.

Запропонована шкала кардіального ризику дозволяє прогнозувати формування ІХС у пацієнтів з ХХН ІІІ-V ст. Предикторами прогресування ХІХС є попередні кардіальні події, ІМТ, тривалість лікування на програмному ГД та вміст альбуміну у сироватці крові.

Дисертаційна робота вирішує науково-практичне завдання - покращення ефективності профілактики, діагностики та лікування хронічної ішемічної хвороби серця у хворих на хронічну хворобу нирок III-V стадії.

  1. В еволюції ХХН від ІІІ до V ст збільшується частота ХІХС та змінюється її структура. Частота ХІХС у обстежених хворих на ХХН ІІІ-V ст є значно вищою, ніж у загальній популяції того ж віку (77 % проти 8,7 %).

    Застосування неінвазивних методів дослідження (ЕКГ у спокої, ДСЕхоКГ) покращує діагностику ІХС у хворих на ХХН ІІІ-V ст; патологічні зміни ЕКГ у спокої (чутливість 77%, специфічність 58%) та позитивний результат ДСЕхоКГ (чутливість 88%, специфічність 94%) є незалежними предикторами прогресування ІХС.

    У хворих на ХХН ІІІ-V ст поєднаної з ІХС при прогресуванні останньої відмічається збільшення вмісту фібриногену на 11,7 % (Р<0,05), гомоцистеїну – на 20,9 % (Р<0,05), СРП – на 54,5 % (Р< 0,01) та порушення вмісту ліпідів: ЗХС - на 18,86 ; ЛПНЩ – на 26,8 %.

    Створена шкала кардіального ризику дозволяє прогнозувати формування ІХС у пацієнтів з ХХН ІІІ-V ст. Предикторами прогресування ХІХС є попередні кардіальні події, ІМТ, тривалість лікування на програмному ГД та вміст альбуміну у сироватці крові.

    Лікування аторвастатином пацієнтів з ХХН ІІІ-V ст призводить до зниження ЗХС крові на 27,4 %, ХС ЛПНЩ – на 34,7 %, ТГ – на 18 % .

    За наявності ХХН ІІІ-V ст поєднаної з ІХС, СС ФК ІІ-ІІІ, СН І-ІІА ст з систолічною дисфункцією, ФК ІІ-ІІІ за NYHA застосування триметазидину дозволило зменшити частоту нападів стенокардії з 1,8 випадків до 0,7 випадків на добу, підвищити ФВ лівого шлуночка на 8,1 %, зменшити КСІ в середньому на 9,3 %, покращити толерантність до фізичного навантаження у 72 % пацієнтів.

    Застосування бісопрололу у пацієнтів з ХХН ІІІ-ІV ст із ІХС XСН І-ІІА ст з систолічною дисфункцією, ФК ІІ-ІІІ NYHA сприяло підвищенню ФВ на 25,1 % без істотних змін КДІ і зменшенню ЧСС на 26,9 %, що супроводжувалось збільшенням дистанції 6-хвилинної ходьби на 12,5 %; не мало негативного впливу на ліпідний спектр крові та ШКФ.

Публікації автора:

  1. Костиненко Т.В. Зміни вмісту альбуміну, гострофазових білків у сироватці крові та ліпідного спектру у пацієнтів із хронічною хворобою нирок (ХХН) III-V стадії залежно від вираженності ішемічної хвороби серця (ІХС)” / Т.В. Костиненко // Український журнал нефрології та діалізу. – 2006. – № 4 (12). – С. 60-63.

  2. Костиненко Т.В. Гіполіпідемічний та протизапальний ефекти аторвастатину та його роль у сповільненні прогресування хронічної хвороби нирок III-V стадії / Т.В. Костиненко // Український журнал нефрології та діалізу. – 2007. - № 2(14). – С. 27-31.

  3. Костиненко Т.В. Неінвазивні предиктори ішемічної хвороби серця у пацієнтів із хронічною хворобою нирок ІІІ-V стадії/ Т.В.Костиненко // Український журнал нефрології та діалізу. – 2009. - № 1(21). – С. 35-39.

  4. Костиненко Т.В. Основні стратегії зменшення частоти кардіоваскулярних ускладнень у пацієнтів із порушеною функцією нирок // XII конгрес СФУЛТ, 25-28 вересня 2008 р.: тез. докл. – Івано-Франківськ-Київ-Чикаго, 2008 – С.371.

  5. Костиненко Т.В. „Роль добутамінової стрес-ехокардіографії у діагностиці ішемічної хвороби серця (ІХС) у хворих із ХХН ІІІ-V стадії // XII конгрес СФУЛТ, 25-28 вересня 2008 р.: тез. докл. – Івано-Франківськ, 2008 – С.372 .

  6. Застосування шкали оцінки ризику виникнення хронічної ішемічної хвороби серця у пацієнтів з хронічною хворобою нирок ІІІ-V стадії / Колесник М.О., Костиненко Т.В., Селезньова І.Б., Величко М.Б. / Міністерство охорони здоров’я України, Академія медичних наук України, Український центр науково-медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи. – 2009.- №3. – 2 с.