Анотація до роботи:

Зінченко О.В. Еволюція Державної ради в системі російської монархії (1905-1917 рр.). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.02 – всесвітня історія. – Одеський національний університет імені І.І.Мечникова. – Одеса, 2009.

В дисертації комплексно досліджується еволюція Державної ради Російської імперії 1905-1917 рр. З’ясовуються причини та сутність розподілу еволюційних змін на структурні та орієнтаційні. Розглядається чітко виражена тенденція поетапного скорочення у процесі реформування повноважень Державної ради за рахунок розширення прерогатив монарха. Висвітлюються причини та сутність обмежень законодавчих, бюджетних та наглядових повноважень верхньої палати народного представництва та заперечливі особливості її комплектування особовим складом. Розкривається роль державних радників у створенні, ідейно-теоретичному озброєнні громадських формувань різного політичного спрямування та у практичному керівництві їхньою діяльністю. Аналізується законодавча діяльність Державної ради упродовж 1906-1917 рр., встановлюються її етапи та особливості. Відтворюється процес розколу особового складу Державної ради, утворення двох непримиренних блоків, їх боротьба за владу та її наслідки.

У Висновках зазначено, що в історії Державної ради 1905-1917 рр. спостерігалися еволюційні зміни структурного і орієнтаційного характеру.

У 1801 р. було започатковано, а у 1810 р. завершено утворення дорадчої Державної ради. Її найважливішою особливістю виявились два принципово важливі застереження: обов’язкове застосування монархом у виданні законодавчих актів формулювання “Прислухавшись до ухвали Державної ради...” та що усі законопроекти пропонуються і розглядаються лише у Державній раді. Микола І усунув їх у 1842 р. Окремі структурні зміни відбулися у 1861, 1866, 1874 рр., які лише деталізували устрій Державної ради.

Визначальну ознаку процесу реформування Державної ради складало успадкування специфіки абсолютистського законодавства у сутності та обсягах її повноважень.

Головну особливість оновленої Державної ради складала її побудова за принципом, що частина дорівнює цілому: департаменти та особливі присутствія входили до складу Ради, але розглянуті ними справи надходили на монарше затвердження поза загальними зборами. Депутати Думи і Ради підлягали суду департаменту, а не палати, членами якої вони були.

Еволюційні зміни у системі формування особового складу оновленої Державної ради полягали у перенесенні положень із запровадження дорадчих установ до устрою законодавчих, що обернулося цілою низкою її недоліків: приголомшлива перевага у ній дворянства, цілковита відсутність представників міського самоврядування, неправославних конфесій, занадто високий майновий ценз у земській курії, куріально-станова багатоступенева система виборів, щорічне свавільне усунення призначуваних радників, обмеження повноважень обираних радників позбавленням їх права участі у роботі департаментів, особливих присутствій та державної канцелярії, бути призначеними на посади міністрів, голів Ради міністрів та Державної ради. Вплив абсолютистського законодавства віддзеркалювався і у не передбаченому законами розпуску палат народного представництва на підставі завчасного надання голові Ради міністрів підписаних монархом порожніх бланків.

Повноваження Державної ради у конституційній монархії полягали у законодавчій ініціативі, бюджетному праві та праві нагляду за законністю дій уряду. Право законодавчої ініціативи носило залишковий характер: лише у разі відмови міністра від укладання законопроекту Державна рада могла виконати цю роботу, процедура якої мала надзвичайно складний характер. Їй був властивий подвійний процес – коли міністр підтримував “пропозицію” і коли не підтримував. Це право обмежувалось і правом монарха самостійно видавати закони у порядку верховного управління та у надзвичайному порядку. Уряд використовував і різні двозначності у формулюванні законів. Бюджетні повноваження також успадкували особливості формування бюджету абсолютистської доби, визначаючись не законом, а кошторисними правилами 1862 р., доповненнями до них 1890-х років та правилами від 8 березня 1906 р., які готувалися для повноважень Булигінської Думи. Вони надавали Державній раді право не опрацювання, не внесення “проекту” і не його ухвалення як законодавчого акту, а “розгляду” чи “обговорення”. Саме тому бюджетне право щодо цілої низки кошторисних асигнувань носило лише номінальний характер. Обмеженим у порівнянні з західноєвропейськими конституціями виявилось і право нагляду за законністю дій уряду. Оновлене законодавство успадкувало і особливості функціонування дорадчої Державної ради. Воно обмежило права державних радників і позбавило палату права самостійно скликати депутатів на сесію, переривати її і розпускати. Це право належало виключно монарху, який використовував його, разом з нечітким формулюванням поняття “сесії”, для ухвали законів та постанов проти волі палат у надзвичайному порядку.

Зміни характеру законодавчої діяльності Державної ради віддзеркалились у її трьох етапах, на першому з яких визначальною була боротьба проти думського радикалізму, на другому – співпраця, на третьому – розмежування особового складу на два непримиренні блоки – “чорний” та “прогресивний”, а також зміни характеру правового контролю Державною радою уряду проурядового запиту до антиурядового.

Орієнтаційні зміни в цілому полягали у радикальній зміні настроїв державних радників, їх поглядів на політику монархічного уряду, співвідношення сил ліберального та правого спрямування у середовищі особового складу Державної ради. Еволюційному процесу Державної ради у системі російської монархії були властиві дві чітко виражені тенденції: по-перше, прогресуюче зменшення кількісного складу правих сил і їхнього впливу на ухвалення рішень та формування в країні громадської думки і, по-друге, разюче зростання впливу ліберальної групи верхньої палати. Праві державні радники пройшли шлях від створення правих, монархічних і чорносотенних формувань та “чорного блоку” до підтримки у 1916 р. висунутих “прогресивним блоком” вимог навіть тими дворянськими та правими організаціями, які ще за рік до того вимагали повернення до абсолютизму та дорадчих палат. Упродовж еволюційного процесу змінилося відношення більшості членів Державної ради до монарха Миколи ІІ від підтримки його політики до прагнення замінити його на троні спадкоємцем. Цей процес обернувся зникненням політичних суперечностей у середовищі обираних державних радників, що відбилося у висуненні ними імператору вимог нагального формування відповідального перед народним представництвом “уряду довіри”, а також виникненням опозиційних сил і серед призначуваних членів палати. Суттєво змінився і характер стосунків Державної ради з Державною думою від виконання ролі “законодавчої пробки” до спільного створення з нею “прогресивного блоку”, програма діяльності якого перетворилася після падіння системи монархії на програму Тимчасового уряду. Ці зміни підтверджуються тим фактом, що саме призначувані державні радники брали участь у підготовці державного перевороту і у процесі примусу монарха до зречення престолу.

Еволюція партійних інтересів державних радників полягала в ініціюванні ними правого та чорносотенного руху в Росії на початку ХХ ст. Саме державні радники відіграли вирішальну роль у створенні чорносотенно-монархічних формувань у процесі революції 1905-1907 рр., у керівництві ними та ідейно-теоретичному спрямуванні їхньої діяльності. Головним програмним гаслом створених державними радниками означених формувань було збереження, а потім і відновлення абсолютизму, перетворення законодавчих установ на дорадчі. З іншого боку, саме державні радники відіграли значну роль в утворенні і особливо в опрацюванні програмних документів “прогресивного блоку”.

Найважливішим наслідком орієнтаційних змін виявився розкол депутатського корпусу палат народного представництва на два непримиренні блоки. Останні у своїй боротьбі за владу в умовах війни і неспроможності уряду адекватно реагувати на гострі виклики доби допустилися серйозних тактичних помилок, які долучилися до інших чинників краху монархічної системи. Імператор Микола ІІ усуненням палат народного представництва від вирішення життєво важливих задач за надзвичайних воєнних обставин певною мірою обумовив тактичні помилки “чорного” та “прогресивного” блоків.

Публікації автора:

1. Зінченко О.В. Державна рада Російської імперії 1906-1916 років : [Монографія] / О.В.Зінченко. – Харків : Колорит, 2005. – 308 стор.

Рецензії. Непомнящий А. Нове дослідження з історії організації влади в Російській імперії / А. Непомнящий // Культура народов Причерноморья. — 2005. — № 67. — С.151-152.; Кащенко С.Г. Рецензія на монографію Зінченко Олени Володимирівни “Державна рада Російської імперії 1906-1916 років” / С.Г.Кащенко, О.В.Тимощук // Ученые записки Таврического национального ун-та им. В.И.Вернадского. Научный журнал. Серия «Юридические науки». – Т. 19 (58). – Симферополь, 2006. – № 1. – С.262-264.

2. Зінченко О.В. Еволюція проекту Державних Законів Російської імперії 23 квітня 1906 року / О.В.Зінченко // Культура народов Причерноморья. Научный журнал. – Симферополь, 2003.– № 43. – С.173-176.

3. Зінченко О.В. Попередники законодавчої Державної ради Російської імперії / О.В.Зінченко // Збірник наукових праць ХДПУ ім. Г.С.Сковороди. Серія “Історія та географія” – Харків, 2003. – Вип.14-15. – С.16-22.

4. Зінченко О.В. Право запиту Державної ради Російської імперії 1906- 1916 рр./ О.В.Зінченко // Культура народов Причерноморья. Научный журнал. – Симферополь, 2004. – № 51. – Июль 2004. – С.102-104.

5. Зінченко О.В. Запровадження Державної ради Російської імперії 1801-1810 рр. / О.В.Зінченко // Збірник наукових праць ХДПУ ім. Г.С.Сковороди. Серія “Історія та географія”. – Харків, 2004. – Вип.16. – С.33-38.

6. Зінченко О.В. Устрій Державної ради Російської імперії 1906-1916 рр./ О.В.Зінченко // Збірник наукових праць ХДПУ ім. Г.С.Сковороди. Серія “Історія та географія”. – Харків, 2004. – Вип.17. – С.36-41.

7. Зінченко О.В. Походження права законодавчої ініціативи Державної ради Російської імперії 1906–1916 років / О.В.Зінченко // Культура народов Причерноморья. Научный журнал. – Симферополь, 2004. – № 52. – Т.1. – Август 2004. – С.23-27.

8. Зінченко О.В. Бюджетні повноваження Державної ради Російської імперії 1906-1916 рр. / О.В.Зінченко // Культура народов Причерноморья. Научный журнал. – Симферополь, 2004. – № 54. – Октябрь 2004. – С.305-307.

9. Зінченко О.В. Права державних радників Російської імперії 1906-1916 рр. / О.В.Зінченко // Культура народов Причерноморья. Научный журнал. –Симферополь, 2004. – № 55. – Т.2. – Ноябрь 2004. – С.15-17.

10. Зінченко О.В. Законодавча ініціатива Державної ради Російської імперії 1906-1916 рр. / О.В.Зінченко // Сіверянський літопис. Всеукраїнський науковий журнал. – Чернігів, 2005. – Січень – лютий 2005. – № 1 (61). – С.43-46.

11. Зінченко О.В. Походження поняття “сесії” Державної ради Російської імперії 1906-1916 років / О.В.Зінченко // Збірник наукових праць ХДПУ ім. Г.С.Сковороди. Серія “Історія та географія”. – Харків, 2005. – Вип.18. – С.51- 56.

12. Зінченко О.В. Порядок розгляду справ та діловодство Державної ради Російської імперії 1906-1916 рр. / О.В.Зінченко // Культура народов Причерноморья. Научный журнал. – Симферополь, 2005. – № 57. – Т.2. – С.66 -68.

13. Зінченко О.В. Походження бюджетних повноважень Державної ради Російської імперії 1906-1916 рр. / О.В.Зінченко // Культура народов Причерноморья. Научный журнал. – Симферополь, 2005. – № 61. – Май 2005. – С.84-87.

14. Зінченко О.В. Формування Загальних Зборів Державної Ради Російської імперії 1906-1916 років / О.В.Зінченко // Вісник ХДАК. – Харків, 2005. – Вип. 16. – С.60-66.

15. Зінченко О.В. Російські державні радники і “Прогресивний блок” (серпень 1915 – лютий 1917 рр.) / О.В.Зінченко // Культура народов Причерноморья. Научный журнал. – Симферополь, 2005. – № 63. – Червень 2005. – С.108-112.

16. Зінченко О.В. “Чорний блок” Державної ради Російської імперії 1915- 1917 рр. / О.В.Зінченко // Культура народов Причерноморья. Научный журнал. – Симферополь, 2005. – № 65. – С.63-66.

17. Зінченко О.В. Комісії Державної ради Російської імперії 1906 – 1916 рр. / О.В.Зінченко // Культура народов Причерноморья. Научный журнал. –Симферополь, 2005. – № 66. – С.21-24.

18. Зінченко О.В. Державні радники Російської імперії після падіння царизму / О.В.Зінченко // Збірник наукових праць ХНПУ ім. Г.С.Сковороди. Серія “Історія та географія”. – Харків, 2005. – Вип.19-20. – С.14-21.

19. Зінченко О. Таємний засіб розпуску Державної думи та Державної ради Російської імперії 1906-1917 років / О.Зінченко // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. Серія : Історичні науки. – Чернігів, 2006. – Вип. 33. – № 3. – С.189-193.

20. Зінченко О.В. Законодавча діяльність Державної ради Російської імперії у роки першої світової війни / О.В.Зінченко // Культура народов Причерноморья. Научный журнал. – Симферополь, 2006. – № 69. – С.213-216.

21. Зінченко О.В. Законодавство Державної ради Російської імперії між революцією 1905-1907 рр. і війною 1914-1917 рр. / О.В.Зінченко // Культура народов Причерноморья. Научный журнал. – Симферополь, 2006. – № 74. – С.160-163.

22. Зінченко О.В. Законодавча діяльність Державної ради Російської імперії до виникнення третьочервневої системи / О.В.Зінченко // Культура народов Причерноморья. Научный журнал. – Симферополь, 2006. – № 79. – С.77-79.

23. Зінченко О.В. “Прогресивний блок” Державної ради та Думи у радянській історіографії / О.В.Зінченко // Збірник наукових праць ХНПУ ім. Г.С.Сковороди. Серія “Історія і географія”. – Харків, 2007. – Вип.27. – С.63-71.

24.О. Зінченко. Теорія та практика лібералізації Російської імперії (друга половина ХІХ – початок ХХ століть). / О. Зінченко // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. Серія “Історичні науки”. – Чернігів, 2008. – Вип. 52. – № 5. – С.192-197.

25. Зінченко О.В. До столітнього ювілею запровадження Державної ради Російської імперії (Історичний досвід електоральної культури) / О.В.Зінченко // Проблеми формування електоральної культури населення. Збірник наукових статей. – Харків, 2005. – С.34-35.

26. Зінченко О.В. Польське питання в Державній раді Росії 1908-1914 рр. / О.В.Зінченко // Матеріали Круглого столу “Висвітлення історії національних меншин в курсах історії України та Росії”. – Харків, 2006. – С.90-98.

27. Зінченко О.В. Компетенція Державної ради Російської імперії 1810- 1905 рр. / О.В.Зінченко // Матеріали 7 Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта – 2004”. – Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2004. – Т. 50 : Право. – С.16-17.

28. Зінченко О.В. Структура Державної ради Російської імперії 1906-1916 рр./ О.В.Зінченко // Матеріали ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень – 2004”. Т. 4. : Право. – Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2004. – С.8-9.

29. Зінченко О.В. Походження права законодавчої ініціативи Державної ради Російської імперії 1906-1916 рр./ О.В.Зінченко // Матеріали І Міжнародної науково-практичної конференції “Науковий потенціал світу – 2004”. Т.48. : Право. – Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2004. – С.11-12.

30. Зінченко О.В. Законодавча ініціатива Державної ради Російської імперії 1906-1916 рр. / О.В.Зінченко // Матеріали VІІІ Міжнародної науково- практичної конференції “Наука і освіта – 2005”. Т. 44.: Історія держави та права. – Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2005. – С.27-28.

31. Зінченко О.В. Бюджетні повноваження Державної Ради Російської імперії 1906-1916 років / О.В.Зінченко // Матеріали ІV міжнародної науково - практичної конференції “Динаміка наукових досліджень – 2005”. Т. 41. : Історія держави та права. – Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2005. – С.35-36.

32. Зінченко О.В. Нагляд Державної ради Російської імперії 1906-1917 рр. за законністю управління державою/ О.В.Зінченко // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Наука та інновації – 2005”. – Т.5. – Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2005. – С.83-85.

33. Зінченко О.В. Державні радники в революції та контрреволюції / О.В. Зінченко // Матеріали другої міжнародної науково-практичної конференції “Освіта і наука без кордонів – 2005”. Т. 29. : Історія. – Дніпропетровськ –Перемишль – Прага, 2005. – С.55-57.

34. Зінченко О.В. Законодавча діяльність Державної ради Російської імперії у 1906-1907 рр./ О.В.Зінченко // Матеріали ІІ Міжнародної науково- практичної конференції “Сучасні наукові дослідження – 2006”. Т. 2. : Історія. – Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2006. – С.46-48.

35. Зінченко О.В. “Мирний” період законодавчої діяльності Державної ради Російської імперії (1908-1913 рр.) / О.В.Зінченко // Материалы 1 международной научно-практической конференции «Наука и технологии : шаг в будущее – 2006 – Т. 4. : История. – Белгород : Роснаучкнига, 2006. – С.45-46.

36. Зінченко О.В. Законодавча діяльність Державної ради Російської імперії на її останньому етапі (1914-1917 рр.) / О.В.Зінченко // Матеріали ІІ міжнародної науково-практичної конференції “Дні науки – 2006”. Т. 21. : Історія. – Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2006. – С.46-48.

37. Зінченко О.В. Державна рада і праві формування Російської імперії 1900-1917 рр. / О.В.Зінченко // Суспільство і політичні інститути в умовах трансформації та реформ : Матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції. – Харків, 2008. – С.87-90.

38. Зінченко О.В. Захист прав державних радників Російської імперії 1906- 1917 років / О.В.Зінченко // Материалы ІІ международной научно-практической конференции “Современные научные достижения”. Том 3. : История. – Днепропетровск : “Наука и образование”, 2007. – С.20-22.

39. Зінченко О.В. Державна рада і конституціоналізм в Росії 1906-1917 років / О.В.Зінченко // Конституційно-політичний процес в Україні : ідеї, досвід, проблеми. Збірник тез. (За матеріалами ХVІІІ Харківських політологічних читань). – Харків, 2006. – С.52-53.

40. Зінченко О.В. Державна рада Росії у боротьбі за конкурентноздатність економіки на світовому ринку (історичний досвід започаткування глобалізації) / О.В.Зінченко // Проблеми глобалізації та геополітичний вектор розвитку України. Збірник тез (за матеріалами ХІХ Харківських політологічних читань). – Харків, 2007. – С.65-67.

41. Зінченко О.В. Представники України в Державній раді Російської імперії 1906 р. / О.В.Зінченко // Збірник тез доповідей ХL науково-практичної конференції, науково-педагогічних працівників, науковців, аспірантів та співробітників УІПА. – Частина 5. – Харків : УІПА, 2007. – С.9.

42. Зинченко Е.В. Политическое представительство в Государственном Совете Российской империи в 1906-1916 гг./ Е.В.Зинченко // ІХ политологические чтения “Социально - правовой механизм правотворчества”. – Харків, 1999. – С.6-7.

43. Зінченко О.В. Формування особового складу Державної ради Російської імперії 1906-1916 рр. / О.В.Зінченко // Матеріали науково-практичної конференції “Динаміка наукових досліджень – 2003”. – Дніпропетровськ – Одеса – Львів, 2003. – Т. 2. : Право. – С.13-15.