1. У дисертаційній роботі експериментально і теоретично обґрунтовані причини сечокислого діатезу в курчат та курей. Виявлена залежність розповсюдження хвороби від віку та рівня продуктивності птиці. Експериментально обґрунтована профілактична ефективність зниженого протеїнового і амінокислотного живлення, використання ферментного препарату мацерабациліну ГЗх, розроблена і випробувана методика використання гексаметилентетраміну в комплексі з токоферолу ацетатом – як засіб профілактичної терапії сечокислого діатезу. 2. В умовах промислового птахівництва в курей кросу “Білорусь-9” основною патологією обміну речовин є сечокислий діатез. Летальність від цієї хвороби у структурі загальної загибелі коливається в курчат від 4,9 до 19,5%, у курей – від 30,3, до 36,7 %. Захворювання характеризується гіперурикемією, проявляється переважно у вісцеральній формі і зустрічається у птиці різних вікових груп, починаючи з курчат добового віку. 3. Основною причиною сечокислого діатезу в курей є надлишкове споживання сирого протеїну, аргініну, цистину і триптофану, а також лізину, метіоніну та гістидину у складі комбікормів. Сечокислий діатез у курчат розвивається при годівлі їх за раціонами з надлишковим умістом проти потреби сирого протеїну на 25–45%, триптофану – 160–200, цистину – 30–67 та аргініну – 32–52%. 4. В умовах перегодовування курей радикальним засобом профілактики сечокислого діатезу є утримання птиці на раціонах зі зниженим на 20% умістом сирого протеїну, аргініну, цистину і триптофану та інших амінокислот проти оптимальної кількості, передбаченої нормами годівлі. Утримувати курей на таких раціонах необхідно до нормалізації урикемії. 5. Профілактує сечокислий діатез у курчат і курей-несучок ферментний препарат мацеробацилін Гзх, застосований у дозі 400 г/т комбікорму: вміст сечової кислоти в сироватці крові курей складав 0,451±0,067 і 0,457±0,01 ммоль/л, порівняно з 0,710±0,009 та 0,583±0,016 ммоль/л у контрольній групі. 6. Ферментний препарат целотерин ГЗх та мультиензимна композиція “Хостазим-С” позитивно впливають на ріст молодняку, але не профілактують розвиток урикемії. 7. Виражений лікувально-профілактичний ефект досягається при щодобовому (протягом 10 днів) поєднаному застосуванні гексаметилентетраміну в дозі 0,03 г на курку за добу та токоферолу ацетату в дозі 60 г/т комбікорму. Рівень урикемії при цьому знижується до 0,321±0,020 ммоль/л, порівняно з 0,710±0,009 у контрольній групі. 8. Економічна ефективність застосування ферментного препарату мацеробациліну Гзх становить 2,59 грн на 1 грн витрат, застосування гексаметилентетраміну в поєднанні з токоферолу ацетатом – 9,72 грн на 1 грн витрат. 9. Уміст у сироватці крові курей загального білка і загального кальцію має виражену вікову динаміку. Вміст загального білка в сироватці крові курчат добового віку становить 19,7–21,0 г/л; у віці 88 днів – 42,3–47,1 г/л; у 100-денному віці – 52,7–56,7 г/л. Концентрація загального кальцію в сироватці крові курчати коливається від 2,29±0,054 до 2,39±0,018 ммоль/л; у курей-несучок – від 4,22±0,015 до 6,37±0,071 ммоль/л. Уміст загального білка в сироватці крові залежить від стану печінки, загального кальцію – від яценоскості: чим вона вища, тим більший його уміст. 10. Виявлена виражена позитивна кореляційна залежність між віком курей та концентрацією в сироватці крові сечової кислоти (r=0,761), загального білка (r=0,810) і загального кальцію (r=0,878). |
