Анотація до роботи:

Півник В.М. Епідеміологічний нагляд за крапельними інфекціями (кір та епідемічний паротит) в Збройних Силах України: стан і шляхи удосконалення. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.02.02. – епідеміологія. – ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України», Київ, 2008.

Дисертація присвячена вивченню перебігу епідемічного процесу корової і паротитної інфекцій в ЗС України, напруженості протикорового та протипаротитного імунітету у молодого поповнення навчальних центрів та інших категорій військовослужбовців в різних регіонах України, реактогенності, імунологічної та епідеміологічної ефективності засобів специфічної профілактики, що застосовуються в ЗС України на сучасному етапі для профілактики кору та епідемічного паротиту, оцінено ефективність епідеміологічного нагляду за крапельними інфекціями у військах.

Встановлено, що надходження неімунного до кору та епідемічного паротиту поповнення у військові колективи є одним з факторів активізації механізму передачі, що сприяє поширенню вказаних інфекцій. Протягом 2002-2005 рр. відсоток серонегативних до кору осіб серед молодого поповнення достовірно збільшився з 15,0 ± 3,57 % до 48,0 ± 4,99 %, а серонегативних до паротиту з 4,0 ± 1,95 % до 50,0 ± 5,01 %.

Визначено безпечність, імунологічну та епідеміологічну ефективність використання для щеплення військовослужбовців з метою профілактики, а також за епідемічними показами - в осередках, живої паротитної вакцини зі штаму Л-3, а також комбінованої вакцини проти кору, епідемічного паротиту й краснухи “Пріорікс”.

Відповідно до сучасних вимог стосовно збереження та зміцнення рівня професійного здоров’я військовослужбовців, підтримання високої бойової готовності військ, обґрунтовано та удосконалено систему епідеміологічного нагляду за крапельними інфекціями (кором та епідемічним паротитом) в ЗС України.

У дисертації на підставі вивчення та узагальнення основних характеристик епідемічного процесу кору та епідемічного паротиту серед військовослужбовців, безпечності, імунологічної та епідеміологічної ефективності щеплень проти цих інфекцій вирішено науково-практичну проблему, яка полягає в удосконаленні та впроваджені системи епідеміологічного нагляду за крапельними інфекціями у ЗС України.

1. Встановлено особливості сучасного епідемічного процесу кору та епідемічного паротиту у ЗС України. Доведено, що низький рівень колективного імунітету проти кору та епідемічного паротиту у військовослужбовців, організований характер їх проживання сприяють активній реалізації крапельного механізму передачі, проявом чого є високі рівні захворюваності на ці інфекції у військах.

2. Визначено, що показники захворюваності на кір та епідемічний паротит серед військовослужбовців строкової служби перевищують аналогічні показники серед дорослого цивільного населення України відповідно в 58 та 18 разів (за період 1992-2006 рр. показники захворюваності військовослужбовців строкової служби на кір та епідемічний паротит склали відповідно 788,7 ± 39,0 та 304,1 ± 24,6 на 100 тис. проти відповідних показників серед дорослого цивільного населення - 13,61 ± 0,01 та 16,78 ± 0,01 на 100 тис.).

3. Встановлено недостатній рівень захищеності щодо кору та епідемічного паротиту у військовослужбовців з числа молодого поповнення навчального центру та курсантів. Питома вага серонегативних до кору за 2002-2005 рр. коливалась в межах від 15,0 ± 3,57 % до 48,0 ± 4,99 % , а до епідемічного паротиту – від 4,0 ± 1,95 % до 50,0 ± 5,01 %.

Зазначені категорії військовослужбовців були основною групою ураження на ці інфекції (понад 90 % від усіх захворілих).

4. Відмічається тенденція до подовження багаторічного циклу захворюваності на кір у групі військовослужбовців строкової служби – від 3 до 5 років. Захворюваність на паротит за період 1992-2006 рр. характеризувалася наявністю двох циклів: семирічного - з 1994 по 2000 рр. та п’ятирічного - з 2001 по 2005 рр.

Семирічний цикл з піком у 1999 році пов’язаний з поширенням паротиту серед 18-19 - річних військовослужбовців, які не мали або втратили імунітет до нього з часом, що минув після одноразового щеплення проти епідемічного паротиту у віці 12 місяців.

5. Встановлена циклічність свідчить про періодичну активізацію епідемічного процесу кору та епідемічного паротиту в організованих військових колективах, що формуються молодим поповненням із різним ступенем імунного захисту, на який впливає епідемічна ситуація в Україні та організація вакцинопрофілактики цих інфекцій в регіонах за місцем призову.

6. Доведено, що сезонність захворюваності на кір та епідемічний паротит у військах зумовлена дією “міграційних потоків” під час чергових весняних та осінніх призовів громадян з недостатнім протикоровим та протипаротитним імунітетом на військову службу.

7. Визначено, що у військових колективах поширення кору та епідемічного паротиту в епідемічних осередках характеризується тривалим, хвилеподібним характером, із збільшенням рівня захворюваності впродовж другої та третьої її епідемічних хвиль.

8. Показана безпечність, імунологічна та епідеміологічна ефективність щеплень військовослужбовців комбінованою вакциною "Пріорікс" та живою паротитною вакциною зі штаму Л-3. Тривалість епідемічних осередків паротиту, де використовувалися вказані вакцини, обмежувалась одним або двома інкубаційними періодами, проти трьох або чотирьох у випадку не проведення вказаних щеплень.

9. Встановлено більш високу ефективність застосування за епідемічними показами в осередках кору протикорової вакцини порівняно з імуноглобуліном людини нормальним. Рівень захворюваності на кір та термін існування осередків були значно меншими при використанні вакцини.

10. Визначено ефективність використання для неспецифічної профілактики крапельних інфекцій у військовослужбовців під час їх адаптації до військової служби амізону.

11. Аналіз існуючого в ЗС України епідеміологічного нагляду за кором та епідемічним паротитом свідчить про його недостатню ефективність що дозволяє рекомендувати додаткові заходи для його удосконалення:

проводити вибірковий серологічний моніторинг під час чергового призову для визначення рівня захищеності молодого поповнення і з’ясування прогнозу розвитку епідемічної ситуації з цих інфекцій;

забезпечити постійну наявність епідемічного резерву вакцини проти кору та епідемічного паротиту для проведення екстреної вакцинопрофілактики після виявлення першого випадку захворювання у військовій частині;

налагодити лабораторну діагностику перших випадків кору та епідемічного паротиту з використанням ІФА та забезпечити проведення відповідних протиепідемічних заходів в епідемічних осередках.

12. Впроваджено науково обґрунтовану сучасну вдосконалену систему епідеміологічного нагляду за крапельними інфекціями у Збройних Силах України та встановлено її ефективність.

Публікації автора:

1. Півник В.М. Деякі особливості формування інфекційної захворюваності з крапельним механізмом передачі в Збройних Силах і першочергові заходи щодо її профілактики серед військовослужбовців / В.М. Півник, В.В. Нарожнов, В.Л.Пашкович, М.І. Хижняк // Проблемы военного здравоохранения и пути его реформирования: материалы науч.-практич. конф. Укр. військово-медичної академії. – 1996. – С. 169– 171.

Особистий внесок – дисертантом проаналізовано захворюваність військовослужбовців на інфекції з крапельним механізмом передачі, визначені першочергові заходи щодо їх профілактики в Збройних Сил України.

2. Затолокін Ю.О. Санітарно-епідемічний стан у військах Збройних Сил України і основні напрямки удосконалення профілактичних заходів серед особового складу /Ю.О. Затолокін, В.М. Півник // Современные аспекты военной медицины: сб. науч. трудов междунар. научн.-практич. конф. инфекционистов и эпидемиологов Вооруженных Сил Украины [Актуальные вопросы инфектологии, эпидемиологии и микробиологии], 27 – 29 мая 1998 г. – 1998. – С. 217–221.

Особистий внесок – дисертантом проаналізовано інфекційну захворюваність військовослужбовців, у тому числі з крапельним механізмом передачі, визначені основні напрямки удосконалення профілактичних та протиепідемічних заходів серед особового складу Збройних Сил України.

3. Чудна Л.М. Про актуальність профілактики “керованих” крапельних інфекцій серед військовослужбовців Збройних Сил України / Л.М. Чудна, М.І. Хижняк, В.М. Півник // Проблеми військової охорони здоров’я : зб. наук. праць Укр. військово-медичної академії. – 2002. – Вип.12. – С .23–26.

Особистий внесок – дисертантом проаналізовано захворюваність військовослужбовців на кір та епідемічний паротит, визначено актуальність та необхідність профілактики “керованих” крапельних інфекцій серед військовослужбовців Збройних Сил України.

4. Півник В.М. Сучасні погляди на деякі причини виникнення, поширення та особливості течії епідемічного процесу при крапельних інфекціях, у тому числі епідемічного паротиту, серед військовослужбовців, а також заходи щодо їх профілактики / В.М. Півник // Сучасні аспекти військової медицини : зб. наук. праць Головного військового клінічного госпіталю МО України. - 2003. – Вип.8.– С. 350–353.

5. Півник В.М. Результати дослідження стану імунітету військовослужбовців до епідемічного паротиту та кору / В.М. Півник // Військова медицина України.– 2004.–Т.4, – №№ 1–2. – С. 96–100.

6. Півник В.М. Особливості епідеміології кору серед військовослужбовців / В.М.Півник // Військова медицина України.–2004.–Т.4, – № 4.– С. 66–72.

7. Півник В.М. Імунологічна ефективність і безпека ревакцинації військовослужбовців проти епідемічного паротиту / В.М. Півник, Л.М. Дзигора // Проблеми військової охорони здоров’я : зб. наук. праць Укр. військово - медичної академії. – 2004.– Вип.14.– С. 340–345.

Особистий внесок – дисертантом проведено аналіз даних щодо імунологічної ефективності і безпеки ревакцинації військовослужбовців проти епідемічного паротиту. Визначено епідеміологічну ефективність вказаного заходу.

8. Півник В.М. Особливості епідеміології та клініки епідемічного паротиту серед військовослужбовців на початку XXI сторіччя / В.М. Півник // Сучасні аспекти військової медицини : зб. наук. праць Головного військового клінічного госпіталю МО України. – 2004.–Вип.9.– С. 80–88.

9. Півник В.М. Гельмінтози – біологічний фактор, що негативно впливає на протикоровий імунітет у військовослужбовців / В.М. Півник // Військова медицина України.– 2005.– Т.5, – № 1. – С. 51–57.

10. Півник В.М. Організація щеплень проти кору, краснухи та епідемічного паротиту військовослужбовців Бундесверу / В.М. Півник, В.І. Трихліб, Л.В. Мельничук // Військова медицина України.– 2005.–Т.5, – №3.–С. 64–68.

Особистий внесок – дисертантом проведено аналіз та узагальнено дані щодо організація щеплень проти кору, краснухи та епідемічного паротиту військовослужбовців Бундесверу. Визначено епідеміологічну ефективність вказаного заходу для профілактики крапельних інфекцій серед військовослужбовців.

11. Півник В.М. Стан напруженості імунітету до дитячих інфекцій як показник імунної захищеності курсантів / В.М. Півник, Л.М. Дзигора, О.О. Курпіта, О.О. Тєтєньова // Сучасні аспекти військової медицини: зб. наук. праць Головного військового клінічного госпіталю МО України. – 2005. – Вип. 10. – С. 421–426.

Особистий внесок – дисертантом проведено аналіз та узагальнено дані щодо напруженості імунітету до дитячих інфекцій у курсантів. Визначено стан їх імунного захисту до кору та епідемічного паротиту.

12. Сохін О.О. Захворюваність дитячими інфекціями і стан імунітету до них у військовослужбовців Збройних Сил України (на прикладі навчального центру) / О.О. Сохін, В.М. Півник, О.В. Луценко // Військова медицина України.– 2006. – Т.6, – №№ 1– 2. – С. 71–76.

Особистий внесок – дисертантом проведено аналіз та узагальнено дані щодо захворюваності на дитячі інфекції військовослужбовців Збройних Сил України. Визначено причини поширення кору та епідемічного паротиту у військових колективах, а також невідкладні заходи .щодо їх профілактики серед військовослужбовців.

13. Півник В.М. Імунологічна та епідеміологічна ефективність використання у військових колективах комбінованої вакцини проти кору, краснухи та епідемічного паротиту “Пріорікс” / В.М. Півник // Проблеми військової охорони здоров’я : зб. наук. праць Укр. військово-медичної академії. – 2006. – С. 173–178.

14. Півник В.М. Стан та перспективи профілактики епідемічного паротиту серед військовослужбовців / В.М. Півник // Зб. наук. праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. – 2006. – Вип. 15. – Кн.1. – С. 628–636.

15. Півник В.М. Причини циклічності кору серед військовослужбовців / В.М. Півник // Зб. наук. праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. – 2006. – Вип. 15. – Кн.2. – С. 449–456.

16. Півник В.М. Перспективні методи імунопрофілактики інфекцій з крапельним механізмом передачі у військах / В.М. Півник // Сучасні аспекти військової медицини : зб. наук. праць Головного військового клінічного госпіталю МО України. – 2006. – Вип. 11. – С. 66–71.

17. Півник В.М. Адаптація військовослужбовців та роль неспецифічної профілактики в системі епідеміологічного нагляду за інфекціями, керованими засобами імунопрофілактики у військовослужбовців / В.М. Півник // Проблеми військової охорони здоров’я : зб. наук. праць Укр. військово-медичної академії. – 2007. – Вип.19 – С. 122–134.

18. Півник В.М. До причин активізації захворюваності на кір серед військовослужбовців у 2005-2006 рр. / В.М. Півник // Військова медицина України. – 2006.– Т.6, – № 4. – С. 47–52.

19. Півник В.М. Механізм формування епідемічного осередку паротитної інфекції в організованих колективах та засоби імунопрофілактики, що впливають на його розвиток / В.М. Півник // Зб. наук. праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. – 2007. – Вип. 16. – Книга 1. – С. 778–786.

20. Півник В.М. Екологічний підхід в системі епідеміологічного нагляду за інфекціями, керованими засобами імунопрофілактики у військовослужбовців / В.М. Півник // Зб. наук. праць співробітників НМАПО ім. П.Л.Шупика. – 2007. – Вип. 16. – Книга 2. – С. 550–557.

21. Півник В.М. Сучасні підходи до вирішення окремих проблем епідеміологічного нагляду за “керованими” інфекціями в організованих колективах / В.М. Півник // Сімейна медицина. - 2007. – № 4. – С. 17–19.

22. Півник В.М. До актуальності імунологічного моніторингу в системі епідеміологічного нагляду за керованими інфекціями у військових колективах / В.М. Півник // Сучасні інфекції. –2007. – № 3 . – С. 16–20.

23. Півник В.М. Актуальні питання епідеміологічного нагляду за кором та паротитом у військових колективах / В.М. Півник// Матеріали XIV з’їзду мікробіологів, епідеміологів та інфекціоністів України. - Полтава.-2004.- С.164.

24. Півник В.М. Стан імунного захисту, ефективність і безпека вакцинації військовослужбовців проти епідемічного паротиту / В.М. Півник // Матеріали науково-практичної конференції “Вакцинопрофілактика керованих інфекцій та їх безпека». - Київ.-13-14 квітня 2006.- С.42-44.