У дисертації наведено теоретичне і практичне узагальнення та вирішення важливого наукового завдання з підвищення ефективності виробництва насіння капусти білоголової пізньостиглої в Криму шляхом розробки та освоєння енергозберігаючої технології. За рахунок використання розроблених агрозаходів досягнуто значного підвищення врожайності та рівня рентабельності виробництва насіння. Вирішення цього питання має важливе значення для насінництва капусти білоголової і в цілому для сільськогосподарського виробництва України. 1. Кліматичні умови Кримського регіону, за виключенням окремих років, дозволяють вирощувати насіння капусти білоголової пізньостиглої без пересаджування маточників. 2. Оптимальним строком сівби насіння капусти на маточники при перезимівлі їх у полі є друга декада липня. До настання сталих холодів рослини формують нещільну головку. 3. Рослини другого строку сівби (2 декада липня) формують маточники з найбільшим вмістом загальних сухих речовин (13,3 %) і цукру (4,1 %), що зумовлює їх високу зимостійкість. 4. При безпересадковому вирощуванні насінників капусти підрізання кореневої системи маточників першого строку сівби (1декада червня) сприяє підвищенню перезимівлі на 4 %, другого строку (2 декада липня) - на 17 %, третього (2 декада серпня) - на 15 %. 5. Оптимальний спосіб зберігання рослин капусти у полі: для маточників першого строку сівби (1декада червня) – осіннє пересаджування і повне вкриття маточників землею (підвищення перезимівлі до 69 %); для маточників другого строку сівби (2 декада липня) – підгортання (неповне вкриття) маточників з підрізаною на глибині 15-20 см кореневою системою (підвищення перезимівлі до 98 %). 6. Насіннєві рослини належать переважно до найбільш продуктивного другого типу кущіння, окрім насінників, отриманих при сівбі у 1декаді червня, які формують насінники третього типу кущіння, що пов’язано з добрим розвитком сплячих бруньок. Маточники, у яких загинула центральна брунька, утворюють рослини четвертого типу кущіння. 7. Маточники від другого строку сівби (2д.07) з підрізаною кореневою системою та підгорнуті землею забезпечують максимальну густоту насінників 26,9 тис.шт./га і врожайність насіння 1060 кг/га. 8. Застосування енергозберігаючої технології забезпечує отримання насіння, яке відповідає ДСТУ 2240-93, та має високі посівні якості: маса 1000 насінин -3,17-3,88 г, енергія проростання 92-97 %, схожість 94-99 %. 9. Насіння капусти білоголової, отримане в безпересадковій культурі від маточників з несформованою головкою, дозволяє зберігати сортові ознаки рослин на рівні 98-100%. 10. Розроблена технологія (сівба у 2 декаді липня, підрізання кореневої системи, підгортання маточників землею) у порівнянні з базовою технологією (сівба у 1 декаді червня, зберігання маточників у буртах, весняна висадка) забезпечує економію 86 тис.МДж/га енергії. 11. Отримання насіння капусти білоголової від зовнішніх качанів є економічно недоцільним. Загибель рослин у зимовий період становить 50-100%. Насіннєві рослини належать до ІV типу кущіння, мають дуже багато листків, квітконосні пагони обламуються при дозріванні. 12. Економічна ефективність вирощування насіння капусти за розробленою технологією дозволяє отримувати чистий прибуток до 45,8 тис.грн./га та рівень рентабельності у межах 635 %. | 