У дисертаційній роботі науково обґрунтовані теоретико-методологічні засади і практичні рекомендації щодо формування виробничих витрат у рослинництві та запропоновано методологічний підхід до визначення й дослідження економічного механізму цього процесу, зокрема: 1. Визначено, що економічний механізм формування виробничих витрат у рослинництві є частиною загальногосподарського економічного механізму, завдання якого – зниження собівартості продукції, що досягається підвищенням мотивації товаровиробника до збільшення виробництва та поліпшення якості продукції з мінімальними виробничими витратами за допомогою системи економічних методів і стимулів, спираючись на ґрунтовний аналіз основних чинників виробничих витрат та джерел їх формування. 2. Теоретично доведено, що наявність великої кількості чинників, які впливають на формування виробничих витрат у рослинництві, зумовлена різними видами витрат. Різноманітність підходів до виявлення й аналізу цих чинників спричиняють різну їх класифікацію. Обґрунтовано, що вказані чинники повинні розглядатися у всій повноті та взаємозв’язку з різних позицій як одне ціле для оптимального й ефективного витрачання ресурсів. Основними джерелами формування виробничих витрат є виробничі ресурси, що використовуються у виробничому процесі і до яких належать природні та трудові ресурси, капітал у різних його проявах. 3. За результатами аналізу рослинництво є провідною галуззю вітчизняного сільського господарства. У 2006 р. по Черкаській області в загальній структурі валової продукції галузь займала 57,1 %, хоча у 2007-му маловрожайному році цей відсоток становив менше половини. Проте виробництво валової продукції галузі ще не досягло рівня 1990 р. В розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь у Черкаській області воно дорівнювало 168,1 тис. грн. в 2007 р., або 75,2 % від показника базового року. За цей період у структурі посівних площ зросла частка зернових, технічних, овоче-баштанних культур і картоплі, а посіви кормових культур зменшились майже втричі. Нині аграрні підприємства вирощують сільськогосподарські культури, які мають значний попит та високий рівень рентабельності, часто порушуючи сівозміни, що приводить до погіршення якості ґрунту. 4. Визначено, що у 2007 р. найбільшу питому вагу в структурі витрат на виробництво продукції рослинництва у сільськогосподарських підприємствах Черкаської області займали матеріальні витрати – 66,7 %, що значно більше порівняно з 1990 р., через значне подорожчання покупних матеріальних ресурсів. Низький рівень оплати праці зумовлює зменшення її відсоткової частки у витратах, а сума амортизаційних відрахувань за досліджуваний період в структурі витрат знизилася більш як удвічі через значну зношеність основних фондів. Слід вказати, що в структурі витрат рослинництва збільшилася частка інших витрат, у загальну суму яких входять виплати орендної плати за орендовані земельні частки та майно, проте, розмір орендної плати не є достатнім. 5. Досліджено, що поліпшення виробничого потенціалу галузі рослинництва є одним із основних факторів зниження собівартості продукції. Це дає змогу сільськогосподарським підприємствам забезпечувати в повному обсязі виконання технологічних операцій, застосовувати інтенсивні енергозберігаючі технології в рослинництві, зменшуючи виробничі витрати при збільшенні урожайності сільськогосподарських культур та поліпшенні якості продукції. 6. Доведено, що раціональне використання капіталу у формуванні виробничих витрат є основою ефективності виробництва продукції рослинництва. Необхідно дозволити застосовувати в податковому обліку нарахування амортизації, виходячи із балансової вартості основних фондів, для збільшення суми відрахувань з метою пришвидшення їх відновлення. Встановлено, що найскладнішим є формування виробничих витрат у рослинництві, пов’язаних із функціонуванням трудових ресурсів. Важливо відмітити, що в нинішніх умовах додаткова оплата і преміювання застосовуються не повною мірою. Необхідно відновити преміювання за економію матеріальних ресурсів, посиливши роль внутрішньгосподарського розрахунку. Це буде стимулюючим фактором у зменшенні виробничих витрат. 7. Обґрунтовано, що поєднання нормативного планування, обліку та оперативного економічного аналізу виробничих витрат з використанням спеціалізованих комп’ютерних програм є дуже важливим інструментом економічного механізму формування виробничих витрат у галузі рослинництва. Необхідно постійно відслідковувати й аналізувати своєчасність, повноту та якість дотримання технологічних режимів виробництва рослинницької продукції. Визначено, що належним чином організований щоденний збір і передача оперативної інформації про виробничий процес дає можливість проведення більш достовірного та вчасного оперативного аналізу і контролю рівня витрат та прийняття управлінських рішень щодо доцільного використання виробничих ресурсів. 8. Дослідженнями встановлено, що, виходячи з наявного виробничого потенціалу та фінансових можливостей окремого аграрного підприємства, запропонований методичний підхід до нормування виробничих ресурсів дає змогу обрати оптимальну технологію вирощування по кожній сільськогосподарській культурі, щоб раціонально скомбінувати наявні ресурси з метою мінімізації витрат. |
