Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економіка сільського господарства і апк


Микуляк Наталія Володимирівна. Економічний механізм формування і функціонування ринку молока : дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / Подільський держ. аграрно-технічний ун-т. — Кам'янець-Подільський, 2006. — 209арк. : табл. — Бібліогр.: арк. 166-179.



Анотація до роботи:

Микуляк Н.В. Економічний механізм формування і функціонування ринку молока. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. - Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Харків, 2006.

У дисертаційній роботі викладені основні результати дослідження економічного механізму ринку молока Хмельницької області. Проведено аналіз регіонального економічного середовища на ринку молока і молокопродуктів. Охарактеризовано споживчий попит і пропозицію на молочні продукти, конкурентоспроможність їх виробництва.

Удосконалено підходи та інструменти державного регулювання ринку молокопродуктів шляхом створення умов для розвитку ефективної пропозиції та формування платоспроможного попиту населення. Визначено напрями формування і функціонування молокопродуктового підкомплексу на найближчу перспективу з врахуванням заходів, запропонованих для вдосконалення дії економічного механізму в молочній галузі АПК регіону.

Здійснено короткотерміновий прогноз споживання молока і молочних продуктів, визначено прогнозні рівні індивідуального і сукупного попиту на молокопродукти з врахуванням змін у чисельності населення регіону та його доходів.

  1. Продовольчий ринок формується і розвивається під впливом ринкових законів та у певному макроекономічному середовищі, переважно в режимі саморегулювання, хоча і не виключає елементів державного регулювання. Стан і перспективи розвитку продовольчого ринку в цілому, і молока, зокрема, прямопропорційно залежать від дії економічного механізму, який спрямовує його у правильне русло. Дослідженням встановлено, що дія економічного механізму визначається двома основними складовими: державним регулюванням та ринковим механізмом. За допомогою першого визначаються умови та напрям розвитку економічної системи, в той час як ринковий механізм формує якість споживчих ринків, взаємовідносини на них та їх наповненість.

  2. Важливою необхідністю здійснення високоефективного агропромислового виробництва є гарантування продовольчого забезпечення населення країни. Сучасний стан споживання основних продуктів харчування на душу населення Хмельницької області характеризується значним зменшенням його обсягів порівняно з 1990 p., є критичним і представляє собою реальну загрозу продовольчій та національній безпеці країни.

  3. Кон'юнктура ринку молочної продукції досліджуваного регіону характеризується стабільним перевищенням пропозиції над попитом. Пропозиція молочної продукції на одну особу 2004р. перевищувала рівень споживання на 189,7%, в той час як у 1990р. темп перевищення становив 86,9 відсотків.

  4. Низька купівельна спроможність більшої частини населення області, натуралізація доходів значно обмежують не лише попит на молокопродукцію, але й зменшують місткість ринку молока. Фактична ємність регіонального ринку молока 2004р. в 1,8 рази менша потенційної. Навіть при сучасному рівні платоспроможності фактичне споживання молокопродукції населенням області не може бути забезпечено власним виробництвом. Водночас обмежений платоспроможний попит населення гальмує формування пропозиції. В результаті рівень душового виробництва і споживання молока та молокопродуктів населенням регіону за досліджуваний період зменшився, що обумовлено двома причинами: значним зменшенням обсягів виробництва молока і зниженням купівельної спроможності.

  5. Основними напрямками молочного виробництва в Хмельницькій області є: тваринне масло, продукція з незбираного молока, сири жирні. Виробничі потужності молочної промисловості складають 97007,5 т/рік або 66,4 кг/рік в розрахунку на душу населення. Коефіцієнт використання потужностей в 2004р. з виробництва продукції з незбираного молока становив лише 4,7, в той же час масла тваринного - 40,5, сирів сичужних - 64,1, сирів плавлених 100,0. Виробництво молочних продуктів в цілому не є стабільним. Так, якщо 2003 року порівняно з попереднім індекс продукції молочної промисловості області складав 140,4%, то 2004 року порівняно з 2003-м він був меншим на 12,1 пунктів.

  6. Сировинна частина молочного ринку формується господарствами населення та агроформуваннями. Так, 2004 року сільськогосподарськими підприємствами області вироблено 16,3% молока, поголів'я корів тут становило 23,7% загальної кількості. В той же час особисті селянські господарства, виробляючи 83,7% загального обсягу молока, мали 76,3% загального поголів'я молочного стада ВРХ. У фермерських господарствах області вироблялося лише 0,8% молока. Зменшення обсягу виробництва молока 2004 року відносно рівня 1990р. складало 326,7 тис. тонн, або 30,1 відсотків.

  7. Продуктивність дійної череди звітного року в усіх категоріях господарств Хмельницької області перевищила рівень 1990р. на 496 кг, або 18,0 відсотків. Цього було досягнуто за рахунок значного збільшення середніх надоїв молока від корів в особистих селянських господарствах. Що ж стосується сільськогосподарських підприємств, то 2004 року порівняно з 1990р. зниження річних надоїв молока від однієї корови складало 276 кг або 9,4 відсотків.

  8. Негативний вплив підвищення собівартості 1 ц молока на зміну його рентабельності 2003 року компенсовано значним зростанням реалізаційних цін на молоко. Однак 2004 року ціна реалізації молока знизилася порівняно з попереднім роком на 18,6 відсоткових пунктів, в результаті чого його виробництво знову було збитковим (- 1,0%).

  9. Суттєве зменшення обсягів виробництва молока зумовило загострення конкурентної боротьби за сировинні ресурси. Тому підсилення інтеграційних зв'язків з виробництва та переробки молока повинно поліпшити роботу в ланцюгу виробник сировинних ресурсів —> переробник. Діюча система економічних взаємовідносин у молокопродуктовому підкомплексі АПК області вимагає подальшого вдосконалення. Зокрема, в першу чергу необхідно розвивати збалансовані виробничо-економічні зв'язки партнерів через механізм договорів, взаємовигідну цінову політику, акціонування та вдосконалення спільної функціональної системи управління. А це свідчить, що система діючих договірних відносин в молочній галузі підлягає відповідним якісним змінам. Найбільш оптимальною формою нового господарського механізму є контракт, який, зокрема, враховує реальний попит на продукцію. Враховуючи ситуацію, що склалася з ціноутворенням на молоко, вважаємо, що найбільш прийнятними є два варіанти: 1) держава повністю встановлює базову ціну сировини, яка закуповується, і продукції, яка випускається молокопереробними підприємствами; 2) держава встановлює базову ціну на певну кількість сировини, що закуповується, і продукції, яка продається з врахуванням затрат виробника і переробника для малозабезпечених верств населення. Решту сировини товаровиробник і переробник переробляють у таку продукцію, з якої матимуть ще більший прибуток.

  10. Обмежена і технологічно недосконала структура виробничої бази більшості молокопереробних підприємств області, її низький технічний рівень спричиняють невиправдано високі втрати сировини і готової продукції, збільшення розриву між наявністю ресурсів і споживчим попитом на молочні продукти. Тому розв'язувати інвестиційну проблему слід шляхом залучення всього кола джерел інвестування. Капітальні вкладення мають спрямовуватися, насамперед, на модернізацію і техніко-технологічне переоснащення підприємств, прискорений розвиток і підвищення ефективності функціонування пріоритетних базових галузей і виробництв, які формують стійкий потенціал продовольства.

  11. Важливою умовою забезпечення стабільності молочного ринку має стати активне застосування механізмів його державного регулювання, суть якого полягає в забезпеченні балансування кількісних та якісних параметрів попиту і пропозиції, їх урівноваження до рівня оптимального співвідношення. Проведений короткотерміновий прогноз споживання молока і молочних продуктів населенням області показав, що при зростанні рівня доходів в межах середньорічного темпу приросту 14,0% витрати на харчування при незмінному рівні цін збільшаться у 2008р. до 641,8 грн. на душу населення. Споживання молока і молочної продукції в розрахунку на одну особу за рахунок збільшення доходів 47,2 кг при питомій вазі витрат на харчування у загальних споживчих витратах 54,0 відсотки. Таким чином, індивідуальний попит на молоко у 2008р. порівняно з 2004р. збільшиться на 23,3 кг (47,2 - 23,9). А сукупний попит на молокопродукти складатиме 747,7 тис. тонн, що в 2,2 рази більше рівня 2004 року.

Публікації автора:

Фахові видання:

1. Микуляк Н.В. Проблеми розвитку переробних підприємств у сучасних умовах господарювання. // Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК. У чотирьох частинах. / За ред. П.Т.Саблука. Ч. 2 Організація виробництва та земельні відносини - К.: ІАЕ УААН, 2001. - С.105 - 108.

2. Микуляк Н.В. До питання про організаційні аспекти перспектив
розвитку малих переробних підприємств. // Збірник наукових праць
Подільська державна аграрно-технічна академія / За ред. M.I. Бахмата. - Кам'янець-Подільський: Вид-во "Абетка", 2002. - №10. - С.195-196.

3. Микуляк Н.В. Тенденції розвитку молочного сектора на Хмельниччині. // Збірник наукових праць Подільська державна аграрно-технічна академія /За ред.. M.I. Бахмата. - Кам'янець-Подільський: Вид-во "Абетка", 2003. - №11. - С.312-313.

4. Микуляк Н.В. Формування попиту на молоко і молокопродукти. // Вісник Житомирського державного технологічного університету. - 2004. - №1(27). – С. 257-259.

  1. Микуляк Н.В. Сучасний стан розвитку молочної промисловості Хмельницької області. // Збірник наукових праць 85 років. Кам'янець-Подільський. Випуск 12. Том 2, 2004. – С. 36-38.

  2. Микуляк Н.В. Попит і пропозиція на ринку молочної продукції. // Наукові праці НУХТ. Спеціальний випуск. - К.:НУХТ, 2005. -17. – С. 277-279.