Анотація до роботи:

Глущенко Л.А. Еколого-ценотична та ресурсна характеристика видів роду Thymus L. на території Лівобережного Лісостепу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05 – ботаніка. Національний ботанічний сад імені М.М. Гришка НАН України, Київ, 2005.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню еколого-ценотичних, морфологічних, ресурсних і фітохімічних особливостей видів роду Thymus L. в умовах Лівобережного Лісостепу України. В результаті еколого-ценотичного аналізу шести ресурсно-значущих видів роду були визначені ключові параметри ценопопуляцій, особливості репродуктивної біології і структури популяцій та виявлені основні екзогенні фактори, що впливають на формування біопродукції та якість сировини. Складені розрахункові таблиці для оцінки урожайності чотирьох видів роду за „коефіцієнтом щільності запасу”. Виявлені та оцінені промислові зарості видів роду Thymus L. на території Лівобережного Лісостепу. З’ясовані особливості накопичення ефірної олії сировиною та експериментально встановлені режими невиснажливого використання природних ценопопуляцій трьох видів роду Thymus L. Проведена оцінка перспективності використання об’єктів дослідження в ландшафтному будівництві.

1. В межах Лівобережного Лісостепу України зростає шість видів роду: Th. dimorphus, Th. marcshallianus, Th. pallasianus, Th. tschernjajevii, Th. serpyllum, Th. pulegioides. Найбільш ресурснозначущим серед яких є Th. marcshallianus. Основні місцезростання виду пов’язані з лучними степами, останні значно представлені в регіоні досліджень і займають, переважно, непридатні для сільськогосподарського використання схилові ділянки.

2. Показники ресурсної значущості (насамперед - урожайності) досліджуваних видів визначаються життєвістю їх популяцій. На формування біопродукції Th. pallasianus суттєвий вплив має віковість, значно менше вона впливає на продуктивність Th. dimorphus та Th. pulegioides; зворотна залежність відмічена у Th. tschernjajevii, а для Th. serpyllum та Th. marcshallianus чіткої залежності урожайності ценопопуляцій від вказаного показника не виявлено.

3. По відношенню до умов зволоження ґрунту досліджувані види умовно можуть бути розміщені у безперервний еколого-ценотичний ряд (за шкалою Л.Г. Раменського (У)): Th. dimorphus (39-48), Th. marcshallianus (39-75), Th. pallasianus (40-54), Th. tschernjajevii (45-53), Th. serpyllum (52-70), Th. pulegioides (58-68). Найбільш пластичним до зволоження є Th. marcshallianus, а чутливим - Th. pulegioides. Для ценопопуляцій Th. marcshallianus виявлена чітка залежність сировинної продуктивності від багатства та засоленості ґрунту: при показниках багатства і засоленості ґрунту 11-12 середня урожайність складає 22.0±0.5 г/м². Для показників сировинної продуктивності решти досліджуваних видів така залежність не виявлена. Найвищою стійкістю до пасовищного навантаження (ПД) в межах досліджуваного регіону характерна для ценопопуляцій Th. marcshallianus (коефіцієнт стійкості 10.4), найнижчою - Th. pulegioides (-5.9).

4. На території Лівобережного Лісостепу біологічний запас сировини Th. marcshallianus складає 95,8 т, Th. serpyllum – 11.3 т; обсяг їх допустимого щорічного використання першого - 8 т, другого – 1 т. Біологічний запас Th. pallasianus складає 32,2 т, однак використання його ресурсів не рекомендоване через високу чутливість виду до відчуження сировини. Обмежені запаси сировини виявлені для: Th. dimorphus – 8.4 т та Th. pulegioides – 1.3 т. Ресурси Th. tschernjajevii відсутні, вид перебуває під регіональною охороною.

5. Всі досліджені види роду Thymus L. належать до рослин літнього строку цвітіння з вранішнім типом розпускання квіток. Швидкість розпускання, тривалість цвітіння квіток залежать від температури повітря: найдовша вона у Th. marcshallianus, Th. serpyllum (7-8 діб), найкоротша у Th. dimorphus (2-3). Фертильність пилку підвищується з родючістю ґрунту. Квітки чебреців строго протандричні, нектаропродуктивність яких вища в жіночу (приймочкову) фазу і залежить від середньодобової температури та вологості повітря.

6. Ступінь переходу забруднюючих сировину радіонуклідів в препарати і лікарські форми залежить від глибини переробки та екстрагуючої речовини. Сировина Th. serpyllum при забрудненні Cs-134 1,00 10^-10 Кі/кг, в спиртовій настоянці знижує рівень забруднення до 0,57 10^-11 Кі/кг, який є допустимим для використання в якості лікувального засобу.

7. Накопичення ефірної олії у сировині видів роду Thymus L. є видоспецифічною ознакою, найвищий цей показник у фазу масового цвітіння для Th. marcshallianus він складає 0,9 %; для Th. pulegioides – 0,8%, Th. tschernjajevii - 0.4%, Th. dimorphus –0.3%, Th. serpyllum – 0,26% та Th. pallasianus –0.08% (від маси повітряно-сухої сировини). На накопичення ефірної олії в сировині Th. marcshallianus має вплив географічний фактор - виявлена залежність має характер одновершинної кривої, з максимумом у центральній частині меж поширення виду.

8. Визначальними для експес-визначення щільності запасу є показники висоти рослин і проективного покриття на основі яких складено розрахункову таблицю для Th. dimorphus, Th. marcshallianus, Th. pallasianus та Th. serpyllum. Для невиснажливого використання природних ресурсів Th. serpyllum та Th. marcshallianus оптимальним є відчуження їх сировини з інтервалом у два роки.

Публікації автора:

1. Мінарченко В.М., Глущенко Л.А. Еколого-ценотична та ресурсна оцінка деяких видів роду Thymus L. на території Лівобережної України // Укр. ботан. журн.- 1995.- №3-4.- С.12-15.

2. Глущенко Л.А., Сивоглаз Л.М., Мінарченко В.М. Хоролого-ресурсна оцінка лікарських рослин Лівобережного Лісостепу України // Актуальные вопросы ботаники и экологии: Тез. докл. конф. мол. ученых и специалистов 5-7 июня, 1996. - Харьков, 1996. - С.35.

3. Глущенко Л.А., Мінарченко В.М. До питання ресурсного потенціалу деяких чебреців України // Проблеми лікарського рослинництва:Тез. доп. наук.-практ. конф. з нагоди 80-річчя інституту лікарських рослин 3-5 липня, 1996. – Полтава, 1996.-С.23-24.

4. Глущенко Л.А., Сивоглаз Л.М. Оцінка вихідного матеріалу для створення родових комплексів Thymus та Hypericum // Методологические основы формирования, ведения и использования коллекций генетических ресурсов растений: Тез. докл. междун. симпоз. 2-4 октября, 1996 - Харьков, 1996.- С.170.

5. Глущенко Л.А., Минарченко В.Н. Ресурсное и экологическое изучение некоторых видов рода Thymus L (Lamiaceae) Левобережной Лесостепи Украины // Растительные ресурсы: Тез. докл. междун. симпоз.- Санкт-Петербург, 1997.- С. 77.

6. Глущенко Л.А. Колекція родового комплексу Thymus L // Проблеми ботаніки і мікології на порозі третього тисячоліття:Тез. доп. Х з’їзду Україн. ботан. товарист. 22-23 травня - 1997. - Київ-Полтава, 1997.-С.177.

7. Глущенко Л.А. Особливості цвітіння та нектаропродуктивність деяких видів роду Thymus L // Укр. ботан. журн..-№4.-1999.-С.414-420.

8. Глущенко Л.А., Ковтун С.М. Колекція родового комплексу Thymus L. як основа збереження генофонду.// Современные проблемы генетики, биотехнологии и селекции растений: Тез. докл. междун. конф. 2-7 июля 2001. - Харьков, 2001.- С.197-198.

9. Глущенко Л.А. Відновлення ресурсів деяких видів Thymus L. в умовах Лівобережного Лісостепу // Укр. ботан. журн.-2002.-Т.59.-№5.-С.578-583.

10. Глущенко Л.А., Сивоглаз Л.М. Моніторинг ценопопуляцій лікарських рослин в умовах помірного антропогенного пресингу // Екологічні проблеми довкілля та шляхи їх вирішення: Зб. наук. праць Між-ної наук.-практ. конф. 16-17 травня, 2002. -Полтава, 2002. С. 84-85.

11. Глущенко Л.А. Тимьян обыкновенный // Лекарственные растения: вековой опыт в изучении возделывания / Под ред. А.М. Рабинович. – Полтава: Верстка, 2004. -С.170-173.