Страшнюк Дмитро Віталійович. Екологічні особливості орнітофауни штучних гідроекосистем природних районів Західного Поділля і Малого Полісся Тернопільщини: дисертація канд. біол. наук: 03.00.16 / Чернівецький національний ун-т ім. Юрія Федьковича. - Чернівці, 2003.
Анотація до роботи:
Страшнюк Д.В. Екологічні особливості орнітофауни штучних гідроекосистем природних районів Західного Поділля і Малого Полісся Тернопільщини. — Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 — екологія. — Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Чернівці, 2003.
У дисертації подано результати комплексних досліджень екологічних особливостей і ролі водно–болотяних та навколоводних птахів у штучно створених гідроекосистемах Західного Поділля і Малого Полісся Тернопільщини. Проведено дослідження видової різноманітності та чисельності популяцій водно–болотяних і навколоводних птахів; вивчено строки їх міграцій, гніздову біологію та трофічні особливості. Проаналізовано внутрішньовидові та міжвидові відносини птахів та їх вплив на видову різноманітність. Проведено оцінку кількісного співвідношення видів у змішаних колоніях за індексом Шеннона. Вивчено біотопічний розподіл ВБ і НКВ птахів та встановлено ступінь схожості за видовою різноманітністю орнітофауни різних типів штучних гідроекосистем за індексом Серенсона. Досліджено вплив абіотичних, біотичних та антропічних факторів на орнітофауну та її зворотній вплив на функціональний стан штучних гідроекосистем.
Розроблено заходи щодо раціонального використання та охорони водно–болотяних та навколоводних птахів у штучно створених гідроекосистемах досліджуваного реґіону. Отримані результати покладені в основу створення орнітологічного заказника місцевого значення “Вертелка” (рибдільниця “Вертелка” Зборівського району Тернопільської області) для охорони водно–болотяних і навколоводних птахів під час линяння.
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у вивченні екологічних особливостей орнітофауни штучних гідроекосистем Західного Поділля і Малого Полісся Тернопільщини. Показано, що водно–болотяні та навколоводні птахи є важливим складовим компонентом штучно створених гідроекосистем в умовах Західного Поділля і Малого Полісся Тернопільщини. Їх видова різноманітність та чисельність залежать не тільки від впливу комплексу абіотичних та біотичних факторів, а й від антропічних. Розроблено заходи щодо раціонального використання та охорони птахів у штучно гідроекосистемах.
Встановлено, що серед 60 зареєстрованих на водоймах видів птахів 47% безпосередньо гніздяться на ставках та інтенсивно використовують їх як кормовий біотоп, 26% — не гніздяться, але регулярно тут годуються, 27% — відмічали під час міграцій, в тому числі 11% — випадково зальотні.
Виявлено, що своєрідний комплекс абіотичних і біотичних факторів зумовлює насиченість штучних гідроекосистем птахами: максимальна насиченість спостерігається у березні–квітні під час прильоту, менша — у травні–липні під час гніздового періоду, поступово зменшується — у серпні–жовтні і найменша — взимку. Підвищення в останні роки середньомісячних температур у зимовий період на 2–3C сприяло збільшенню в 1,44–1,67 рази видової різноманітності досліджуваних видів птахів і зростанню в 1,37–2,23 рази чисельності їх популяцій на очисних спорудах м. Тернополя та незамерзаючих ділянках річок.
Найбільша видова різноманітність птахів виявлена на нагульних ставках (91,5%). В орнітокомплексах нагульних і вирощувальних ставів переважають водно–болотяні птахи (65,1% і 61,5% відповідно), а на зимувальних ставах — водно–болотяні та навколоводні птахи розподілені порівно (по 50%). Коефіцієнт Серенсона між типовими нагульними ставами складає 0,387–0,870; між типовими вирощувальними — 0,533–0,769. Показник схожості між екосистемами нагульних і вирощувальних ставків в межах філії складає 0,286–0,565.
Встановлено пряму кореляцію між кількістю гніздових пар водно–болотяних і навколоводних птахів та температурою і кількістю опадів протягом періоду дослідження. У найбільш сприятливому для гніздування 2000 році зростання температури в 1,2 рази, порівняно з 1997 роком, сприяло збільшенню кількості гніздових пар в 1,4–4,0 рази.
Колоніальний спосіб життя характерний для 10 (16,67%) видів птахів. У змішаних колоніях з чисельною перевагою чаплі сірої ступінь домінування становить 0,83–0,89 і видова різноманітність колоній сягає до 2–3; мартина звичайного — 0,81–0,96 і 2–10; мартина жовтоногого — 0,51–0,66 і 3–4; крячка річкового — 0,95 і 2 відповідно. При оцінці кількісного співвідношення видів у змішаних колоніях встановлено, що значення індексу Шеннона коливається в межах — 0,042–0,430.
У живленні водно–болотяних птахів штучних гідроекосистем найбільшу питому частку займають зелені частини водяних рослин (34%), їх насіння (26%) і комахи (19%).
Відмічено, що найбільш мінливий діаметр гнізда є у великої (CV=33,79) і малої пірникоз (CV=22,37), а найменше змінюється — у мартина звичайного (CV=10,16) і лиски (CV=13,76); найвищий показник мінливості висоти гнізда у лиски (CV=31,53) та мартина звичайного (CV=19,93), найменший — у крячка чорного (CV=4,68) і пірникози чорношиєї (CV=5,86); мінливість діаметра лотка найвища у пірникози великої (CV=14,72) та лиски (CV=12,91) і найнижча — у пірникози чорношиєї (CV=4,70) і мартина звичайного (CV=5,44); найбільш мінлива глибина лотка у лиски (CV=7,47) і пірникози великої (CV=5,96), а найменше змінюється — у мартина звичайного (CV=2,44) і крячка чорного (CV=2,86).
Мінливість величини кладок досліджуваних видів незначна — значення коефіцієнта варіації лежить в межах 0,10–0,22. Найбільша кількість гнізд з нетиповими кладками зафіксована для пірникоз: малої, чорношиєї і великої. Виявлено позитивну міжкладкову кореляцію між об’ємом і діаметром яєць водно–болотяних птахів більшості досліджуваних гідроекосистем (r=0,41–0,77).
Показано, що антропічний вплив у комплексі з іншими несприятливими факторами призвів до скорочення у 2–3 рази чисельності чирянок (малої і великої), лиски, крячка білокрилого, а кульон великий, коловодник ставковий, лебідь–кликун, гуска сіра, шилохвіст –– стали рідкісними в штучних гідроекосистемах досліджуваної території.
Публікації автора:
1. Страшнюк Д.В., Майхрук М.І. Кадастр колоній та біологія мартина звичайного (Larus ridibundus L.) на Західному Поділлі // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. –– 1998. — №2 (4). –– С. 31–36. (Дисертантом здійснено постановку завдань, виконано експеримент і проведено статистичну обробку отриманих даних; інтерпретацію результатів експерименту і написання статті проведено спільно з к.б.н. Майхруком М.І.)
2. Майхрук М.І., Страшнюк Д.В. Біологія роду Podiceps L. Тернопільського плато // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. — 1999. — №1 (4). — С. 31–36. (Дисертантом заплановано і виконано експеримент, проведено статистичну обробку та аналіз його результатів і написано статтю; к.б.н. Майхрук М.І. прийняв участь в експедиції по збору матеріалу)
3. Страшнюк Д.В., Майхрук М.І. Гніздова біологія лиски (Fulica atra L.) в умовах Тернопільської області // Вісник Ужгородського державного університету. Серія: Біологія. — 2000. — №8. — С. 113–115. (Дисертантом спільно з к.б.н. Майхруком М.І. проведено польові дослідження; аналіз отриманих даних, статистичну обробку оологічних показників і написання тексту статті зроблено автором)
4. Страшнюк Д.В., Кваша В.І. Регуляція чисельності водно–болотних і коловодних птахів та їх охорона // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Біологія. — 2002. — №4 (19). — С. 28–33.
5. Страшнюк Д.В., Кваша В.І. Видовий склад гусеподібних риборозплідних ставків Тернопільської області // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Ґжицького. — 2003. — Т. 5, (№1). — С. 222–225.
6. Страшнюк Д.В. Дія антропогенного впливу на гніздування мартина сріблястого на Західному Поділлі // Матеріали І Всеукр. конф. “Екологічний стрес і адаптація в біологічних системах”. — Тернопіль: В–во ТДПУ. — 1998. — С. 108–109.
7. Зелінка С.В., Мшанецька Н.В., Страшнюк Д.В., Страшнюк Н.М. Охорона рідкісних видів флори судинних рослин і фауни наземних хребетних Кременецьких гір // Матеріали конф. “Значення та перспективи стаціонарних досліджень для збереження біорізноманітності”, присвяченої 40-річчю функціонування високогірного біостаціонару на горі Пожижевська. — Львів: Простір–М. — 1998. — С. 61–64. (Дисертантом проведено дослідження фауни наземних хребетних регіону і взято участь у підготовці тексту статті; Зелінкою С.В., к.б.н. Мшанецькою Н.В. — досліджено флору; к.б.н. Страшнюк Н.М. — розроблено заходи щодо збереження флори і фауни наземних хребетних Кременецьких гір)
8. Мшанецька Н.В., Страшнюк Д.В., Страшнюк Н.М. Охрана редких видов флоры и фауны Кременецких гор // Материалы I Междунар. научн.-практ. конф. “Экология и молодежь (Исследования экосистем в условиях радиоактивного и техногенного загрязнения окружающей среды)”. — Т.II. — Гомель. — 1998. — С. 170. (Дисертантом досліджено рідкісні види фауни та спільно з іншими авторами підготовлено матеріал тез; к.б.н. Мшанецькою Н.В. проведено дослідження флори, к.б.н. Страшнюк Н.М. на основі аналізу результатів розроблено пропозиції щодо реґіональної охорони рідкісних видів судинних рослин і тварин)
9. Страшнюк Д.В., Майхрук М.І. Деякі особливості біології мартина жовтоногого (Larus cachinans Pallas) на Західному Поділлі // Матеріали Всеукр. конф. студентів, аспірантів та молодих вчених “Біорізноманіття природних і техногенних біотопів України”. — Частина ІІ. — Донецьк: ДонНУ. — 2001. — С. 95–98. (Дисертантом здійснено постановку завдань, виконано експеримент, проведено інтерпретацію результатів і написано статтю; к.б.н. Майхрук М.І. прийняв участь в експедиції з вивчення гніздової біології виду)
10. Майхрук М.І., Страшнюк Д.В. Крячки Тернопільщини // Матеріали VIII наук. конф. орнітологів заходу України “Пріоритети орнітологічних досліджень на заході України”. — Кам’янець–Подільський: Кам’янець–Подільський державний університет, інформаційно–видавничий відділ. — 2003. — С. 148–149. (Дисертантом проведено експериментальні дослідження, статистичну обробку і аналіз їх результатів, написана стаття; к.б.н. Майхрук М.І. прийняв участь у зборі фактичного матеріалу та написанні статті)
