Анотація до роботи:

Яковенко В.М. Екологічна роль біогенного мікроструктуроутворення лісових едафотопів південного сходу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, 2003.

Досліджено екологічну роль біогенного мікроструктуроутворення у формуванні біорізноманіття едафотопів штучних та природних лісів південного сходу України. Установлено, що тип лісового біогеоценозу визначає характер і масштаби біогенного мікроструктуроутворення – мікроструктуру генетичних горизонтів, участь біогенних структур у загальній картині мікроструктурної організації едафотопів, морфологію ґрунтових агрегатів. В ряду грунтів: темно-каштановий лісополіпшений – чорнозем звичайний – чорнозем звичайний лісополіпшений – заплавний лучно-лісовий – чорнозем лісовий збільшуються масштаби біогенного мікроструктуроутворення, зростає значення сапрофагів у процесах агрегування ґрунтового матеріалу, поліпшується мікро- та макроструктурний стан. Виявлена однотипність інтенсивності і характеру біогенного мікроструктуроутворення грунтів байрачних та заплавних лісів Присамар’я. Стратифікація структуроутворюючої діяльності ґрунтової мезофауни в профілі обумовлена, зокрема, особливостями мікроструктурної організації едафотопів.

Вивчена мікробудова зоогенних агрегатів. Установлена однотипність мікробудови викидів люмбрицид та личинок комах.

Виявлені взаємозв’язки між просторовими показниками водотривких ґрунтових агрегатів. Проаналізовано та статистично обґрунтовано зв’язок деяких екологічних характеристик едафотопів та просторових показників водотривких ґрунтових агрегатів.

1. Застосування методологічних підходів екологічної мікроморфології дозволило вивчити екологічну роль біогенного мікроструктуроутворення у формуванні біорізноманіття лісових едафотопів південного сходу України згідно з новодокучаївською формулою: властивості (мікроструктурна організація грунтів) ? елементарні грунтові процеси (біогенне мікроструктуроутворення) ? фактори (ґрунтова мезофауна як структурний елемент лісового біогеоценозу).

2. Тип лісового біогеоценозу визначає характер і масштаби біогенного мікроструктуроутворення – мікроструктуру генетичних горизонтів, участь біогенних структур у загальній картині мікроструктурної організації едафотопів, морфологію ґрунтових агрегатів.

3. У ряду грунтів: темно-каштановий лісополіпшений – чорнозем звичайний – чорнозем звичайний лісополіпшений – заплавний лучно-лісовий – чорнозем лісовий збільшуються масштаби біогенного мікроструктуроутворення, зростає значення сапрофагів у процесах агрегування ґрунтового матеріалу.

4. В тій же послідовності спостерігаються зміни мікроструктурної організації, що відображаються в збільшенні агрегованості, пористості, пухкості мікроструктури.

5. Виявлена однотипність інтенсивності і характеру біогенного мікроструктуроутворення грунтів байрачних та заплавних лісів Присамар’я, в поверхневих гумусових горизонтах яких превалюють зоогенні агрегати.

6. Процеси біогенного мікроструктуроутворення впливають на макроструктурний стан едафотопів. Такі характеристики, як агрегатний склад, коефіцієнт структурності, водотривкість та морфологія ґрунтових агрегатів є оптимальними в грунтах байрачних і заплавних лісів Присамар’я. За окремими показниками до цих грунтів наближаються чорноземи звичайні лісополіпшені під штучними насадженнями Великоанадоля.

7. Установлено, що стратифікація структуроутворюючої діяльності ґрунтової мезофауни в профілі не тільки обумовлена екологією тварин, а також пов’язана з особливостями мікроструктурної організації едафотопів.

8. Найбільш масштабна, в досліджених едафотопах південного сходу України, структуроутворююча діяльність люмбрицид (сім. Lumbricidae ) та личинок комах (сім. Scarabaeidae, Elateridae, Tenebrionidae).

9. Досліджена мікробудова агрегатів, що формуються ґрунтовою мезофауною (представниками сім. Lumbricidae, Scarabaeidae, Elateridae, Tenebrionidae, Enhcytraeidae, Acarinа). Установлена однотипність мікробудови викидів люмбрицид та личинок комах.

10. Виявлені взаємозв’язки між просторовими показниками водостійких ґрунтових агрегатів. Більш ізометричні агрегати характеризуються також більш гладким характером поверхні. Установлено, що ґрунтова мезофауна поліпшує умови свого існування, формуючи агрегати з показниками, які обумовлюють високу обертальну рухливість окремостей.

11. Проаналізовано та статистично обґрунтовано зв’язок деяких екологічних характеристик едафотопів та просторових показників водотривких ґрунтових агрегатів. Висока чисельність люмбрицид пов’язана з такими показниками агрегатів, як слабовидовжена форма та гладкий характер поверхні. Коефіцієнт структурності тим вище, чим ближче до ізометричної форма агрегатів, а контури їх мають більш гладкий характер. Водотривкість зростає зі збільшенням гладкості контурів та розмірів агрегатів.

Публікації автора:

1. Белова Н.А., Яковенко В.Н. Микроморфология и экология пойменных лесных почв Присамарского мониторинга // Вопросы степного лесоведения и рекультивации земель. – Д.: ДГУ, 1997. – С. 74-88.

2. Яковенко В.Н. Микроморфология водопрочных агрегатов лесных почв в степи // Екологія та ноосферологія. – 1999. – Т. 6, № 1-2. – С. 212-214.

3. Яковенко В.Н. Особенности зоогенного структурообразования лесных черноземов байрачных лесов Присамарья // Екологія та ноосферологія. – 1999. – Т. 8, № 4. – С. 77-82.

4. Яковенко В.Н. Микроструктура и микроморфология черноземов обыкновенных лесоулучшенных Присамарья Днепровского // Екологія та ноосферологія. – 2000. –Т. 9, № 1-2. – С. 98-107.

5. Яковенко В.Н. Вопросы методики изготовления прозрачных шлифов структурных агрегатов почв // Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. – Д., 2000. – Вип. 4. – С. 148-152.

6. Яковенко В.Н. Микроморфология структурных агрегатов лесных культурбиогеоценозов // Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель. – Д., 2001. – Вип. 3. – С. 112-116.

7. Балалаев А.К., Яковенко В.Н. Анализ связи экологических характеристик почв и пространственных показателей почвенных агрегатов // Ґрунтознавство. – 2002. – Т. 3, № 3-4. – С. 27-39.

8. Яковенко В.М. Зоогенне структуроутворення грунтів степової зони України // Наукова конференція ДДУ по підсумках НДР за 1996 р. – Д.: ДДУ, 1997. – С. 85.

9. Яковенко В.Н. Зоогенное структурообразование почв в степных лесах юго-восточной Украины // Матеріали ІІ Всеукраїнської конф. “Проблеми фундаментальної екології”. Кривий Ріг, 1997. Ч. 2. – Кривий Ріг, 1997. – С. 25-29.

10. Яковенко В.Н. Характер образования зоогенной структуры в степных лесах юго-востока Украины // Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур. V Міжнар. конф. – Д., 1998. – С. 18 - 19.

11. Яковенко В.Н. Дождевые черви как структурообразователи почв искусственных лесов юго-восточной Украины // Агрохімія і ґрунтознавство: Міжвідомч. тематич. наук. зб. Спец. випуск до V з’їзду УТГА. – Х., 1998. – С.82 - 83.

12. Яковенко В.Н. Дождевые черви как структурообразователи ненарушенных почв степного Приднепровья // Современные методы рекультивации земель и производство экологически чистой сельскохозяйственной продукции: Сб. тез. – Д., 1998. – С. 26 - 27.

13. Яковенко В.Н. Микроморфологические исследования копролитовой структуры почв степных лесов Украины // Экология и молодежь: Материалы І Междунар. науч.-практ. конф., Гомель, 1998. – Гомель, 1998. – Т. 2. – С. 196.

14. Белова Н.А., Яковенко В.Н. Педофауна как фактор микростроения лесных почв в степи // Стійкий розвиток: забруднення оточуючого середовища та екологічна безпека: Матеріали 1 міжнар. наук.-практ. конф. – Д., 1999. – С. 14-16.

Особистий внесок В.М. Яковенка – дані стосовно участі мезофауни в агрегуванні грунтового матеріалу (30%).

15. Яковенко В.Н. Основные характеристики структурного состояния почв лесных байрачных экосистем Присамарья // Проблеми фундаментальної та прикладної екології: Матеріали ІІ Міжнар. конф., Кривий Ріг, 2000. – Кривий Ріг, 2000. – С. 80-81.

16. Яковенко В.Н. Балалаев А.К. Микроморфология и компьютерная микроморфометрия почв искусственных дубовых насаждений Присамарья // Проблеми фундаментальної та прикладної екології: Матеріали ІІ Міжнар. конф. – Кривий Ріг, 2000. – С. 111-112.

Особистий внесок В.М. Яковенка – результати мікроморфологічних досліджень грунтів штучних дубових насаджень Присамар’я (50%).

17. Яковенко В.Н. Неоднородность микростроения водопрочных структурных отдельностей почв Старобердянского лесного массива // Проблеми фундаментальної та прикладної екології. – Кривий Ріг, 2000. – С. 84-85.

18. Яковенко В.Н. Микроморфология биогенного микроструктурообразования байрачных лесов Присамарья // Екологія кризових регіонів України: Матеріали міжнар. конф.– Д.: РВВ ДНУ, 2001. – С. 39-40.

19. Яковенко В.Н. Влияние искусственных насаждений на микроморфологию зональных черноземных почв // Матеріали XI з’їзду Українського ботан. товариства. – Х., 2001. – С. 143.

20. Яковенко В.Н. Микроморфология лесных и лесоулучшенных черноземов Присамарья Днепровского // Грунтознавство та агрохімія на шляху до сталого розвитку України: Матеріали VI з’їзду УТГА. – Х., 2002. – Т. 3. – С. 221-222.

21. Яковенко В.Н. Микроструктура почв лесных биогеоценозов Присамарья // Проблеми екології та екологічної освіти: Матеріали І міжнар. наук. конф. – Кривий Ріг, 2002. – С.165-167.