Анотація до роботи:

Прокопець В.І. Ефективність переробки інформації в умовах активної діяльності як індикатор резервних можливостей організму людини.-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.13 - фізіологія людини і тварин.- Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2003.

Дисертація присвячена обгрунтуванню моделі для оцінки резервних можливостей організму людини за загальними показниками ефективності переробки інформації в умовах активної діяльності. В основу моделі було покладено визначення обсягу уваги (ОУ) осіб із різним станом здоровя шляхом оцінки часу їх відповідних реакцій, надійності, рівня психічної, фізіологічної напруги та ефективності кожного акту діяльності при визначенні кількості сигналів, що одночасно надходили. Обгрунтовано, що погіршення функціонального стану та рівня здоровя знижує здатність людини керувати своїм психофізіологічним станом в умовах жорсткого обмеження часу на переробку інформаційних навантажень, що зростають.

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове розв'язання наукового завдання, що виявляється в розробці моделі для визначення резервних можливостей організму людини, яка відрізняється від інших тим, що оцінку отримують шляхом порівняння загальних показників ефективності переробки інформації в умовах активної діяльності без і з наявністю біологічного та психологічного зворотного зв’язку.

2. Встановлено, що розроблені програмно-апаратний комплекс, спосіб і методика дозволяють оцінювати ефективність переробки інформації в умовах активної діяльності у процесі досліджень обсягу уваги за показниками часу відповідних реакцій при визначенні кількості стимулів, що одночасно надходять, надійності, рівню психічної та фізіологічної напруг при кожному акті діяльності.

3. Виявлено, що показники часу відповідних реакцій у процесі досліджень обсягу уваги в умовах активної діяльності без зворотного зв'язку були у середньому кращими у обстежених з “високим” рівнем здоров'я відносно відповідних значень у групах з “добрим”, “середнім” і “низьким” рівнями у 1,27 ± 0,04, 1,67 ± 0,08 і 2,05 ± 0,12 разів. Введення зворотного зв'язку виявило, що у обстежених з “високим” рівнем здоров'я ці показники були кращі відносно відповідних значень вказаних груп у 1,34 ± 0,05, 1,92 ± 0,14 і 2,40 ± 0,21 разів, що свідчить про їх більш суттєві можливості до свідомого поліпшення цього показника (р<0,05).

4. Встановлено, що показники надійності діяльності під час досліджень обсягу уваги в умовах активної діяльності без зворотного зв'язку у обстежених з “високим” рівнем здоров'я були у середньому кращі порівняно з даними показниками груп з “добрим”, “середнім” і “низьким” рівнями здоров'я відповідно у 1,28 ± 0,02, 2,26 ± 0,08 і 3,20 ± 0,26 разів. Уведення зворотного зв'язку виявило, що у обстежених з “високим” станом здоров'я ці показники стали значно кращими відносно відповідних значень груп з “середнім” і “низьким” його рівнями у 2,80 ± 0,11 і 4,69 ± 0,29 разів (р<0,05), а відносно групи з “добрим” його значенням були кращими у 1,27 ± 0,02 разів, тобто практично не змінились (р>0,05).

5. Виявлено, що в групах з “високим” і “добрим” станами здоров'я значення обсягу уваги без обмежень часу на прийняття рішень дорівнювали (8 ± 1) і (7 ± 1) і практично залишились на тому ж рівні в умовах активної діяльності без зворотного зв'язку і з його уведенням (8 ± 1) та (6 ± 1) (р>0,05). У той же час в групах з “середнім” та “низьким” станами здоров'я значення обсягу уваги без обмежень часу на відповідні дії відповідно дорівнювали (6 ± 1) і (5 ± 1), а в умовах активної діяльності мало місце погіршення цього показника відповідно до (4 ± 1) і (3 ± 1) - без зворотного зв'язку та при його уведенні - до значень (3 ± 1) та (2 ± 1) (р<0,05).

6. Визначено, що у групах з “високим” і “добрим” станами здоров'я в умовах активної діяльності середні значення рівня фізіологічної напруги з 0,22 ± 0,06 і 0,23 ± 0,05 без зворотного зв'язку, при його введенні достовірно знизились відповідно до 0,19 ± 0,08 і 0,18 ± 0,06 (р<0,05). У свою чергу, у обстежених із “середнім” і “низьким” рівнями здоров'я без зворотного зв'язку були відповідно такі середні значення рівня фізіологічної напруги: 0,25 ± 0,04 і 0,3 ± 0,03, а при його наявності - 0,25 ± 0,06 і 0,3 ± 0,04, тобто їх величина практично не змінилася (р>0,05).

7. Встановлено, що у групах з “високим”, “добрим”, “середнім” та “низьким” станами здоров'я в умовах активної діяльності середні значення психічної напруги з 0,34 ± 0,07, 0,26 ± 0,05, 0,15 ± 0,05 і 0,12 ± 0,01 без зворотного зв'язку, при його уведенні суттєво знизились відповідно до рівня 0,21 ± 0,07, 0,17 ± 0,06, 0,11 ± 0,04 та 0,09 ± 0,01 (р<0,05).

8. Виявлено, що при відсутності зворотного зв'язку ефективність переробки інформації у групі з “високим” рівнем здоров'я була у середньому кращою, ніж у осіб з “добрим”, “середнім” та “низьким” його рівнями відповідно у 1,12 ± 0,03, 1,34 ± 0,08 і 1,61 ± 0,10 разів (р<0,05). Уведення зворотного зв'язку виявило, що у обстежених з “високим” рівнем здоров'я ці показники були кращими відносно відповідних значень вказаних груп у 1,13 ± 0,04, 1,60 ± 0,15 і 2,11 ± 0,21 разів, що свідчить про їх більш суттєві можливості до свідомого поліпшення цього показника (р<0,05).

9. Практичним результатом даної роботи являються патенти України, отримані на розроблені спосіб та технічні рішення для визначення певних складових ефективності переробки інформації в умовах активної діяльності №31591, №31592, №32991, №31589, №33784, №35156, №35093 та №35996.

Публікації автора:

1. Лях Ю.Е., Прокопец В.И., Остапенко В.И. Исследование механизмов переработки информации человеком // Сучасні проблеми біофізики. - Донецьк:"Лебідь", 2001. - С.155-175.

2. Лях Ю.Е., Гурьянов В.Г., Черняк А.Н., Прокопец В.И. Нейросетевое моделирование // Применение математических методов в исследованиях по физиологии человека / Под ред. В.Н. Казакова. - Донецк: из-во Дон.гос.мед.ун-та им. М.Горького, 2000. – С.52-71.

3. Горецкий О.С., Максимович В.А., Мухин В.В., Остапенко В.И., Прокопец В.И. Изменение психофизиологического состояния у работников операторского труда в результате профессиональной нагрузки // Медицина труда и промышленная экология.- 1995.- №4.- С.12 - 14.

4. Токарєва Л.О., Горецький О.С., Прокопець В.І. Корекція психофізіологічних розладнань у студентів, що займаються спортом. Корекція функцій памяті та її ефективність // Вісник аспірантів і студентів Донецького університету. Серія А. Природничі науки. -1998.- №1. - С.152 – 156.

5. Прокопец В.И., Остапенко В.И. Экспресс-метод оценки функционального состояния организма человека // Вестн. гиг. эпид. - 2001. - Т.5, №1. - С.44-46

6. Жданов Ю.Н., Миронов Ю.А., Прокопец В.И. Проблемы оптимизации тренировочного процесса // 1-я Всеукраинская научно-методическая конференция: "Здоровя та освіта: проблеми та перспективи".- Донецьк: ДонДУ Міністерство освіти України.- 2000. - С.154-159.

7. Пат.31591 України, А МКВ6 А61В 5/16. Пристрій для контролю та корекції функціонального стану людини : Ю.Є. Лях, В.І. Прокопець, Є.І. Чуприна (Україна) - №98095143; Заявл. 30.09.98; Опубл. 15.12.2000, Бюл. №7-II. – 4с.

8. Пат. 31592 України, А МКВ 7 А61В 5/16. Спосіб корекції функціонального стану людини : Ю.Є.Лях, В.І. Прокопець, А.М.Черняк (Україна) - №98095144; Заявл. 30.09.98; Опубл. 15.12.2000, Бюл. №7-II. – 3с.

9. Жданов Ю.Н., Прокопец В.И. Проблемы здоровья и спорта // Матер. четвертого міжнародного наукового конгресу "Олімпійській спорт і спорт для всіх: проблеми здоров'я, рекреації, спортивної медицини та реабілітації" - Київ: "Олімпійська літ" - 2000. - С.193.