Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Загальне землеробство


Патик Сергій Михайлович. Ефективність короткоротаційних польових сівозмін в умовах Степу України : Дис... канд. наук: 06.01.01 - 2009.



Анотація до роботи:

Патик С.М. Ефективність короткоротаційних польових сівозмін в умовах Степу України. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук із спеціальності 06.01.01 – загальне землеробство. Національний університет біоресурсів і природокористування України, Київ, 2009.

На основі результатів багаторічних експериментальних досліджень виявлено вплив сівозмінного фактору на водний, поживний режим та фітосанітарний стан грунту і посівів. Встановлено значення рослинних решток у формуванні запасів та балансу органічної речовини в ґрунті. Визначено агротехнічну, економічну та енергетичну ефективність короткоротаційних польових сівозмін із різним насиченням, розміщенням і співвідношенням зернових та олійних культур, науково обґрунтовано доцільність впровадження оптимальних варіантів чергування культур для господарств різної спеціалізації залежно від природно-кліматичних умов Степу України.

Для отримання високих та стабільних урожаїв сільськогосподарських культур рекомендовано у короткоротаційних польових сівозмінах розміщувати високоврожайні, високопродуктивні зернові та зернобобові і олійні культури по кращих попередниках: пшеницю озиму після пару чорного і гороху, ячмінь озимий і соняшник – пшениці озимої, а ріпак ярий – гороху та ячменю озимого.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукових завдань, які виявляються у вдосконаленні науково обґрунтованих короткоротаційних польових сівозмін посушливого Степу України із різним насиченням, розміщенням та співвідношенням зернових і олійних культур та забезпеченні підвищення і стабілізації родючості ґрунту, збільшення виробництва якісної продукції зернових та олійних культур за зменшення витрат на її виробництво.

1. Короткоротаційні сівозміни з насиченістю паром чорним 12,5 – 25,0% характеризуються високим рівнем накопичення вологи на відміну від сівозмін, в яких пар чорний відсутній та переважають непарові попередники.

2. Інтенсивний обробіток пару чорного приводить до підвищеної мінералізації органічної речовини з вивільненням великої кількості нітратного азоту, а внесення гною підсилює процес порушення оптимального співвідношення азоту і фосфору. За весняно-літній період парування сівозміни з часткою пару чорного до 25,0% накопичують в орному шарі до 4,91 мг на 100 г ґрунту азоту, що на 0,35-0,51 мг на 100 г ґрунту більше у порівнянні із сівозмінами з меншою часткою та повною відсутністю парів.

3. Видовий склад бур’янів обумовлюється структурою посівних площ сівозміни. Зменшення частки пару чорного призводить до збільшення кількості багаторічних бур’янів, а розширення посівів озимих зернових культур супроводжується розмноженням зимуючих. Однак, присутність в структурі посівних площ ріпаку озимого дає можливість суттєво зменшити загальну забур’яненість у сівозміні без наявності парів.

4. Короткоротаційні сівозміни за рівнем забур’яненості можна поставити у порядку до зменшення: зернопаропросапна з наявністю в структурі посівних площ 25,0% пару чорного, зернопаропросапна з 12,5% його насиченням і на останньому місці – зернопросапна сівозміна без пару чорного, де була найвища забур’яненість посівів у кількісному і ваговому вимірах.

5. Внесення компенсаційних норм органічної речовини за рахунок соломи у короткоротаційних сівозмінах знаходиться у зворотньопропорційній залежності від частки озимих культур. За відсутності пару чорного найбільший від’ємний баланс гумусу - 2,03 т/га був у зернопросапній сівозміні. За період першої ротації сівозмін спостерігається зменшення дефіциту балансу гумусу в середньому по сівозмінах в межах 11,1-16,7%.

6. Найвищу врожайність пшениці озимої – 4,25 т/га отримано в зернопаропросапних сівозмінах за рахунок насичення паром чорним до 12,5-25,0%. Аналогічна тенденція спостерігається і щодо врожайності соняшника, що обумовлюється довготривалою дією пару чорного в посушливому Степу. Насичення зернопаропросапної сівозміни зерновими і зернобобовими культурами до 75,0% забезпечило найбільший вихід зерна – до 10,47 т/га.

7. Якість зерна пшениці озимої залежала від структури сівозмін, попередників та погодних умов вегетаційного періоду. Найвищий вміст білка і клейковини в зерні пшениці озимої відмічено у зернопаропросапній сівозміні після пару чорного, які становили відповідно 14,3 та 28,6%. У сприятливому 2004 році показники якості були найвищими й дорівнювали відповідно 14,4-15,7% та 25,1-30,0%.

8. Зернопросапна сівозміна, де частка зернових складає 62,5, а олійних – 37,5% і повністю відсутній пар чорний за виходом зернових, кормових, кормопротеїнових одиниць та перетравного протеїну відповідно - 4,96, 4,49, 4,77, 0,50 т/га найбільш продуктивною.

Зменшення частки зернових та зернобобових, як і збільшення їх до 75,0% і за виключення пару чорного призводить до суттєвого зниження продуктивності сівозмін у цілому.

9. Економічна ефективність короткоротаційної зернопросапної сівозміні 3 з насиченністю зерновими і зернобобовими культурами на рівні 62,5% та олійними – 37,5% є найвищою – умовно чистий прибуток складає 0,92 тис. грн./га, а рівень рентабельності – 112,6%.

10. За показниками енергетичної ефективності короткоротаційних сівозмін встановлено, що найвищий коефіцієнт енергетичної ефективності був у зернопросапній сівозміні 3 з наявністю в структурі посівних площ зернових і зернобобових культур 62,5% та олійних – 37,5% і становив 3,02 умовних одиниць за рахунок найбільшої енергоємності 620,9 ГДж/га та найменших загальних енергетичних витрат 205,3 ГДж/га.

Публікації автора:

1. Юркевич Є.О. Короткоротаційні польові сівозміни в умовах південного степу України / Є.О. Юркевич, С.М. Патик, І.І. Дядько // Зб. наук. праць. Уманський держ. аграр. ун-т (спец. випуск). Біологічні науки і проблеми рослинництва. – 2003. – С. 577-580 (проведення експерементальних досліджень, узагальнення і аналіз результатів).

2. Юркевич Є.О. Формування показників якості зерна озимої пшениці в короткоротаційних польових сівозмінах південного Степу / Є.О. Юркевич, С.М. Патик // Зб. наук. праць Інститут землеробства УААН. – 2005. – Вип. 3. – С. 37- 41 (підготування зразків до аналізу, визначення окремих показників якості пшениці озимої та систематизація отриманих результатів).

3. Патик С.М. Продуктивність короткоротаційних польових сівозмін в умовах південного степу України / С.М Патик, І.І. Дядько // Аграрний вісник Причорномор'я. Біологічні та сільськогосподарські науки. – 2004. – Вип. 26, Ч. 1. – С. 111-115 (аналіз літературних джерел, отримання експерементальних даних, узагальнення результатів).

4. Дядько І.І. Продуктивність окремих ланок короткоротаційних польових сівозмін в Степу України / І.І. Дядько, С.М. Патик // Вісник аграрної науки південного регіону. Сільськогосподарські та біологічні науки. – 2004. – Вип. 5. – С. 11-15 ( аналіз літературних джерел, отримання експерементальних даних, узагальнення результатів).

5. Юркевич Є.О. Ефективність короткоротаційних польових сівозмін в умовах південного степу України / Є.О. Юркевич, С.М. Патик, І.І. Дядько //Доповіді та виступи на міжнародній науково-практичній конференції "Актуальні проблеми сучасного землеробства" (Луганськ. 14-16 травня 2003 р.) / Луганський національний аграрний університет. – С. 591-595 (проведення експерементальних досліджень, узагальнення і аналіз результатів).

6. Патик С.М. Продуктивність короткоротаційних польових сівозмін в умовах південного Степу України / С.М. Патик // Матеріали всеукраїнської конференції молодих вчених (Умань. 25-26 березня 2004 р.) / Уманський державний аграрний університет. – С. 21-23.