У дисертації теоретично узагальнено існуючі і запропоновано нові підходи, які полягають у формуванні та обґрунтуванні механізму визначення ефективності експортоорієнтованої діяльності, практичне застосування якого забезпечить підвищення ефективності експорту АПК Криму. У наукових працях щодо досліджуваної проблеми, категорія “ефективність експортоорієнтованої діяльності” визначається як результативність, прибутковість або економічність і характеризується як “ефективність експорту”. Вона є недостатньо обґрунтованою і вимагає конкретизації. Комплексне дослідження механізму визначення ефективності експортоорієнтованої діяльності АПК дало змогу дійти таких висновків. 1. В існуючих методичних підходах до визначення ефективності експортоорієнтованої діяльності бракує системності у виборі й оцінці показників, що не дозволяє комплексно дослідити ефективність експортоорієнтованої діяльності АПК. З метою усунення цього недоліку удосконалено поняття “ефективність експорту АПК”. Ця категорія тлумачиться як ступінь економії аграрної праці, яка досягається країною унаслідок її участі у міжнародному розподілу праці та зовнішньоторговому обігу. 2. Систематизовано методику, критерії, показники економічної ефективності експорту регіональних АПК, які формуються під впливом різноманітних взаємозалежних факторів, що визначають її рівень, динаміку і тенденції. Дослідження впливу кожного фактора на ефективність – складний і трудомісткий процес. Тому вибирають найбільш значимі, використовуючи при цьому систему оціночних показників. Їхнє вивчення дозволить визначити використання експортного потенціалу, фінансовий стан досліджуваного об’єкта, оптимізувати асортиментну політику експорту, погодити стадії технологічного процесу. Критеріями взаємодії основних моделей світової економічної системи й агропромислового комплексу регіону є: елементний, функціональний, диверсифікаційний. 3. Удосконалено модель відносних торгових переваг агропромислового комплексу регіону, що дозволяє зіставити експортну конкурентоспроможність певного виду агропромислової продукції країни і регіону з метою характеристики розвитку експорту останнього. Модель складається з трьох етапів і передбачає дослідження індексу відносної експортної конкурентоспроможності, індексу відносної залежності від імпорту та визначення індексу відносних торгових переваг. Удосконалена модель є універсальною для різних рівнів господарювання. Результати її застосування є підґрунтям для визначення експортної конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції і конкретних резервів її зростання. 4. Визначено, що в зміні показників ефективності експорту продукції АПК АР Крим відзначається загальна для всіх підприємств тенденція. Найбільшу рентабельність і прибуток приносить експорт вина. На сьогоднішній день спостерігається дефіцит цього продукту на міжнародних ринках, і до виробників вин звертається безліч зарубіжних партнерів, відвантаження здійснюється тільки на умовах повної передоплати. Відзначається тенденція підвищення рентабельності експорту виноградного вина в основному за рахунок підвищення ефективності реалізації міцних та столових ординарних вин. 5. Досліджено систему державного регулювання експорту сільськогосподарської продукції. Встановлено, що очікуване приєднання України до ВТО буде сприяти одержанню постійного і безумовного статусу країни, на який поширюється режим найбільшого сприяння вітчизняної продукції на зовнішніх ринках. Однак негативні наслідки від вступу у ВТО будуть мати реальну загрозу експортної діяльності АПК Криму. По-перше, через нестачу коштів на відновлення основних засобів виробництва відбудеться зниження якості продукції АПК. По-друге, зросте безробіття. По-третє, просування на вітчизняний ринок порівняно дешевого і нерідко неякісного продовольства. 6. Виявлено найважливіші напрямки підтримки експорту АПК, до яких слід віднести: стимулювання експорту сільськогосподарської продукції державними органами; надання регіонові певних повноважень в експортній сфері; розробка і реалізація регіональної програми підвищення конкурентоспроможності експортоорієнтованої продукції АПК; максимальне використання експортного потенціалу регіону; створення вільних економічних зон у регіоні; впровадження досягнень науки та техніки у модернізацію, технологічне переозброєння підприємств; створення регіональних маркетингових центрів; створення об’єднання експортерів АПК; проведення моніторингу зовнішніх ринків; використання заходів податкового регулювання. 7. Практика показала, що ймовірність математичного прогнозу складає лише 23-33 %. Це обумовлено тим, що математична модель не враховує можливості змін і цілої низки супутніх факторів, що впливають на рівень прогнозованих показників в умовах коливання кон’юнктури зовнішніх аграрних ринків. Тому була обґрунтована модель прогнозування експорту сільськогосподарської продукції на основі тренда з уточненням показників методом «Дельфі». Така модель дозволила визначити комбінований прогноз експорту основних видів продукції АПК АР Крим на 2007 р.: зерно – 30,6 тис. т, рослинна олія – 11,6 тис. т., вино – 569,2 тис. дал. 8. Визначення значень сукупного та приватного критеріїв ризиків експортоорієнтованої діяльності АПК по окремих товарних позиціях виявило, що при експорті тваринницької продукції найбільш значимими є політичні, кон’юнктурні та інформаційні ризики; при експорті продукції рослинного походження – валютні, політичні та інформаційні ризики; при експорті продукції харчової промисловості – валютні, політичні та кон’юнктурні ризики. Для зменшення ризиків по укладених експортних договорах керівникам підприємств АПК регіону варто попередньо перевірити потенційного партнера. З цією метою пропонується оцінити ефективність його функціонування. Керуючись інформацією про потенційного партнера, можна зробити певні висновки з приводу його надійності та платоспроможності. | 