Анотація до роботи:

Малікова Ірина Юріївна. Ефективність діяльності господарств сільських жителів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК, Гуманітарний університет “Запорізький інститут державного та муніципального управління”, Запоріжжя, 2006.

У дисертації визначені основні фактори, що впливають на формування товарності особистих господарств населення, а також ступінь їх впливу; розроблені організаційні моделі поєднання особистих господарств населення із суспільним виробництвом; визначена система ризиків діяльності особистих господарств населення; розроблені механізми підтримки розвитку особистих господарств населення; сформована методика підбору найбільш оптимальної форми поєднання суспільного й особистого господарства за певною сукупністю критеріїв; розглянуті теоретичні питання розуміння історичної сутності селянського господарства; оцінений рівень тінізації діяльності особистих господарств населення.

1. Поняття “селянський двір” передбачає, що основу розвитку селянського господарства становить присадибне і польове землекористування, майно членів сім’ї, джерелом отримання якого є спільна трудова діяльність. У дореволюційний період і після 1917 р. селянське господарство було основною правовою формою одноосібного сільськогосподарського виробництва. Виникнення й існування сучасних селянських господарств пов’язано з періодом колективізації, особливостями переходу селянства до великого суспільного виробництва, необхідністю самозабезпечення продуктами харчування. Розвиток господарства населення як основи життєзабезпечення, використання земельної ділянки для виробництва продуктів харчування й одержання додаткових доходів було спільним для всіх періодів.

2. Вартість валової продукції, виробленої господарствами населення в 2004 р., становила 885,9 млн. грн. (у порівнянних цінах), що на 59,9 млн. грн., або 1,1%, вище від рівня 1990 р., у тому числі продукції рослинництва – на 6,6 млн. грн. менше і продукції тваринництва – на 66,5 млн. грн. більше. У 2004 р. 14,3% зерна було вироблено господарствами населення; їх питома вага у виробництві картоплі становила 98,2%, у виробництві овочів – 73,7%, а фруктів і ягід – 64,2%. По тваринницькій продукції найбільшу питому вагу господарства населення займають у виробництві молока – 88,5% і вовни – 70,3%, по м’ясу і яйцям їх частка становить близько 45%.

3. На підставі проведених досліджень можна говорити про низький рівень життя сільського населення Криму (зниження купівельної спроможності порівняно з 1991 р. на 16–90%, скорочення поживності раціону на 12,5%, частка населення із сукупними доходами нижче від прожиткового мінімуму – 79%). Однак слід відзначити два важливих моменти. По-перше, у формуванні рівня життя сільського населення значна (а багато в чому й визначальна) роль належить особистим господарствам. Другим важливим моментом є тенденція поступової стабілізації рівня життя сільського населення, що намітилася в останньому п’ятирічному періоді.

4. Для аналізу тенденцій у виробництві валової сільськогосподарської продукції особистими господарствами сільського населення і їх прогнозуванні ми застосували метод вирівнювання в динамічних рядах. У результаті було виявлено, що тенденція виробництва валової продукції ОГН Криму за останні 14 років (1991–2005 р.) може бути описана поліномінальним рівнянням третього степеня (у = 0,3442х³ – 10,051х² + 84,194х + 742,68). До 2010 р. рівень виробництва валової продукції сільського господарства особистими господарствами населення Криму досягне 1,2 млрд. грн., причому по рослинництву він збільшиться, а по тваринницькій продукції дещо знизиться.

5. У діяльності особистих господарств населення у зв’язку з функціональною сферою їх прояву визначені такі групи ризиків: виробничі, соціальні, ринкові (цінові) і фінансові. Виробничий ризик виражається в зміні характеристик засобів виробництва, взаємодії факторів виробництва, отриманої продукції і розглядається у зв’язку з результатами виробничого процесу. Соціальний ризик пов’язаний із забезпеченістю трудовими ресурсами відповідної якості й ефективністю праці. Ринковий (ціновий) ризик виражається в коливаннях на ринках, учасниками яких є особисті господарства населення (ринки матеріальних ресурсів, ринки збуту). Фінансовий ризик пов’язаний з одержанням і використанням фінансових ресурсів.

6. Розглядаючи сучасний стан і перспективи подальшого розвитку особистих господарств населення, не можна не зупинитися на тіньовій складовій їх діяльності. Тіньова діяльність ОГН концентрується (згідно з даними, отриманими у процесі дослідження) у трьох основних напрямах: забезпечення матеріальними ресурсами, забезпечення трудовими ресурсами, реалізація виробленої продукції.

7. На підставі аналізу сучасної практики функціонування особистих господарств населення і досвіду їх розвитку можна запропонувати варіанти організації кооперативних господарств (коопгоспів): об’єднання особистих господарств населення приміської зони з метою спільного виробництва і збуту молока і молочної продукції; організація кооперативного господарства на основі особистих подвір’їв з використанням бази одного з підрозділів колективного сільськогосподарського підприємства, членами якого є голови особистих господарств; об’єднання особистих подвір’їв на території неплатоспроможного сільськогосподарського підприємства з передачею худоби, техніки й іншого майна головам ОГ на умовах оренди (з правом наступного викупу або в рахунок погашення заборгованості по заробітній платі) з урахуванням того, що майно буде використовуватися за цільовим призначенням, тобто з метою розширеного відтворення.

Публікації автора:

Монографічні видання:

1. Маликова И.Ю. Региональные особенности международного рынка сельскохозяйственной продукции / Международная экономическая деятельность: региональный аспект: Монография. – Симферополь: Таврия, 2005. – С. 94–100, 106–107.

Статті:

2. Маликова И.Ю. Влияние результатов деятельности личных хозяйств на уровень жизни сельского населения // Экономика и управление. – 2006. – № 4. – С.55–59.

3. Малікова І.Ю. Особливості застосування методів економічних досліджень при вивченні особистих господарств населення. – Дніпропетровськ, ДНУ, 2005. – Т.31. – С.86–92.

4. Малікова І.Ю. Індивідуальні форми сільськогосподарського виробництва // Держава та регіони. – 2006. – № 1. – С.168–172.

5. Малікова І.Ю. Розвиток спеціалізації господарств сільського населення і перспективи їх кооперування із суспільним виробництвом // Держава та регіони. – 2006. – № 2. – С.178–182.

6. Малікова І.Ю. Розвиток особистих господарств в перехідній економіці // Економіка та держава. – 2006. - № 10. – С.53-55

Тези доповідей:

7. Малікова І.Ю. Перспективи створення вертикально інтегрованих агросистем за участю ОГН і промислових підприємств // Тези доповіді на конференції “Модифікація сучасного управління як основа потенціалу розвитку держави”. – Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2006. – С. 119.

8. Маликова И.Ю. Эффективное сочетание крупного и мелкотоварного сельскохозяйственного производства // Тезисы доклада на конференции “Теория и практика экономики и предпринимательства”. – Алушта: ТНУ, 2006. – С. 170–171.

9. Малікова І.Ю. Історичний аспект формування особистих господарств сільського населення // Тези доповіді на конференції “Актуальні проблеми управління розвитком об’єктів і процесів ринкової економіки”. – Запоріжжя: ГУ “ЗІДМУ”, 2006. – с.

10. Маликова И.Ю. Определение товарности личных хозяйств населения // Тезисы доклада на конференции “Актуальные проблемы и перспективы развития экономики Украины”.–Алушта: ТНУ,2006. – С.99–101.