Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Лісознавство і лісівництво


Шадура Микола Васильович. Динаміка видового складу та запасів кормових рослин козулі європейської (Capreolus capreolus L.) у лісах Західного Полісся України : дис... канд. с.-г. наук: 06.03.03 / Український НДІ лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М.Висоцького. — Х., 2006. — 218арк. : рис., табл. — Бібліогр.: арк. 173-189.



Анотація до роботи:

Шадура М.В. Динаміка видового складу та запасів кормових рослин козулі європейської (Capreolus сapreolus L.) у лісах Західного Полісся України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.03 – лісознавство і лісівництво. – Національний аграрний університет, Київ, 2006.

У дисертаційній роботі проведено функціональну оцінку лісів Західного Полісся щодо кормових і захисних умов для козулі європейської та визначено її основні зимові кормові стації. Досліджено склад, структуру та об’єм раціону козулі в зимовий період року і виявлено особливості пошкодження козулею лісової деревно-чагарникової рослинності в лісових насадженнях та лісових культурах. Проаналізовано динаміку структури, різноманіття та кормову цінність деревно-чагарникового ярусу і трав’яного надземного покриття на зрубах та згарищах лісів різних категорій. Установлено зимові кормові запаси лісових мисливських угідь для козулі європейської та проведено оцінку впливу несуцільних лісогосподарських рубок на запаси деревно-чагарникових кормів.

У дисертаційній роботі наведено результати вивчення раціону та кормової бази козулі у Західному Поліссі України. За результатами проведених досліджень установлено закономірності динаміки кормових трав’янистих рослин у лісових культурах різного віку в найбільш поширених типах лісорослинних умов та біомаси загальних і доступних кормів залежно від густоти підросту та підліска.

1. Потенціал Західного Полісся за розподілом лісового фонду за категоріями, породним і віковим складом, типами лісорослинних умов вказує на значні можливості щодо збільшення чисельності козулі, однак її існуюча чисельність тут нерівномірна і не пов’язана з ресурсами кормових рослин (щільність поселення тварин у Рівненській області – від 2 до 17,7 особин, у Волинській – від 2,1 до 23,4 особин на 1000 га).

2. Доросла козуля за добу скушує 1820–2350 пагонів дерев та кущів, що становить 2,8–4,1 кг сирої фітомаси. Зимовий раціон козулі складають 26 видів судинних рослин: 7 дерев, 4 чагарники, 5 чагарничків, 10 багаторічних трав. За переважанням у зимовому кормовому раціоні дерев, чагарників і чагарничків козулю віднесено до дендрофага. Дерева й чагарники утворюють такий pяд у міру зменшення пошкоджуваності їх козулею: бруслина європейська – дуб звичайний – ясен звичайний – верба попеляста – осика – верба козяча – граб звичайний – горобина звичайна – ожина несійська – крушина ламка.

3. До основних кормів козулі в лісах Західного Полісся віднесено дуб звичайний, осику, верес звичайний, чорницю, граб звичайний, вербу козячу, ожину несійську, брусницю; до другорядних – сосну звичайну, барвінок малий, зіновать руську, крушину ламку, гравілат міський, ялину звичайну, багно звичайне, буяхи, бруслину європейську, березу повислу, щучник дернистий, кропиву дводомну, ліщину звичайну. Види, віднесені до основних кормів, рекомендуються для заготівлі та організації зимової підгодівлі козулі.

4. Видовий склад трав’янистих рослин у соснових культурах в різних типах лісорослинних умов поступово відновлюється у 40–50-річних насадженнях порівняно з еталонними. З 31 виду трав’янистих рослин у вологих суборах і 129 видів у свіжих сугрудках лише по 9 видів є кормовими для козулі, а її кормову базу слід визначати запасами дерев, чагарників і чагарничків.

5. Найціннішими за кормовим значенням для козулі у лісах Західного Полісся є розріджені листяні молодняки віком до 10 років з переважанням у їх складі дуба звичайного, осики, ясена звичайного, верб, бруслини європейської, граба звичайного. Найгірші угіддя – високоповнотні середньовікові та пристиглі чисті соснові насадження без підросту, підліска та трав’яного покриву.

6. У одновікових насадженнях з переважанням однієї породи в подібних лісорослинних умовах співвідношення між видами підросту та підліска подібне. Зміна повноти головного ярусу насадження в межах однієї повнотної групи не суттєво впливає на видовий склад та кількісне співвідношення видів підросту й підліска, а змінення вікових категорій призводять до їх істотних змін.

7. Величина запасів деревно-гіллячкових кормів на зрубах і згарищах у зимовий період зменшується порівняно з літнім періодом. Кратність їх зменшення залежить від переважаючої у насадженні породи і становить у молодняках з сосною звичайною 1,2–1,8 разу, у молодняках з дубом звичайним – 4,1–6,1 разу, в молодняках з березами, вербами крушиною ламкою, горобиною звичайною – 2,1–3,8 разу.

8. У зимовий період без снігового покриву високі запаси за рахунок вересу звичайного, брусниці та чорниці мають зруби та згарища на місці сосняків й зруби та згарища на місці березняків та осичників дякуючи ситнику скупченому та щучнику дернистому, причому запаси перших зменшуються порівняно з літніми періодом у 1,3–1,4 разу, а запаси других – у 4,8–6,2 разу. Запаси кормової фітомаси трав (злаків, осок) у літній і зимовий періоди на деяких типах зрубів та згарищ можуть відрізнятися в кілька десятків разів.

9. Соснові та сосново-березові молодняки незважаючи на значні запаси кормової фітомаси малоцінні за кормовим значенням через низький ступінь та частку пошкодження й споживання козулею сосни та берези. Найкращими зимовими пасовищами козуль є змішані листяні молодняки 5–8 років.

10. Величина запасів кормової фітомаси під наметом лісу після несуцільних рубань залежить від породного складу, повноти першого і другого ярусів насадження, а також від проміжку часу, який минув після рубань. Зі зменшенням повноти верхнього ярусу насадження запас кормової фітомаси зростає на протязі десяти років після рубань, а потім поступово зменшується. Зі зменшенням повноти на одиницю у березняках та осичниках різнотравних запаси кормів зростають значно меншими темпами, ніж у дібровах.

11. Статистичний аналіз отриманих залежностей фітомаси кормових дерев від їх кількості свідчить про стійку тенденцію до заниження розрахункових даних у разі зменшення кількості спостережень, а їх оптимізована кількість при ресурсних дослідженнях кормової бази козулі дорівнює 30 обліковим ділянкам площею 100 м2 кожна для кожного едатопу.

Найбільш тісні зв’язки виявлено між фітомасою кормових видів та загальною кількістю кормових дерев, а також доступних кормових дерев (r > 0,8), що дозволяє розробити довідково-нормативні таблиці на лісотипологічній основі.

12. З метою зменшення потрав цінних молодняків у місцях високої щільності козулі пропонуємо створювати загущені насадження, а доглядові рубання в них проводити не раніше 12-річного віку. Особливо цінні культури слід огороджувати та застосовувати репеленти.

13. Пропонуємо після несуцільних рубань у соснових та сосново-листяних насадженнях, де починаються процеси задерніння проводити мiнералiзацiю поверхні грунту вузькими смугами грунтоздирачами перед масовим вильотом насіння та підсівати насіння бажаних кормових порід.

14. Рекомендуємо інтенсивні рубання в насадженнях старших вікових груп, які сприяють збільшенню запасів доступних для козулі кормів завдяки збільшенню біомаси підросту, підліска та трав’яного покриву.

Публікації автора:

  1. Шадура М. В. Мисливське господарство України є резерви для розвитку // Лісовий і мислив. журн. – 1995. – №1. – С. 26.

  2. Шадура М. В. Мисливські угіддя УТМР потребують справжнього господаря // Лісовий і мислив. журн. – 1996. – №1. – С. 26–27.

  3. Шадура М. В., Шейгас І. М., Гунчак М. С. та ін. Книга мисливця. – Л.: Держкомліс України, 1998. – 180 с. (Шадура М. В. Розділ 2. Мисливська фауна).

  4. Шадура М. В. Угіддя багаті, якщо там править порядок // Лісовий і мислив. журн. – 1999. – №2–3. – С. 32–35.

  5. Шадура М. В. Лісівничі та економічні аспекти реформування мисливського господарства України // Наук. вісн. Нац. аграр. ун-ту. – К.: НАУ, 1999. – Вип. 17. – С. 65–74.

  6. Шадура М.В. Новий закон відкриває нові можливості // Лісовий і мислив. журн. – 2001. – №1. – С. 24–26.

  7. Бондаренко В. Д. Біотехнія: Навч. посіб. Ч. 2. – Л.: ТзОВ «Престиж Інформ», 2002. – 352 с. (Шадура М. В., Татух С. Д. Розділ 16. Селекційна робота в мисливському господарстві).

  8. Бондаренко В. Д. Біотехнія: Навч. посіб. Ч. 2 – Л.: ТзОВ «Престиж Ін форм», 2002. – 352 с. (Шадура М. В. Розділ 17.4 Кадастрова оцінка ресурсів мисливської фауни в контексті ефективності біотехнії).

  9. Шадура М. В., Шейгас І. М., Шадура А. М., Гунчак М. С. Сучасні реформи – незворотній процес // Лісовий і мислив. журн. – 2003. - №5–6. – С. 36–37 (автором проведено аналіз проблеми та шляхи її вирішення).

  10. Шадура М. В., Гулик І. Т., Шадура А. М. Пошкодження лісових культур диким кабаном (Sus scrofa L.) та козулею європейською (Capreolus capreolus L.) на Поліссі України// Наук. вісн. Укр. держ. лісотехнічного ун-ту. – Л.: УкрДЛТУ, 2004. - Вип. 14.8. – С. 426–433 (автором проведено основну частину польових досліджень, узагальнено та проаналізовано отримані дані та написано статтю).

  1. Гулик І. Т., Шадура М. В., Шадура А. М. Лісогосподарські та біотехнічні заходи підвищення кормової продуктивності та якості мисливських угідь для козулі європейської (Capreolus capreolus L.) на Поліссі України // Проблеми екології лісу і лісокористування на Поліссі України. – Житомир: Волинь, 2005. – Вип. 5(11). – С. 141–147 (автором проведено та узагальнено більшу частину досліджень, написано статтю).

  2. Шадура М. В., Гулик І. Т. Вплив рубань лісу на зимову кормопродуктивність угідь для козулі європейської у лісових екосистемах Західного Полісся України // Лісівництво і агролісомеліорація. – Х.: УкрНДІЛГА, 2005. – Вип. 108. – С. 204–209 (автором проведено більшу частину польових досліджень, зроблено аналіз матеріалів та написано статтю).

  3. Шадура М.В., Гулик І.Т. Склад зимового раціону козулі європейської (Capreolus capreolus L.) на Західному Поліссі України // Ліс. наука. Суспільство. – Харків. – 2005. – С. 58 (автором проведено основну частину польових досліджень, узагальнено та проаналізовано отримані дані та написано статтю).

  4. Шадура М.В., Шадура А.М., Гулик І.Т. Пошкодження лісових культур козулею європейською на Поліссі України // Матеріали наук.-практ. конф. «Ліси Житомирщини – проблеми і шлях вирішення». – Житомир, 2005. – С. 59–61 (автором проведено основну частину досліджень, написано статтю).

  5. Шадура М. В., Гулик І. Т. Склад зимового раціону козулі європейської (Capreolus capreolus L.) на Західному Поліссі України. // Лісівництво і агролісомеліорація. – Х.: УкрНДІЛГА, 2006. – Вип. 109. – С. 275–281 (автором проведено більшу частину польових досліджень, проаналізовано отримані матеріали та написано статтю).

  6. Гулик І. Т., Шадура М. В. Кормове значення сукцесій на зрубах і згарищах для козулі європейської у лісах Західного Полісся // Радіоекологія лісів. Лісове господарство Полісся України. – К.: Фітосоціоцентр, 2006. – С. 124-131.