Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Лісовпорядкування і лісова таксація


Петренко Михайло Михайлович. Динаміка фітомаси та депонованого вуглецю в штучних насадженнях сосни Полісся України : Дис... канд. с.-г. наук: 06.03.02 / Національний аграрний ун-т. — К., 2002. — 170 арк. — Бібліогр.: арк. 112-133.



Анотація до роботи:

Петренко М.М. Динаміка фітомаси та депонованого вуглецю в штучних насадженнях сосни Полісся України. Дисертацією є рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук.

Національний аграрний університет. Київ – 2002.

Мета дисертаційної роботи полягає в створенні нормативів та оцінці загальних запасів фітомаси та депонованого вуглецю в штучних насадженнях сосни українського Полісся. Для цього використана повидільна база даних ВО “Укрдержліспроект”, яка містить основні таксаційні характеристики на кожен лісовий виділ; на її основі розроблені таблиці ходу росту модальних культур сосни. Використовуючи ці таблиці як основу, створені таблиці динаміки фітомаси та депонованого вуглецю в модальних штучних насадженнях сосни вказаного регіону досліджень.

На основі окремих дослідних даних тимчасових пробних площ уточнені математичні моделі для оцінки запасів фітомаси в окремому насадженні культур сосни. Ці моделі характеризують різні фракції деревного ярусу та підпологової рослинності. Використовуючи базу даних, надану ВО “Укрдержліспроект”, були проведені підрахунки загальних запасів фітомаси та вуглецю в розрізі фракцій для всього фонду штучних соснових насаджень Полісся України. Загальні запаси фітомаси та депонованого вуглецю подані за адміністративними областями Поліського регіону з метою можливості просторового аналізу цих показників.

За результатами дисертаційних досліджень, проведених в даній роботі, випливають наступні висновки.

  1. На сучасному етапі вивчення запасів вуглецю в природних екосистемах у світі існує два підходи. Перший – вивчення потоків вуглецю на основі фізіологічних процесів та їх закономірностей в рослині. Другий – дослідження обсягів фітомаси в біоценозі.

  2. Об’єктом досліджень були вибрані штучні соснові деревостани Полісся України тому, що Полісся – це найбільший лісовий регіон України (38% від площі всіх лісів України), а найбільш розповсюдженою деревною породою є сосна звичайна (59,4% від всіх лісів Полісся України), частка культур в яких становить біля 50%.

  3. Для дослідження продуктивності соснових культур Полісся за компонентами фітомаси та запасами вуглецю була використана база даних лісів України з описом таксаційних параметрів 252 тис. насаджень. На основі вищевказаної бази даних були розроблені моделі динаміки таксаційних показників (в т.ч. і продуктивності) для модальних насаджень сосни Полісся, які виявили достатньо високі статистичні показники адекватності та точності.

  4. Вікова динаміка площ поперечних перетинів на 1 га для модальних насаджень сосни Полісся показала, що в старших класах віку насаджень, починаючи з Х–ХІ, цей показник може зменшуватись.

  5. Порівняння таблиць ходу росту модальних насаджень із оптимальними показало, що запаси ростучої частини таких деревостанів значно менше за оптимальні. Сума вибраної частини в модальних насадженнях навпаки більша. Загальна продуктивність модальних культур сосни приблизно рівна, або менша від оптимальних.

  6. Порівняння різних типів регресійних моделей оцінки продуктивності насаджень за компонентами фітомаси не дало однозначної відповіді, який з них є найкращим. Існують певні переваги у кожного з типів – як у моделях конверсійних коефіцієнтів, так і у моделях прямої регресійної оцінки фітомаси.

  7. В процесі порівняння динаміки фітомаси абсолютно сухої хвої виявилося, що максимум цього компоненту у насадженні спостерігається в тому ж віці на якій припадає максимум поточного приросту насадження.

  8. Частка маси хвої різного віку в деревостані залежить від віку самого насадження. Чим старіший деревостан – тим менше в ньому частка хвої першого року життя і більше частка хвої третього та четвертого. Частка хвої другого року майже не змінюється. Вологість хвої має залежність від віку хвої.

  9. На основі використання бази даних повидільної таксаційної характеристики лісів України було встановлено, що в п’яти областях Поліського регіону загальна площа штучних соснових лісів на 01.01.1996 становила 846438 га, загальний запас стовбурної деревини – 162461 тис. м3.

  10. Використовуючи згадану вище базу даних було встановлено, що загальний запас фітомаси штучних соснових деревостанів в п’яти областях Поліського регіону становив 99 млн.т, а депонованого вуглецю – 50 млн.т.

  11. На основі математичних моделей фракцій фітомаси та модальних таблиць, розроблені нормативні таблиці оцінки динаміки фітомаси та депонованого в ній вуглецю.

Для практичного використання рекомендуються:

  1. Таблиці ходу росту штучних модальних насаджень сосни звичайної Полісся України.

  2. Таблиці динаміки штучних модальних насаджень сосни звичайної Полісся України за фітомасою та депонованим вуглецем.

  3. Нормативи обсягів фітомаси та депонованого в ній вуглецю в штучних сосняках Полісся у цілому та за адміністративними областями.

  4. Загальні обсяги депонованого вуглецю в штучних соснових деревостанах Полісся України (в рамках Лісового проекту Міжнародного інституту прикладного системного аналізу).

Публікації автора:

  1. Петренко М.М. Фітомаса дерев сосни в штучних насадженнях Полісся України // Науковий вісник НАУ. – 2000. – Вип. 24. – С. 224-229.

  2. Петренко М.М., Лакида П.І. Дослідження динаміки фітомаси соснових культур українського Полісся // Науковий вісник НАУ. – 2000. – Вип. 25. – С. 339-345. (Особистий внесок здобувача: накопичений матеріал, уточнені моделі фітомаси та проведена їх статистична оцінка – 80% роботи).

  3. Лакида П.І., Петренко М.М. Моделювання динаміки таксаційних показників штучних деревостанів сосни Полісся України // Науковий вісник НАУ. – 2001. – Вип. 34. – С. 260-263. (Особистий внесок здобувача: оброблена база даних, проведено моделювання основних таксаційних показників, проведено аналіз результатів моделювання – 80% роботи).

  4. Петренко М.М. Запасы углерода в искусственных насаждениях сосны Полесья Украины // Сборник научных трудов Ин-та леса НАН Беларуси. – 2001. – Вып. 53. – С. 179-181.

  5. Лакида П.І., Колосок О.М., Кушнір О.Й., Петренко М.М. Екологічний потенціал хвойних у бореальних лісах України // Тези міжнародної науково-практичної конференції “Лісоосвіта – ХХІ”, Львів, 14 – 16 квітня 1999 р. – Львів, 1999. – С. 78 – 79. (Особистий внесок здобувача: проведено аналіз потенціалу для соснових бореальних лісів рівнинної України – 15% роботи).

  6. Lakyda P., Kolosok O., Petrenko M. The role of coniferous forests in the carbon budget of the Ukraine // Matherial of conference “The Role of Boreal Forests and Forestry in the Global Carbon Budget”, Edmonton, May 8 – 12, 2000. – Edmonton, 2000. – P. 113. (Особистий внесок здобувача: пораховані значення вуглецевого бюджету соснових культур Поліського регіону в період за 1988 – 1996 років – 40% роботи).

  7. Лакида П.И., Петренко М.М. Модальные таблицы хода роста культур сосны Полесья Украины / Материалы международной научно-практической конференции “Леса Беларуси и их рациональное использование” 29 – 30 листопада 2000 р. – Минск: БГТУ. – 1988. – С. 9 – 11. (Особистий внесок здобувача: розробка та аналіз таблиць ходу росту штучних насаджень сосни Полісся України – 70% роботи).