Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Урологія


Ткаченко Сергій Васильович. Диференційований підхід до лікування і профілактики гострого післяпологового пієлонефриту . : Дис... канд. наук: 14.01.06 - 2008.



Анотація до роботи:

Ткаченко С.В. Диференційований підхід до лікування і профілактики гострого післяпологового пієлонефриту . - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.06 – урологія – ДУ „Інститут урології АМН України”, Київ, 2008.

Дисертація присвячена питанням діагностики, патогенетичного лікування і профілактики гострого післяпологового пієлонефриту. Робота ґрунтується на даних обстеження і лікування 160 жінок із гострим післяпологовим пієлонефритом і 92 вагітних із групи ризику розвитку захворювання. На підставі даних обстеження були встановлені клініко-лабораторні особливості перебігу гострого післяпологового пієлонефриту. Була запропонована диференційована терапія залежно від важкості перебігу захворювання, що включала використання спіруліни, безперервного мембранного плазмаферезу.

На підставі математичного аналізу ознак захворювання було виявлено 14 найбільш вірогідних факторів ризику. За допомогою системи прогнозування ризику захворювання, що було запропоновано, виявлені 92 вагітні з різними ступенями ризику захворювання у післяпологовому періоді. У наведених пацієнток проведен комплекс профілактичних заходів, який дозволив запобігти розвиток захворювання після пологів.

В дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної наукової задачі –підвищення ефективності лікування і профілактики гострого післяпологового пієлонефриту яке полягає в розробці заходів комплексного диференційованого лікування захворювання з використанням методів імунокорекції та екстракорпоральної детоксикації, а також проведення профілактики у вагітних із груп підвищеного ризику розвитку захворювання.

  1. Однією із характерних особливостей перебігу гострого післяпологового пієлонефриту є різний рівень ендотоксемії, що проявляється, зокрема, різним рівнем таких показників, як лейкоцитарний індекс інтоксикації і концентрація молекул середньої маси: при легкому перебігу рівень ЛІІ становить 2,18±0,35 відн. од., рівень МСМ 0,286±0,29 од. оп. щ., при середньоважкому перебігу рівень цих показників становить відповідно 2,62±0,44 відн. од. і 0,293±0,073 од. оп. щ., а при тяжкому перебігу гострого пієлонефриту рівень цих показників сягає 3,04±0,74 відн. од. і 0,902±0,013 од. оп. щ.

  2. Аналіз даних бактеріологічного дослідження сечі у жінок з гострим післяпологовим пієлонефритом виявив, що у 83,7% жінок виділена асоціація із 2 або 3 патогенів. У той же час, незалежно від тяжкості перебігу гострого пієлонефриту, збудники захворювання висівалися з однаковою частотою. Таким чином, головною особливістю мікробіологічного обстеження при гострому післяпологовому пієлонефриті є відсутність взаємозв'язку між тяжкістю перебігу захворювання і будь-яким конкретним видом збудника.

  3. У хворих з легким перебігом захворювання відхилення в імунному статусі відсутні. Основними особливостями середньотяжкого перебігу захворювання є підвищення і дисбаланс показників клітинної і гуморальної ланок імунітету з підвищенням кількості Т-лімфоцитів до 79,6% і концентрації імуноглобулінів класів G до 16,20±0,05 г/л і М – до 1,60±0,01 г/л. Головною особливістю, виявленою при тяжкому перебігу гострого післяпологового пієлонефриту, є виражене зниження відповідних показників, зокрема кількості Т-лімфоцитів до 57,2±1,8%, концентрації імуноглобулінів G до 10,73±0,10 г/л і М – до 1,19±0,01 г/л.

  4. Лікування гострого післяпологового пієлонефриту при легкому перебігу захворювання полягає в проведенні комплексної терапії, не є потрібним проведення коригуючої імунотерапії. Патогенетично обґрунтованою терапією гострого післяпологового пієлонефриту при середньотяжкому перебігу захворювання є застосування імуномодулюючої терапії з використанням спіруліни. При тяжкому перебігу гострого післяпологового пієлонефриту, поряд з використанням імуномодуляторів, з метою боротьби з ендотоксемією, показане застосування безперервного мембранного плазмаферезу.

  5. Використання модифікованої терапії дозволяє скоротити тривалість перебування на ліжку при середньотяжкому перебігу захворювання з 12,02±2,64 до 6,82±1,92 доби, а кількість рецидивів протягом року – з 17,6% до 5,9%. При тяжкому перебігу гострого післяпологового пієлонефриту тривалість перебування на ліжку скорочується з 21,32±3,64 до 14,34±2,08 доби, а кількість рецидивів захворювання протягом першого року – з 15,4% до 7,1%.

  6. В результаті статистичного аналізу ступеня впливу прогностичних ознак на розвиток післяпологового пієлонефриту виявлені 14 факторів, які мають статистично значимий вплив на збільшення ризику розвитку післяпологового пієлонефриту. Кожен з них має відповідну бальну характеристику (прогностичний коефіцієнт). Встановлена статистично достовірна розбіжність суми балів прогностичних коефіцієнтів між групами з високим і низьким ризиком розвитку пієлонефриту. При сумі балів від 5,66 до 6,49 має місце сумнівна імовірність розвитку гострого післяпологового пієлонефриту. При сумі балів від 6,50 до 7,74 має місце середня імовірність, а при сумі балів вище 7,41 – висока імовірність розвитку захворювання.

  7. Профілактичні заходи у вагітних, з високою імовірністю розвитку післяпологового пієлонефриту, треба проводити відповідно факторам ризику, що були виявлені під час обстеження, і включають: диспансерне спостереження, відновлення біоценозу піхви, санацію вогнищ інфекції, дренування, за показаннями, верхніх сечовивідних шляхів. Проведення таких заходів дозволяє у 3,46 рази скоротити захворюваність на гострий пієлонефрит у післяпологовому періоді.

Публікації автора:

1. Ткаченко С.В., Гєєв Ю. В. Вплив безперервного мембранного плазмаферезу на імуногемостазіологічні показники породіль з гестаційним пієлонефритом // Урологія 1999.- №4.- С.25 - 28.

Здобувачу належить організація дослідження, статистична обробка та аналіз результатів, підготовка статті до друку.

2. Ткаченко С.В. Особливості клінічного перебігу гострого та хронічного гестаційного пієлонефриту // Український мед. альманах 1999.- №4.- С.144 – 146.

3. Ткаченко С.В. Некоторые этиологические факторы оазвития гестационного пиелонефрита // Вісник проблем біології і медицини 1999.-№7.- С.11 – 15.

4. Гєєв Ю. В.,. Чайка В. К., Ткаченко С.В. Особливості мікробіоценозу у породіль з пієлонефритом // Урологія 2000; 1: 44 – 47.

Здобувачу належить організація дослідження, статистична обробка та аналіз результатів, підготовка статті до друку.

5. Ткаченко С.В. Факторы риска возникновения гестационного пиелонефрита // Український мед. альманах 2000.- Т.3.- №4: С.201 – 203.

6. Серняк Ю.П., Ткаченко С.В., Фуксзон О.С. Клініко-лабораторні особливості перебігу гострого пієлонефриту у породілей // Урологія.- 2004.-Т.8.- №4.- С. 24-30.

Здобувачу належить організація дослідження, статистична обробка та аналіз результатів, підготовка статті до друку.

7. Чайка В.К., Ткаченко С.В., Яковлева Э.Б. и др. Способ комплексного лечения острого пиелонефрита родильниц // Патент на изоьретение RU № 2183464 С2 выдан 20.06.2002.

Здобувачу належить організація дослідження, статистична обробка та аналіз результатів, підготовка статті до друку.