Анотація до роботи:

Козерацька О.А. Дослідження порушення самосвідомості у хворих на шизофренію (судово-психіатричний аспект). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.16 – психіатрія. – Український науково-дослідний інститут соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України. – Київ, 2006.

Дисертація присвячена дослідженню взаємозв’язку між порушенням самосвідомості та критичністю і експертним рішенням відносно осудності-обмеженої осудності-неосудності у хворих на шизофренію, які скоїли СНД. Робота заснована на клініко-психопатологічному дослідженні 90 підекспертних, які проходили стаціонарну судово-психіатричну експертизу у Київському міському центрі судово-психіатричної експертизи з квітня 1996 року по травень 2001 року, яким було встановлено діагноз: “Шизофренія”. Діагностика шизофренії, визначення її синдромальних форм та типів перебігу проводилась згідно критеріїв діагностики МКХ-10.

На підставі отриманих результатів було вдосконалено та адаптовано ряд методик для дослідження порушення самосвідомості у хворих на шизофренію в умовах СПЕ. Запропоновано методику нового підходу до вирішення експертного питання стосовно осудності-обмеженої осудності-неосудності у підекспертних хворих на шизофренію, виходячи з концепції континуума понять (В.Б.Первомайський,1996, 2000): психіка –свідомість – самосвідомість –Я-концепція – критичність.

1. У роботі вирішено наукове завдання відносно виявлення порушення самосвідомості і критичноті у хворих на шизофренію в умовів судово-психіатричної експертизи та визначення зв’язку цього порушення з експертним рішенням стосовно осудності - обмеженої осудності - неосудності.

2.Винайдено та запропоновано новий методичний підхід до вирішення питання щодо осудності – обмеженої осудності – неосудності у хворих на шизофренію з позиції концепції континуума понять: психіка – свідомість – самосвідомість – Я-концепція – критичність. Застосування запропонованої методики оцінки самосвідомості у хворих на шизофренію в умовів СПЕ дозволяє диференційовано визначати психічний стан підекспертного та приймати експертне рішення стосовно його осудності.

3.Встановлено, що експертна діагностика шизофренії є імовірнісним багатовекторним процесом, який поєднує дослідження психопатологічної картини, ступеня і характеру дефекту психіки та стану критичної функції в трьох основних компонентів самосвідомості: емоційному, регулятивному та когнітивному.

4.Виявлено типові сполучення досліджених компонентів самосвідомості з психопатологічною картиною та ступенем дефекта психіки хворих на шизофренію, як підстава визнання їх неосудними, осудними або обмежено осудними.

5. Для хворих на шизофренію, які визнаються осудними типовим, достовірно переважаючим ( p 0,001 ) є наступні ознаки та сполучення: виявляється легко виражений дефект психіки внаслідок нейробіологічного процесу; спостерігається повне збереження критики до хвороби, що співвідноситься з адекватною самооцінкою. В достовірній більшості (p<0,001) випадків спостерігається повне збереження критики до фізичного стану, виявляється незначно виражене порушення критики до СНД або її повне збереження.

Відносно порушення самосвідомості спостерігається повне збереження емоційного, регулятивного, когнітивного компонентів самосвідомості, що співвідноситься з діагностикою повної ремісії в перебігу шизоафективного розладу; шизофренії, параноїдної форми з поступово-прогредієнтним перебігом.

6. Для хворих на шизофренію, які визнаються неосудними типовими, достовірно переважаючими (p<0,001) є наступні сполучення: спостерігається помірно виражений дефект чи виражений дефект психіки внаслідок процесу; за порушенням критики до хвороби переважає формально- логічне сприйняття хвороби чи відсутність критики до хвороби, що співвідноситься з неадекватною самооцінкою. В достовірній більшості (p< 0,002) випадків спостерігається помірно виражене та виражене порушення критики до фізичного стану та до СНД. За ступенем порушення самосвідомості в достовірній більшості(p<0,001) випадків спостерігається помірно виражене та виражене порушення компонентів самосвідомості, які узгоджуються з діагностикою поточного процесу шизофренії.

7. Для хворих на шизофренію, які могли бути визнані обмежено осудними, типовим, достовірно переважаючим (p<0,003), є наступне сполучення: спостерігається легко виражений дефект психіки внаслідок процесу, що співвідноситься з попередньою діагностикою шизофренії, параноїдної форми з поступово-прогредієнтним перебігом, неповною ремісією чи діагностикою шизотипового розладу.

За порушенням критики до хвороби достовірно (p<0,001) переважає формально-логічне сприйняття хвороби. За сприйняттям картини хвороби спостерігається неповна гетеронозогнозія чи гетеронозогнозія, що співвідноситься з адекватною чи вибірково неадекватною самооцінкою.

В достовірній (p<0,002) більшості випадків спостерігається легко виражене порушення критики до психічного стану, що співвідноситься з незначно вираженим порушенням критики до фізичного стану. За порушенням критики до СНД в достовірній більшості (p<0,003) випадків спостерігається легко виражене чи незначно виражене порушення критики. Щодо компонентів самосвідомості встановлена достовірна

(p< 0,001) перевага легко виражених порушень.

8. Встановлено, що додатковою діагностичною ознакою при формуванні експертних висновків може бути використано характер СНД. Так, для хворих на шизофренію, які могли бути визнані обмежено осудними є типовим достовірна (p<0,003) перевага майнових правопорушень. За особливостями реалізації СНД в 100% спостережень злочин було скоєно одноособово та в більшості (p<0,002) випадків злочин було сплановано. Для хворих на шизофренію, які визнавалися неосудними в достовірній

(p<0,002) більшості випадків СНД носило ситуаційний характер, переважала

( p<0,001) психопатологічна мотивація. Для хворих на шизофренію, які визнавалися осудними є типовим достовірна перевага (p<0,0001) корисливої мотивації. За особливостями реалізації СНД в достовірній більшості (p< 0, 001) випадків злочин було сплановано та обвинувачені приймали дії по прихованню скоєного.

9. Проведене дослідження та отримані результати дозволяють удосконалити судово-психіатричне експертне дослідження, обумовлюють підвищення його якості та доказовості експертних висновків. Це в свою чергу є додатковою гарантією охорони прав людини, запобігає необгрунтованому призначенню повторної експертизи, скорочує терміни експертного дослідження.

Публікації автора:

1. Козерацкая Е.А. К вопросу об оценке психологического критерия невменяемости при шизофрении // Архів психіатрії.– 1997.– №14.– С. 31-32.

2. Козерацкая Е.А. Исследование нарушения самосознания у больных шизофренией в условиях судебно-психиатрической экспертизы // Журн. психиатрии и мед. психологии.– 1999.– №2.– С. 46 – 49.

3. Козерацкая Е.А. Проблема вменяемости-невменяемости при шизофрении: (обзор литературы) // Журн. психиатрии и мед. психологии.– 2001.– №1.– С. 110 - 117.

4. Козерацька О.А. Исследование теоретических подходов к решению проблемы вменяемости-ограниченной вменяемости у больных шизофренией // Арх. психіатрії.– 2002.– №3.– С. 192 - 193.

5. Категории болезни, здоровья, нормы, патологии в психиатрии: концепции и критерии разграничения / В.Б. Первомайский, Е.Г. Карагодина, В.Р. Илейко, Е.А. Козерацкая // Вісн. психіатрії та психофармакотерапії.–2003.– №1.– С. 14 - 27.

6. Козерацька О.А. Дослідження взаємозв’язку між порушенням самосвідомості та експертним висновком відносно осудності-обмеженої осудності-неосудності у хворих на шизофренію // Арх. психіатрії.– 2003.– № 4.– С. 62 - 68.

7. Козерацька О.А. Свідомість // Юридична енциклопедія. – К.: Укр. енциклопедія

8. ім. М.П. Бажана, 2003.– Т.5.– С. 437.