Анотація до роботи:

Жабіцька Л. А. Діагностика, лікування та профілактика трубного безпліддя. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, 2009.

На підставі комплексних досліджень поглиблені уявлення про зв’язок між критично важливими показниками стану маткових труб і ймовірністю відновлення їх репродуктивної функції. Показано, що для об’єктивної діагностики функціональної спроможності маткових труб при трубному безплідді (ТБ) необхідною є оцінка не тільки анатомічної прохідності маткових труб і вираженості спайкового процесу за допомогою лапароскопії, але й стану стінки маткових труб шляхом морфологічного та імуногістохімічного дослідження, що дає можливість встановити ступінь ураження маткових труб та достовірно визначити репродуктивний прогноз у жінок з трубним безпліддям.

Розроблено спосіб лікування та профілактики трубного безпліддя, який базується на проведенні лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій з додатковим інтраопераційним призначенням антиадгезивного бар’єрного засобу у вигляді гелю та подальшим визначенням методу планування вагітності на підставі диференційованого врахування анатомо-функціональних змін маткових труб і ступеня вираженості спайкового процесу органів малого тазу.

Порівняння запропонованого комплексного способу лікування ТБ зі способами, які традиційно використовуються при лікуванні даної патології, показало, що завдяки застосуванню даного способу частота настання спонтанної маткової вагітності у жінок з ТБ підвищується в 2 рази.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-практичного завдання – підвищення ефективності відновлення репродуктивної функції у жінок з трубним безпліддям шляхом оптимізації діагностики, лікування і профілактики трубного безпліддя (ТБ) на основі урахування анатомо-функціональних змін маткових труб та ступеня вираженості спайкового процесу.

1. Встановлено, що частота трубного безпліддя складає 54 % серед безплідних жінок. Висока частота даної патології пов’язана із запізнілою діагностикою патології маткових труб, відсутністю чітких діагностичних критеріїв для оцінки ступеня ураження маткових труб та стандартизованого підходу до діагностики та лікування ТБ, надійних засобів профілактики спайкового процесу.

2. На підставі проведених досліджень виділені наступні морфологічні ознаки незворотнього ураження стінки маткової труби при ТБ, а саме: порушення архітектоніки маткової труби; склероз всіх елементів стінки труби, її облітерація; сплощеність бахромчастих складок слизової оболонки, наявність сплощеного “нефункціонуючого” епітеліального шару; спустошення та облітерація судин мікроциркуляторного русла, що свідчать про неможливість відновлення функціональної спроможності маткової труби. Морфологічними ознаками, що вказують на збережену функціональну спроможність маткових труб, є: збережений на значному протязі епітеліальний шар з наявністю секреторних та війчастих клітин, збережений просвіт маткової труби, частковий склероз бахромчастих складок слизової оболонки при збереженні покривного епітелію, незмінність ширини та розгалуження складок слизової оболонки маткової труби; помірний фіброз внутрішнього м’язового шару та власної пластинки слизової оболонки.

3. Встановлено, що поєднання слабкої або, навпаки, інтенсивної макрофагальної реакції, дифузного забарвлення на фібронектин всіх шарів стінки труби та негативної реакції на рецептор VEGF може слугувати важливим імуногістохімічним маркером незворотнього ураження маткових труб та свідчить про повну втрату функціональної спроможності маткових труб. Поєднання вогнищевої макрофагальної реакції при забарвленні на CD 68, негативної реакції на фібронектин або поодиноких вогнищ фібронектину з дифузним забарвленням на рецептор VEGF в стінці молодих тонких судин власної пластинки слизової оболонки та/або в сполучній тканині м’язового шару говорить про можливість відновлення функціональної спроможності маткових труб після проведення відповідного комплексу лікувальних заходів.

4. Використання в діагностиці ТБ запропонованих критеріїв лапароскопічної оцінки ступеня ураження маткових труб і вираженості спайкового процесу в комбінації з морфологічним дослідженням стінки маткової труби та визначенням встановлених імуногістохімічних маркерів забезпечує достовірну оцінку анатомічної прохідності маткових труб та функціональної спроможності маткових труб.

5. Запропонований спосіб прогнозування репродуктивних наслідків у жінок з ТБ, що ґрунтується на деталізованій прогностичній оцінці можливості відновлення функціональної спроможності маткових труб за анамнестичними, лапароскопічними параметрами та певним поєднанням імуногістохімічних маркерів, дозволяє з точністю до 86,3 % визначати репродуктивний прогноз у жінок з ТБ та дає змогу відібрати тих пацієнток, у яких лікування із застосуванням лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій буде ефективним.

6. Запропонований спосіб лікування та профілактики ТБ, який базується на проведенні лапароскопічних реконструктивно-пластичних операцій з додатковим інтраопераційним призначенням антиадгезивного бар’єрного засобу у вигляді гелю та подальшим визначенням методу планування вагітності на підставі диференційованого врахування анатомо-функціональних змін маткових труб і ступеня вираженості спайкового процесу органів малого тазу, є ефективним та може бути відтворений у практичній медицині.

7. Порівняння розробленого комплексного способу лікування ТБ зі способами, які традиційно використовуються при лікуванні даної патології, показало, що завдяки застосуванню даного способу частота настання спонтанної маткової вагітності у жінок з ТБ підвищується в 2 рази, відсоток термінових пологів достовірно збільшується на 27,7 %, достовірно знижується середній час від операції до настання спонтанної вагітності (5,8±1,4 міс. проти 11,3±1,9 міс. для традиційного підходу), достовірно зменшується частота позаматкової вагітності (0 % проти 5,0 % для традиційного підходу) та самовільних викиднів (5,6 % проти 27,7 % для традиційного підходу).

8. Застосування з метою профілактики ТБ під час мініінвазивної лапароскопічної операції гелевої форми антиадгезивного бар’єрного засобу на основі карбоксиметилцелюлози та розробленого комплексу післяопераційних відновлювальних заходів, а також передопераційної санації вогнищ інфекцій підвищує успіх реконструктивно-пластичних операцій, достовірно знижує частоту післяопераційних ускладнень (0 % проти 6,3 % для традиційного підходу), достовірно зменшує частоту спайкоутворення на 25 % та реоклюзію маткових труб на 28 %, забезпечує більш швидке відновлення фізіологічних функцій організму у післяопераційному періоді та покращує якість життя.

Публікації автора:

1. Венцковская И. Б. Применение препарата мератин в профилактике послеоперационных гнойно-септических осложнений в гинекологии / И. Б. Венцковская, Л. А. Жабицкая // Репродуктивное здоровье женщины. – 2004. – № 4 (20). – С. 100–102. (Особисто проведено клінічне обстеження жінок, статистична обробка, узагальнення та аналіз результатів).

2. Венцківська І. Б. Застосування препарату заноцин ОД у комплексній терапії урогенітальних інфекцій жінок / І. Б. Венцківська, Л. А Жабіцька // Здоровье женщины. – 2005. – № 2 (22). – С. 75–78. (Постановка завдання, планування досліджень, клінічні спостереження, інтерпретація результатів та формулювання висновків).

3. Венцківська І. Б. Сучасні підходи до діагностики та лікування жіночого безпліддя трубно-перитонеального генезу / І. Б. Венцківська, Л. А Жабіцька // Здоровье женщины. – 2007. – № 3 (31). – С. 129–131. (Участь у постановці завдань, клінічні спостереження, обговорення отриманих результатів).

4. Венцківська І. Б. Післяопераційні спайки як проблема репродукції та шляхи їх попередження / І. Б. Венцківська, Л. А. Жабіцька, Я. М. Вітовський, К. О. Венцківський // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. – 2008. – № 1. – С. 31–33. (Визначення завдань, виконання клінічної частини роботи, узагальнення отриманих результатів).

5. Венцківська І. Б. Порівняльний аналіз ефективності хірургічних методів лікування трубно-перитонеального безпліддя / І. Б. Венцківська, Л. А Жабіцька // Зб. наук. праць Асоціації акушерів-гінекологів України / під ред. Б. М. Венцківського. – К., 2007.– С. 89–92. (Особисто забезпечено виконання клінічної частини роботи, проведено аналіз отриманих результатів).

6. Жабіцька Л. А. Досвід застосування препарату “Тифлокс” у профілактиці гнійно-септичних ускладнень після малих гінекологічних операцій / Л. А. Жабіцька, В. П. Лакатош, І. В. Гужевська, С. В. Маркітанюк, Н. Ю. Камуз // Репродуктивное здоровье женщины. – 2008. – № 3 (37). – С. 37–40. (Формулювання завдань, виконання клінічної частини роботи, узагальнення отриманих результатів).

7. Пат. 32474 Україна, МПК А 61 В 17/00. Спосіб лікування трубного безпліддя / Венцківська І. Б., Жабіцька Л. А., Жегулович В. Г. ; заявник та патентовласник Національний медичний університет імені О. О. Богомольця. – № 200802179 ; заявл. 20.02.2008 ; опубл. 12.05.2008, Бюл. № 9. – 8 с. (Формулювання завдань, інформаційний пошук, клінічні спостереження, обробка та інтерпретація даних, складання формули корисної моделі).

8. Пат. 32476 Україна, МПК А 61 В 17/00, А 61 К 31/01. Спосіб профілактики розвитку післяопераційних спайок у жінок з трубним безпліддям / Венцківська І. Б., Жабіцька Л. А. ; заявник та патентовласник Національний медичний університет імені О. О. Богомольця. – № 200802181 ; заявл. 20.02.2008 ; опубл. 12.05.2008, Бюл. № 9. – 8 с. (Особисто запропонована ідея, визначені прототипи, проведена клінічна апробація запропонованого способу).

9. Венцківська І. Б. Досвід проведення лапароскопічних операцій при лікуванні трубної вагітності / І. Б. Венцківська, Л. А. Жабіцька, К. О. Венцківський [та ін.] // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. з міжнар. участю [“Перинатальна охорона плода : діагностика та фармакокорекція”], (Чернівці, 1–2 листопада 2007 р.) / М-во охорони здоров’я, Буковинський держ. мед. ун-т. – Чернівці : Буковинський держ. мед. ун-т, 2007. – С. 25–30. (Особисто забезпечено виконання клінічної частини роботи, проведено аналіз отриманих результатів).