Анотація до роботи:

Михайлів О.О. Діагностично-профілактичні заходи при розладах функціонального диференціювання плодової частини плаценти. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького МОЗ України, 2009 рік.

Мета даного дослідження полягала у зниженні фетальної патології шляхом удосконалення діагностично-профілактичних заходів при розладах функціонального диференціювання плодової частини плаценти.

В результаті проведених досліджень отримані нові дані про особливості звукопровідності плацентарної тканини при фізіологічному та ускладненому перебігу гестаційного процесу. Доведено, що одним з показників функціонального диференціювання дитячого місця є зростання звукопровідності плаценти, що знаходиться у причинному зв’язку із збільшенням кількості, щільності розташування та васкуляризації стовбурових ворсин, гестаційною трансформацією внутрішньоплацентарної гемодинаміки.

Виділені провідні чинники ризику виникнення затримки феталізації плаценти. Визначена діагностично-прогностична цінність дослідження ехогенності плаценти та кровоплину в АП при розладах функціонального диференціювання плодової частини дитячого місця. Запропонована бальна оцінка феталізації плаценти на основі визначення звукопровідності плацентарної тканини і показників резистентності в АП.

Визначено, що скринінгове дослідження стану процесів функціонального диференціювання плодової частини дитячого місця доцільно проводити при 28-30-тижневому терміні гестації.

Визначена роль розладів феталізації плаценти у розвитку дистресу плода. Доведена доцільність використання антигіпоксанта актовегіна та донатора оксида азоту глутаргіну при затримці функціонального диференціювання дитячого місця. Розроблена, апробована та впроваджена у практику пологодопоміжних установ технологія допомоги вагітним при розладах феталізації плаценти, що забезпечує зниження частоти розвитку дистресу плода в 1,8 рази.

У дисертації наведене теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, що виявляється у зниженні фетальної патології шляхом удосконалення діагностично-профілактичних заходів при розладах функціонального диференціювання плодової частини плаценти.

1. Одним з показників функціонального диференціювання дитячого місця є зростання звукопровідності плаценти, що знаходиться в причинному зв’язку із збільшенням кількості, щільності розташування та васкуляризації стовбурових ворсин, гестаційною трансформацією внутрішньоплацентарної гемодинаміки.

2. Єдиним периферичним руслом АП є мікроваскулярна сітка плодової частини плаценти. Протягом другої половини неускладненої вагітності спостерігається зниження судинного опору дитячого місця, показників резистентності в АП.

3. Бальна оцінка ехогенності плацентарної тканини та стану кровоплину в АП дозволяє судити про розвиток плаценти, перебіг процесів її функціонального диференціювання.

4. Провідними чинниками ризику затримки феталізації плаценти є вік матері до 18 і більше 30 років, соціальне неблагополуччя, у тому числі нутрітивна недостатність, високі психоемоційні навантаження, важка фізична праця і професійні шкідливості, тютюнопаління, порушення менструального циклу, хронічний запальний процес внутрішніх статевих органів, захворювання, що передаються статевим шляхом, у тому числі бактеріальний вагіноз і TORCH-комплекс, декілька дитячих інфекцій в анамнезі, захворювання нирок, щитоподібної залози, предіабет, анемія, гострі інфекційні захворювання під час даної вагітності, загроза невиношування.

5. Скринінгове дослідження стану процесів функціонального диференціювання плодової частини дитячого місця доцільно проводити при 28-30-тижневому терміні гестації.

6. При затримці феталізації плаценти у 36% випадків спостерігається розвиток дистресу плода.

7. Використання антигіпоксанта актовегіну та донатора оксида азоту глутаргіну при затримці функціонального диференціювання плодової частини дитячого місця сприяє феталізації плаценти, формуванню низькорезистентного кровоплину в басейні АП, забезпечує зниження частоти розвитку дистреса плода в 1,8 рази.

Публікації автора:

1. Маркін Л.Б. Діагностично-профілактичні заходи при затримці функціонального диференціювання плаценти / Л.Б. Маркін, О.О. Михайлів // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2008. – №5. – С. 63–67.

2. Маркін Л.Б. Особливості гестаційної трансформації плодово-плацентарного кровоплину при ускладненому перебігу вагітності / Л.Б. Маркін, О.О. Михайлів // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. – 2007. – №1. – С.118–120.

3. Маркін Л.Б. Комплексна пренатальна оцінка розвитку плаценти / Л.Б. Маркін, О.О. Михайлів // Практична медицина. – 2007. – № 1 (том ХІІІ). – С. 8–10.

4. Пат. 25603 Україна, А61В8/00, А61В8/06. Спосіб пренатальної оцінки феталізації плаценти – Л.Б. Маркін, О.О. Михайлів (UA) – № u 2007 04419; Заявл. 20.04.2007; Опубл. 10.08.2007, «Промислова власність». – Бюл. № 12 – 2007.

5. Маркін Л.Б. Ехографічна оцінка перебігу феталізації плаценти / Л.Б. Маркін, О.О. Михайлів // Збірник наукових праць Асоціації акушерів-гінекологів України. – К.: Інтермед. – 2007. – С. 441–442.

6. Михайлів О.О. Доплерометричні та ехографічні ознаки передчасного дозрівання плаценти / О.О.Михайлів // Матеріали наукової конференції з міжнародною участю. – Львів, 2007. – С. 61.