Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Педіатрія


Кварацхелія Тамара Мерабівна. Діагностична та прогностична значущість індоламінів у недоношених новонароджених : дис... канд. мед. наук: 14.01.10 / Харківська медична академія післядипломної освіти. - Х., 2005.



Анотація до роботи:

Кварацхелія Т.М. – Діагностична та прогностична значущість індоламінів у недоношених новонароджених. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, Харків, 2005.

Дисертація присвячена вивченню значущості індоламінів у ранній діагностиці і прогнозі важких уражень ЦНС. У динаміці раннього неонатального періоду обстежено 128 недоношених новонароджених, із них 34 дітей склали групу з ГІУ ЦНС, 30 – групу зі СПТ, 30 – з ВУІ, в групу померлих увійшли 14 новонароджених. Групу порівняння склали 20 недоношених новонароджених із гладким перебігом раннього неонатального періоду.

Вивчено особливості перебігу ненатальної адаптації недоношених новонароджених, проаналізовано анамнез матерів. Виявлені нейросонографічні особливості ураження мозку: при спінальній пологовій травмі – наявність набряку стовбура мозку, при внутрішньоутробній інфекції – субепендимальні кисти. Вивчено показники рівня індоламінів у крові в недоношених новонароджених із гладким періодом адаптації в ранньому неонатальному періоді. Визначено основні діагностичні та прогностичні критерії змін концентрації індоламінів у недоношених новонароджених з тяжким ураженням ЦНС різного генезу в ранньому неонатальному періоді. Обґрунтована доцільність використання рівня пуринових основ при народженні у недоношених новонароджених з метою діагностики характеру перенесеної гіпоксії. Запропоновано новий патогенетичний обґрунтований підхід до діагностики стану гематоенцефалічного бар'єра у недоношених новонароджених з тяжким ураженням ЦНС у ранньому неонатальном періоді. Виявлено морфологічні особливості епіфізу мозку у недоношених новонароджених, що вмерли внаслідок важкого гіпоксичного ураження мозку, і проведено клініко-біохімічні зіставлення.

У дисертації запропоновано нове рішення наукової задачі, яке полягає в розширенні уявлень щодо ролі епіфізу мозку в компенсації церебральних порушень унаслідок асфіксії, спінальної пологової травми і внутрішньоутробної інфекції, а також в удосконаленні діагностики і прогнозу клініко-патогенетичних варіантів тяжких уражень ЦНС у недоношених новонароджених.

1. У недоношених новонароджених, які народилися в тяжкому стані, діагностика основного етіологічного фактора ураження ЦНС утруднена через відсутність чіткої клінічної симптоматики. Рання й динамічна нейросонографія дозволяє підвищити об'єктивність діагностики і допомагає виявити морфологічні особливості ураження мозку: при спінальній пологовій травмі – наявність набряку стовбура мозку у 100 % новонароджених, при внутрішньоутробній інфекції – субепендимальні кисти у 100 %.

2. Для недоношених новонароджених із гладкою неонатальною адаптацією характерною при народженні є активація функції епіфізу мозку – високий рівень мелатоніну – (42,7±2,5) пг/мл і низький – серотоніну – (234,0±9,0) нмоль/мл. До кінця раннього неонатального періоду відзначається стабілізація функції пінеальної залози – зниження рівня мелатоніну і серотоніну в 2 рази.

3. Для недоношених новонароджених з тяжким ураженням ЦНС унаслідок сукупної внутрішньоутробної гіпоксії характерна активація серотонінутворюючої функції і пригнічення вироблення мелатоніну в перші години після народження. Особливістю функції епіфізу мозку у недоношених новонароджених зі спінальною пологовою травмою є те, що довгостроково зберігається вироблення серотоніну в поєднанні з високими показниками мелатоніну більшою мірою в 1 і 5 добу життя. У недоношених новонароджених із внутрішньоутробною інфекцією відзначається помірна активація серотонінергічної системи в сполученні з порушеною мелатонінутворюючою функцією епіфізу.

4. Показники ксантину і гіпоксантину в пуповинній крові є цінним індикатором характеру перенесеної гіпоксії у недоношених новонароджених поряд із загальновідомими діагностичними критеріями. Коефіцієнт співвідношення гіпоксантин/ксантин більше 1,0 свідчить про гостру гіпоксію, менше 1,0 – про хронічну.

5. Критеріями експрес-прогнозування характеру і перебігу тяжкого ураження ЦНС різного генезу в 1 добу життя, є рівні пуринових нуклеотидів, індоламінів у крові і лікворі, що віддзеркалюють особливості реактивності і стійкості до церебральних порушень у недоношених новонароджених. Для дітей з летальними формами гіпоксичного ураження ЦНС до 7 доби життя характерним є зниження коефіцієнта співвідношення гіпоксантин/ксантин менше 1,0; зниження мелатоніну менше 27,4 пг/мл у пуповинній крові і коефіцієнта співвідношення мелатоніну кров/ліквор менше 3,0. Прогностично несприятливим критерієм є співвідношення серотонін/мелатонін у крові більше 11,5.

6. Патологоанатомічним дослідженням епіфізу мозку померлих недоношених новонароджених з тяжким гіпоксичним ураженням ЦНС виявлено домінування диференціювання пінеалоцитів у індоламінпродукуючі нейроендокриноцити з цитологічними ознаками високої морфофункціональної активності кожного пінеалоциту окремо, що зумовлює їх масовий апоптоз у міру збільшення тривалості життя і супроводжується компенсаторною активацією пінеалоцитів, що залишилися. Інтегральні морфофункціональні можливості епіфізу мозку таких дітей до 7 доби неонатального життя послідовно знижуються у зв'язку з різким зменшенням клітинності гормонально активної паренхіми.

Публікації автора:

1. Оценка характера перенесенной гипоксии у недоношенных новорожденных с тяжелым поражением ЦНС различного генеза //Український журнал екстремальної медицини ім. Г.О. Можаєва. – 2004. – Т. 5, № 4. – С. 27–31.

2. Патогенетичне обґрунтування корекції епіфізарних функцій у недоношених новонароджених: Актуальні проблеми сучасної фармакотерапії в педіатрії //ПАГ. – 2003. – № 3. – С. 41.

3. Патогенетичне обґрунтування використання мелатоніну в лікуванні недоношених новонароджених з респіраторним дистресом // Клінічна фармація. – 2003. – Т. 7, № 3. – С. 137–139. (співавт. Клименко Т.М.). Здобувачем проведено набір хворих, їх клінічне обстеження, здійснено статистичну обробку матеріалу, узагальнення результатів.

4. Зміни у легенях і нейроендокринна реактивність при спінальній пологовій травмі у новонароджених // Матеріали НПК «Сучасні досягнення в дихальній підтримці новонароджених і споріднені проблеми неонатології».– Львів, 2003. – С. 63–66. (співавт. Клименко Т.М., Водяницька С.В.). Здобувачем проведено набір хворих недоношених новонароджених з ураженням ЦНС, їх клінічне обстеження, дослідження методом ІФА. Здійснено статистичну обробку матеріалу, узагальнення результатів.

5. Нейроендокринні та морфологічні особливості епіфізарних функцій у доношених та недоношених новонароджених у критичних станах: Актуальні проблеми сучасної фармакотерапії в педіатрії //ПАГ. – 2004. – № 3. – С. 68. (співавт. Клименко Т.М.). Автором особисто проведено клінічне спостереження за недоношеними новонародженими, здійснено інтерпретацію одержаних результатів.

6. Епіфізарні функції у недоношених новонароджених з пологовою травмою // Матеріали підсумкової наукової конференції молодих учених «Нові технології в медицині». – Харків, 2002. – С. 23–24.

7. До питання церебральної реабілітації недоношених дітей після пролонгованого протезування функції дихання // Клінічні лекції та матеріали 1-ї науково-практичної школи-семінару. – К., 2003. – С. 216–219. (співавт. Клименко Т.М.). Здобувачем проведено добір хворих, їх клінічне обстеження. Здійснено статистичну обробку матеріалу, узагальнення результатів.

8. Роль епіфізу мозку при гіпоксичному ураженні ЦНС у новонароджених // Український вісник психоневрології. – 2002. – Т. 10, вип. 1(30). – С. 69–70. (співавт. Клименко Т.М.). Автором проведено набір хворих, їх клінічне обстеження. Здійснено статистичну обробку матеріалу, узагальнення результатів.

9. Пат. на винахід № 5225 від 15.02.2005. Україна. Спосіб постнатальної оцінки характеру перенесеної гіпоксії у недоношених новонароджених (співавт. Клименко Т.М.). Заявл. 06.08.2004. Опубл. 15.02. 2005. Бюл. № 2.

10. Пат. на винахід № 5250 від 15. 02.2005. Україна. Спосіб прогнозування тяжкості ураження ЦНС у недоношених новонароджених. Заявл. 13.02.2004. Опубл. 15.02.2005. Бюл. № 2.