Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Уточнення зв'язку радіо та оптичної систем координат за ПЗЗ-спостереженнями вибраних позагалактичних радіоджерел в оптичному діапазоні 2006 года.
Источник: Автореф. дис... канд. фіз.-мат. наук: 01.03.01 / Н.В. Майгурова; НАН України. Голов. астрон. обсерваторія. — К., 2006. — 22 с. — укp.
Аннотация: Розглянуто проблеми уточнення зв'язку оптичної опорної системи координат (HCRF) з системою ICRF, положення об'єктів у якій визначено методами радіоінтерферометрії з наддовгими базами. З цією метою використано ПЗЗ-спостереження оптичних компонент позагалактичних об'єктів списку ICRF. Астрометричні редукції виконано, в основному, з використанням зір каталогів UCAC2 і USNO B1.0 як опорних. Цей каталог оптичних положень ERS є основою для уточнення кутів взаємної орієнтації оптичної та радіо опорних систем координат, а також має самостійне значення для підвищення точності координат оптичних компонентів позагалактичних радіоджерел, на яких базується опорна система ICRF. Виконано порівняння середніх оптичних положень радіоджерел з їх радіоположеннями, внаслідок чого одержано кути взаємної орієнтації радіо й оптичної систем координат на рівні точності 6 mas. З метою розширення системи каталога HIPPARCOS одержано каталог положень більше 10-ти тисяч зір 10 - 21 зоряної величини, що знаходяться в полях навколо радіоджерел. Точність положень зір у каталозі перебуває в межах від 25 до 60 mas для зірок 14 - 20 зоряної величини.

Текст работы:













Рис. 1 Залежність похибки визначення положення  зорі від зоряної величини.  Дані для ряду 1  отримані у випадку, коли корекція темнового кадру не виконувалась, ряд 2 виконувалась  корекція кадру з використанням темнового кадру, який був отриманий за тих же умов, що і вихідний кадр, ряд 3 виконувалась корекція кадру з використанням середнього темнового кадру, отриманого в результаті усереднення серії темнових кадрів (100 кадрів, експозиція t = 60 секунд), ряд 4 віднімався кадр, який був отриманий  в результаті усереднення по медіані (5 кадрів).

У третій частині розділу дано аналіз моделей звязку тангенціальних та екваторіальних координат об'єктів, розглянуто каталоги, які могли б бути вибрані в якості  опорних при астрометричних редукціях. Після аналізу всіх доступних каталогів, що існують на сьогодні, стало зрозуміло, що наявність точних положень опорних зір у малих площадках розміром від 3 х 4 до 8 х 8 можуть забезпечити лише каталоги  UCAC2 [23]  і USNO B1.0 [25],  а також каталоги  KMAC1 [27] та XC1 [28], які містять зорі у площадках  навколо радіоджерел.  Астрометричні редукції всього масиву спостережень були виконані двічі із застосуванням  каталогів USNO B1.0 та UCAC2 у якості опорних. 12 джерел, зі схиленням у діапазоні від +50 до  +75 (ця зона відсутня у UCAC2), оброблені з використанням зір каталога XC1. 8 джерел, у полях навколо яких відсутні зорі з каталога UCAC2, вдалось обробити з каталогом  KMAC1. Внутрішні середньоквадратичні похибки визначення одного положення радіоджерела склали σra= 38 mas і σdec=37 mas. Кількісний розподіл помилок приведений

на рис. 2.













Рис. 2 Гістограма розподілу внутрішніх помилок положень радіоджерел.

В розділі приведені результати порівняння оптичних координат позагалактичних об'єктів із даними каталога ICRF. Середні значення систематичних різниць екваторіальних координат в сенсі (USNO B1.0 - ICRF) для масиву з 193 радіоджерел складають: Δαcosδ-44±9 mas і Δδ = 175±8 mas (із початкового масиву, який охоплював 198 положень виключені 5 різниць, що перебільшують 500 mas). На рис. 3 представлені систематичні різниці координат (USNO B1.0 - ICRF) у залежності від схилення та прямого сходження.








Рис. 3 Середні значення систематичних різниць Δαcosδδ (1),

Δδδ(2), Δαcosδα(3) і Δδα(4) (в сенсі (USNO B1.0 - ICRF)) в залежності від схилення та прямого сходження.



Як видно з графіків хід різниць Δαcosδδ(1) не вказує на значні систематичні розходження в межах отриманої точності положень, в той час як різниці Δδδ(2) показують наявність значного зміщення в системі схилень двох систем.

Середні значення систематичних різниць екваторіальних координат в сенсі (UCAC2 - ICRF) по масиву, що охоплює 142 радіоджерела, склали: Δαcosδ = -10 ± 69 mas і Δδ = 17 ± 58 mas.











Рис. 4 Середні значення систематичних різниць Δαcosδδ (1),

Δδδ(2), Δαcosδα(3) і Δδα(4) (в сенсі (UСAC2 - ICRF)) в залежності від схилення та прямого сходження.

Дані рисунка 4 вказують на відсутність систематичних різниць в системі каталога UСAC2 на рівні задекларованої точності.

Повний каталог оптичних положень 213 радіоджерел приведений у додатку 1, де інформація організована у вигляді представленому Таблицею 2.

Таблиця 2

Зразок представлення даних ( додаток А)



В таблиці приведено Назва порядковий і каталожний номер позагалактичного радіоджерела; mag зоряна величина ПРД в оптичному діапазоні; αR,δR- пряме сходження і схилення ПРД; Δαcosδ, Δδ - значення різниць положень ПРД в оптичному (спостережені) і радіо (з каталога ICRF) діапазонах для прямого сходження - α та схилення - δ відповідно; σα, σδ - середньоквадратичні похибки величин Δαcosδ та Δδ для α та δ відповідно; Каталог опорний каталог, який був використаний для обрахування оптичного положення радіоджерела.

Розділ 4. Параметри орієнтації оптичної та радіо систем координат. Розділ  присвячено визначенню параметрів взаємної орієнтації оптичної та радіо систем координат. Для цього використовувався масив різниць оптичних та радіоположень ((O- R)ra,dec), отриманий з каталогом UCAC2. Різниці (O-R)ra,dec були проаналізовані на наявність аномальних значень, використовуючи процентні точки t-розподілу Стьюдента. Кількість аномальних значень складає не більш 5%. Недостатньо гарна якість зображень оптичних компонентів радіоджерел усього лише одна з причин великих різниць. Проведено аналіз великих значень різниць (O-R)ra,dec у кожному конкретному випадку. Можна припустити, що до інших чинників, які можуть спричиняти великі різниці (O-R)ra,dec належать труднощі ототожнення джерел у щільних полях  та  некомпактність самих радіоджерел. Наведено результати порівняння даних, отриманих в ціей роботі із даніми інших авторів [24], [26].

Статистичний аналіз різниць (O-R)ra,dec показав, що їх розподіл відповідає нормальному закону розподілу випадкової величини за  критерієм 2. Обчислені   значення ексцесів і показників асиметрії також підтверджують відповідність отриманих даних нормальному закону розподілу.

Щоб визначити кути взаємної орієнтації двох систем відліку, необхідно вирішити систему рівнянь:


ΔαO-Rcosδ = ωxsinδ cosα + ωysinδ sinα - ωzcosδ,

                                                                                          (1)

Δδ O-R = x sinα  +  ωy cosα + Δδ 0,

де: ΔαO-R = αO - αі Δδ O-R = δO - δR різниці координат ПРД в оптичній і радіо системах координат; ωx, ωy, ωz кути повороту відносно  осей x, y, z  відповідно. Поправка Δδ0 характеризує постійне системат