Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Соціально-філософський аналіз тенденцій розвитку тріади "людина - суспільство - освіта" на початку XXI століття 2006 года.
Источник: Автореф. дис... д-ра філософ. наук: 09.00.10 / К.В. Корсак; АПН України; Ін-т вищ. освіти. — К., 2006. — 36 с. — укp.
Аннотация: Проаналізовано стан, тенденції змін і перспективи розвитку тріади "людина - суспільство - освіта (ЛСО)" з метою створення нових загальних філософських, соціальних та освітніх підходів до формування світобачення, наносвідомості, продуктивної компетентності громадян України XXI ст. Виявлено і досліджено понад 60 визначних явищ у сучасній еволюції ЛСО, зокрема, людина "природна", людина в соціально-суспільному вимірі, організація й умови стійкого розвитку соціуму, модернізація засад виробництва і життєдіяльності, оборона і національна безпека, розвиток науково-виробничого комплексу, освіта і культура та зміни діяльності навчально-виховного комплексу під час побудови суспільства знань. Доведено, що за сучасних умов в Україні успішною може бути лише законодавчо-демократична модель освітніх реформ. Розвинуто теорію освітньо-компаративістичних досліджень і запропоновано авторський курс з порівняльної педагогіки. Створено Світову енциклопедію освіти і розпочато роботу над україномовною версією Європейського освітнього тезаурусу. Досліджено стан і тенденції змін у викладанні точних наук. Викладено концепцію програми фізики у 12-річній школі з урахуванням розвитку нано- піко- і фемтонаук. Представлено авторську інноваційну й інтегральну дисципліну "Природознавство - XXI".

Текст работы:

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ







КОРСАК Костянтин Віталійович




УДК 37.0 + 113/119








СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ ТЕНДЕНЦІЙ

РОЗВИТКУ ТРІАДИ „ЛЮДИНА СУСПІЛЬСТВО ОСВІТА”

НА ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ



09.00.10 філософія освіти






АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора філософських наук











КИЇВ - 2006




Дисертацією є рукопис.


Робота виконана в Інституті вищої освіти АПН України (м. Київ).


Науковий консультант:

доктор філософських наук, професор, академік АПН України, заслужений діяч науки і техніки України

Андрущенко Віктор Петрович,

Національний педагогічний університет імені

М.П. Драгоманова, ректор


Офіційні опоненти:

доктор філософських наук, професор Лутай Владлен Степанович, Інститут вищої освіти АПН України, головний науковий співробітник

доктор філософських наук, професор Максюта Микола Єгорович, Національний аграрний університет, кафедра філософії

доктор філософських наук, професор Чуйко Вадим Леонідович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра філософії та методології науки


Провідна установа: Центр гуманітарної освіти НАН України, кафедра філософії науки і культурології, м. Київ.


Захист відбудеться "30" , березня 2006 року о 14  годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.456.01 в Інституті вищої освіти Академії педагогічних наук України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9, зал засідань, 9-ий поверх.


З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту вищої освіти Академії педагогічних наук України за адресою: 01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 9, восьмий поверх.


Автореферат розіслано "28" лютого 2006 року



Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат філософських наук, доцент                                           Л.С. Горбунова


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми дослідження. Еволюції суспільно-політичних організаційних і виробничих баз різних суспільств мають чимало спільного, проте істотно відрізняються частотою, глибиною і специфікою прояву нелінійно-синергетичних законів, характерних для розвитку дуже складних систем. Прикладом цього феномену можна вважати нещодавні зрушення революційного плану в Грузії, Україні і Киргизії, які не лише мали всі риси проходження біфуркаційних точок, але й відзначалися унікальністю і непередбачуваністю здійснення на практиці розвитку даної країни після кризової ситуації, а також багато інших соціальних процесів.

Згадані вище та інші події в Україні, державах СНД і на всій планеті ми вважаємо проявами головного світового явища безпрецедентного прискорення соціально-економічних змін, матеріальним фундаментом чого стали модернізація виробничої та інформаційної бази всього людства. Найбільш позитивний аспект цього прискорення початок побудови значною частиною провідних держав світу „суспільства знань”, яке в своїх головних аспектах є одним з обєктів нашого дисертаційного дослідження, насамперед, у засадах життєдіяльності і системі ціннісних пріоритетів його громадян, використанні принципово нових засобів подолання екологічних та інших глобальних загроз, глибокої модернізації цілей і методів діяльності всього освітньо-наукового комплексу та ін.

Хоч ці питання вже досліджувалися раніше, але на зламі сторіч сталися проривні відкриття і настільки значні технологічні досягнення, що більша частина масиву попередніх уявлень щодо найбільш імовірних шляхів розвитку подій на планеті втратила застосовність і потребує ґрунтовного перегляду.

Ще одне важливе поле дослідження сама людина і сукупність наукових уявлень про закони її індивідуального розвитку впродовж життя, співвідношення і роль генетичних детермінант та варіативної частини психофізичного комплексу, залучення новітніх досягнень нейромолекулярної фізіології мозкової діяльності та інших молодих наук, що вивчають нанорівень речовини на відстанях 10-9 метра і менше, до розширення і модернізації наукового забезпечення теорії і практики освіти. Специфіка цього полягає у тому, що кількість і значення останніх відкриттів перевершує всі передбачення, примушуючи переглядати більшість фундаментальних теорій ХХ століття (роль генетичного матеріалу, механізми участі гліальної частини людського мозку в його діяльності та ін.).

Стан розробки проблеми. Відтак, освітньо-культурна сфера, відгукуючись на вплив науково-технологічного прогресу і поширення засад демократично-правового устрою все більшої кількості держав, наприкінці ХХ століття увійшла в етап прискореного розвитку, дослідження якого може бути результативним лише у разі залучення інформації з багатьох наук і сфер пошуків. Ми широко використовували той факт, що у кожній з наук комплекс проблем обовязково поділяється на „інтра-” і „екстра-групи”. Інтрапроблеми є „внутрішніми” для даної науки і можуть бути розвязані її методами, а ось екстрапроблеми мають настільки широкий і комплексний характер, що вже на стадії сутнісного усвідомлення вимагають звернення до найновіших досягнень зовсім інших часто доволі віддалених наук і секторів досліджень. Філософія, психологія і педагогіка відзначаються особливо великим відсотком екстрапроблем, тому для дисертації і багатьох наших публікацій характерні приклади спроб їх вирішення шляхом звернення до тих новітніх матеріалів значної групи природничих наук, поява яких датується кількома останніми роками чи десятиліттями.

Одночасно значно інтенсифікувався розвиток більшості секторів філософії. Наприклад, філософія освіти стала обєктом підвищеної уваги науковців України, Росії та інших держав. Залучення нових наукових сил до формування стратегії модернізації освітньо-наукового комплексу України створює нові перспективи і розширює можливості всіх учасників.

Наша дисертація також претендує на певний внесок у філософію освіти. Вона узагальнює праці і роздуми автора в багатьох наукових сферах як природничих (фізика теоретична і загальна, екологія, інтегроване природознавство та ін.), так і гуманітарних (освітня компаративістика, педагогіка, філософія освіти, глобалістика тощо), оскільки поєднує інтегрально-філософський погляд на стан і найближчі перспективи еволюції тріади “людина-суспільство-освіта” з пропозиціями конкретних моделей втілення у життя тих чи інших змін для досягнення максималізації їх впливу на підвищення якості і безпеки життя громадян незалежної України.

Відтак, загальну інтегральну скерованість нашої праці можна віднести до “Філософії Освіти”, якщо обидва терміни розглядати в їх асимптотично широких значеннях. У нас “Філософія” виступатиме не лише як виокремлена наука “філософія” з власним індексом у відповідній рубрикації переліку секторів досліджень, а й як сукупність певних інтегруючих уявлень, що (в ідеалі) намагатимуться охопити в світоглядно-фундаментальному аспекті багато “старих” і “нових” наук, вузьких і широких полів пошуків, усталених і ембріональних царин знань, які існують у даний момент на планеті.

Аналогічно, і поняття “Освіта” включає в себе не лише три добре помітних сектори формальної, неформальної та інформальної освіти, але й ті матеріальні та нематеріальні впливи від неусвідомлено-генетичних до неконтрольовано-інформаційних, які у наш час беруть таку значну участь у формуванні індивідуально-ментальних і цивілізаційно-компетентнісних характеристик кожної людини.

Виходячи з цього, у нашому дослідженні ми розширюємо поле рефлексії з теми “філософія освіти”. У працях філософів, педагогів, політологів, соціологів та представників більш „молодих” гуманітарних наук (наприклад глобалістики, прогностики та інших) знаходимо широку палітру думок, ідей, аналізів, висновків і пропозицій. Не конкуруючи з авторами монографій і навчальних посібників з філософії освіти, ми намагатимемося розширити сучасне бачення суспільно-економічних та культурно-освітніх подій. Для цього використовуватимуться новітні досягнення багатьох природничих і гуманітарних наук.

Значну роль у розвитку нашого дослідження та узагальненні його результатів відіграло ознайомлення з працями інших науковців, насамперед, з новітнім доробком українських дослідників Андрущенка В.П., Беха В.П., Горбунової Л.С., Добронравової І.С., Єрмоленка А.М., Кизими В.В., Култаєвої М.Д., Кушерця В.І., Лукянця В.С., Лутая В.С., Максюти М.Є., Михальченка М.І., Надольного І.Ф., Огневюка В.О., Предборської І.М., Радіонової І.О., Романенка М.І., Сидоренко Л.І., Скотного В.Г., Чуйка В.Л., Шевченка В.І. та інших. Матеріал для роздумів і критичного аналізу надавали як відомі, так і найновіші праці зарубіжних науковців: філософів Баумана З., Белла Д., Ільїна Г., Машкевича В., Тоффлера Е., Фомічової І., Фукуями Ф., Фуллана М.; етологів  Дольника В., Лоренца К., Палмерів; економістів  Делягіна М., Печчеї А., Сороса Дж.; істориків Броделя Ф. та інших представників багатьох наук.

Не заперечуючи ні обсягу, ні важливості того, що зроблено нашими попередниками, а також постійно спираючись на ці здобутки, ми намагалися якомога повніше врахувати нові умови, дослідити, поряд з глобалізацією, десятки виявлених нами новопосталих тенденцій розвитку ключової тріади „людина суспільство освіта”. З огляду на велику кількість і швидкозмінність цих феноменів все більша частина висловлювань, тверджень та узагальнень, які ми знаходимо не лише у книгах класичного плану, але й у публікаціях 1980-1990-х рр., набувають обмеженої придатності в сучасних умовах. Їх не можна пропонувати молоді без попереднього уточнення що саме з висловлювань політиків, літераторів, митців і науковців минулих часів підтверджується відкриттями молодих людинознавчих, нано-, піко-, фемто- та інших наук, а що стало хибним, помилковим і навіть небезпечним.

Подібні переконання у поєднанні з бажанням уникнути негативних наслідків „ефекту хоттабізації” як збільшення загрози хибних дій внаслідок незнання нещодавно відкритих явищ і законів примушує нас віддавати перевагу найновішим книгам, часописам і статтям останніх кількох років, а також розшукувати і цінувати те, що має зявитися та увійти в філософію, освіту, діяльність науково-виробничого комплексу в найближчий час.

Отже, актуальність дисертації полягає в тому, що вона є першою в Україні спробою інтегрально-філософського, комплексного і багаторівневого аналізу сучасного стану тріади „людина суспільство освіта” й перспектив її змін, здійсненого на основі виокремлення і врахування понад 60 різноманітних явищ і тенденцій її р