Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Релігійно-філософський світогляд В.Екземплярського 2002 года.
Источник: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.05 / В.Л. Грищенко; Ін-т філос. ім. Г.С.Сковороди НАН України. — К., 2002. — 20 с. — укp.
Аннотация: Досліджено релігійно-філософську спадщину київського духовно-академічного мислителя кінця XIX - початку XX ст. В.І.Екземплярського. З використанням архівних документів і матеріалів, друкованих праць богослова, відтворено духовний світ мислителя в контексті вітчизняної культури зазначеної доби, визначено його місце у релігійно-філософському відродженні в Києві. Здійснено новий крок у вивченні київської духовно-академічної традиції, в осмисленні релігійно-філософських процесів у київському культурному осередку. На підставі аналізу першоджерел виявлено пріоритетність проблем християнської етики як напрямку наукових студій мислителя. Серед провідних мотивів християнської етики В.Екземплярського виокремлено проблему життєвості християнського морального ідеалу, концепцію любові-юродства як найвищого самозречення та самопожертви заради ближнього та соціальні аспекти етичного вивчення про співвідношення моралі та політики, держави та церкви, заперечення кари на смерть.

Текст работы:

ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ ІМЕНІ Г. С. СКОВОРОДИ

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ


ГРИЩЕНКО Вікторія Леонідівна


УДК: 140. В + 215 ] (477) (092)



РЕЛІГІЙНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ СВІТОГЛЯД

В. ЕКЗЕМПЛЯРСЬКОГО

Спеціальність 09.00.05 - історія філософії





АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук







Київ - 2002


Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі філософії та релігієзнавства Національного

університету “Києво-Могилянська академія”


Науковий керівник        кандидат філософських наук, доцент

                                       ТКАЧУК МАРИНА ЛЕОНІДІВНА,

                                       Національний університет “Києво-Могилянська Академія”,

                                       доцент кафедри філософії та релігієзнавства

Офіційні опоненти:       доктор філософських наук, професор

БИЧКО АДА КОРНІЇВНА,

Київський державний інститут театрального мистецтва

ім. І. К. Карпенка-Карого, завідувач кафедри суспільних наук;

кандидат філософських наук,

ЙОСИПЕНКО СЕРГІЙ ЛЬВОВИЧ,

Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України,

науковий співробітник

Провідна установа         Київський національний університет

ім. Тараса Шевченка, кафедра історії філософії, м. Київ


Захист відбудеться    “ 19 ”  квітня  2002 р.  о  14  год. на засіданні спеціалізованої

вченої ради Д 26.161.02  в Інституті філософії імені Г. С. Сковороди НАН України

(Київ -1, вул. Трьохсвятительська, 4)


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту філософії імені

Г. С. Сковороди НАН України ( Київ-1, вул. Трьохсвятительська, 4)


Автореферат розісланий    13 березня 2002 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат філософських наук                                                        Л. А. Ситниченко


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність дослідження. Одним з найважливіших напрямків сучасної історико-філософської україністики є вивчення історії духовно-академічної філософії, повязане з осмисленням теоретичної спадщини викладачів і вихованців Київської духовної академії. Систематичний неупереджений аналіз духовно-академічної традиції філософування є необхідною складовою відтворення процесів становлення і розвитку професійної філософії в Україні, адже викладачами та вихованцями Київської духовної академії були зроблені важливі кроки в її розбудові. Водночас вивчення традиції професійного філософування містить потужний потенціал для розвитку сучасної української філософії.

У межах київської духовно-академічної традиції, як відомо, сформувалась і зросла ціла плеяда глибоких і оригінальних філософів та богословів, чиї творчі здобутки донедавна залишались суцільною “білою плямою”. Публікації останніх років переконливо свідчать про прагнення сучасної історико-філософської науки до відтворення обєктивної і цілісної картини становлення і розвитку київської духовно-академічної філософії, до систематичного наукового аналізу творчості її окремих представників.

Серед духовно-академічних мислителів кінця ХІХ - початку ХХ століття особливу увагу привертає Василь Ілліч Екземплярський (1875-1933), релігійний філософ і богослов, “опальний” професор Київської духовної академії, відомий релігійно-церковний діяч, голова Київського релігійно-філософського товариства (1912-1918), видавник і головний редактор часопису “Христианская мысль”. В особі і творчості В. Екземплярського, немовби у фокусі, відбилися ті процеси і зрушення, що відбувались у стінах Київської духовної академії на початку ХХ ст. З його іменем повязані найважливіші події у релігійно-філософському відродженні в Києві двох передреволюційних десятиліть.

Історико-філософський аналіз творчих здобутків відомого у свій час мислителя, у творчості якого увиразнені характерні проблеми та особливості вітчизняної філософської культури на зламі ХІХ - ХХ століть, зумовлюється нагальною потребою відтворення цілісної картини розвитку вітчизняної філософської думки. Адже лише за умови виокремлення науковозначущих результатів у творчому доробку кожного з діячів вітчизняної філософської думки, можливе цілісне і неупереджене розуміння історії української філософії. Відтак історико-філософський аналіз спадщини В. Екземплярського є необхідним кроком не лише у вивченні київської духовно-академічної традиції, а й в осмисленні релігійно-філософських процесів у найважливішому з осередків вітчизняної культури.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації узгоджена з планами науково-дослідної роботи кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету “Києво-Могилянська Академія”, зокрема з програмою “Історія української філософії: європейський контекст”.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є цілісний аналіз релігійно-філософської спадщини В. Екземплярського.

Поставлена мета обумовила необхідність розвязання у дисертації таких завдань:

  • зясувати стан, методологічні і джерелознавчі проблеми наукового дослідження релігійно-філософської спадщини В. Екземплярського;
  • простежити віхи життя та творчості В. Екземплярського, становлення його релігійно-філософського світогляду;
  • зясувати місце мислителя у розвиткові київської духовно-академічної традиціі та релігійно-філософському відродженні початку ХХ ст.
  • здійснити історико-філософський аналіз творчості В. Екземплярського, визначити її стрижневі компоненти і науковозначущі результати.

Обєктом дослідження є київська духовно-академічна філософія початку ХХ ст.

Предмет дослідження складає творча спадщина одного з найвизначніших її речників - Василя Ілліча Екземплярського.

Методи дослідження. У дисертаційному дослідженні реалізується культурологічний підхід до вивчення історії філософії, керівними методологічними принципами якого є історизм, діалогічність і толерантність. Текстологічний аналіз у дисертації здійснюється через застосування герменевтичних і компаративних методик історико-філософського дослідження.

Наукова новизна дисертаційного дослідження. На основі вивчення широкого кола джерел, у тому числі архівних документів і матеріалів, у дисертації вперше в історико-філософській літературі відтворені віхи життя і творчості В. Екземплярського, простежене становлення його релігійно-філософського світогляду на тлі тих процесів, що відбувались у вітчизняній духовній культурі на зламі ХІХ - XX ст., здійснений цілісний аналіз його наукової спадщини, зясоване місце мислителя у релігійно-філософському відродженні в Києві початку ХХ ст.

Наукова новизна дисертації конкретизується у таких результатах:

  • зясовано, що стрижневий компонент богословської і філософської творчості мислителя складає розробка проблем християнської етики;
  • доведено, що творчість В. Екземплярського у галузі християнської етики мала своїм підгрунтям ствердження нормативного значення моральних заповітів Христа в житті особи і соціуму;
  • визначено, що боротьба за збереження християнської моралі в її біблійній і святоотчій первісності, незатьмареній корумпованістю церкви в бюрократичній системі самодержавної Росії й офіціозом “державницького” богословя, складала сенс наукової, викладацької і громадської діяльності мислителя;
  • встановлено, що осереддям етичних пошуків В. Екземплярського є розробка проблеми християнського моральнісного ідеалу, сутність якого складає любов як найвище самозречення й самопожертва заради ближнього;
  • виявлено, що одним з наскрізних мотивів концепції християнської любові в творчості

В. Екземплярського є ствердження несумісності християнської моралі з будь-якими виявами насилля, що знайшло конкретизацію у вченні мислителя про співвідношення моралі та політики і рішучому запереченні кари на смерть;

  • зясовано, що В. Екземплярський є однією з ключових фігур у релігійно-філософських процесах в Києві початку ХХ століття; виявленні в контексті культурно-історичних умов маловідомі факти біографії мислителя дозволили стверджувати цілісність наукової, педагогічної і громадської діяльності;
  • увиразнений глибокий звязок творчості мислителя з попередньою традицією київського духовно-академічного філософування (П. Юркевич, М. Олесницький, Н. Фаворов, П. Ліницький), зясований внесок В. Екземплярського у спільну справу осмислення християнсько-православної філософії;
  • доведено, що В. Екземплярський є одним з найпослідовніших речників християнського гуманізму у вітчизняній духовній традиції.

Практичне значення дослідження полягає у здійсненні цілісного аналізу спадщини визначного представника київської духовно-академічної школи В. Екземплярського, зясуванні її місця і значення в історії філософської культури України початку ХХ століття. Вичленений науковозначущий доробок мислителя у галузі християнської етики. Матеріали дисертації можуть бути корисними у подальших наукових студіях з історії філософії в Україні загалом і київської академічної філософії зокрема та знайти застосування в практиці їх викладання.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційного дослідження оприлюднювались автором у доповідях та повідомленнях на науковій конференції “Україна: людина, суспільство та природа”  (НаУКМА, Київ, 1998), Перших читаннях, присвячених памяті о. Олександра Глаголєва, (Київський будинок вчених, 1997) та Наукових читаннях “Вітчизняна філософська традиція: інтелектуальний і культурний контекст” ( НаУКМА, Київ, 2001).

Матеріали дисертації використовувались дисертантом у підготовці курсів “Історія української філософії” та “Основи світової та вітчизняної культури”, для студентів Київського педагогічного коледжу № 1 (1998 - 1999) рр., а також обговорювались на засіданнях кафедри філософії та релігієзнавства Національного університету “Києво-Могилянська Академія” (1999 - 2000) та кафедри суспільних наук Київського педагогічного коледжу № 1 (1998).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані у трьох статтях загальним обсягом 1,9 друкованих аркушів.

Структура дисертації обумовлена метою і завданням дослідження, логікою розкриття теми. Дисертацію складають вступ, три розділи (сім підрозділів), висновки та список використаних джерел. Обсяг основного змісту роботи становить 161 сторінку, список використаних джерел (448 одиниць) вміщений на 35-ти сторінках.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обгрунтована актуальність дослідження, визначена його мета і завдання, розкрита наукова новизна отриманих результатів та їх теоретичне і практичне значення.

У першому розділі “Релігійно-філософська спадщина Василя Екземплярського: стан і перспективи дослідження” зясований стан наукової розробки теми, визначені теоретичне і методологічне підгрунтя, джерельна база дисертації.

У першому параграфі - “Творчість В. Екземплярського як предмет наукового аналізу” - автор доводить, що відсутність цілісного уявлення, а тим паче аналізу, богословської і філософської спадщини В. Екземплярського є однією з прикрих прогалин у вивченні історії філософії України. Як зясовано в дисертації, імя професора згадується здебільшого у дореволюційній періодиці ( “Церковный вестник”, “Киевская мысль та ін.) у звязку з так званою “справою” В. Екземплярського, повязаною з несправедливим обвинуваченням мислителя в “антиправославній” діяльності. Шанобливі згадки про мислителя, його наукову і громадську діяльність знаходимо у працях його сучасників (С. Булгаков, В. Зеньковський, Д. Богдашевський, В. Рибінський, В. Вернадський, арх. Антоній (Храповицький)).

Ідеологічну заангажованість радянської філософської історіографії автор вважає причиною фактичного зникнення імені В. Екземплярського з наукової періодики, а згодом - і з історії вітчизняної культури. Дисертант констатує, що з 20 -х років у літературі - як фаховій, так і довідковій - марно шукати бодай побіжної згадки по особу мислителя, не кажучи про його творчий доробок.

Аналізуючи результати наукових досліджень київської духовно-академічної філософії, автор наголошує, що в останні роки постать В. Екземплярського пригортає дедалі пильнішу увагу дослідників. Так, в дисертації І. В. Кондратьєвої “Релігійно-моральнісні пошуки мислителів Київської духовної академії (друга половина ХІХ - початок ХХ ст.)” відзначена причетність В.І. Екземплярського до духовно-академічного кола поч. XX ст. На значущості постаті мислителя у духовно- академічному житті та релігійно-філософському відродженні в Києві на початку ХХ ст. наголошується у працях М. Ткачук. Епізодичні відомості про В. Екземплярського знаходимо у працях К. Крайнього, Є. Голлербаха, С. Шурлякова, М. Петровського, М. Глаголєвої-Пальян,

М. Чудакової, О. Земської, присвячених розгляду культурних подій у Києві початку ХХ століття. Водночас, спостерігаємо певну однобічність інтересу до київського мислителя, що виявляється в увазі здебільшого до біографії В. Екземплярського, а не його творчої спадщини.

Зважаючи на викладене, дисертант робить висновок про відсутність у науковій літературі цілісного, систематичного аналізу релігійно-філософської творчості В. Екземплярського. Серйозною прогалиною у вітчизняній історіографії автор вважає відсутність імені мислителя у найсучасніших навчальних та довідкових виданнях. Навіть у працях, спеціально присвячених аналізу доробку духовно-академічних філософів України кінця ХІХ - поч. ХХ ст. у галузі етики, постать В. Екземплярського оминається увагою. Аналіз окремих аспектів релігійно-філософської творчості В. Екземплярського представлений насьогодні лише у публікаціях дисертанта. Здійснення цілісного історико-філософського дослідження творчої спадщини мислителя автор розглядає як необхідний крок у вивченні київської духовно-академічної традиції. Спробою такого дослідження і постає дана дисертаційна робота.

У другому параграфі “Методологічні та джерелознавчі проблеми вивчення спадщини В.Екземплярського” визначається стратегія та джерельна база історико-філософського дослідження творчості мислителя.

Визначаючи методологічні орієнтири дисертаційного дослідження, автор виходить із розуміння історії філософії як історії філософської культури - простору взаємодії та взаємопроникнення багатоманітних ідей, напрямків та цінностей, на тлі яких формується світогляд та філософські ідеї конк