Диссертации и авторефераты Украины
Перейти на каталог
Каталог авторефератов

Я ищу:
Диссертация / Автореферат

По вопросу доставки диссертации по этой теме пишите на электронный адрес: info@disser.com.ua
Тема автореферата диссертации: Психолого-педагогічні основи виховання особистості молодшого школяра в умовах інтегрованого підходу до навчання 2005 года.
Источник: Автореф. дис... д-ра психол. наук: 19.00.07 / М.Г. Іванчук; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. — К., 2005. — 41 с. — укp.
Аннотация: Обгрунтовано засади сучасного виховного процесу у навчально-пізнавальній діяльності молодшого школяра. Висвітлено аспект психологічних резервів особистісного розвитку учня у даному процесі на підставі аналізу інноваційних підходів до його організації, зокрема, інтеграції. Розглянуто види виховуючої діяльності. Виявлено виховний особистісно-розвивальний потенціал інтегрованого підходу до навчання. Розкрито суть інтеграції як наукового пізнання у контексті психолого-педагогічних положень. З'ясовано закономірності виховання за умов даного підходу. Розроблено й експериментально апробовано модель виховання особистості молодшого школяра, яка базується на механізмі суб'єкт-об'єктних взаємин. Модель передбачає здійснення діагностики сформованості особистісних якостей молодшого школяра, на підставі результатів якої є можливими визначення виховної спрямованості дидактичного процесу, розробка засобів прямого й опосередкованого впливу та здійснення аналізу показників реалізації виховної функції навчання. Обгрунтовано психологічний і методичний аспект інтегрованих уроків у контексті реалізації завдань виховання особистості молодшого школяра.

Текст работы:

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені М.П.ДРАГОМАНОВА





ІВАНЧУК  Марія Георгіївна


УДК 37.018.4:37.03




ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ ВИХОВАННЯ ОСОБИСТОСТІ  МОЛОДШОГО ШКОЛЯРА

В УМОВАХ ІНТЕГРОВАНОГО ПІДХОДУ ДО  НАВЧАННЯ



19.00.07 педагогічна та вікова психологія






Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора психологічних наук





Київ - 2005


Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Інституті проблем виховання АПН України.

Науковий консультант: доктор психологічних наук, професор, дійсний

                                             член АПН України БЕХ ІВАН ДМИТРОВИЧ,

                                             Інститут проблем виховання АПН України, 

                                             директор.

Офіційні опоненти:      доктор психологічних наук, професор

                                         СКРИПЧЕНКО  ОЛЕКСАНДР  ВАСИЛЬОВИЧ,

                                         професор  кафедри  психології   Інституту   історії   та

                                         філософії педагогічної освіти,  Національний  

                                         педагогічний     університет імені   М.П. Драгоманова;


доктор     психологічних     наук,     професор

РИБАЛКО    ВАЛЕНТИН    ВАСИЛЬОВИЧ,

Інститут психології та педагогіки професійної освіти АПН України, завідувач лабораторії психології трудової та   професійної   підготовки;


доктор    психологічних    наук,   професор

САВЧИН МИРОСЛАВ ВАСИЛЬОВИЧ, Дрогобицький державний педагогічний університет імені  Івана Франка,  завідувач  кафедри  психології.

Провідна установа:     Південноукраїнський   державний   педагогічний

                                        університет   ім.   К.Д.Ушинського, кафедра психології,

                                        Міністерство освіти і науки України, м.Одеса.


Захист відбудеться „21” вересня 2005 р. о 14.30 на засіданні спеціалізованої  вченої ради Д 26.053.10 у Національному педагогічному університеті імені М.П.Драгоманова, 01601, м.Київ - 30, вул. Пирогова, 9.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова, 01601, м.Київ - 30, вул. Пирогова, 9.


Автореферат розісланий  „__11_” _серпня___________ 2005 р.


Учений секретар

спеціалізованої вченої ради                                        Л.В.Долинська

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність дослідження. Утвердження в Україні демократичних засад суверенності й ціннісно-правових орієнтирів при виборі суспільних цілей стимулює оптимальний розвиток людського потенціалу, актуалізує складні соціально-економічні та ідейно-політичні чинники розвитку національної системи освіти, вимагає переходу від директивної до особистісно орієнтованої її моделі. Першочергового значення у цьому звязку набуває проблема формування особистості, якій властиві високі морально-духовні цінності, достатня теоретична і практична підготовка, творча активність та конкурентноспроможність.

Суттєвою ланкою у розвязанні зазначеної проблеми є початкова школа. Саме в ній розвиваються до певної міри необхідні якості особистості, формуються базові вміння навчальної роботи. Опанування основами суспільно значущих діяльностей є однією з провідних потреб молодших школярів. Це вимагає від них набуття вмінь діяти на психологічному оптимумі, реалізовувати свій потенціал, досягати гармонійних взаємин з довкіллям.

Сучасна психолого-педагогічна наука має значний доробок у вихованні особистості в різних видах діяльності. Згідно з теоретичними положеннями К.О.Абульханової-Славської, Б.Г.Ананьєва, Л.С.Виготського, В.В.Давидова, Г.С.Костюка, О.М.Леонтьєва, Б.Ф.Ломова, С.Л.Рубінштейна, О.В.Скрипченка діяльність розглядається основою психічного розвитку та становлення людини як особистості в цілому. При цьому особливою формою діяльності вчені виділяють організоване навчання.

Роль навчальної діяльності в соціальному і психічному розвитку особистості актуалізують наступні методологічні положення:

  • на психічний (розумовий і моральний) розвиток школяра впливає не будь-яка навчальна діяльність, а тільки цілеспрямовано сформована і здійснювана при постійній активній участі в ній самого учня як її субєкта (Г.О.Балл, Л.І.Божович, В.В.Давидов, А.К.Маркова, С.Д.Максименко, Ю.І.Машбиць, В.В.Рибалка, М.Л.Смульсон, Ю.М.Швалб, І.С.Якиманська);
  • характер діяльності і розвиток особистості визначає організація педагогічного спілкування (І.Д.Бех, О.Ф.Бондаренко, О.О.Бодальов, І.С.Булах, І.А.Джидарян, В.А.Кан-Калик, О.М. Леонтьєв, Х.Й. Лійметс, Б.Ф. Ломов, О.В.Мудрик, І.Д. Пасічник);
  • особистість є субєктом власного розвитку, оскільки в активній творчій діяльності найповніше може проявитися і розвинутися унікальний потенціал конкретного індивіда (К.О.Абульханова-Славська, Л.І.Анциферова, М.Й.Боришевський, П.В.Лушин, Я.Л.Коломінський, Н.А.Побірченко, Ю.О.Приходько, С.Л.Рубінштейн).

Зміна цілей і функцій шкільної освіти, особистісно орієнтований підхід до навчання і виховання учнів значною мірою вимагають потребу переосмислення ідеї навчання в контексті виховання та розвитку особистості зокрема, для вирішення проблем гуманізації освіти, яка має ґрунтуватися на принципах гуманітаризації, диференціації та інтеграції.

Проблема інтеграції у психолого-педагогічній теорії стосовно початкової і середньої ланки освіти досліджувалася науковцями в різні періоди і з різних позицій.

Ідея інтегрованого підходу до навчання, енциклопедичності та взаємозвязку знань була започаткована у роботах основоположників педагогіки Й.Гербарта, А.Дістервега, Я.Коменського, Дж.Локка, Г.Песталоцці, Ж.Ж.Руссо.

У розвязання проблеми становлення особистості молодшого школяра значний внесок зробили представники вітчизняної педагогічної науки і практики К.Д.Ушинський, С.Ф.Русова, В.О.Сухомлинський.

Психологічні основи процесу інтеграції в системі шкільного навчання розкриті в дослідженнях Л.С.Виготського, В.В.Давидова, В.П.Зінченка, Е.Л.Носенко, Ю.А.Самаріна. Питанням розкриття особистісно-розвивальних можливостей інтеграції змісту навчально-виховного процесу присвячені роботи психологів О.В.Запорожця, І.Ю.Кулагіна, М.С.Лейтеса, О.М.Леонтьєва, І.Я.Лернера, С.Л.Рубінштейна.

Сутність інтеграції, як цілісного впливу на становлення особистості, її форми і види розкриті в працях О.Л.Алєксєєнко, С.У.Гончаренка, М.С.Вашуленка, С.В.Загвязінського, В.П.Тименка, С.І.Якименка.

Проблеми формування особистості на засадах інтегративності школи і позашкільних закладів, урочних і позаурочних видів діяльності досліджувалися Є.В.Суботським, ЄМ.Помиткіним, В.Г. Смирновим. Важливість інтеграції школи і сімї, як первинних інституцій соціалізації, що спрямовують ціннісно-орієнтаційний особистісний розвиток виокремлено в роботах О.М.Докукіної, В.М.Соколова, Г.Я.Юзефовича.

Аналіз науково-методичного забезпечення щодо формування  інтегрованих знань про людину і світ учнів молодшого шкільного віку висвітлено у дослідженнях дидактів та інноваційній діяльності практиків Г.М.Андрєєвої, Н.М.Бібік, К.Ж.Гузя, В.Р.Ільченко, Н.С.Коваль, Н.М.Свєтловської, О.Я.Савченко та інших.

На розвиток теорії і практики інтегрованого підходу до організації навчання вплинули й новітні нормативні документи, зокрема, національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття), Національна доктрина розвитку освіти в Україні в ХХІ столітті, Закон України “Про загальну середню освіту”, Державний стандарт початкової загальної освіти.

З 90-х років ХХ ст. в Україні активно розвивається дидактичний аспект теорії інтеграції у дидактичному аспекті за такими напрямами: методологічні проблеми інтеграції (С.У.Гончаренко, Ю.І.Мальований, О.В.Сергєєв); особливості інтеграційних процесів у професійно-технічній школі (Р.С.Гуревич, І.А.Зязюн, Б.Г.Камінський, І.М.Козловська, Н.Г.Ничкало, Б.О.Федоришин); взаємозвязки інтеграції та диференціації (В.Ф.Моргун); психологічні аспекти інтеграції (В.А.Семиченко, Т.С.Яценко); структурування інтегрованих знань та цілісність змісту природничо-наукової освіти (Б.Є.Будний, В.Р.Ільченко, А.В.Степанюк); проблеми розробки інтегрованих курсів (К.Ж.Гуз, Л.Б.Лукянова, В.К.Сидоренко, Я.М.Собко, Н.О.Талалуєва); інтеграція у ступеневій освіті (Ю.Ц.Жидецький); формування системи знань інтегративними методами (О.І.Джулай); інтегративне навчання з використанням компютерної техніки у початковій професійній підготовці (Р.М.Собко); використання інтегративно-диференційованого підходу до структурування змісту знань (Л.В.Дольнікова).

В нинішніх умовах на засадах інтеграції побудовано особистісно-розвивальний зміст таких підручників для початкової школи, як: “Горішок” (авт. Н.М.Бібік, М.С.Вашуленко, Л.П.Кочина); “Довкілля” (авт. К.Ж.Гуз, В.Р.Ільченко, С.І.Собакар) “Я і Україна” (авт. Н.М.Бібік, Н.С.Коваль); “Художня праця” ( авт. В.П.Тименко). З позицій інтегрованого підходу (з метою використання різних груп методів та  урахування традицій і досвіду окремих країн) розроблена освітня галузь “Мистецтво” (авт. О.Костюк, Л.Левчук, Л.М.Масол, О.П.Рудницька), що спрямована на підвищення фізичного, інтелектуального, морального та творчого розвитку учнів у процесі організації їхньої активної діяльності.

Аналіз психолого-педагогічних досліджень дозволяє стверджувати, що втілення в освітню практику інтегрованого підходу створює сприятливі умови для формування цілісного образу світу, прояву творчості дитини й учителя. Інтегроване навчання дає свободу вибору теми, змісту, засобів, які використовуються в організації навчання молодших школярів. Цей вибір зумовлений перспективними й поточними дидактичними, виховними та розвивальними завданнями навчально-виховного процесу початкової школи.

Водночас зазначимо, що на сьогодні недостатньо науково обґрунтовано формування особистісних якостей дітей молодшого шкільного віку в п